Рішення № 95940722, 31.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2021 р. Справа№200/1987/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Покровське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області

про: визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії № 672 від 19.11.2020 р., зобов`язання відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувати до пільгового стажу на підземних роботах період проходження строкової служби з 11.06.1988 р. - по 25.05.1990 р., зобов`язати повторно розглянути заяву за № 866 від 27.02.2020 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованого до пільгового стажу періоду роботи військової служби., стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Покровського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії № 672 від 19.11.2020 р., зобов`язання відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувати до пільгового стажу на підземних роботах період проходження строкової служби з 11.06.1988 р. - по 25.05.1990 р., зобов`язати повторно розглянути заяву за № 866 від 27.02.2020 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованого до пільгового стажу періоду роботи військової служби., стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27.02.2020 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак рішенням № 672 від 02.03.2020 року йому було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач зазначає, що не погодившись з рішенням відповідача № 672 про відмову в призначенні пенсії від 02.03.2020 року він оскаржив його в судовому поряду. Позивач вказує на те, що рішення суду від 20.08.2020 року у справі № 200/6658/20-а його позовні вимоги задоволено та зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву № 866 від 27.02.2020 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням до пільгового стажу на підземних роботах періодів роботи: на шахтоуправлінні "Ясинівське" - з 02.07.1990 року по 06.07.1992 року з 01.03.1993 року по 03.06.1993 року, на шахті ПАТ "Орендне підприємство "Шахта "Жданівська" з 01.01.2011 року по 17.07.2017 року. Позивач посилається на те, що відповідач на виконання рішення суду у справі № 200/6658/20-а повторно розглянув його заяву № 866 від 27.02.2020 року про призначення пенсії, та прийняв рішення № 672 від 19.11.2020 року про відмову в призначенні йому пенсії. Позивач зазначає, що відповідач зарахував до його пільгового стажу 09 років 10 місяців 11 днів, в той час як для призначення пенсії необхідно мати не менше 10 років пільгового стажу. Позивач звертає увагу на те, що відповідачем безпідставно не зараховано до його пільгового підземного стажу період його строкової військової служби в Радянській Армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року, оскільки п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Раду Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590, надає право особи на зарахування періоду військової служби у лавах Збройних сил СРСР до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Позивач вказує, що після проходження служби він був прийнятий на шахтоуправління «Ясинівське» підземним учнем гірничого робітника по ремонту гірничих виробіток з повним робочим днем в шахті, період роботи у шахтоуправлінні «Ясинівське» з 02.07.1990 року по 06.07.1992 року був зарахований до пільгового стажу, отже він має право на зарахування періоду проходження служби в Радянській Армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року до пільгового стажу. З огляду на викладене позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

27.02.2020 року позивач звернувся до управління з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно и.1 ч.2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 02.03.2020 року Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, однак позивача не погодився з таким рішенням звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позов про зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати пенсії на пільгових умовах. 05.11.2020 року управлінням засобами поштової кореспонденції отримано рішення Донецького окружного адміністративною суду № 200/6658/20-а від 20.08.2020 року, та рішення апеляційного адміністративного сулу № 200/6658/20-а від 04.11.2020 року. Відповідач зазначає, що рішення суду виконано, а саме: зараховано до пільгового стажу на підземних роботах періоди роботи: на шахтоуправлінні «Ясинівське» з 02.07.1990 року по 06.07.1992 рік. з 01.03.1993 року по 03.06.1993 рік, в шахті на ПАТ «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» з 01.01.2011 року по 17.07.2017 рік враховано до пільгового стажу відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 19.11.2020 року Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України було винесено рішення № 672 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 згідно частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду проходження позивачем строкової служби в Радянській Армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року, відповідач зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особовий період, що оголошується відповідно то Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право па призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , диплому серії НОМЕР_2 , виданого СПТУ № 848, військового квитка № НОМЕР_3 позивач навчався у період з 01.09.1987 року по 06.06.1988 рік на слюсаря контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, проходив строкову службу в армії в період в 11.06.1988 року по 28.05.1990 рік та був прийнятий на роботу 02.07.1990 року в якості підземного учня гірника в ремонту гірничих виробок. Відповідач зазначає, що до проходження військової служби позивач не навчався за фахом у професійно - технічному навчальному закладі, не працював та не займав посаду за професією, що дає право па призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що суперечить статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку з чим період проходження військової служби за період з 11.06.1988 року по 28.05.1990 рік враховано до загального стажу роботи. Відповідач зазначає, що позивач має 25 років 11 місяців 00 днів страхового стажу, з них 09 років 10 місяців 00 днів пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У зв`язку з відсутністю пільгового стажу управлінням було прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи викладені обставини відповідач вважає, що спірне рішення було прийнято в межах та у спосіб визначений чинним законодавством.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 (а.с. 6).

ОСОБА_1 був взятий на облік як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, а саме: з м. Харцизьку Донецької області до АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною довідкою управління соціального захисту населення від 27.02.2020 року № 1455-5000273299 (а.с. 8).

27.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 37).

02.03.2020 року Покровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення № 672 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач не погодившись з рішенням відповідача № 672 про відмову в призначенні пенсії від 02.03.2020 року, оскаржив його в судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі № 200/6658/20-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю (а.с. 19-22).

Визнано протиправним та скасовано рішення № 672 від 02.03.2020 року Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії.

Зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, Донецька область, м.Мирноград, вул. Центральна, 13), відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підземних роботах періоди роботи: на шахтоуправлінні "Ясинівське" - з 02.07.1990 року по 06.07.1992 року, з 01.03.1993 року по 03.06.1993 року, на шахті ПАТ "Орендне підприємство "Шахта "Жданівська" з 01.01.2011 року по 17.07.2017 року.

Зобов`язано Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, Донецька область, м. Мирноград, вул. Центральна, 13) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за № 866 від 27.02.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів роботи.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у справі № 200/6658/20-а апеляційну скаргу Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року в справі № 200/6658/20-а повернуто апелянту.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі № 200/6658/20-а набрало законної сили 02 листопада 2020 року.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі № 200/6658/20-а Покровським об`єднаним управлінням пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення № 672 про відмову в призначенні пенсії від 19.11.2020 року (а.с. 24-25).

Зі змісту рішення встановлено, що рішення суду від 20.08.2020 року у справі № 200/6658/20-а виконано, а саме: зараховано до пільгового стажу на підземних роботах періоди роботи: на шахтоуправлінні «Ясинівське» з 02.07.1990 року по 06.07.1992 рік. з 01.03.1993 року по 03.06.1993 рік, в шахті на ПАТ «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» з 01.01.2011 року по 17.07.2017 рік враховано до пільгового стажу відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищевикладене, заявник фактично має 25 років 11 місяців 00 днів страхового стажу, з них 09 років 10 місяців 00 днів пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за вимогами ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин вирішено відмовити гр. ОСОБА_1 в призначення пенсії згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Позивач не погодившись з рішенням відповідача № 672 від 19.11.2020 року про відмову в призначенні пенсії, звернувся до суду з даним позовом/

При цьому, позивач вказує на те, що відповідачем протиправно не зараховано до його пільгового стажу період проходження строкової служби в лавах Радянської Армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року.

З рішення № 672 про відмову в призначенні пенсії від 19.11.2020 року та розрахунку стажу встановлено, що період проходження позивачем військової служби в лавах Радянської Армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року зарахований до страхового стажу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на відсутність підстав для зарахування періоду проходження позивачем військової служби до пільгового стажу, оскільки позивач до проходження військової служби не навчався за фахом у професійно - технічному навчальному закладі, не працював та не займав посаду за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, спірним питанням даної справо є правомірність дій відповідача стосовно не зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження строкової служби в лавах Радянської Армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною першою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, п.1-3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 6 Порядку №637, для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

З копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_6 встановлено, що позивач у період з 11.06.1988 року по 28.05.1990 року проходив службу а лавах Радянської Армії (а.с. 10).

Згідно військового квитка НОМЕР_7 встановлено, що ОСОБА_1 був призваний на дійсну військову службу та направлений в військову частину 11 червня 1988 року, та 25 травня 1990 року мобілізований у запас (а.с. 18).

Отже, позивач у період з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року проходив військову службу в лавах Радянської Армії.

Відповідно до п.п. «в» абз. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У відповідності до статті 2 Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України, щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби", час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію на пільгових умовах до набрання чинності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вимог статті 8 вищезазначеного Закону встановлено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідач приймаючи рішення про зарахування військової служби в лавах Радянської Армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року до страхового стажу позивача виходив з того, що позивач до проходження військової служби не навчався за фахом у професійно - технічному навчальному закладі, не працював та не займав посаду за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що суперечить статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Суд не приймає вказане посилання відповідача та зазначає, що Конституційний суд України в своєму рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року зазначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Тому до спірних правовідносин має застосовуватись законодавство, чинне на момент їх виникнення.

На період проходження позивачем військової служби діяло "Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій", затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення).

Пунктом "к" частини 1 пункту 109 вказаного вище Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти "а" та "б" пункту 16), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах "к" та "л", дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Безпосередньо після періоду військової служби позивач працював на посаді підземного учня гірничого по ремонту гірничих виробіток з повним робочим днем в шахті у шахтоуправлінні «Ясинівське», що підтверджено відповідними записами в трудовій книжці (а.с. 10).

Суд звертає увагу на те, що період роботи позивача у шахтоуправлінні «Ясинівське» з 02.07.1990 року по 06.07.1992 року зарахований до пільгового стажу, що підтверджується розрахунком стажу (а.с. 61).

Отже період служби позивача в Радянській армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року повинен бути зарахований до пільгового стажу.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача період проходження військової служби в лавах Радянської Армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року.

Щодо практичного застосування вказаних висновків слід зауважити, що предметом даного спору є рішення № 672 про відмову у призначенні пенсії від 19.11.2020 року, яке вмотивовано недостатністю необхідного для цього пільгового стажу. Водночас, у вказаному рішенні відповідач не навів, чи пов`язана така недостатність саме з не включенням до пільгового стажу період проходження позивачем військової служби в лавах Радянської Армії.

Суд зазначає, що наведений у рішенні відповідача № 672 від 19.11.2020 року розрахунок пільгового стажу є помилковим, у зв`язку з чим рішення прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, отже, спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача зобов`язати повторно розглянути заяву за № 866 від 27.02.2020 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованого до пільгового стажу періоду роботи військової служби., стягнути з відповідача понесені судові витрати, суд зазначає наступне.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням владних дискреційних повноважень є закон і справедливість.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Ради 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" та враховує положення "Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, а саме суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві з застосуванням слова "може".

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Однак, суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Рябих проти Росії", "Нєлюбін проти Росії"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 27.02.2020 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак рішенням № 672 від 02.03.2020 року йому відмовлено в призначенні пенсії. Вказане рішення позивач оскаржив до Донецького окружного адміністративного суду, за результатами розгляду справи № 200/6658/20-а суд зобов`язав позивача повторно розглянути заяву № 866 від 27.02.2020 року про призначення пенсії. Відповідач повторно розглянув заяву позивача № 866 від 27.02.2020 року про призначення пенсії та знов прийняв рішення № 672 від 19.11.2020 року про відмову в призначенні пенсії, яке позивач також був вимушений оскаржити до Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідно до розрахунку стажу встановлено, що період проходження військової служби в лавах Радянської Армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року, який відповідачем протиправно не зарахований до пільгового стажу складає 1 рік 11 місяців 15 днів.

З огляду на те, що позивач згідно спірного рішення має пільговий стаж 09 років 10 місяців 00 днів та страховий стаж 25 років 11 місяців 00 днів, то при зарахуванні до пільгового стажу позивача період проходження військової служби в лавах Радянської Армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року (1 рік 11 місяців 15 днів), позивач матиме необхідний пільговий та страховий стаж роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсії з 27.02.2020 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду проходження військової служби в лавах Радянської Армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року, визнання протиправним та скасування рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 672 про відмову в призначенні пенсії від 19.11.2020 року, зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27.02.2020 року на підставі заяви № 866 від 27.02.2020 року про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду проходження військової служби в лавах Радянської Армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року (1 рік 11 місяців 15 днів).

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області підлягають задоволенню у спосіб визначений судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору в розмірі 908 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду проходження військової служби в лавах Радянської Армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року, визнання протиправним та касування рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 672 про відмову в призначенні пенсії від 19.11.2020 року, зобов`язання Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27.02.2020 року на підставі заяви № 866 від 27.02.2020 року про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду проходження військової служби в лавах Радянської Армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року (1 рік 11 місяців 15 днів) - задовольнити.

Визнати протиправними дій Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду проходження військової служби в лавах Радянської Армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 672 про відмову в призначенні пенсії від 19.11.2020 року.

Зобов`язати Покровське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323) призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 27.02.2020 року на підставі заяви № 866 від 27.02.2020 року про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду проходження військової служби в лавах Радянської Армії з 11.06.1988 року по 25.05.1990 року (1 рік 11 місяців 15 днів).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42169323, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька область, 85323) судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Повний текст рішення складено та підписано 31 березня року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська