Рішення № 95942169, 24.03.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1147/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лазебної А.В.

та представників сторін:

від позивача – Слуцький О.В.,

від відповідача – Чайка М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" (надалі - позивач, ТОВ "Ресурс-Лайф") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.01.2021 №374, від 11.02.2021 №3023 про відповідність ТОВ "Ресурс-Лайф" критеріям ризиковості платника податку на додану вартість;

зобов`язати відповідача виключити ТОВ "Ресурс-Лайф" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на протиправність внесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, з огляду на прийняття оспорюваних рішень без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин та з порушенням принципу рівності в процесі їх прийняття. На переконання позивача, аналіз змісту спірного рішень свідчить про те, що вони не відповідають критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, зокрема, у них взагалі відсутнє посилання на наявність конкретної податкової інформації, отриманої контролюючим органом у процесі поточної діяльності.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свою позицію мотивував посиланням на правомірність та обґрунтованість спірних рішень, зазначивши, що отримана контролюючим органом у ході службової діяльності податкова інформація свідчить про відповідність ТОВ "Ресурс-Лайф" критеріям ризиковості платника податку з підстав, визначених пунктом 8 Критеріїв. Звертав увагу на те, що спірне рішення безпосередньо не порушує прав платника податку, оскільки не тягне за собою юридичних наслідків для такого платника.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Ресурс-Лайф" про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення від 11.02.2021 №3023.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників у відкрите судове засідання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 заперечення представника відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишені без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог повністю.

Обставини справи

ТОВ "Ресурс-Лайф" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 42824971; як платник податків перебуває на обліку в Полтавській ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області, є платником податку на додану вартість.

11.01.2021 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №374 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку: участь у сфері формування та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту.

19.01.2021 позивач звернувся до Головного управління ДПС у Полтавській області із запитом про надання інформації щодо підстав включення ТОВ "Ресурс-Лайф" до переліку ризикових платників податків.

Листом від 27.01.2021 вих.№1255/6/16-31-18-02-20 відповідач повідомив платника податків, що підставою для включення ТОВ "Ресурс-Лайф" до переліку ризикових платників податків слугувала наявна податкова інформація про реалізацію солі для промислової переробки у обсязі, що перевищує її придбання, а також отримання податкового кредиту від господарських операцій з ТОВ "Будівельна компанія "Старт-Інвест", яким не подано звітність з ПДВ за січень 2020 року.

Листом від 11.01.2021 позивач надав податковому органу письмові пояснення разом з копіями первинних документів щодо придбання та реалізації солі.

03.02.2021 ТОВ "Ресурс-Лайф" подано відповідачу повідомлення про невідповідність критеріям ризиковості платника податків.

11.02.2021 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №3023 про відповідність ТОВ "Ресурс-Лайф" критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку: участь у сфері формування та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту.

Зі змісту витягу з Протоколу від 11.02.2021 №28 засідання Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних слідує, що підставою для ухвалення зазначеного рішення визначено наявність у контролюючого органу податкової інформації: за результатами аналізу даних ЄРПН та фінансово-господарської діяльності платника, згідно з інформацією, наявною в ІС «Податковий блок», підприємством реалізовано сіль для промислової переробки на 477,4 т більше, ніж придбано, а також існує факт завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 297,0 тис. грн (контрагентом ТОВ "Будівельна компанія "Старт-Інвест" звітність з ПДВ за січень 2020 року не подано, податкові зобов`язання не нараховані).

Не погодившись з рішеннями від 11.01.2021 №374, від 11.02.2021 №3023 про відповідність критеріям ризиковості платника податку, позивач оскаржив їх до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

За приписами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Статтею 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Згідно з абзацом першим пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Так, за змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

У силу пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до пункту 8 яких до цих Критеріїв віднесено наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.01.2021 №374 та рішення від 11.02.2021 №3023 щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме: "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Тобто, Порядок №1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірних рішень, прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Спірними рішеннями ТОВ "Ресурс-Лайф" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справах №№ 640/10988/20, 640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів цієї категорії суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Так, відповідач у відзиві на позов зазначив, що 11.01.2021 на засіданні Комісії розглянуто лист ТОВ "Ресурс-Лайф" від 18.12.2020 №53189/10/16-31 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 у справі №440/2807/20, якою залишено без змін рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2020 у справі №440/2807/20. Цими рішеннями суд визнав протиправними та скасував рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області від 24.04.2020 №5640 та від 27.05.2020 №6452 в частині внесення ТОВ "Ресурс-Лайф" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Як зазначив відповідач, у ході обговорення члени Комісії дійшли висновку про необхідність виключення ТОВ "Ресурс-Лайф" з переліку ризикових платників на виконання судового рішення та одночасно вирішили внести позивача у такий перелік за пунктом 8 Критеріїв з огляду на наявну у контролюючого органу податкову інформацію щодо участі платника у схемах формування, використання та розповсюдження ризикового податкового кредиту.

Відповідна інформація відображена у витягу з протоколу засідання комісії від 11.01.2021 №3, що залучений до матеріалів справи /т. 1, а.с. 241/.

Крім того, судом витребувано та залучено до матеріалів справи витяг з протоколу засідання Комісії від 11.02.2021 №28 /т. 1, а.с. 240/, зі змісту якого встановлено, що підставою для ухвалення рішення про відповідність ТОВ "Ресурс-Лайф" критеріям ризиковості платника податку визначено наявність у контролюючого органу податкової інформації: за результатами аналізу даних ЄРПН та фінансово-господарської діяльності платника, згідно з інформацією, наявною в ІС «Податковий блок», підприємством реалізовано сіль для промислової переробки на 477,4 т більше, ніж придбано, а також існує факт завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 297,0 тис. грн (контрагентом ТОВ "Будівельна компанія "Старт-Інвест" звітність з ПДВ за січень 2020 року не подано, податкові зобов`язання не нараховані).

На цій підставі, члени Комісії дійшли висновку про відповідність ТОВ "Ресурс-Лайф" критеріям ризиковості платника податку за пунктом 8 Критеріїв – наявна податкова інформація.

З цього приводу представник позивача у судових засіданнях пояснював, що членами Комісії не аналізувались надані ТОВ "Ресурс-Лайф" документи (у т.ч., первинні документи господарської діяльності щодо придбання позивачем солі), надіслані контролюючому органу листами від 11.01.2021 та 03.02.2021.

Крім того, за твердженням представника позивача, податковий орган не вживав заходів щодо додаткового витребування у платника документів, яких, на його думку, не вистачає для підтвердження відомостей про походження солі.

Так само, представник позивача наголошував на тому, що контролюючим органом не проводилась інвентаризація залишків товарно-матеріальних цінностей (у т.ч., солі для промислової переробки) на складі ТОВ "Ресурс-Лайф", а витяг з протоколу засідання Комісії від 11.02.2021 №28 не містить відомостей про те, за який саме період податковим органом здійснено аналіз даних ЄРПН щодо придбання солі позивачем.

Також представник позивача звертав увагу на те, що відповідні товари могли бути придбані підприємством у суб`єктів господарювання – неплатників ПДВ, а також зберігатись на складі підприємства тривалий час, адже сіль не має чітко визначеного строку придатності.

Суд погоджується з такими доводами представника позивача, оскільки їх жодним чином не спростовано відповідачем.

Щодо посилань контролюючого органу на неподання ТОВ "Будівельна компанія "Старт-Інвест" звітності з ПДВ за січень 2020 року, внаслідок чого виникло завищення податкового кредиту на суму 297000,00 грн, суд звертає увагу на індивідуальний характер відповідальності платника податку. Тобто, позивач не може нести відповідальність за невиконання своїх обов`язків його контрагентом.

У взаємозв`язку з наведеним, суд зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Отже, у разі наявності у контролюючого органу інформації, що може свідчити про вчинення позивачем та/або його контрагентом порушень вимог податкового законодавства, такий орган не позбавлений можливості призначити та провести документальну перевірку платника податку, за результатами якої дослідити питання ведення ним господарської діяльності та правомірності відображення її результатів у податковому обліку.

Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справах №№ 640/10988/20, 640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проте відповідачем на неодноразову вимогу суду не надано жодних доказів, що у достатній мірі підтверджували б правомірність включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Посилання представника відповідача на дані ЄРПН, якими він обґрунтовував правомірність висновків про не підтвердження факту походження солі, суд визнає безпідставними, адже як зазначено вище така сіль могла зберігатись на складі підприємства чи бути придбана ним у суб`єктів господарювання – неплатників ПДВ, перевірку чого відповідач не здійснив.

Загалом відповідач у ході розгляду справи не довів правомірність свого твердження про участь ТОВ "Ресурс-Лайф" у схемах формування, використання та розповсюдження ризикового податкового кредиту, адже ні витяги з протоколів засідання Комісії від 11.01.2021 №3, від 11.02.2021 №28, ані жодні інші документи не містять відомостей про встановлення контролюючим органом ланцюга формування, використання та розповсюдження ризикового податкового кредиту за участь позивача, не визначено вигодонабувачів, а також наслідки таких операцій для податкового обліку та заниження учасниками цих операцій своїх податкових зобов`язань чи отримання податкових вигод.

Отже, відповідачем не доведено наявності підстав для віднесення підприємства до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

До того ж, суд звертає увагу на такі обставини.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності

або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

Також у формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Однак, у рішенні від 11.01.2021 №374 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №».

Крім того, в обох оскаржуваних рішеннях відповідачем, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість у відповідній графі відповідачем зазначено: «участь у схемі формування, використання та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту» /т. 1, а.с. 242, у т.ч. зворот/.

При цьому використання контролюючим органом у такому випадку слова «ймовірно» взагалі не витримує жодної критики, адже рішення суб`єкта владних повноважень за будь яких умов не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Отже, оспорювані рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення органом, що їх видав, конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень є можливим лише у разі достатнього та належного обґрунтування таким суб`єктом підстав та умов, що передували ухваленню рішення.

Невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме – недоведеність суду правомірності прийняття рішень (що вони прийняті обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправними та скасування спірних рішення.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Ресурс-Лайф" повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що зарахований до спеціального фонду державного бюджету.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір належить стягнути на його користь у повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.01.2021 №374, від 11.02.2021 №3023 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" судові витрати у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Лайф" (код ЄДРПОУ 43041857; вул. Центральна, 33, с. Розсошенці, Полтавський район, Полтавська область, 38751).

Відповідач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 29 березня 2021 року.

Суддя О.О. Кукоба