Рішення № 95937585, 30.03.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10731/20

Провадження № 2/727/210/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого судді: Одовічен Я.В.

за участю секретаря:Кицинюка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним вище позовом до ТОВ «Авентус Україна» про захист прав споживача.

Посилалась на те, що 16.03.2020 року під час укладення кредитного договору №2148213 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було порушено вимоги законодавства про захист прав споживачів, а саме застосовано нечесну підприємницьку практику до позивача у формі введення в оману стосовно процедури укладення договору.

Так, правовідносини щодо укладення та виконання договору, укладеного між нею, як фізичною особою, та відповідачем, як фінансовою установою, щодо надання фінансової послуги у вигляді споживчого кредиту є предметом регулювання законодавства про захист прав споживачів.

24.09.2020 року вона з метою отримання повної інформації по кредиту, з`ясування підстав для нарахування пред`явлених відповідачем грошових вимог, звернулась до ТОВ «Авентус Україна» з заявою про надання належним чином засвідченої копії кредитного договору.

16.10.2020 року відповідачем їй було надано відповідь, до якої долучено копію кредитного договору. Однак, копія зазначеного договору не містить обов`язкових реквізитів, передбачених законодавством для даної категорії договорів.

Зокрема, надана копія кредитного договору не засвідчена сторонами у встановленому Законом порядку та в порушення вимог п.11 ч.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не містить підписи сторін.

Вказувала на те, що підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору. Наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію. Для використання електронного підпису, як одного з аналогів власноручного підпису, за правилами ст.207 ЦК України між сторонами має бути укладена письмова угода, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Проте, копії такої угоди відповідачем їй надано не було. Тому вважає, що при укладенні кредитного договору було порушено вимоги законодавства щодо форми укладення кредитного договору, що зумовлює його нікчемність.

Окрім того, ОСОБА_1 зазначила, що надана ТОВ «Авентус Україна» разом із відповіддю копія кредитного договору не підписана обома сторонами та не надавалася їй під час укладення договору. Тобто, кредитний договір не підтверджує волевиявлення сторін щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, а також не забезпечує ідентифікацію сторін кредитного договору та цілісність документа.

За таких умов, на думку позивача, дії відповідача щодо нарахування відсотків за кредитним договором є такими, що вводять її в оману відносно чинності договору та є нечесною підприємницькою практикою.

Посилалась на те, що згідно ст.235 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків. Оскільки нею здійснювались платежі за кредитним договором, застосування наслідків недійсності кредитного договору має відбуватись з урахуванням вже здійснених виплат.

На підставі ст.ст. 1,2,4,15 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.6,12,12-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» просила встановити нікчемність кредитного договору №2148213 від 16.03.2020 року, сторонами якого є ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 ; визнати нечесною підприємницькою практикою дії ТОВ «Авентус Україна» щодо нарахування процентів за нікчемним кредитним договором №2148213 від 16.03.2020 року; застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину за нікчемним кредитним договором №2148213 від 16.03.2020 року шляхом зобов`язання сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання кредитного договору, з урахуванням вже здійснених розрахунків.

Представником відповідача ТОВ «Авентус Україна» було подано до суду відзив на позов, в якому останній позов не визнав. Зазначив, що на веб-сайті товариства містилася уся необхідна інформація для прийняття клієнтом обґрунтованого та усвідомленого рішення для отримання кредиту та визначитись із його істотними умовами. 16.03.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №2148213 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого позивачу надано кошти в розмірі 5000 гривень на умовах, встановлених договором. Сторони погодили усі істотні умови договору, переказ коштів було здійснено 16.03.2020 року шляхом перерахування на банківську картку клієнта № НОМЕР_1 , відкриту в АТ «ПУМБ». Кредитний договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С154692, 16.03.2020 року о 18:53:44/ ОСОБА_2 /.

Окрім того, вказував на те, що під час першого етапу реєстрації в ІТС Товариства шляхом проставляння відповідної відмітки в чек-боксі та натискання клавіші, яка виражає згоду споживача продовжувати дії ІТС Товариства, споживач підтверджує, що ознайомлений зі змістом правил, публічної пропозиції на використання аналогів підписів, приймає їх в повному обсязі та надає згоду на обробку персональних даних та доступ до своєї кредитної історії.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІТС. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо щодо підписання кредитного договору.

Просив відмовити у задоволенні позову та розглянути справу без участі представника відповідача ТОВ «Авентус України».

Позивачем було подано відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 22.12.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Одночасно судом за клопотанням позивача було витребувано докази від відповідача.

У подальшому, ухвалою суду від 24.02.2021 року було продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Окрім того, ухвалою суду від 12.03.2021 року у прийнятті зустрічної позовної заяви було відмовлено, закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явилась, звернулась до суду з заявою, в якій просила розглянути справу у її відсутності, позов підтримала.

Представник відповідача у поданому до суду відзиві просив розглянути справу у його відсутності.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому способи захисту цивільного права та інтересів, зазначені в ст. 16 ЦК України.

Як було встановлено судом, 16.03.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №2148213 (а.с.18-21).

Відповідно до умов договору, укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якого забезпечується споживачу через Веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, небхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства (п.1.1 Договору).

На умовах, встановлених Договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає 5000 гривень. Строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання споживачем умов договору та становить: знижена процентна ставка 0,01% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.4 цього Договору; стандартна процентна ставка 1,80% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п.1.4 цього Договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в п.1.5.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1-4.6 Договору (п.1.2 - п.1.5 Договору). Мета кредиту: споживчі потреби.

У наданому суду примірнику кредитного договору наявний підпис директора ТОВ «Авентус Україна». У реквізитах споживача ОСОБА_2 зазначено, що договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С154692, 16.03.2020 року о 18 год. 53 хв. 44 (а.с.20).

Даючи оцінку аргументам позивача, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦКправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Із дослідженого судом кредитного договору №2148213 від 16.03.2020 року встановлено, що оспорюваний договір укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частиною першою ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1.7 оспорюваного кредитного договору, невід`ємною частиною Договору є Правила надання фінансових кредитів ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на сайті www.creditplus.ua. Підписуючи цей договір, Клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідност.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст. 642 ЦК України).

Положеннями ст.12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.11.2020 року, ТОВ «Авентус Україна» є фінансовою установою, яка здійснює діяльність - інші види кредитування.

Договір між сторонами було укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, ОСОБА_1 через Особистий кабінет на Веб-сайті відповідача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання кнопки «погоджуюсь», після чого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було надіслано позивачеві за допомогою засобів зв`язку на телефонний номер НОМЕР_2 одноразовий ідентифікатор у вигляді СМС-коду (С154692), який позивачем і було використано для підтвердження підписання кредитного договору.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на Веб-сайт товариства за допомогою Логіна Особистого кабінету і Пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Відтак, укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача.

Суд вважає, що позивач розуміла, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи його одноразовим ідентифікатором.

Позивач не заперечувала, що засіб зв`язку, а саме: телефонний номер НОМЕР_2 належить їй, або що на час укладення спірних договорів вона втратила вказані засоби зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування.

Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 16.03.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2148213 в електронній формі, умови якого позивачем були виконан, що підтверджується довідкою про розрахунки за договором №2148213 про надання коштів у позику від 19.01.2021 року.

Крім того, як вбачається з індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту, вона містить персональні дані ОСОБА_2 , зокрема, її паспортні дані та номер картки платника податків, які відповідають відомостям її паспорта та картки платника податків, копії яких містяться в матеріалах справи.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до вимог ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доводи позивача про те, що кредитний договір не підтверджує волевиявлення сторін щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, а отже при його укладенні не було дотримано вимог ч. 1 ст.203 ЦК України, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Натомість, судом було встановлено, що позивач, укладаючи спірний договір, діяла добровільно, розуміла його зміст, тобто природу вчиненого правочину; була ознайомлена з наслідками вчинених дій, її волевиявлення було вільним та відповідало внутрішній волі.

Будь-яких невідповідностей вимогам цивільного законодавства положення оспорюваного правочину не містять. Умови договору були визначені його сторонами, які реалізовували свої повноваження, регламентовані ст.627 ЦК України щодо свободи Договору.

За приписами частин першої, другої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Пунктом 7 частини третьої 19 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Враховуючи те, що судом не було встановлено будь-яких порушень під час укладення кредитного договору, суд вважає позовні вимоги щодо визнання нечесною підприємницькою практикою дій ТОВ «Авентус Україна» необґрунтованими.

Виходячи з вище викладеного, а також враховуючи те, що укладений між сторонами кредитний договір №2148213 від 16.03.2020 року не суперечить нормам цивільного законодавства, відповідає вільному волевиявленню та внутрішній волі учасників правочину, та спрямований на реальне настання правових наслідків, суд вважає, що відсутні передбачені ст.ст.203, 215 ЦК України підстави для визнання вказаного правочину недійсним, а тому приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необґрунтований та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.3, 6, 11, 15, 16, 20, 203, 215 Цивільного кодексу України; ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», що розташоване м.Київ Проспект Перемоги, 90-А (КОД ЄДРПОУ - 41078230) про захист прав споживача - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевченківського

районного суду м.Чернівці Одовічен Я.В.