Рішення № 95934055, 15.02.2021, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.02.2021

Справа № 497/1176/19

Провадження № 2/497/5/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2021 року року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання – Бекметова Х.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника – адвоката Сахарової Н.М.,

представників відповідачів – Рожкова О.В., Бойчева П.Д., Мержева І.К.,

третіх осіб – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі сулу в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Болградської районної державної адміністрації Одеської області, Василівської сільської ради Болградського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, – про скасування рішення загальних зборів СВК та скасування розпорядження райдержадміністрації щодо державної реєстрації земельних ділянок, треті особи на боці відповідача без самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ,

ВСТАНОВИВ:

05.08.2019 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який неодноразово уточнював (т.1, а.с.71), останній раз – 15.02.2021р., зменшивши їх обсяг, та остаточно просить скасувати рішення зборів СВК «Василівка» від 01.09.2011р. про розподіл між власниками земельних часток (паїв) раніше нерозпайованих земель під пасовищем; та скасувати розпорядження Болградської районної державної адміністрації Одеської області №557/А-2011 від 14.09.2011р. про затвердження протоколу цих зборів від 01.09.2011р., вважаючи, що це рішення ухвалене безпідставно, у порушення прав на землю мешканців села, і його особисто, оскільки не було проінформовано громадськість про збори, рішення тими зборами було ухвалено за відсутності кворуму, а тому не відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того, заявою від 05.07.2019р., що додана до позову, Позивач просить поновити йому строк звернення до суду (а.с.36, т.1), вважаючи його пропущеним з поважної причини, та стверджуючи, що про порушене своє право він дізнався лише 28.05.2019р. на черговій сесії Василівської сільської ради.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що йому, як колишньому члену КСП «Василівське» згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0096698 від 14.08.1997р. належить право на земельну частку (пай) розміром 3,204 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Василівське». Крім того, згідно договору купівлі-продажу АВО 488825 від 05.01.2001р. йому передано право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Василівське» розміром 3,108 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) – яке належало ОСОБА_17 згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії PH №746489 від 29.09.2000р. На підставі цих сертифікатів, йому було видано Державний акт ЯЖ301183 від 07.11.2008р. на право власності на земельну ділянку загальною площею 7,89га.

Проте, йому, Позивачу, як депутату сільської ради, стало відомо, що 27.02.2019р. до Василівської сільської ради Болградського району Одеської області звернулися:

- ОСОБА_18 – з питанням щодо затвердження технічної документації з землеустрою про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно права власності гр. ОСОБА_18 та інших осіб – мешканців села (всього 71 осіб) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області (масив № НОМЕР_1 ) та про передачу цим громадянам у спільну сумісну власність зазначеної земельної ділянки. З наданої технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) йому, Позивачу, стало відомо, що 24.01.2019р. відділом у Болградському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі Відповідач-3) зареєстровано земельну ділянку площею 12,708га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий номер 5121481000:01:004:1666.

- ОСОБА_2 – з питанням щодо затвердження технічної документації з землеустрою про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно права власності гр. ОСОБА_2 та інших осіб – мешканців села (всього 187 осіб) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області (масив № НОМЕР_2 ) та про передачу громадянам у спільну сумісну власність зазначеної земельної ділянки. З наданої технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) йому, Позивачу, стало відомо, що 03.12.2018р. Відповідачем-3 зареєстровано земельну ділянку площею 37.0807га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий номер 5121481000:01:004:1663.

- ОСОБА_19 – з питанням щодо затвердження технічної документації з землеустрою про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно права власності гр. ОСОБА_19 та інших осіб – мешканців села (всього 60 осіб) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області (масив № НОМЕР_3 ) та про передачу громадянам у спільну сумісну власність зазначеної земельної ділянки. З наданої технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) йому, Позивачу, стало відомо, що 13.12.2018р. Відповідачем-3 зареєстровано земельну ділянку площею 12.708га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий номер 5121481000:01:004:1664.

- ОСОБА_20 – з питанням щодо затвердження технічної документації з землеустрою про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно права власності гр. ОСОБА_20 та інших осіб – мешканців села (всього 129 осіб) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області (масив № НОМЕР_4 ) та про передачу громадянам у спільну сумісну власність зазначеної земельної ділянки. З наданої технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) йому, Позивачу, стало відомо, що 24.01.2019р. Відповідачем-3 зареєстровано земельну ділянку площею 25.4913га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий номер 5121481000:01:004:1667.

З технічних документацій землеустрою він, Позивач, дізнався, що протоколами зборів власників (уповноважених) земельних часток (паїв) земель колишнього СВК «Василівка" від 01.09.2011р., було проведено розподіл між власниками земельних часток (паїв) раніше нерозподілених земель під пасовищами. Розпорядженням №557/А-2011 Болградської районної державної адміністрації Одеської області від 14.09.2011р. було затверджено цей протокол зборів осіб уповноважених власниками земельних часток (паїв) земель колективної власності колишнього СВК «Василівка» від 01.09.2011р. Оскільки його, Позивача, не включено до списку пайщиків, цим грубо порушене його право на землю. До того ж, його не було повідомлено про проведення вказаних вище зборів, оскільки, на його думку, при організації та проведенні даних зборів було грубо порушено норми «Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» від 04.02.2004 року, що затверджена Постановою №122 Кабінету Міністрів України 04.02.2004р. (далі – Порядок).

Так, відповідно до п.2. вказаного вище Порядку, організація робіт з розподілу земельних ділянок в межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), – які подали заяви про виділення їм земельних часток (паїв), що їм належать, в натурі (на місцевості), – здійснюється відповідною сільською, селищною,міською радою чи райдержадміністрацією за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом. Відповідно до п.4 вказаного вище Порядку, з метою інформування власників земельних часток (паїв) про проведення розподілу земельних ділянок, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація розміщує оголошення про проведення зборів власників земельних часток (паїв) у загальнодоступних місцях населеного пункту, де проживають власники земельних часток (паїв) – не пізніше ніж за 14 днів до їх проведення. Однак, згідно отриманої ним відповіді Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, – про проведення зборів сільську раду жодним чином не було повідомлено, відомості про відповідне інформування населення Болградською районною державною адміністрацією також відсутні. Крім того, відповідно до п.5 Порядку власники земельних часток (паїв), які бажають отримати участь у розподілі земельних ділянок, але не мають можливості з`явитися на збори, можуть уповноважити іншу особу на представництво своїх інтересів на зборах за належним чином оформленою довіреністю. А, згідно п.7 даного Порядку, збори веде сільський, селищний, міський голова (або уповноважена відповідною радою особа) чи голова райдержадміністрації (або уповноважена ним особа), який вносить на розгляд та затвердження кандидатуру секретаря зборів. У зборах беруть участь представники територіального органу Держгеокадастру та землевпорядної організації, що розробляла проект. На збори можуть також запрошуватися депутати місцевих рад, представники засобів масової інформації та об`єднань громадян.

Однак, як вбачається з протоколу, – збори були проведені представником Болградської районної державної адміністрації, а саме, – начальником управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Сакали С.Г., проте в додатках до протоколу відсутні жодні дані на встановлення осіб (посвідчення, тощо). Крім того, на зборах були присутні всього 10 осіб з 2399, належним чином складених та посвідчених довіреностей організаторами зборів до протоколу зборів – не додано, що викликає сумнів з приводу фактичної присутності представника райдержадміністрації на зборах, також відсутня довіреність, на підставі якої ОСОБА_21 було уповноважено на проведення тих зборів. Відповідно до п.8 вищевказаного Порядку, розподіл земельних ділянок може здійснюватися за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв) або їх представників, проте довіреності, які додано до протоколу, не відповідають вимогам законодавства. Виходячи з цього, на зборах був відсутній необхідний кворум, тому рішення цих зборів не може мати жодних правових наслідків. Відповідно до п.9 даного Порядку до протоколу зборів додається схема розташування земельних ділянок згідно з проектом, з зазначенням номерів земельних ділянок та номерів їх власників (за списком), однак, така схема до протоколу також не додана. Відповідно до п.10 Порядку, – сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація у дводенний строк розміщує схему розташування земельних ділянок з зазначенням номерів земельних ділянок та номерів їх власників за списком у загальнодоступному місці у населеному пункті для ознайомлення з нею громадськості у 10-ти-денний строк, однак, Василівська сільська рада Болградського району Одеської області не розміщувала дану схему, оскільки не була повідомлена про проведення вказаних зборів, відомості про відповідне розміщення схем Болградською районною державною адміністрацією також відсутні.

З вищевказаних технічних документацій з землеустрою він, Позивач, дізнався, що протоколом зборів власників (уповноважених) земельних часток (паїв) земель колишнього СВК «Василівка» від 01.09.2011р., було проведено розподіл між власниками земельних часток (паїв) раніше нерозподілених земель під пасовища. На його думку, враховуючи той факт, що вказаний вище протокол не відповідає нормам Порядку, Болградська районна державна адміністрація Одеської області не надавши йому належну правову оцінку, – своїм вищезазначеним Розпорядженням грубо порушила порядок виділення власниками земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі, у тому числі – було порушене його, Позивача право на землю.

Представник відповідача-3 – Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (яким був замінений неналежний відповідач – відділ у Болградському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області), надав відзив на позов, яким просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, стверджуючи, що відсутній механізм скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі рішення суду (а.с.150-156, т.1), та звернувся додатково з клопотанням (отримане судом 15.02.2021р.), яким просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог, стверджуючи, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом і ним не доведено, що він не міг дізнатися своєчасно про проведення вказаних у позові зборів і розподіл земельних ділянок.

Матеріали справи також містять заяву третіх осіб, інтересів яких також стосуються предмет і підстави позову – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , – які також вважають, що строк позовної давності звернення до суду позивачем пропущений і відсутні підстави для поновлення йому цього строку, оскільки йому відомо було своєчасно про паювання земель, тому просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні Позивач ОСОБА_1 та його представник підтримали вимоги позовну в повному обсязі, пояснивши, що на загальних зборах мешканці села вирішили пасовища не паювати, вважаючи, щоб вони залишилися у загальному користуванні усіх мешканців села – тих, хто бажає утримувати і випасати тварин. Збори під час паювання відбувалися двічі – на перших визначили вирішення загальних питань, а на других – безпосередньо відбувалося паювання. Він, Позивач, дійсно дізнався про розпаювання пасовищ лише у 2019 році, коли побачив технічну документацію про це, на запитання суду підтвердив, що бачив, як останні років вісім пасовища оралися, бачив на тих земельних масивах людей, які щось вимірювали, проте не звертався нікуди з заявами про отримання пояснень цьому. На запитання Позивач відповів, що не пам`ятає, чи здавав він гроші на виготовлення технічної документації на землі, а також відповів, що група осіб його обрала бути їхньою уповноваженою особою – на вулиці зібралися і домовилися усно, щоби він, Позивач, представляв інтереси групи мешканців (протокол с.з., а.с.69,т.2).

Представник відповідача-1 – Болградської міської ради Одеської області – прибув лише одного разу до суду у судове засідання, яке було відкладене, та надав копію Розпорядження Болградської районної державної адміністрації №150/А-2о19 за підписом в.о.голови Кучмійова А.В. «Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови районної державної адміністрації від 14.09.2011р. №557/А-2011 «Про затвердження протоколу зборів власників (уповноважених) земельних часток (паїв) земель колишнього СВК «Василівка», що було, згідно його тексту, ухвалене на підставі листа Василівської сільської ради Болградського району Одеської області від 27.02.2019р. про визнання недійсним протоколу загальних зборів власників земельних часток (паїв) СВК «Василівка», враховуючи рішення 32-ї сесії VІІ скликання Василівської сільської ради Болградського району Одеської області №269-VІІ від 25.02.2019року; до копії Розпорядження не було надано ані копії листа, на підставі якого це розпорядження було ухвалене, ані копії чи витягу з Рішення 32-ї сесії VІІ скликання Василівської сільської ради Болградського району Одеської області №269-VІІ від 25.02.2019року.

Третя особа – ОСОБА_3 пояснив суду, що збори відбувалися відповідно до вимог законодавства, Позивач ОСОБА_1 знав про це, і сільська рада знала, в сільській Раді зберігалися усі довіреності уповноважених, які представляли інтереси групи мешканців, але наразі сільській Раді вигідно перепаювати землі в інтересах осіб, які лояльні до третіх осіб, що не мають право на ту землю, але існують плани встановити там сонячну електростанцію. Він, ОСОБА_3 також просить застосувати строк позовної давності, оскільки скасуванням державної реєстрації цих земельних ділянок будуть порушені права багатьох мешканців села, які отримали правовстановлюючі документи на свої паї, багато хто повмирав, постраждають їхні спадкоємці. На його переконання і переконання багатьох мешканців села, – паювання і оформлення земельних ділянок було здійснено з дотриманням чинних на той час правових норм і законів і є вільним волевиявленням волі кожного члена громади, оскільки спорів навкруги паювання не відбувалося, усе було прозоро. ОСОБА_1 дійсно не був присутній на тих зборах – замість нього був його уповноважений ОСОБА_22 , який й був ініціатором саме такого паювання. Позивач, як і усі користувався своєю земельною ділянкою, оформив її, і давно знав, що паювання відбулося. Голова сільської ради ОСОБА_23 також знав про жеребкування, бо люди на цьому наполягали, і після того, як мешканці подали заяви на виготовлення Державних Актів на землю, – він їх з невідомих причин не підписав, багато з людей вже повмирали.

Представник відповідача-2 – голова Василівської сільської ради Болградського району Одеської області Бойчев П.Д. стверджував, що він був обраний головою ще у 2010 році, і йому не було відомо, що у 2011 році відбулися якісь збори і був складений протокол паювання. Станом на теперішній час в селі є багато мешканців, які без землі, а з тих, хто брав участь при розпаюванні – багато померло, тому потрібно робити усе заново.

Представник Відповідача-3 Мержев І.К. – пояснив, що у 2011році оскаржувані збори відбулися відповідно до вимог чинного законодавства, позивач, що також отримав у власність свою земельну ділянку та обробляв увесь цей час, користувався пасовищем, нікуди з села не виїжджав, мав можливість звертатися за інформацією до сільської ради та поясненнями, але чомусь тепер, після сплину тривалого часу, вирішив добиватися перепаювання, належних та достатніх доказів порушення своїх прав не надав, а тому він, представник, вважає, що підлягає застосуванню строк позовної давності.

Судом також були допитані у судовому засіданні 15.02.2021р. свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , які стверджували, що паювання відбувалося відповідно до вимог чинного на той час законодавства зі сповіщенням усіх мешканців села, тобто, усім було відомо про паювання земель, усім роз`яснювався порядок, громадськість погоджувалася, потім проводилося жеребкування. Ті мешканці села, що не були присутні на загальних зборах – уповноважували у своїх інтересах діяти своїх представників – уповноважених осіб, яким довіряли, і яких самі обирали. Порушень прав членів громади встановлено не було, пасовища давно усі розорані і засіваються, у зв`язку з чим співвласники земельних ділянок оформили давно свої права власності на свої земельні ділянки, а ті, хто не оформив – сплачували орендну плату сільській раді за користування землею, це всі бачили, усі з цим погоджувалися, і досі ніяких спорів з питань розпаювання не виникало.

Вислухавши у судовому засіданні позивача, його представника, представників відповідачів, а також третіх осіб і свідків, вивчивши доводи позову, відзиву на позов, розглянувши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що вимоги заяви задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Згідно положень ст.ст.4 і 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, що встановлений цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Організаційні та правові засади виділення власниками земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельним ділянкам, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) визначає Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв)» (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2498-VIII від 10.07.2018), (далі – Закон).

На підставі ст.3 Закону, підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання земельну частку (пай), що їм належить, отримати в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної чи міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). В разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Проте, на час виникнення даних спірних правовідносин (до 10.07.2018) діяла інша редакція цієї статті, згідно якої на участь у паюванні земель шляхом керування процесами і консультативного нагляду за дотриманням вимог чинного законодавства мали право райдержадміністрації. Тому, участь представника райдержадміністрації у загальних зборах СВК «Василівка» 01.09.2011р., де вирішувалися питання щодо розподілу між власниками земельних часток (паїв) раніше нерозпайованих земель масиву пасовища; та ухвалення Болградською районною державною адміністрацією Одеської області розпорядження №557/А-2011 від 14.09.2011р. про затвердження протоколу цих зборів, не є безпідставним, та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства станом на час його постановлення.

Твердження позивача та представника відповідача -2 – голови Василівської сільської ради про наявність порушення прав на землю мешканців села, і особисто позивача шляхом непроінформованістю громадськості про загальні збори, а також рішенням тих зборів, оскільки було ухвалено за відсутності кворуму та без врахування думки і прав позивача – не підкріплені належними та достатніми доказами, оскільки сам позивач, стверджуючи, що не знав про паювання земель, – не спростовує факту своєї участі у загальних зборах села під час паювання, де він отримав усю інформацію з цього питання та процедури здійснення паювання, брав в ньому участь, йому ніщо не перешкоджало звертатися до відповідних органів та посадових осіб з запитами стосовно розвитку подальших подій у питаннях паювання земель сільської ради, на території якої він проживав і проживає та набув право на земельну частку (пай). також позивач не навів доказів того, що він був обмежений будь-якими умисними діями або бездіяльністю відповідачів у доступі до чинного законодавства і у зв`язку з цим не володів знаннями розвитку законодавства з питань прав власності на землю та її паювання, – що перешкоджало йому своєчасно дізнатися про порушене своє право і своєчасно звернутися до суду за його захистом.

Позивач заявою від 05.07.2019р., що додана до позову, просить поновити йому строк звернення до суду, вважаючи його пропущеним з поважної причини, оскільки про порушене своє право він дізнався лише 28.05.2019р. на черговій сесії Василівської сільської ради.

Проте, ч.1ст.261 ЦК України регламентовано, що «перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила». У зв`язку з чим суд не може не погодитися з доводами відповідача-3 у клопотанні від 15.02.2021р. щодо того, що Позивачем не доведено того факту, що він не знав, а також не міг дізнатися раніше про обставини, які оскаржує даним позовом, оскільки наведені ним та його представником підстави не можуть буть визнані такими, що об`єктивно перешкоджали Позивачу своєчасному зверненню до суду за захистом свого права.

Судом в ході судового засідання встановлювалися обставини, на які посилається Позивач як на такі, що підтверджують його вимоги щодо відновлення порушеного права, проте наданими доказами не підтверджується той факт, що він протиправно будь-якими будь-чиїми діями навмисно був позбавлений права на отримання у власність земельної ділянки в результаті паювання земель КСП «Василівка», де проживав на момент початку процедури паювання.

Конституцією України встановлено, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Роздержавлення та паювання земель недержавних сільськогосподарських підприємств здійснювалось у відповідності до Земельного кодексу України (в редакції 1992р.) та указів Президента України. Указом Президента України від 8 серпня 1995 р. №720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», визначено, що право на земельну частку (пай) мали члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додавався до державного акту на право колективної власності на землю. Земельним кодексом України в редакції 1992р., у відповідності до якого здійснювалося роздержавлення земель недержавних сільськогосподарських підприємств, було встановлено, що право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право (стаття 22 Земельного кодексу України). Право власності на землю посвідчувалося державними актами, які видавалися і реєструвалися сільськими, селищними, міськими радами. Державний акт на право колективної власності на землю видавався сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства й у колективній власності громадян. До державного акту додавався список цих громадян (стаття 23 Земельного кодексу України). Чинним законодавством встановлено, що підприємство діє на основі статуту. Статут підприємства визначає порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї. Список громадян, як додаток до державного акту, формувався самим підприємством у відповідності до статуту, розглядався і затверджувався загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства та підписувався головою місцевої ради і головою колективного сільськогосподарського підприємства. Виходячи з викладеного, право на земельну частку (пай) мали лише члени недержавного сільськогосподарського підприємства, а надання права на земельну частку (пай) здійснювалося відповідно до встановленого членства в підприємстві на дату виготовлення та видачі державного акту господарству.

Позивачем не надано суду доказів того, що він не був включений до списків осіб, які мали право на землі КСП «Василівка», матеріали справи, натомість, містять список на паювання без дати, згідно якого ОСОБА_26 включений до такого списку (а.с.55,т.2), та й у судовому засіданні ніким це його право не спростовувалося. Що ж до процедури реалізації цього права Позивача, то суд не вбачає відомостей, що Позивач є неправоздатною особою, та не здатен мати певні права, тобто, принципову можливість та спроможність їх мати за наявності в нього волі.

У судовому засіданні Позивач пояснив, що його хвилювало, що пасовища розпахуються, але він сам особисто нікуди не звертався з питанням про правомірність володіння або користування будь-ким цією землею, чекав, поки хтось буде ініціатором у вирішенні цього питання, щоби приєднатися. Тобто, вбачається, що у Позивача були відсутні неперборні перешкоди мати права і користуватися ними стосовно завершення реалізації його права на оформлення земельної ділянки, що була виділена йому під час паювання, зокрема, ним не було надано суду копії його будь-якої заяви до місцевої влади з цих питань.

Предметом розгляду даного позову є право Позивача на оформлення у власність земельної ділянки, але вимагаючи скасувати певні акти владних повноважень (протокол зборів та розпорядження про його затвердження), Позивач ставить на противагу право декількох десятків осіб, що вже оформили право власності на підставі цих Рішень, які, за умови скасування, потягнуть за собою порушення прав тих осіб, які завершили оформлення своїх прав на земельні ділянки, що розташовані на спірних масивах.

З того часу, як були ухвалені ці два рішення – оскаржуваний протокол зборів та розпорядження райадміністрації про його затвердження і до звернення Позивача до суду сплинуло майже вісім років, тобто, перебіг позовної давності для звернення позивача з відповідним позовом до суду розпочався ще у 2011 році, а позов був пред`явлений позивачем лише 05.08.2019р., тобто через 8 роки поза межами позовної давності.

Так, статтями 256-258 ЦК України визначається таке поняття як «позовна давність» - та регламентується, що це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Таким чином, надавши оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позовній заяві, та представником відповідача у відзиві про застосування строків позовної давності, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, та, встановивши, що трирічний строк загальної позовної давності звернення до суду Позивачем з даним позовом пропущений не з поважних причин, суд дійшов висновку, що не вбачається ані підстав для його поновлення, ані підстав для застосування будь-якого виду спеціального строку позовної давності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відсутні обґрунтовані підстави для задоволення клопотання Позивача щодо поновлення йому строку позовної давності, а також для задоволення вимог позову. Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судовий збір, понесений позивачем при зверненні до суду, відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2-5,12,256,257 ЦК України, ст.ст.1-13,76,80,81,89,141,259ч.6,263-266,351, 352,354, 355,259ч.6 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Болградської районної державної адміністрації Одеської області, Василівської сільської ради Болградського району Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, – про скасування рішення загальних зборів СВК та скасування розпорядження райдержадміністрації щодо державної реєстрації земельних ділянок, треті особи на боці відповідача без самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 – у зв`язку з пропуском строку позовної давності звернення до суду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області з дотриманням вимог ст.356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення виготовлено 25.02.2021 року.

Суддя А.В. Кравцова