Рішення № 95938158, 01.04.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2021м. ДніпроСправа № 904/6979/20Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу

за позовом РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ, ЗАПОРІЗЬКІЙ ТА КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ

до Фізичної особи-підприємця ПІДПАЛОЇ ТЕТЯНИ МИКОЛАЇВНИ

про стягнення 13696,35грн., з яких 12659,77грн. основної заборгованості; 838,44грн. пені; 198,14грн. інфляційних втрат (договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-7042-ОД від 30.01.2020)

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

РЕГІОНАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ, ЗАПОРІЗЬКІЙ ТА КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ПІДПАЛОЇ ТЕТЯНИ МИКОЛАЇВНИ (далі - відповідач) про стягнення 13696,35грн., з яких 12659,77грн. основної заборгованості; 838,44грн. пені; 198,14грн. інфляційних втрат на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-7042-ОД від 30.01.2020).

Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/6979/20 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2020.

Ухвалою від 29.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 28.01.2021.

Строк для розгляду справи по суті розпочато.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.06.2009 по справі №16-рп/2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина.

Господарським судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Господарський суд констатує, що строк на вирішення даної справи не є порушеним.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

01.04.2021 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

30.01.2020 між позивачем та відповідачем (орендар) укладено договір оренди №12/02-7042-ОД (далі - договір) нерухомого майна - нежитлового вбудованого приміщення площею 362,37кв.м., розміщене за адресою: місто Дніпро, вулиця Космонавта Волкова, будинок 6-б, що перебуває на балансі Дніпровського державного технікуму енергетичних та інформаційних технологій (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 03.10.2019 і становить за незалежною оцінкою 1658900,00грн.

Отримавши від орендаря акт прийому-передачі орендованого майна з оренди від 16.06.2020, позивач листом від 12.08.2020 №18-02-04291 повідомив орендаря про необхідність підписання додаткової угоди про розірвання договору.

Позивач наголошує, що додаткові угоди на адресу позивача не повернуто, борг не сплачено.

З огляду на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 «Про деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину», позивач нарахував до сплати відповідачу 50% орендної плати із встановленої договором.

У зв`язку із несплатою відповідачем орендної плати утворилася заборгованість з січня 2020 року по червень 2020 року у сумі 12659,77грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за загальний період прострочення з 16.02.2020 по 15.12.2020 на загальну суму 838,44грн.;

- інфляційні втрати за загальний період прострочення з березня 2020 року по серпень 2020 року на загальну суму 198,14грн.

СТРОК ДЛЯ ПОДАЧІ ВІДЗИВУ.

Ухвалу від 29.12.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 10.02.2021, що підтверджується ухвалою суду, яка повернулася на адресу господарського суду 10.02.2021 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідачу в ухвалі від 29.12.2020 роз`яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, строк для подачі відзиву по 25.02.2021.

Крім цього, телефонограмою від 01.03.2021 по справі №904/6979/20 секретар судового засідання Безрідна Ю.Ю. повідомила особисто відповідача - фізичну особу-підприємця ПІДПАЛУ ТЕТЯНУ МИКОЛАЇВНУ про існування в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області справи №904/6979/20 за позовом РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ, ЗАПОРІЗЬКІЙ ТА КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ до Фізичної особи-підприємця ПІДПАЛОЇ ТЕТЯНИ МИКОЛАЇВНИ про стягнення 13696,35грн., з яких 12659,77грн. основної заборгованості; 838,44грн. пені; 198,14грн. інфляційних втрат (договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-7042-ОД від 30.01.2020).

Станом на 01.04.2021 відзив на позов не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався, про існуюче судове провадження повідомлений належним чином.

Господарський суд констатує, що відповідачу надано достатньо часу задля обрання правової позиції та її надання до матеріалів справи.

Телефонограма від 01.03.2021, яка отримана особисто відповідачем є належним доказом повідомлення відповідача про існуюче судове провадження, а неотримання поштової кореспонденції є суб`єктивним рішенням відповідача та не може розцінюватися як перешкода у розгляді справи по суті.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відзив не надійшов.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладання договору. 2. Природа договору. 3. Факт користування майном. 4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості. 5. Правомірність нарахування пені. 6. Правомірність нарахування інфляційних втрат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладання договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

30.01.2020 між позивачем (далі - позивач, орендодавець) та відповідачем (далі -відповідач, орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-7042-ОД (далі - договір).

Предмет договору. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове вбудоване приміщення (далі - майно), реєстраційний номер 00129320.1.ТЦЯББЧ003 загальною площею 362,37кв.м. (в тому числі площа загального користування 11,9кв.м.), розміщене за адресою: місто Дніпро, вулиця Космонавта Волкова, 6-Б, що перебуває на балансі Дніпровського державного технікуму енергетичних та інформаційних технологій (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 03.10.2019 і становить за незалежною оцінкою - залишкову вартість 1658900,00грн. (без ПДВ) (пункт 1.1 договору). Майно передається в оренду з метою розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється (пункт 1.2 договору).

Ціна договору. Орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) / за результатами конкурсу на право оренди майна, становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - вересень 2019 року у розмірі 8294,50грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди - січень 2020 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень, листопад, грудень місяць 2019 року та січень 2020 року (пункт 3.1 договору).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2 договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції розміщуються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики (пункт 3.3 договору).

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (пункт 3.4 договору).

Відповідно до пункту 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря протягом дії договору, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Строк. Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 30.01.2020 до 29.12.2022 включно (пункт 10.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір визнається укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (стаття 759 Цивільного кодексу України).

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Водночас орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також і дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 №2269-XII, у частині 1 статті 2 якою наведено аналогічне визначення оренди.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Факт користування майном.

Частиною 1 статті 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до пункту 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Актом приймання-передачі від 30.01.2020 підтверджується факт передачі позивачем відповідачу в оренду державне нерухоме майно, а саме нежитлове вбудоване приміщення площею 362,37грн. вартістю за незалежною оцінкою на 03.10.2019 - 1658900,00грн. Вказаний акт приймання-передачі від 30.01.2020 підписано позивачем, відповідачем та балансоутримувачем (а.с. 12 том 1).

Позивач підтвердив отримання 21.05.2020 за вх.№18/03422 (штамп позивача про отримання) заяви відповідача від 21.05.2020 за вих.№б/н у якій просить орендодавця та балансоутримувача спірного майна повідомити про виконання як орендодавцем частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України в силу постанови КМУ №211 від 11.03.2020 та №215 від 16.03.2020 щодо звільнення як орендаря від орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-7042ОД від 19.12.2016 за період з 00год. 01хв. 17.03.2020 до 24.04.2020. Відповідь на заяву відповідача від 21.05.2020 за вих.№б/н до матеріалів справи не долучена, про її існування не зазначено.

Позивач долучив до матеріалів справи власний лист від 12.08.2020 за вих.№18-02-04291 Про припинення договору оренди від 30.01.2020 №12/02-7042-ОД, яким повідомлено відповідача, що для проведення роботи щодо дострокового розірвання договору оренди від 30.01.2020 №12/02-7042-ОД надається для підпису примірник договору про розірвання. Відповідь на лист позивача від 12.08.2020 за вих.№18-02-04291 Про припинення договору оренди від 30.01.2020 №12/02-7042-ОД до матеріалів справи не долучена, про її існування не зазначено.

Пунктом 5.12 договору визначено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві/балансоутримувачу або підприємству/товариству, указаному орендодавцем орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві/балансоутримувачу збитки в разі погіршення стану або втрати (повної/часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Актом прийому-передачі орендованого нерухомого майна від 16.06.2020 підтверджується, що балансоутримувач прийняв раніше передане приміщення загальною площею 362,37кв.м., місцезнаходження якого місто Дніпро, вулиця Космонавта Волкова, 6Б, від відповідача.

Відтак, орендоване майно перебувало у користуванні відповідача з 30.01.2020 (дата акта приймання-передачі об`єкта оренди в оренду) до 16.06.2020 (дата акта прийому-передачі об`єкта оренди з оренди).

Господарський суд встановив, що майно, відповідно до пункту 1.2 договору, передано в оренду з метою розміщення їдальні, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінет Міністрів України постановлено установити з 12.03.2020 на усій території України карантин.

ПОСТАНОВОЮ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 15.07.2020 №611 Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину установлено, що нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, здійснюється у розмірі 50 відсотків суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2. Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 закріплено ПЕРЕЛІК орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків, а саме орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення їдалень, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Позивач вказав, що під час нарахування відповідачу орендної плати за спірний період врахував положення ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 15.07.2020 №611 Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Згідно статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном; наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1, 3, 4, 5).

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (стаття 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

За частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з пунктом 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря протягом дії договору.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку позивача передати відповідачу в користування об`єкт нерухомості за актом приймання-передачі відповідає обов`язок своєчасно і у повному обсязі сплачувати плату за використання об`єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об`єкта з оренди.

В якості спірного період позивач вказав період з січня по червень 2020 року. Беручи до уваги запроваджені в Державі карантинні заходи та положення ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 15.07.2020 №611 Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину, господарський суд визнав розрахунок наданий позивачем правомірним.

Строк оплати є таким, що настав.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача орендної плати у розмірі 12659,77грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

5. Правомірність нарахування пені.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснюючи нарахування пені позивач послався на положення статті 4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань". Проте, пунктом 3.7 договору закріплено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Щодо розрахунку пені.

Позивач нарахував пеню за загальний період прострочення з 16.02.2020 по 15.12.2020 на загальну суму 838,44грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимоги заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

6. Правомірність нарахування інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку інфляційних втрат.

Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період прострочення з березня 2020 року по серпень 2020 року на загальну суму 198,14грн.

Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ, ЗАПОРІЗЬКІЙ ТА КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 6; Ідентифікаційний код 42767945) до Фізичної особи-підприємця ПІДПАЛОЇ ТЕТЯНИ МИКОЛАЇВНИ ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 13696,35грн., з яких 12659,77грн. основної заборгованості; 838,44грн. пені; 198,14грн. інфляційних втрат (договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-7042-ОД від 30.01.2020) задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ПІДПАЛОЇ ТЕТЯНИ МИКОЛАЇВНИ ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ ПО ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ, ЗАПОРІЗЬКІЙ ТА КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ (Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 6; Ідентифікаційний код 42767945) 12659,77грн. (дванадцять тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять грн. 77 коп.) основної заборгованості; 838,44грн. (вісімсот тридцять вісім грн. 44 коп.) пені; 198,14грн. (сто дев`яносто вісім грн. 14 коп.) інфляційних втрат; 2102,00грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Дата підписання та складення повного судового рішення - 01.04.2021.

Суддя І.В. Петренко