Рішення № 95935618, 31.03.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 759/10894/20

Провадження № 2-адр/369/4/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

31.03.2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.,

з участю секретаря Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зубицької Любов Миколаївни про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції ЗДОР Євгенія Юрійовича інспектора 2 роти батальйону із забезпечення супроводження Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до старшого лейтенанта поліції ЗДОР Євгенія Юрійовича інспектора 2 роти батальйону із забезпечення супроводження Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.02.2021 року позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову серії ЕАМ № 2702229 від 18.06.2020, що винесена старшим лейтенантом поліції Здором Євгенієм Юрійовичем, інспектором 2 роти батальйону із забезпечення супроводження Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції, згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Стягнуто з Департаменту патрульної поліції (ідентифікаційний код юридичної особи-. 40108646; місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень та сорок копійок).

Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення. В обґрунтування поданої заяви представник посилається на те, що при ухваленні рішення від 22.02.2021 року судом не було вирішено питання щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 32 175,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на те, що рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.02.2021 року по справі №759/10894/20 прийнято у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи, розгляд питання щодо ухвалення додаткового судового рішення здійснюється в тому самому порядку, що й прийняття судового рішення.

Згідно приписів ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Таким чином додаткове рішення ухвалюється з підстав: а) не дослідження доказів щодо однієї із позовних вимог, б) не ухвалення рішення стосовно одного з клопотань, в) не визначення способу виконання судового рішення при вирішенні питання про право, г) не вирішення питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України).

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами за результатами розгляду справи.

Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі ж недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За результатами розгляду справи, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.02.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково.

Крім того, на користь позивача було стягнуто з Департаменту патрульної поліції (ідентифікаційний код юридичної особи 40108646; місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень та сорок копійок).

Представник позивача, в обґрунтування поданої заяви, зазначає, про те, що судом не було стягнуто на користь позивача суму витрат на правову допомогу у розмірі 32 175,00 грн.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що справа № 759/10894/20 не є складною за своєю суттю.

Про незначну складність даної справи свідчить і той факт, що ухвалою суду від 11серпня 2020 року дану справу за адміністративним позовом прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

Аналіз позовної заяви, а також акту приймання-передачі за договором про надання правничої допомоги, відповідно до якої позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 32 175,00 грн., свідчить про те, що більша частина роботи адвоката стосується складання і надсилання адвокатських запитів.

До того ж, суд зазначає, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

За таких обставин, приймаючи до уваги складність справи, яка була розглянута судом, враховуючи обсяг наданої адвокатом правової допомоги, в т.ч. шляхом складання відповіді на відзив відповідача, суд встановив, що заявлена сума до стягнення не є співмірною до категорії складності цієї справи, є необґрунтованою, а заява представника позивача щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача ОСОБА_1 суми витрат на правову допомогу у розмірі 32 175,00 грн., є завищеною, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 134, 139, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зубицької Любов Миколаївни про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції ЗДОР Євгенія Юрійовича інспектора 2 роти батальйону із забезпечення супроводження Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Т.В. Дубас