Рішення № 95941883, 26.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року справа №380/830/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Сподарик Н.І. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468), про визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) (79017, м.Львів, вул. Мечникова, 16-а; код ЄДРПОУ 14321647), із вимогами:

-визнати протиправною бездіяльність Західного регіонального управління (військова частина 1468) щодо не нарахування та невиплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із липня 2015 року по 13.02.2020;

-визнати протиправними дії Західного регіонального управління (військова частина 1468) в частині нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із грудня 2015 року до березня 2018 року із застосуванням базового місяця для нарахування індексації жовтня 2013 року;

-зобов`язати Західне регіональне управління (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із грудня 2015 року по березня 2018 року з відрахуванням раніше виплачених сум індексації із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року;

-визнати протиправними дії Західного регіонального управління (військова частина 1468) в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 із березня 2018 року до 04.02.2020 індексації грошового забезпечення без урахуванням розміру індексації, яка склалася на березень 2018 року та без урахування підвищення доходу і різниці між сумою індексації та розміром підвищення доходу;

-зобов`язати Західне регіональне управління (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із березня 2018 року7 по 04.02.2020 включно з урахуванням розміру індексації, яка склалася на березень 2018 року та із урахуванням підвищення доходу і різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

-визнати протиправною бездіяльність Західного регіонального управління (військова частині 1468) в частині неврахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення при розрахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні;

-зобов`язати Західне регіональне управління (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомоги, передбачену статтею 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із відрахуванням раніше виплаченої допомоги із включенням у розрахунок місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини індексацію грошового забезпечення нараховану та виплачену із повного місячного грошового забезпечення за лютий 2020 року;

-зобов`язати Західне регіональне управління (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки такої виплати по день її фактичної виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на день звільнення позивачу виплачена не в повній мірі індексація грошового забезпечення за період з липня 2015 року до дня виключення із списків особового складу та всіх видів забезпечення 04.02.2020. Наголошує, що при виплаті індексації грошового забезпечення відповідачем невірно визначено базові місяці для проведення індексації. Наголошує, що базовим місяцем для нарахування та виплати індексації є січень 2008 року та березень 2018. Щодо включення індексації грошового забезпечення до розрахунку грошового забезпечення із якого обчислено одноразову грошову допомогу при звільненні ОСОБА_1 , то відповідач вважає відсутність підстав для перерахунку вказаної виплати, оскільки індексація відсутня в переліку видів грошового забезпечення, визначених постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Західне регіональне управління повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку та виплати індексації за період березень 2018 року - лютий 2020 року, оскільки у березні 2018 року відбулося збільшення посадових окладів військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 та із покликанням на п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 відсутні підстави для виплати індексації у тому числі у фіксованому розмірі. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Оскільки індекс споживчих цін перевищив поріг індексації у грудні 2018 року, який установлюється в розмірі 103 відсотка, позивачу нараховувалася та виплачувалася індексація починаючи з грудня 2018 року і до моменту звільнення.

Позивач обґрунтовує протиправність не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення з грудня 2015 року тим, що сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до чинного законодавства підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Ухвалою суду від 25.01.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

За вхідним №15174 від 10.03.2021 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує в повному обсязі. Стверджує, що відсутні правові підстави для виплати індексації грошового забезпечення позивача із визначенням базового місяця за період 2015-2018 роки місяця січень 2008. Окрім того, суд не наділений повноваженнями на визначення такого. За період липень 2015 по лютий 2018 позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 47326,21 грн.

Щодо фіксованої суми індексації в лютому 2018 року позивачу нараховано грошове забезпечення в сумі 8389,50 грн., в тому числі щомісячна додаткова винагорода за січень в сумі 5033,70 грн., яка для розрахунку збільшення грошового забезпечення з лютого на березень 2018 року не бралася. В березні нараховано грошове забезпечення в сумі 13370,40 грн., та щомісячну додаткову грошову винагороду за лютий 2018 року в розмірі 1% в сумі 83,90 грн. так як збільшення грошового забезпечення в березні відносно лютого 2018 становить 4980,90 грн. (без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди за січень та лютий 2018), що перевищує фіксовану суму індексації.

Щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена Постановою №889 не входить до структури і складу місячного грошового забезпечення військовослужбовців.

Щодо вимоги позивача про включення індексації до розрахунку одноразової допомоги при звільнені, то Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше. Однак індексація грошового забезпечення згідно постанови №704 не включена та відповідно не є додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців з якого здійснюється обчислення одноразових виплат. Індексація грошового забезпечення військовослужбовців не входить до складу грошового забезпечення.

Щодо вимоги про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасною виплатою їх, то такі вимоги задоволенню не підлягають у випадку стягнення сум за рішенням суду. Окрім того, індексація виплачена у розмірі визначеному роботодавцем.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус та посвідчення учасника бойових дій серії УБД від 20.08.2015.

Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 10.01.2020 № 20-ОС полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 03.02.2020 № 38-ос виключено ОСОБА_1 із 04.02.2020 із списків особового складу, усіх видів забезпечення регіонального управління.

У березні 2020 року представник позивача звернувся до Західного регіонального управління стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період із 2015 року (включно) до часу звільнення із військової служби позивача із зазначенням базового місяця для обчислення індексації до грудня 2015 року та зазначенням місяця з якого здійснено обчислення наростаючим підсумком індекс споживчих цін для проведення індексації із січня 2016 року та підстави визначення такого місяця так званим базовим.

Західне регіональне управління листом від 13.04.2020 року за № 12/2371 повідомило позивача, що належна індексація грошового забезпечення за період з 2015 по 2020 роки виплачена в повному обсязі. Довідка про виплачену індексацію за період із 01.07.2015 по 04.02.2020 надана додатком до вказаного листа.

20.06.2020 позивача повторно звернувся до Західного регіонального управління з приводу нарахованої та виплаченої індексації не погодившись із наданими розрахунками просив повідомити підстави для визначення базовим місяцем жовтень 2013 року для нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період липень - грудень 2015 року з посиланням на положення Порядку № 1078 в редакції чинній у вказаний період, і яким чином із урахуванням оновленого Порядку № 1078 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» здійснювалось нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 із грудня 2015 року наростаючим підсумком із огляду на встановлення на законодавчому рівні посадових окладів (тарифних ставок) військовослужбовців згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», які були незмінними до підвищення на законодавчому рівні згідно постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 з урахуванням змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України № 1052 від 27.12.2017, № 103 від 21.02.2018, у зв`язку із чим ненарахована фіксована сума індексації за період із березня 2018 року по лютий 2020 року, просив нарахувати та виплатити фіксовану суму індексації ОСОБА_1 за період із березня 2018 року по лютий 2020 року, а також просив провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» включивши до розрахунку місячного грошового забезпечення індексацію, право на яку набуто у місяці звільнення.

У відповідь на вказаний запит Західне регіональне управління листом від 26.06.2020 за № 11/3845 погодилося здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення із березня 2018 року з урахуванням фіксованого розміру згідно п. 5 Порядку № 1078.

Однак, вже листом від 29.07.2020 № 11/4576 позиція Західного регіонального управління змінилася і у перерахунку та виплаті індексації було відмовлено та повідомлено, що із грудня 2015 року збереження фіксованої суми індексації Порядком № 1078 не передбачено.

Також було відмовлено у включенні до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні індексації грошового забезпечення.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у повному обсязі позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з ч.ч.1-3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії законами України» з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною 2 ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Так, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно із абз. 2 ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення індексація грошових доходів населення» - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 6 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення «визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно із ст.3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абз. 3 ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно із ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до абз. 5 п.2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з абз. абз. 1, 2, 5, 6 п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Абзацами 1 6 п. 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Відповідно до пп.2 п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Суд звертає увагу на те, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

У рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України Конституційний Суд України зазначив про те, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19 червня 2019 року (справа № 825/1987/17), від 20 листопада 2019 року (справа № 620/1892/19), від 05 лютого 2020 року (справа № 825/565/17) індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку № 1078. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

На підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати місяць підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Як вбачається з довідки Західного регіонального управління про виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.07.2015 по 04.02.2020, відповідачем нараховано індексацію грошового забезпечення: липень 2015 року - 928,12 грн.; серпень 2015 року - 928,12 грн.; вересень 2015 року - 1050,04 грн.; жовтень 2015 року - 1050,04 грн.; листопад 2015 року - 1050,04 грн.; грудень 2015 року - 1050,04 грн.; січень 2016 року - 1085,86 грн.; лютий 2016 року - 1085,86 грн.; березень 2016 року - 1085,86 грн.; квітень 2016 року - 1085,86 грн.; травень 2016 року - 1142,60 грн.; червень 2016 року - 1293,40 грн.; липень 2016 року - 1293,40 грн.; серпень 2016 року - 1293,40 грн.; вересень 2016 року - 1293,40 грн.; жовтень 2016 року - 1293,40 грн.; листопад 2016 року - 1293,40 грн.; грудень 2016 року - 1550,04 грн.; січень 2017 року - 1550,04 грн.; лютий 2017 року - 1550,04 грн.; березень 2017 року - 1670,40 грн.; квітень 2017 року - 1670,40 грн.; травень 2017 року - 1758,10 грн.; червень 2017 року - 1886,08 грн.; липень 2017 року - 1886,08 грн.; серпень 2017 року - 1886,06 грн.; вересень 2017 року - 1997,22 грн.; жовтень 2017 року - 1997,22 грн.; листопад 2017 року - 1997,22 грн.; грудень 2017 року - 2207,79 грн.; січень 2018 року - 2207,79 грн.; лютий 2018 року - 2207,79 грн.; грудень 2018 року - 71,08 грн.; січень 2019 року - 71,08 грн.; лютий 2019 року - 71,08 грн.; березень 2019 року - 134,47 грн.; квітень 2019 року - 134,47; травень 2019 року - 134,47; червень 2019 року - 134,47; липень 2019 року - 206,72 грн.; серпень 2019 року -206,72 грн.; вересень 2019 року - 206,72 грн.; жовтень 2019 року - 206,72 грн.; листопад 2019 року - 206,72 грн.; грудень 2019 року - 216,51 грн.; січень 2020 року - 216,51 грн.; лютий 2020 року 29,86 грн.

Базовий місць для нарахування індексації: жовтень 2013 року та березень 2018 року.

Позивач вважає, що базовим місяцем для нарахування йому індексації грошового забезпечення із грудня 2015 року повинен бути січень 2008 року та із березня 2018 року -березень 2018 року з урахуванням фіксованої суми індексації.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Враховуючи положення Порядку № 1078 місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови №1294.

Згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

У свою чергу схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Суд враховує, що відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики від 08 серпня 2017 року № 48/о/66-17 на запит ДФ Міноборони від 18 липня 2017 року № 248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад. У роз`ясненні Мінсоцполітики від 18 квітня 2018 року № 28/о/66-18 вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення. Зі змісту роз`яснення Мінсоцполітики від 09 лютого 2005 року № 024-106 встановлено, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.

Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01 березня 2018 року у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації не відбувалося.

Відтак, саме січень 2008 року, а не жовтень 2013 року, як зазначає відповідач, є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача із грудня 2015 року з урахуванням оновленого Порядок № 1078.

У подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала законної сили 01 березня 2018 року), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.

Отже, у межах спірних відносин саме січень 2008 року та березень 2018 року є базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.

Щодо покликань відповідача на те, що для виплати індексації у 2017 році фінансового ресурсу не було та фінансування на виплату індексацію не здійснювалося, суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів.

З приводу нарахування так званої «фіксованої індексації» із березня 2018 року суд зазначає наступне.

Станом на березень 2018 року (місяць законодавчо підвищення посадових окладів військовослужбовцям) індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 нарахована у лютому 2018 року у сумі 2207,79 грн.

Відповідно до особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік у березні 2018 року відбулось збільшення посадового окладу, передбаченого для його посади з 1200 грн. до 6060 грн. Сума збільшення посадового окладу складає 4860 грн., що перевищує розмір індексації у березні 2018 року, яка склала 2207,79 грн.

У лютому 2018 року розмір місячного грошового доходу ОСОБА_1 становив 13423,2 грн., а у березні цього ж року у зв`язку із зміною (підвищення) посадових окладів розмір грошового доходу збільшився на 31,1 грн. (13454,3 грн. - 13423,2 грн.)

Відповідно до вимог п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Відповідно до інформації наведеної у картці грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік, загальний розмір грошового забезпечення, передбаченого для його посади після підвищення посадового окладу зріс на 31,1 грн., а саме з 13423,2 грн. до 13454,3 грн. Враховуючи вказане, сума індексації у березні 2018 року перевищує суму зростання грошового доходу у вигляді оплати праці (грошового забезпечення) на 2176,69 грн. Відповідно місячна фіксована сума індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з березня 2018 по лютий 2020 року за розрахунками відповідача мала б склдати 2176,69 грн. (2207,79 грн. - 31,1 грн. = 2176,69 грн.).

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Абзацами 4 п. 5 Порядку № 1078 визначено, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. А згідно абзацу 6 п. 5 Порядку № 1078 визначено, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

За період з квітня 2018 по лютий 2020 року перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078 відбулось у грудні 2018 року і ОСОБА_1 у цьому місяці відповідачем нараховано поточну індексацію наростаючим підсумком із березня 2018 року у сумі 71,08 грн., однак протиправно не нараховано із березня 2018 року індексацію з урахуванням абз. 4 п. 5 Порядку № 1078.

Крім цього, відповідачем не надано суду доказів того, що на рахунках відповідача відсутні кошти для виплати індексації грошового забезпечення.

Положеннями ч.2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення ст.1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

Згідно з ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу неправильно встановлено базові місяці, то у спірний період нарахування індексації здійснювалось відповідачем неправильно, що у свою чергу призвело до нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у занижених розмірах.

Таким чином, суд вважає протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення не у повному обсязі за період з грудня 2015 року по лютий 2020 року.

З аналізу норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення слідує, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органа, в якому позивач проходив службу, і який виплачував йому грошове забезпечення.

Саме на відповідача, за наявності законних підстав, покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, тоді як завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення. Тому належним способом захисту прав позивача у даному випадку є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За встановлених обставин, враховуючи, що за період з 01.12.2015 року по 04.02.2020 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення відповідачем неправильно встановлено базові місяці, суд вважає, що у цьому випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року та з 01.03.2018 по 04.02.2020 з урахуванням базового місяця індексації - березень 2018 року із нарахуванням із березня 2018 року суми індексації у цьому місяці визначивши таку з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховувавши як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

З приводу не включення відповідачем до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні, індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Так, статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон України №2011-XII) передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 3 липня 1991 року №1282-XII (далі Закон №1282-XII), згідно зі ст. 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

З огляду на системний аналіз правових норм, суд дійшов до висновку, що індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Суд зауважує, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Отже, статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що індексація є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, саме тому і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем протиправно не здійснено новий розрахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням індексації, яку позивач отримував на час звільнення з військової служби.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 240/10130/19.

Щодо вимоги в частині нарахування компенсації втрати частини доходів, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Суд зазначає, що компенсація втрати частини доходів може бути нарахована лише на ту частину заборгованості, яка була фактично виплачена позивачу та в місяць виплати такої заборгованості.

Даний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 10.07.2018 у справі № 404/6317/16-а.

Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання суми індексації із базовим місяцем січень 2008 та березень 2018 буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині нарахування компенсації втрати частини доходів є передчасними, тому не можуть бути задоволеними.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 134, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1468) (79017, м. Львів, вул. Мечнікова, 16-а; код ЄДРПОУ 14321647) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання до вчинення дій задовольнити частково.

Визнати протиправними дії щодо неналежного визначення базових місяців для обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період грудень 2015 по березень 2018 рік та за період березень 2018 рік по лютий 2020 рік .

Зобов`язати Західне регіональне управління (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із грудня 2015 року по березня 2018 року з відрахуванням раніше виплачених сум індексації із застосуванням базового місяця січень 2008 року.

Зобов`язати Західне регіональне управління (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із березня 2018 року по лютий 2020 року з врахуванням базового місяця березень 2018 року з відрахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Західного регіонального управління (військова частині 1468) в частині неврахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення при розрахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні

Зобов`язати Західне регіональне управління (військова частина 1468) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомоги, передбачену статтею 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із відрахуванням раніше виплаченої допомоги із включенням у розрахунок місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини індексацію грошового забезпечення нараховану та виплачену із повного місячного грошового забезпечення за лютий 2020 року.

В задоволені решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України, з урахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено та виготовлено 31.03.2021.

Суддя Сподарик Н.І.