Рішення № 95941948, 26.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/863/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и ла :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79000, код ЄДРПОУ: 13814885), в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення № 134850003837 від 17.11.2020 року Головного управління Пенсійного фонду України у Львівської області про відмову ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ: 13814885) призначити ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 з 29 жовтня 2020 року (з моменту настання права) пенсію за віком на пільгових умовах, на підставі пунктів "а", "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ з наступними змінами і доповненнями, пунктів 1,2 частини 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 9 липня 2003 року, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 таку пенсію за весь час її неотримання, зарахувавши до пільгового стажу: за Списком № 2 виробництв, робіт, професій посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, затверджених Кабінетом Міністрів України період роботи ОСОБА_1 з 24.03.1986 року по 20.08.1997 року на Пісочнянському склозаводі Львівського виробничого об`єднання "РАЙДУГА", перетвореному наказом № 311 від 30.12.1994 року Української Державної корпорації (Укрбудматеріали) шляхом корпорації у ВАТ "Пісочнянський склозавод" на посаді шліфувальника скловиробів; за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, затверджених Кабінетом Міністрів України період роботи ОСОБА_1 з 23.01.2004 року по 30.09.2008 у ТзОВ Виробничо-комерційна фірма "ДЕКОР" філія "ПІСОЧНЕ" на посаді видувальника скловиробів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 10.11.2020 звернулася до Миколаївського відділу з обслуговування громадян із заявою в якій просила призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, отримала відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на відсутність достатнього віку, необхідного для призначення такої пенсії. Позивач вважає таку відмову неправомірною. При цьому, посилається на те, що станом на 10.11.2020 досягнула 53-річного віку і мала загальний страховий стаж роботи 26 років 05 місяців 18 днів, а тому з врахуванням зменшення пенсійного віку мала право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зазначає, що у ВАТ «Пісочнянський склозавод» працювала 11 років 4 місяці 26 днів повний робочий день в скляному виробництві по виготовленню сортового посуду на роботі з шкідливими і важкими умовами праці, що передбачено Списком №2, зайнятість у яких дає право на пенсію на пільгових умовах, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці. У зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 26.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що згідно поданих позивачем документів відсутні первинні документи, а саме накази, які б підтверджували роботу повний робочий день шліфувальника скловиробів вручну, а також не зазначено які документи стали підставою видачі пільгової довідки від 20.08.1997. Не підтверджується зайнятість повний робочий день, крім того відсутні відомості про проведення атестації робочого місця, про що свідчить довідка від 30.10.2019 №2233, видана Розвадівською сільською радою. Відтак, зазначає, що відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу період роботи з 24.03.1986 по 20.08.1997. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.03.1986 по 20.08.1997 працювала на Пісочнянському склозаводі Львівського виробничого об`єднання «РАЙДУГА», що підтверджується записами у трудовій книжці.

Відповідно до довідки від 20.08.1997 про підтвердження особливого характеру роботи або умови праці, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством ОСОБА_1 працювала повний робочий день в скляному виробництві по виготовленню сортового посуду з 24.03.1986 по 20.08.1997 (11 років 4 місяці 26 днів), а саме шліфувальником скловиробів (вручну), що передбачено Списком №2.

10.11.2020 року позивач звернулася до Миколаївського відділу обслуговування громадян із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду заяви та наданих позивачем документів відповідач прийняв рішення від 17.11.2020 року №134850003837 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з тим, що згідно долученої довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.08.1997, видану ВАТ «Пісочанським склозаводом» гр. ОСОБА_1 працювала повний робочий день в скляному виробництві по виготовленню сортового посуду з 24.03.1986 по 20.08.1997 виконувала роботу за Списком №2 шліфувальником скловиробів (вручну). Однак пільгова довідка від 20.08.1997 не відповідає встановленому Порядку №637, не зазначено Постановою якого року передбачена професія шліфувальника скловиробів та інше.

Позивач, вважаючи рішення відповідача від 17.11.2020 року №134850003837 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулася до суду з вказаним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі по тексту - Закон №1058).

Відповідно до ст.114 Закону №1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

50 років - по 31 березня 1965 року включно;

50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;

51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;

51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;

52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;

52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;

53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;

53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;

54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;

54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;

55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Згідно частини 1 статті 48 Кодексу Законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою КМ України №637 від 12 серпня 1993 року визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку №383, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Списки №1 та №2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991 року, якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року, якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003 року - застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року.

Підпунктом "Робітники" підрозділу ІІ "Фарфорово-фаянсове виробництво", розділу XIX "Скляне та фарфорово-фаянсове виробництво" Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173, передбачена професія шліфувальники.

Позицією 2190100а 19669 пункту "а" "Робітники" підрозділу "Підготовка шихти, виробництво всіх видів скла, скловиробів і шлакоситалу" розділу XVIII "Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових і фаянсових виробів" Списку №2 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року , визначена професія шліфувальник скловиробів, які виконують роботу вручну.

Позицією 2190100а 19669 пункту "а" " Робітники" підрозділу "Підготовка шихти, виробництво всіх видів скла, скловиробів і шлакоситалу" розділу XVIII "Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових і фаянсових виробів" Списку №2, затвердженого Постановою КМУ від 11.03.1994 року №162, передбачені професії шліфувальники скловиробів, зайнятих шліфуванням скловиробів вручну.

Постановою Кабінету Міністрів №162 від 11.03.1994 року "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" затверджено Список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XVIII "Загальні професії" передбачені посади шліфувальник скловиробів та електромонтер по ремонту електрообладнання.

Так, згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , ОСОБА_1 24.03.1986 року по 20.08.1997 працювала на Пісочнянському склозаводі Львівського виробничого об`єднання «РАЙДУГА» на посаді шліфувальника скловиробів 2-го розряду.

Окрім того, період роботи з 24.03.1986 року по 20.08.1997 за посадою шліфувальника скловиробів підтверджується довідкою від 20.08.1997 про підтвердження особливого характеру роботи або умови праці, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством.

Таким чином, ОСОБА_1 з 24.03.1986 року по 20.08.1997 працювала на посаді з шкідливими умовами праці за Списком №2.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком. Оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо відсутності результатів атестації робочих місць, як про це зазначає представник відповідача у відзиві, суд зазначає таке.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі - Порядок №442) від 01 серпня 1992 року № 442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Своєчасність проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівників і не може позбавити їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Аналогічну позицію висловила Велика Палата Верховного Суду 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16, зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Отже, відсутність проведення атестації робочого місця позивача не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Крім цього, згідно пункту 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обгрунтованість їх видачі (пункт 4.2 Порядку № 22-1).

Крім того, суд наголошує, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.

Відтак, враховуючи наведене вище, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності, а також зобов`язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів. Однак, ГУ ПФУ в Львівській області таким правом не скористалося. Крім того, будь-яких повідомлень щодо недостатності документів долучених до заяви про призначення пенсії позивач не отримувала.

З огляду на вищезазначені норми права, слід дійти висновку, що реалізовуючи обов`язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний пенсійний орган в межах наданих йому повноважень та відповідно до пенсійного законодавства повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності, роз`яснювати такій особі її права, а також надавати строк для усунення вказаних недоліків.

Таким чином, доводи відзиву не спростовують висновки суду під час розгляду даної справи.

Враховуючи наведене, виходячи з того, що позивач станом на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії досягла 53 роки, мала страховий стаж 26 років, з них більше 11 років на роботах, передбачених Списком № 2, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 із зменшенням пенсійного віку на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо дня, з якого позивачу належить призначити пенсію, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як слідує з матеріалів справи, позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії та необхідними документами 10.11.2020 року.

Відтак, пенсію за віком на пільгових умовах слід призначити ОСОБА_1 з 10.11.2020.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судового збору, то відповідно до вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовуються позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправним.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) призначити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 10.11.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено 31.03.2021

Суддя Братичак Уляна Володимирівна