Рішення № 95934308, 30.03.2021, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/1377/20

Провадження № 2/590/28/21

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

30 березня 2021 року смт. Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Деркача І.М.,

за участю секретаря судового засідання Антонян М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі – Банк, позивач), в особі представника позивача Дашко В.М., звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 26.09.2012 року в сумі 21252,97 грн, обґрунтувавши свої вимоги тим, що ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 26.09.2012 року. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті являє собою договір про надання банківських послуг, що підтверджується її особистим підписом. Згідно п. 2.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг», позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом, згідно п. 2.1.12.6.1 договору, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування. Відповідачка порушила умови договору, не надавши своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами, у зв`язку з чим у позивача є право вимагати повернення всієї суми кредиту.

Станом на 14.09.2020 заборгованість становить 21252,97 грн, яка складається з: заборгованості за простроченим тілом кредиту - 13609,56 грн;заборгованість за простроченими відсотками – 6737,45 грн; заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України - 905,96; які позивач просить стягнути з відповідачки, а також судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, правом на подання відзиву не скористалась. Судом здійснювались виклики відповідача шляхом направлення на зареєстровану адресу місця проживання відповідачки судових повісток.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представником позивача подано такі заяви та клопотання:

заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді (а.с.6);

клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.7);

клопотання про розгляду справи за відсутності представника позивача та незаперечення проти заочного розгляду справи (а.с.8);

клопотання про огляд веб-сайту (а.с.9).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 23.11.2020 року позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін. Сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 23.11.2020 року в задоволенні клопотання представника позивача АТ КБ «Приватбанк» про огляд веб-сайту відмовлено.

Ухвалою суду від 30.03.2021 постановлено проводити заочний розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 26.09.2012 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 300,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.18). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 1400,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку (а.с.17).

У даній заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомлена з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с.19-45).

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 14.09.2020 року складає 21252,97 грн, з яких: заборгованість за тілом кредита – 13609,56 грн (в т.ч. 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредита; 13609,56 грн - заборгованість за простроченим тілом кредита); 0,00 грн – заборгованість за нарахованими відсотками; 6737,45 грн – заборгованість за простроченими відсотками; 905,96 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України); 0,00 грн. – нарахована пеня; 0,00 грн. – нараховано комісії.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг Банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала в борг позичальниця), стягнути заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом, пеню та відсотки, нараховані на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, позивач посилається на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов було ознайомлено відповідачку, яка при цьому погодилася з ними, підписуючи Заяву.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату заборгованості за відсотками за користування кредитом, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великою Палати Верховного Суду від 03.07.2019 (справа № 342/180/17), яка, в силу положень частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підлягає врахуванню усіма іншими судами при застосуванні таких норм права.

Розрахунок заборгованості по відсоткам було проведено позивачем на прострочене тіло кредиту на підставі ст.625 ЦК України, що обумовлено пунктом 2.1.1.2.12 Умов та правил.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України передбачає компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень ст.549 цього Кодексу. Нараховані на суму боргу проценти входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 належним чином не виконувала своїх зобов`язань за кредитним договором, термін якого визначений терміном дії кредитної картки до 08/22 (а.с.16), матеріали справи не містять жодних доказів про те, що банк використав своє право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту до подання даного позову, тому подання позову 12.11.2020 розцінюється судом як зміна умов основного зобов`язання щодо строку дії договору і з цієї дати у позивача виникло право на отримання сум, передбачених ст.625 ЦПК України.

Однак, згідно з розрахунком позивача (а.с.15) проценти за користування кредитом, згідно із ст.625 ЦК України нараховані за період з 01.02.2020 по 14.09.2020, тобто ще до виникнення у позивача права на отримання відповідних сум, тому суд доходить висновку про безпідставність заявлених вимог банку і в цій частині.

При цьому згідно з частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідачки нарахованої позивачем суми відсотків за користування кредитом.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов висновку, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Підсумовуючи наведене, позов Банку підлягає задоволенню лише в частині стягнення з відповідача отриманої суми кредитних коштів, а саме заборгованості за тілом кредиту у розмірі 13609,56 грн.

Щодо розподілу судових витрат:

Банком при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн (а.с.1).

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог. Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено в сумі 13609,56 грн, тобто на 64,04%, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 1346,12 грн (2102,00 грн.* 64,04%) судового збору.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, 509, 510, 526, 527, 611, 612, 623, 624, 625, 1046-1049,1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 95, 141, 247, 259, 263-265, 279, 351-355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, 01001) до ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Ямпільським РВ УМВС України в Сумській області 31.08.2007 року, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором №б/н від 26.09.2012 року в сумі 13609,56 грн (тринадцять тисяч шістсот дев`ять грн 56 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Ямпільським РВ УМВС України в Сумській області 31.08.2007 року, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) суму сплаченого при подачі позову судового збору у відсотковому співвідношенні задоволених позовних вимог в розмірі 1346,12 грн (одна тисяча триста сорок шість грн 12 коп) .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення 30 березня 2021 року.

Суддя : І.М. Деркач