Ухвала суду № 95940683, 31.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 березня 2021 року Справа № 215/7136/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 20.01.2021 року надійшла справа №215/7136/20 з Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради, яка виявилася у неналежному застосуванні управлінської функції, при розгляді його скарги від 26.10.2020 року вх. С-575 і не підкоренню ст. 7 ЗУ «Про звернення громадян»;

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради, яка виявилась у не винесенні індивідуального акту за результатами розгляду звернення від 26.10.2020 року вх. С-575, та у порушенні управлінської функції відповідно до п.18, 19 ч.1 ст.4 КАС України і ст.ст.3, 19, 144 Конституції України;

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради, яка виявилась у невжитті заходів для забезпечення права на отримання інформації, права на отримання дати ознайомлення ОСОБА_2 з посадовою інструкцією першого заступника голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, у не наданні копії скарги від 26.10.2020 року вх. С-575 з реєстраційними номерами належно завіреними, з приводу розгляду його скарги до правової позиції ст.ст.3, 22, ч.3 ст.32, 34, 59 Конституції України;

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради, яка виявилась у порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням системи місцевого самоврядування, у невжитті заходів до усунення причин, що породжують подання скарги від 26.10.2020 року вх. С-575 та зазначити закон вимоги якого порушено ним згідно ст. 249 КАС України;

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради, яка виявилась у ненаданні посадової інструкції першого заступника голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради та зобов`язати розпочати дисциплінарне провадження за результатом розгляду скарги від 26.10.2020 року вх. С-575.

Згідно з ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.12.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії передано за підсудністю на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 22.01.2021 року було задоволено про самовідвід судді ОСОБА_3 та відповідно до повторного витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями даний позов було передано судді Кучмі К.С. 26.01.2021 року.

Пред`явлену позовну заяву ухвалою від 29 січня 2021 року залишено без руху, через невідповідність вимогам ч.3 ст.161 КАС України, та встановлений строк, десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків, а саме: шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.

До суду 31.03.2021 року від позивача надійшла заява про відкриття провадження по справі після усунення недоліків, у якій він зазначив, що 26.03.2021 р. ним отримано ухвалу суду від 29.01.2021 р. про залишення позовної заяви без руху. У прохальній частині вказаної заяви ОСОБА_1 просить суд:

1. вважати виконаними вимоги ухвали від 29.01.21 р. і оригінали усіх документів знаходяться у відповідача, бо заходи досудового врегулювання спору, про забезпечення позову, доказів не вживалися;

2. звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з доходами 30,57 грн., які менше рівня прожиткового мінімуму 2102 грн. і захистом соціальних прав на державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ст.48-49 Конституції України.

Розглянувши вищенаведені доводи, суд доходить до наступних висновків.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Слід зазначити, що у заяві ОСОБА_1 про відкриття провадження по справі після усунення недоліків ним наведено аналогічні доводи та надано до суду докази (зокрема, вже довідку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №2205 від 04.03.2021 р.). З метою звільнення позивача від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом, та у задоволенні якої суд відмовив ухвалою від 29.01.2021 р. про залишення позовної заяви без руху.

Так, у заяві ОСОБА_1 про відкриття провадження по справі після усунення недоліків позивач повторно наголошує, що його місячний дохід становить лише 30,57 грн., що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №2205 від 04.03.2021 р.

Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 5 Закону № 3674-VI визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 р. (далі - Закон № 3674-VI) закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону № 3674-VI відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”.

Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.

Подаючи до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку №2205 від 04.03.2021 р. про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати по догляду за інвалідом 1 групи ОСОБА_4 , за період з січня 2019 по грудень 2019 року всього на суму 400,68 грн.

При цьому, надана позивачем довідка Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №2207 від 04.03.2021 р. не може бути належним доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи за весь попередній календарний рік.

Окрім того, зазначена довідка не є достатнім доказом на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка органу доходів і зборів, довідка про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).

Натомість, доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником до позовної заяви не надано.

Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.

Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позову.

З огляду на те, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження скрутного матеріального стану та відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат, а також актуальних відомостей щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Необґрунтоване звільнення позивача від виконання вимог ст.161 КАС України утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших учасників судового процесу, що є неприпустимим.

Суд звертає увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв`язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідна правова позиція викладена в постанові пленуму Вищого адміністративного суду України №14 від 29.09.2016 р.

Вимоги суду, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 22.01.2021 р. не є обмеженням права позивача на звернення до суду за захистом прав та законних інтересів, а є законними вимогами суду щодо приведення позовної заяви у відповідність до імперативних норм Кодексу адміністративного судочинства України з метою відкриття провадження у справі.

Таким чином, станом на 31.03.2021 року, вказані вимоги вищезазначеної ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 року позивачем у повному обсязі не виконані, недоліки позовної заяви не усунуті у визначений судом строк.

Докази звернення позивача до суду з клопотанням про продовження строків усунення недоліків позовної заяви, встановлених судом, відсутні.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З урахуванням того, що позивач був усвідомлений про те, що ним було подано позов до суду, ухвала про залишення позову без руху була оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень, проте позивач недоліків позовної заяви у повному обсязі не усунув, у зв`язку із цим позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.169, 243, 248 КАС України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії – повернути позивачеві.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 КАС України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя К.С. Кучма