
29.03.2021 227/4021/20
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2021 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Здоровиці О.В.,
за участю
секретаря судового засідання Сисенко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, заочно, в залі суду м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,-
ВСТАНОВИВ
Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 7778,88 грн, яка складається з таких сум:
3500,00 грн - заборгованість за договором купівлі-продажу товару,
576,93 грн - інфляційні суми за час прострочення платежів за період з 06.11.2017 року по 11.05.2018 року
201,95 грн - 3 % річних в порядку ст.625 ЦК України за період з 06.11.2017 року по 05.10.2020 року
3500,00 грн - частина нарахованої станом на 05.10.2020 року пені в розмірі 1 %, обумовленої умовами договору за 23 місяці.
В обґрунтування своїх вимог позивач послалася на те, що 06 жовтня 2017 року відповідач придбав у неї в магазині в розстрочку товар вартістю 3500 грн. Відповідно до договору оплата товару повинна була відбуватися щомісячними платежами в розмірі 583,33 грн з 06 листопада 2017 року по 06 квітня 2018 року. Але зобов"язання за вказаним договором відповідач не виконував і до теперешнього часу жодного платежу не здійснив. Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити її позов та стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості, пеню за прострочення внесення платежів, інфляційні суми та три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840,80 грн та витрат по сплаті послуг при зверненні до суду у розмірі 10,00 грн.
Позивач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, до суду не з"явилась. В матеріалах справи міститься заява останньої, в якій вона просила розглядати справу без її участі, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився. Про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань від відповідача та відзиву на позов на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але не з`явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав будь-яких заперечень проти позову і позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.
Копією свідоцтва про державну реєстрацію ФОП серія В01 № 031905 (а.с.9) підтверджується, що з 19.06.2000 року позивач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична-особа підприємець.
Копія свідоцтва платника єдиного податку серія Б № 547686 (а.с.6) свідчить, що видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах.
З договору купівлі продажу № 407 від 06.10.2017 року вбачається, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу товару з розстроченням, за умовами якого ФОП ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_2 придбала в кредит з розстроченням платежу на 6 місяців товар, у вигляді пуховика вартістю 3500,00 грн. Відповідно до умов договору, ОСОБА_2 зобов"язалась оплатити вартість купленого товару протягом 6 місяців, щомісячно, рівними частинами. Неоплачена вартість товару становить 3500,00 грн. Також умовами договору передбачено, що підписання даного договору є підтвердженням факту передачі товару. За допущення простроки чергового платежа, умовами договору передбачена пеня в розмірі 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення (а.с.25).
Статтею 655 ЦК України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу(ст.691 ЦК України).
Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ст.694 ЦК України).
Відповідно до ст.695 ЦК України, договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару. До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п`ятої та шостої статті 694 цього Кодексу.
Частина 3 ст.694 ЦК України передбачає, що у разі невиконання продавцем обов`язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу.
Частиною 5 ст.694 ЦК України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що факт передачі позивачем та отримання відповідачем товару на суму 3500,00 грн підтверджується підписом покупця - відповідача по справі.
Обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, відповідач не надав. Строк повернення заборгованості за договором сплинув 06 квітня 2018 року.
Належних та допустимих доказів, які б свідчили, що відповідач здійснював платежі в рахунок оплати за придбаний товар, в судовому засіданні не встановлено.
Вказане свідчить про те, що позивачем доведено факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в розмірі 3500,00 грн.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань, щодо оплати придбаного товару, суд вважає вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 3500,00 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 629 ЦК України встановлена обов`язковість для виконання сторонами договору.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
В п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
З позовної заяви вбачається, що відповідачем було порушено зобов`язання за договором і заборгованість за договором останній в установлені договором строки не погашав.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи наведене, те, що договором купівлі-продажу передбачена пеня в розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочки, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача частини нарахованої, станом на 05.10.2020 року, пені в розмірі 3500,00 грн, за 1064 дні прострочки підлягають частковому задоволенню, оскільки на думку суду позивачем не вірно здійснено розрахунок пені виходячи з такого.
Умовами договору купівлі-продажу товарів з розстрочкою № 407 від 06.10.2017 року, передбачений розмір пені – 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення. Оплата придбаного товару за умовами договору повинна була здійснюватися щомісячно, рівними частинами, тобто по 583,33 грн (3500грн/6місяців=583,33грн).
Враховуючи, що платежі повинні були вноситись відповідачем щомісячно протягом 6 місяців, суд не може погодитись з розрахунком пені, наданим позивачем, виходячи з такого.
Оскільки, договором передбачена розстрочка платежів на 6 місяців і в ньому сторонами обумовлено, що останній платіж відповідач повинен бути внесений до 06.04.2018 року, суд вважає, що строк дії вказаного договору закінчився 06.04.2018 року.
Зі змісту договору не вбачається, що сторонами погоджувалось положення, яке б передбачало обов"язок відповідача виконувати взяті на себе обов"язки (сплачувати пеню в розмірі 1% за прострочення внесення платежів) під час дії договору і після закінчення строку дії цього договору.
Таким чином, обов"язок відповідача в частині сплати пені в розмірі 1% за укладеним між сторонами договором діяв лише в межах дії строку такого договору, тобто до 06.04.2018 року, а тому вимоги позивача щодо стягнення пені, нарахованої поза межами строку дії договору купівлі-продажу за прострочення виконання зобов`язання щодо оплати товару є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом при винесені постанови від 06.02.2019 року в рамках цивільної справи №175/4753/15-ц.
Судовий розрахунок пені за договором становить 2665,82 грн і складається з таких сум:
сума боргу, грнперіод простроченнякількість днів простроченнярозмір пені за кожний день простроченнясума пені за період прострочення583.3306.11.2017 - 06.04.20181521%886,66583,3306.12.2017 - 06.04.20181221%711,66583,3306.01.2018 - 06.04.2018911%530,83583,3306.02.2018 - 06.04.2018601%350,00583,3306.03.2018 - 06.04.2018321%186,67Всього 2665,82 грн
І тому саме в такій сумі підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення пені.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, позивач у цій справі має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч.2 ст.625 ЦК, а не у вигляді стягнення пені. нарахованої після закінчення строку дії договору.
Щодо стосується вимог позивач щодо стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, на підставі ст.625 ЦК України, то вказані вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Але, що стосується розрахунку вказаних сум, то суд вважає, що здійснений позивачем розрахунок сум інфляції та 3% річних, є не вірним, оскільки за умовами договору відповідач повинен був внести оплату за товар не одночасно, а щомісячними платежами в розмірі 583,33 грн до 6 числа кожного місяця, а саме - до 06.11.2017 року, 06.12.2017 року. 06.01.2018 року. 06.02.2018 року, 06.03.2018 року та 06.04.2018 року.
Відповідно до здійсненого судом розрахунку, позивач має право на стягнення 3% річних за час прострочення платежів за період з 06.11.2017 року по 05.10.2020 року в розмірі 284,30 грн виходячи з такого розрахунку:
сума боргу, грнперіод простроченнякількість днів простроченнярозмір процентів річнихзагальна сума процентів583.3306.11.2017 - 05.10.202010653%51,02583,3306.12.2017 - 05.10.202010353% 49,59583,3306.01.2018 - 05.10.202010033% 48,09583,3306.02.2018 - 05.10.20209723% 46,60583,3306.03.2018 - 05.10.20209443% 45,00583,3306.04.2018 - 05.10.20209133%44,00всього 284,30
Але, враховуючи вимоги ст.13 ЦПК України, якою передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу і в межах заявлених нею вимог, а також те, що позивач просить стягнути 3% річних за період з 06.11.2017 року по 05.10.2020 року в розмірі 201,95 грн, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в розмірі 201.95 грн.
Також суд вважає не вірним розрахунок позивача щодо стягнення суми інфляції за час прострочення платежів за період з 06.11.2017 по 11.05.2018 року.
За розрахунком суду сума нфляції за час прострочення платежів за період з 06.11.2017 по 11.05.2018 року становить 126,43 грн виходячи з наступного розрахунку.
сума боргу, грнПеріод заборгованостіСукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу, грн583.3306.11.2017 - 11.05.20181,06437,10583,3306.12.2017 - 11.05.20181,05431,57583,3306.01.2018 - 11.05.20181,04425,48583,3306.02.2018 - 11.05.20181,02816,48583,3306.03.2018 - 11.05.20181,01911,13583,3306.04.2018 - 11.05.20181,0084,67всього 126,43
Враховуючи наведений розрахунок вимоги позивача в частині стягнення інфляційних сум підлягають частковому задоволенню в розмірі 126,43 грн (позивач просив стягнути 576,93 грн).
Виходячи з наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню в розмірі 6494,20 грн, з яких:
3500,00 - сума боргу за договором
2665,82 грн - пеня у розмірі 1% за період з 06.11.2017 по 06.04.2018 року
126,43 грн - інфляційні суми за період з 06.11.2017 по 11.05.2018 року (ст.625 ЦК України)
201,95 грн - 3% річних (ст.625 ЦК України) за період з 06.11.17 по 05.10.2020 року
Решта позовних вимог задоволенню не підлягає виходячи з вищевказаного.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, керуючись ст.141 ЦПК України, вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору та витрати по сплаті банківських послуг при оплаті судового збору, що підтверджені документально, в сумі 850,80 гривень.
Керуючись ст.ст. 259,263-265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , заборгованість за договором купівлі-продажу товарів у розстрочку № 407 від 06.10.2017 року, в сумі 6494,20 грн (шість тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні 20 коп).
В решті позовних вимог – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 850,80 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 80 коп).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення до Добропільського міськрайонного суду Донецької області.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку позивачем, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Копію рішення направити сторонам.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Добропільським МВ ГУМВС України в Донецькій області 16.04.2009 року, адреса проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області 28.10.2006 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 22 березня 2021 року. Повне рішення буде складено 29 березня 2021 року.
Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Суддя О.В. Здоровиця
22.03.2021
Судове рішення № 95934539, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 29.03.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 227/4021/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: