Рішення № 95940565, 18.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року Справа № 160/16195/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

04.12.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати частково не правомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.10.2020 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 № 160/10228/20 у розмірі 60 % заробітної плати діючого судді згідно із довідкою Територіального управління судової адміністрації України в Дніпропетровській області № Б-с-357 від 24.02.2020 “Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці із розрахунку 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначеної у довідці ТУДСА в Дніпропетровській області № Б-с-357 від 24.02.2020 з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 19.02.2020;

- стягнути з Головного управляння Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) стягнути з відповідача.

- допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати щомісячного грошового утримання судді у відставці у межах суми стягнення за 1 місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 08.10.2020 зі зменшенням відсотків за вислугу років, оскільки відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/3273/19 від 10.07.2019, яке набрало законної сили 12.08.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначило позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді з 04.10.2016 довічно. Так, на заяву позивача від 07.10.2020 відповідач повідомив, що відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 по справ №160/10228/20 згідно розпорядження від 08.10.2020 проведено перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 60% заробітної плати згідно довідкою Територіального управління державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24.02.2020 №Б-с-357. До листа відповідач долучив дві копії протоколу про перерахунок пенсії від 08.10.2020 по рішенню №912330123845, згідно яких – в одному зазначено процент розрахунку пенсії від заробітку 60% з 19.02.2020 і довічно із середньої заробітної плати 113508,00 грн., в іншій -90% з 19.02.2020 і довічно із середньої заробітної плати 56754,00 грн.

Отже, зменшення відповідачем щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на 60% не відповідає вимогам ч.2 ст. 19, ст. ст. 21-22, ст. 58 Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ, який діяв на час виходу позивача у відставку, а також рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №21-рп/99 та є протиправним.

Ухвалою суду від 08.12.2020 було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

Ухвалою суду від 06.01.2021 клопотання представника Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області про продовження строку для подання відзиву у справі №160/16195/20 було задоволено.

01.02.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління ПФУ у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнає з огляду на наступне.

ОСОБА_1 при призначенні з 04.10.2016 було розраховано довічне грошове утримання судді у відставці як 90% від суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453 від 07.07.2010.

Так, відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 по справі № 160/10228/20 на підставі заяви позивача про перерахунок, Головним управлінням ОСОБА_1 проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у розмірі 60% заробітної плати судді згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24.02.2020 за №Б-с-137, починаючи з 19.02.2020. При цьому, проводячи перерахунок пенсії позивача Головне управління керувалося чинними нормами, а саме – статтею 142 Закону 31402, тобто здійснило перерахунок пенсії із розміру 60% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402 від 02.06.2016.

Крім того, відповідачем вказано, що зміна відсотків не погіршує стан позивача, розмір грошового утримання збільшився завдяки застосуванню при перерахунку 2-ох умов у сукупності -відбулося не зменшення відсотків, як то вказує позивач у позовній заяві, а відбувся перерахунок грошового утримання на підставі збільшення складових суддівської винагороди (встановлених Законом №1402) та застосування складових суддівської винагороди (встановлених Законом №1402) та застосування до неї відповідного відсотку визначеного законом.

Отже, Головне управління здійснило ОСОБА_1 перерахунок довічного грошового утримання у розмірі 60% заробітної плати судді згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області від 24.02.2020 за №Б-с-357, починаючи з 19.02.2020, керуючись нормами чинного законодавства. Таким чином, в даному випадку не було порушено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі, та відповідно, не порушено вимоги статтей 19, 21-22 та 58 Конституції України.

09.02.2021 до суду засобами електронного зв`язку від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав свої позовні вимоги та навів обгрунтування аналогічні викладеним в позовній заяві.

18.02.2021 до суду від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких заперечував проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ОСОБА_1 є суддею Софіївського районного суду Дніпропетровської області у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 по справі №160/3273/19 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасувано рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні, здійснення нарахування та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого судді №П19080-18 від 20.12.2018 р. та №102/03.13-26/6 від 25.03.2019.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити (визначити) судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, без обмежень граничного максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді, який на час виходу у відставку мав стаж роботи судді більше 28 років, починаючи з 04 жовтня 2016 року - часу звернення до Софіївського управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Рішення набрало законної сили 12.08.2019.

Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 по справі №160/10228/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмову протиправною та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управляння Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління судової адміністрації України в Дніпропетровській області №Б-с-357 від 24.02.2020 р. «про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24.02.2020 року, № Б-с-357 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020р. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 по справі №160/10228/20 набрало законної сили 26.10.2020.

07.10.2020 позивач звернувся до Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 по справі №160/10228/20.

19.10.2020 відділом з питань перерахунку пенсії №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №20490-20807/П-03/8-0400/20 повідомлено позивача проте, що відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 по справі №160/10228/20 ОСОБА_1 розпорядженням від 08.10.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 60% заробітної плати судді у відставці згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24.02.2020року №Б-с-357 з урахуванням фактично виплачених сум з 19.02.2020 у межах стягнення за один місяць. Доплата буде виплачена додатковою відомістю в жовтні 2020.

До листа долучено дві копії протоколу про проведення перерахунку пенсії від 08.10.2020 по рішенню №912330123845, згідно яких – в одному зазначено процент розрахунку пенсії від заробітку 60% з 19.12.2020 і довічно із середньої заробітної плати 113508,00 грн., в іншій- 90% з 19.02.2020 і довічно із середньої заробітної плати 56754,00 грн.

Отже, позивач вважаючи, що відповідач протиправно зменшив 90% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на 60% звернувся до суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і Законами України. Матеріальне забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, та гарантії їх соціального захисту є одним із складових елементів принципу незалежності суддів.

Статтею 130 Конституції України визначено, що Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі за текстом Закон від 02.06.2016 № 1402-VIII).

Згідно із пунктом 2 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон № 2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Згідно із частиною 1 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

61 рік - які народилися з 01.01.1954 по 31.12.1954;

61 рік 6 місяців - які народилися з 01.01.1955 по 31.12.1955.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(частина 2 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII).

Відповідно до частини 3 статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Разом із цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Зокрема, пунктом 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), положення пункту 25 розділу Прикінцеві та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII зі змінами.

У вказаному рішенні (пункти 15-17) зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 № 10-рп/2013).

Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини 1 статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Урішенні від 08.06.2016 № 4-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що частина третястатті 141 Закону № 2453-VI у редакціїЗакону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIІІ, яка суперечитьКонституції України, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дняухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третястатті 141 Закону № 2453-VI до внесення змінЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIІІ, тобто у редакціїЗакону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 № 192-VIІІ, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

У пункті 7 цього ж рішення Конституційний Суд України зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені" (частина другастатті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй (частина другастатті 8 Основного Закону України).

На виконання висновків Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 08.06.2016 № 4-рп/2016, частина 4статті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIII викладена в наступній редакції: "У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

У пункті 19 постанови Верховного Суду від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20 також наголошено на тому, що за змістом частини четвертоїстатті 142 Закону від 02.06.2016 № 1402-VIIIперерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, виникла лише одна підстава його перерахунку, а саме збільшився розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (з 01.01.2020 базовий оклад судді місцевого суду склав 30 прожиткових мінімумів для працездатних громадян). Інші складові (стаж роботи на посаді судді та відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці) залишилися незмінними.

При цьому суд зазначає, що норми спеціальних законів які були чинними у період від моменту призначення позивачу спірних виплат до їх перерахунку у 2020 році не передбачали зменшення відсоткового показника довічного грошового утримання судді у відставці. Натомість, з метою урахування зміни розміру заробітної плати (суддівської винагороди) працюючого судді, змінною величиною і підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці була лише зміна суддівської винагороди.

Водночас, правила обрахування стажу роботи на посаді судді, які застосовувалися на момент виходу судді у відставку, як і відсотковий розмір вже призначеного довічного грошового утримання є сталими та не можуть змінюватися.

Суд зазначає, що з 04.10.2016 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 82% суддівської винагороди.

Окрім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 по справі №160/3273/19, яке набрало законної сили 12.08.2019 ,зокрема, було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити (визначити) судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, без обмежень граничного максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді, який на час виходу у відставку мав стаж роботи судді більше 28 років, починаючи з 04 жовтня 2016 року - часу звернення до Софіївського управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Враховуючи викладене, обставини, встановлені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 по справі №160/3273/19, відповідно до ч.4 ст.78 КАС України не доказуються при розгляді даної справи, а тому воно має преюдиційне значення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Принцип обов`язковості судових рішень закріплений і в ст. 14 КАС України, відповідно до змісту якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача із 90 відсотків до 60 відсотків та вважає, що належним та повним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача із 90 відсотків до 60 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та, як наслідок, зобов`язання відповідача здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, виходячи із 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

При цьому, на переконання суду, відсутні підстави для дублювання обов`язку відповідача під час такого перерахунку врахувати довідку ТУ ДСА у Дніпропетровській області від 24.02.2020 №Б-с-357, оскільки по-перше такий обов`язок покладено на відповідача рішенням суду від 25.09.2020 у справі №160/10228/20, а по-друге, на момент розгляду цієї справи та прийняття рішення обов`язок із врахування зазначеної довідки відповідачем виконано належним чином, а спір виник лише в частині зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання позивача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами вимог п. 4 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із 90 відсотків до 60 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 виходячи із 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

У цій справі, заявлені позивачем позовні вимоги, про обґрунтованість яких суд дійшов висновку під час її розгляду, носять зобов`язальний характер та не стосуються присудження і виплата суддівської винагороди, а також судом не визначається сума такого розміру суддівської винагороди. Відтак, вимога позивача про негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць, задоволенню не підлягає.

Отже, з огляду на приписи статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про допущення до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення суддівської винагороди за один місяць.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн. згідно квитанції №0.0.1928808129.1 від 03.12.2020.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 із 90 відсотків до 60 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 виходячи із 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 840,80 грн. згідно квитанції №0.0.1928808129.1 від 03.12.2020, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко