Ухвала суду № 95939982, 01.04.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01 квітня 2021 року м. Черкаси справа № 925/425/21

Господарський суд Черкаської області у складі судді Спаських Н.М., розглянувши позовні матеріали (вх. № 5422/21 від 31.03.2021) за позовом Фермерського господарства "Надія" (Черкаська область, Тальнівський район, с. Мошурів) до Міністерства юстиції України (м. Київ) та до Тальнівської міської територіальної громади (Черкаська область, м. Тальне) про визнання права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним наказу про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області позивачем заявлено позов до відповідачів з вимогами:

- визнати за Фермерським господарством "Надія" (20432, Черкаська область, Тальнівський район, с. Мошурів, вул. Пирогова, 10, код ЄДРПОУ 14198595) право постійного користування земельною ділянкою площею 52,8978 га в межах згідно з планом, розташованою на території Мошурівської сільської ради, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія ЧК № 14-54;

- визнати недійсним наказ Міністерства юстиції України № 4288/5 від 11.12.2020 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.11.2019 " 49875731"

У відповідності до п. 6) ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Першим відповідачем у справі визначено Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622).

У відповідності до п. 1 Положення про Міністерство юстиції України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 - Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень ч.5. ст. 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

За наявності підстав для застосування положень ГПК України про виключну підсудність у даному спорі, позивач також не має права скористатися положеннями ГПК про підсудність справ за вибором позивача (ст. 29 ГПК України).

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

За змістом частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів ... віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частинами 1, 2 статті 4 ГПК України встановлено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Положеннями ГПК України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23 ГПК України), інстанційна юрисдикція (статті 24-26 ГПК України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 27 ГПК України, за загальним правилом позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено правила виключної підсудності справ.

За змістом наведених норм виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності за вибором позивача. Виключна підсудність за змістом частини 5 статті 30 ГПК України (яка раніше була передбачена частиною 5 статті 16 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017), визначає суд, яким має бути розглянуто справу. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Виходячи з вищевикладеного справа має розглядатися господарським судом міста Києва з мотивів виключної підсудності, оскільки відповідачем є міністерство (а не за місцем знаходження земельної ділянки чи за місцем знаходження одного із відповідачів за вибором позивача).

За правилами ч. 4 ст. 236 ГПК України та ч. 5,6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові КГС ВС (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87516277) від 04.02.2020 у справі N 914/240/18 викладено правову позицію про те, що якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п`ятій статті 30 ГПК України, то розгляд такої справи у будь-якому разі належить до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд не уповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.

Згідно із статтею 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви № 29458/04, № 29465/04) зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Zand v. Austria", висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Отже, дана справа підлягає передачі на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду м. Києва.

Керуючись статтями 27, 29, 30, 31, 234 ГПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Передати справу № 925/425/21 за позовом Фермерського господарства "Надія" (Черкаська область, Тальнівський район, с. Мошурів) до Міністерства юстиції України (м. Київ) та до Тальнівської міської територіальної громади (Черкаська область, м. Тальне) про визнання права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним наказу про скасування рішення, на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду м. Києва.

Ця ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і протягом десяти днів може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Н.М. Спаських