Постанова № 95933418, 30.03.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/207/21

3/703/161/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Биченко І.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, до відповідальності за ст.124, ч.2 ст.130 КУпАП,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 01 січня 2021 року близько 18 год. 40 хв. в м. Сміла по вул. Шевченка, 10, керував автомобілем «Мітцубіши» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, відповідно не зреагував на зміну дорожньої обстановки та здійснив наїзд на залишки дерева на узбіччі дороги, у результаті чого транспортному засобу були спричинені механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 2.3(б) ПДР України.

У судове засідання, особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву в якій розгляд справи просив відкласти. На підтвердження неможливості прибути в судове засідання надав довідку зі Смілянської міської поліклініки та незасвідчену копію виписки із амбулаторної картки.

Однак суд не визнає поважною причину неявки ОСОБА_1 в судове засідання з огляду на наступне.

19 січня 2021 року до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.2 ст.130 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 277 КУпАП та з метою недопущення порушення прав особи, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було призначено на 03 лютого 2021 року.

В судове засідання, призначене на вищевказану дату, ОСОБА_1 не з`явився, 02 лютого 2021 року надав суду заяву в якій просив розгляд справи відкласти в зв`язку з наявними у нього ознаками захворювання на COVID. На підтвердження перебування у медичному закладі надав довідку від сімейного лікаря від 02 лютого 2021 року.

02 лютого 2021 року у зв`язку з неявкою в судове засідання ОСОБА_1 та враховуючи подане ним клопотання, розгляд справи було відкладено на 22 лютого 2021 року.

У визначений судом день і час ОСОБА_1 до суду не з`явився. 18 лютого 2021 року надав суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з погодними умовами та просив надати йому можливість отримати правову допомогу.

Зазначене клопотання було задоволене судом, розгляд справи відкладено на 11 березня 2021 року.

10 березня 2021 року ОСОБА_1 надав суду заяву в якій знову просив розгляд справи відкласти в зв`язку з його перебуванням на лікарняному. Клопотання було задоволене судом і розгляд справи відкладено на 30 березня 2021 року.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 . Зазначу адресу вказав сам ОСОБА_1 в заяві про ознайомлення з матеріалами справі.

Судом на адресу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, було направлено судові повістки, одна з яких була вручена ОСОБА_1 , дві інші повернулися на адресу суду без вручення.

Таким чином, дана справа призначалася до розгляду чотири рази, дати судових засідань призначалися в межах строків встановлених законом з метою належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Однак, ОСОБА_1 у судові засідання не з`являвся, подавав заяви про відкладення розгляду справи, поважність причин неявки в судове засідання не завжди були підтверджені переконливими доказами, що вказує на намагання затягнути розгляд справи та уникнути відповідальності.

Враховуючи викладене, систематичність поданих особою, яка притягується до адміністративної відповідальності подібних за змістом заяв про відкладення розгляду справи та які подавалися ним безпосередньо за день до засідання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 умисно вчиняються дії, направлені на відкладення розгляду справи, відтак, враховуючи строк розгляду даної справи, суд вважає за можливе розгляд справи провести без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 124 КУпАП (чинної на момент вчинення ДТП) порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ст.124 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №249816 від 01 січня 2021 року, схемою місця ДТП від 01 січня 2021 року та письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який вказав, що дійсно 01 січня 2021 року близько 18 год. 30 хв. він керував автомобілем по вул. Т.Шевченка в м. Сміла та в зв`язку з погодніми умовами, а саме мокрим дорожнім покриттям, не впорався з керуванням та здійснив з`їзд на узбіччя.

Вказані обставини зазначені також в письмових поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Таким чином, враховуючи, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення в межах, установлених санкцією зазначеної статті.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Ураховуючи обставини вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. та вважає, що таке стягнення є доцільним для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454,00 грн., оскільки судом не встановлено підстав для звільнення від сплати цього збору.

Крім того, 01 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії ДПР18 №249816 відповідно до якого він, 01 січня 2021 року близько 18 год. 40 хв. в м. Сміла по вул. Т.Шевченка, керував автомобілем «Мітцубіши» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Щодо встановлення в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2. ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Кваліфікація дій особи за ч.2 ст.130 КУпАП передбачає притягнення особи до відповідальності за повторне протягом року вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП надано протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП серії ДПР18 №249815 із зазначенням свідків правопорушення, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , письмові пояснення вказаних свідків щодо вчинення даного правопорушення та постанова Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Однак суд не приймає до уваги надані докази, які такі, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП з огляду на наступне.

Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена Наказом МВД, МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння) та оформлення результатів такого огляду.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, з огляду на вищевказане, законними вимогами працівника поліції про необхідність проходження медичного огляду до особи, що керує автомобілем, є підтверджені доказами ознаки наявності алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП (у редакції, що була чинною на час складення протоколу про адміністративне правопорушення), Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків.

Частиною 3 ст.266 КУпАП встановлено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з ч.6 ст.266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, при цьому огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків, а результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення вразі встановлення стану сп`яніння. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Тобто, у разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1-4 ст.130 КУпАП, до нього долучаються докази перебування особи у стані алкогольного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а наявність свідків є обов`язковою.

Однак, в порушення вимог вказаних нормативних актів, доказів відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять.

З доданих до протоколу про адміністративне правопорушення пояснень свідка ОСОБА_2 вбачається, що водій ОСОБА_1 та його пасажир перебували з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Однак у поясненні не зазначено, що проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, а також у закладі охорони здоров`я пропонувалося водію поліцейським і він відмовився від проведення огляду чи якимось іншим чином висловив свою незгоду на проведення такого огляду.

Аналогічні за змістом пояснення свідка ОСОБА_3 також не містять відомостей про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, у тому числі і медичного, на стан алкогольного сп`яніння. У цих поясненнях містяться свідчення лише щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з протоколом, обставини вчинення правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , полягають у його відмові від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Однак матеріали справи не містять належних та достатніх доказів направлення водія ОСОБА_1 для проведення медичного огляду у встановленому порядку до відповідного закладу охорони здоров`я, як і доказів його відмови від проходження такого огляду.

Так само доказів того, що водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, матеріали справи також не містять.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.

Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Ураховуючи викладене, проаналізувавши та оцінивши відповідно до вимог статті 252 КУпАП наведені вище обставини справи та докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 9, 23, 40-1, 124, 252, 283-285, 294 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,

п о с т а н о в и в :

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ:37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя І.Я. Биченко