Рішення № 95937153, 30.03.2021, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1475/20

Провадження № 2/396/495/20

РІШЕННЯ

Іменем України

30.03.2021 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Русіної А.А.,

за участю секретаря судового засідання Стеценко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу 396/1475/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, свої позовні вимоги мотивує тим, що з метою отримання банківських послуг відповідач підписала Заяву б/н від 26.04.2011 року згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з “Умовами та правилами надання банківських послуг”, та “Тарифами Банку”, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, та те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який в будь-який момент може змінити кредитний ліміт. Відповідно умов договору сторони визначили відповідальність за порушення строків сплати платежів.

У зв`язку з порушеннями кредитних зобов`язань за відповідачем станом на 14.09.2020 року рахується заборгованість за кредитом в розмірі 19885,24 грн., яку представник позивача просить стягнути з відповідача, а також судові витрати в розмірі 2102 грн.

Ухвалою судді від 20.10.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у зв`язку з віднесенням даної категорії справ до малозначних.

При подачі позову представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутністю, позов підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі разом з додатками не надсилалася відповідачу за адресою її місця реєстрації, в зв`язку з відсутністю можливості направлення поштової кореспонденції судом згідно акту (а.с.70,77).

Ухвалою суду від 08.12.2020 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 128 ЦПК України та ч. 11 ст. 128 ЦПК України, 18.11.2020 року розміщено оголошення про повідомлення відповідача про дату та час судового розгляду справи на веб-сайті "Судова влада" на 08.12.2020 року.

04.02.2021 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Єльнікової Н.О. надійшов відзив на позовну заяву АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення заборгованості, відповідно до якого представник просив відмовити в позові в повному обсязі, зазначаючи, що сума заборгованості значно різниця в позові з довідкою, яку надали відповідачу у відділенні АТ КБ "ПриватБанк", вказувала, що відповідач не підписувала Умови та правила надання споживчого кредиту та у зв`язку зі зловживанням позивачем своїми процесуальними правами, необхідно відмовити у позові повністю.

04.02.2021 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Єльнікової Н.О. надійшла заява про витребування доказів.

Ухвалою суду від 04.02.2021 року продовжено відповідачу пропущений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву, відзив долучено до матеріалів справи, витребовано судом докази.

15.02.2021 року від представника позивача надійшли виписка по рахунку відповідача.

09.03.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник зазначає, що відповідач підписавши Анкету-заяву погодилася на умови кредитування, крім того до анкети-заяви долучена довідка про умови кредитування, підписана відповідачем, а також відповідач користувалася платіжною карткою: отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали в касах магазинів.

22.03.2021 року від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої представник просить стягнути з відповідача заборгованість за договором б/н від 26.04.2011р. в розмірі 7993,62 грн.( 3791,46 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 3791,46 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4202,16 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625), а також понесені судові витрати.

30.03.2021 року через канцерярію суду від представника відповідача надійшли заперчення на позов та на заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до яких представник зазначає, що тіло кредиту становить 4000 грн., а відповідач погасила набаго більше, крім того відповідачем 21.12.2020 року було сплачено 8000 грн. та 21.01.2021 року сплачено 1000 грн., додає копії квитанцій, тому вважає, що борг погашено повністю. Вимоги щодо заборгованості за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст.625 - не визнає, оскільки договором були передбачені відстотки, пеня, штрафи.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, керуючись нормами закону, суд вбачає наступне.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне: з метою отримання банківських послуг відповідач підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку б/н від 26.04.2011 року (а.с. 13). Підписанням даної заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з “Умовами та правилами надання банківських послуг”, " та “Тарифами Банку”, складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом у анкеті-заяві.

В анкеті заяві зазначено, що позичальник згоден з умовами, та Правилами надання банківських послуг, та згодна з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, на підставі ст. 634 ЦК України, та що позичальник ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг.

Згідно Умов та правилами надання банківських послуг, які надані позивачем до матеріалів справи (а.с.16-39), вбачається, що ними передбачено всі істотні умови, щодо зміни кредитного ліміту, визначено відсоткову ставку за користування кредитними коштами та визначено обов`язки позичальника щодо погашення заборгованості за кредитом, відсотками а також сплата штрафів і пені (п.2.1.1.2.5, п. 2.1.1.3.1, п.2.1.1.44, п. 2.1.1.6.5, 2.1.1.3.2, 1.1.3.1.5, 1.1.2.1.2, 2.1.1.2.12, 2.1.1.6.1).

Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни за рішенням та ініціативою банку.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановлено банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Договором передбачено можливість клієнта розірвання договору у разі незгоди зі змінами Умов та Тарифів банку, за умови подання заяви та виконавши умови п.2.1.1.5.4.

Відповідно до довідки про умови кредитування вказано, що з фінансовими умовами надання кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періода» з розрахунком суми плати за використання кредитних коштів відповідач ознайомлений 26.04.2011 року (а.с.14). Відповідно до якої, з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду», яка власноруч підписана відповідачем, визначено процентну ставку за користування кредитом 3.0% на місяць, тобто 36,00% на рік (3.0%*12міс=36%), визначено: строк внесення щомісячного платежу, розмір пені за несвоєчасне погашення заборгованості та розмір штрафу за порушення строків платежів 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови, довідка про які була підписна особисто відповідачем (а.с.14).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було змінено кредитний ліміт, а саме збільшено 28.04.2011 року до 4000 грн. (а.с.11), та 11.03.2015року проведено перевипуск кредитної карти яка діяла до 02/19 року (а.с.12).

Відповідно до п.2.1.1.12.10 "Правил користування платіжною карткою", банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов”язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов”язків за цим договором.

Відповідно до Умов договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов”язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов”язків за цим договором.

АТ КБ “Приватбанк” свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно розрахунку позивача поданого до заяви про зменшення розміру позовних вимог, станом на 16.02.2021 року за відповідачем рахується заборгованість за кредитом в розмірі 7993,62 грн.( 3791,46 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 3791,46 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4202,16 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625).

Щодо стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит, то відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями. Підставою застосування передбаченої цією нормою відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК).

Також, судова практика виходить з того, що приписи ст. 625 ЦК про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. («Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві» - ВСУ).

Тому суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625 в розмірі 4202,16 грн. - задоволенню не підлягають, оскільки договором була встановлена процентна ставка, пеня, штрафи.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредита, в т.ч. заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 3791,46 грн., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт 300 грн., 28.04.2011 року його збільшено до 4000 грн. (а.с.11). Інших операцій щодо збільшення кредитного ліміту позивачем не проводилося.

Згідно розрахунка поданого позивачем станом на 30.09.2019 року (а.с.7-9), вбачається, що відповідачем в період з 28.04.2011 року по 30.09.2019 року погашено заборгованість за тілом кредита в розмірі 14385,31 грн., погашено заборгованість за простроченим тілом кредита в розмірі 2657,39 грн., погашено заборгованості по пені в розмірі 1000 грн..

Крім того, згідно виписки по рахункам поданої позивачем суду (а.с.142-148) вбачається, що відповідач погасила заборгованість 21.12.2020 року на суму 8000 грн. та 21.01.2021 року на суму 1000 грн., що підтвердила представник відповідача подавши копії квитанцій.

Таким чином, вбачається, що заборгованість за тілом кредиту відповідачем була погашена повністю, інших вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам, пені, позивачем не заявлялося.

Оскільки заборгованість по тілу кредиту погашена, фактично отримані відповідачем кошти позивачу повернені, в іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625 ЦК України, позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому в позовних вимогах Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити.

Судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, так як в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 253, 258, 261, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 631, 1049, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81-82, 128, 133, 141, 258-259, 280-282 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 26.04.2011року - відмовити за необгрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: А. А. Русіна