Постанова № 95931995, 31.03.2021, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/733/6/21

Єдиний унікальний №733/250/21

Рішення

Іменем України

31 березня 2021 року Ічнянський районний суд

Чернігівської області

в складі:

головуючого судді Т.В. Карапиш

при секретарі В.Ю. Литвиненко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Ічня справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора з РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Климова Леоніда Вікторовича та Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора з РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Климова Л.В. та Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 18 лютого 2021 року відносно нього була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 025051 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок. Даною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18 лютого 2021 року о 10 годині 00 хвилин на а/д Ічня - Ніжин Чернігівської області в районі вул. Віжень керував транспортним засобом – автомобілем марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , на якому були встановлені протитуманні фари з порушенням п. 31.4.3 ПДР України. Позивач стверджує, що зазначена постанова про адміністративне правопорушення є незаконною, оскільки відповідачем не були дотримані положення законодавства України щодо оформлення постанови про адміністративне правопорушення, не конкретизовано суті самого правопорушення, не пред`явлено належних доказів, які б свідчили про вчинення ним правопорушення. Крім того, відповідач, розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу не дав йому можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, у повному обсязі, а також проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП, що унеможливило виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. Вважає, що відповідач порушив порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, та винесена постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, а тому просить визнати дії інспектора незаконними, а дану постанову скасувати в зв`язку з відсутністю в його діях правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП. Також просив стягнути понесені ним судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених в позові. В частині стягнення витрат на правову допомогу просив залишити без розгляду.

Інспектор з РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Климов Л.В. та представник Головного управління Національної поліції в Чернігівській області в судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями. Відзив на позовну заяву відсутній.

Стаття 205 КАС України передбачає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Стаття 242 КАС України передбачає, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Частина 1 ст. 6 КАС України вказує, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.7 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ч. 1 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.

Так як постанову поліцейського позивач отримав в день її винесення – 18 лютого 2021 року, а до суду позовна заява про її скасування була направлена через поштове відправлення 27 лютого 2021 року, що підтверджується конвертом, який містить поштовий штамп з датою направлення, суд дійшов висновку, що позов подано в межах встановленого терміну для оскарження.

Судом встановлено, що 18 лютого 2021 року відносно ОСОБА_1 інспектором з РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Климовим Л.В. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 025051, відповідно до якої на позивача був накладений штраф в розмірі 340 гривень 00 копійок за порушення вимоги п. 31.4.3 Правил дорожнього руху України (а.с.7).

Як вбачається із даної постанови позивач 18 лютого 2021 року о 10 годині 00 хвилин на а/д Ічня - Ніжин Чернігівської області в районі вул. Віжень керував транспортним засобом – автомобілем марки ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , на якому були встановлені протитуманні фари з порушенням п. 31.4.3 ПДР України. Дії позивача кваліфіковано за ч.1 ст. 121 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності за вказаною нормою.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, які затверджені постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року.

Згідно п. 31.4 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: п. 31.4.1. Гальмові системи; п. 31.4.2. Рульове керування; п. 31.4.3. Зовнішні світлові прилади, а саме:

кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; порушено регулювання фар; не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світло пропускання.; п. 31.4.4. Склоочисники і склообмивачі вітрового скла; п. 31.4.5. Колеса і шини; п. 31.4.6. Двигун; п. 31.4.7. Інші елементи конструкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121КУпАП, покладено на органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ N 1395 від 07.11.2015 р. у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених деякими статтями КУпАП, у тому числі ч. 1 ст. 121 КУпАП. Відповідно до п. 2 розділу III цієї Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Статтею 14 Закону України « Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Норми ст. 251 КУпАП вказують, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог абз.5 ч.3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1,4 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.

Ч. 10 ст. 79 КАСУ передбачено, що докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не надав допустимих доказів факту вчинення позивачем правопорушення, оскільки ті, що суд мав у своєму розпорядженні не можуть бути використані в процесі доказування, оскільки їх джерела отримані із порушенням установленої законом процедури, так як в матеріалах справи відсутній акт огляду транспортного засобу, що передбачений розділом VIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 р. Відсутність акту перевірки КТЗ на технічну несправність, який є основним законним доказом технічної несправності, виключає таку несправність.

Також до вищевказаної постанови не додано будь-яких інших доказів на підтвердження викладених в ній обставин.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 025051 від 18 лютого 2021 року задовольнити в повному обсязі, оскільки відповідачі не довели правомірність прийнятого рішення, не з`явилися в судове засідання, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, також не надали відзиву на позовну заяву, а в матеріалах справи інші належні та допустимі докази вини позивача відсутні.

А тому, суд приходить до висновку, що права позивача є порушеними з мотивів, що наведені судом вище, і, відповідно, підлягають захисту у спосіб, що ним запропонований у позові, тобто шляхом скасування постанови і закриття провадження у справі.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

А тому на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 грн. 00 коп.

Щодо вимоги позивача про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, то суд на підставі заяви ОСОБА_1 залишає її без розгляду.

Керуючись ст. ст. 2,9,77,205,229,241-246,286,295 КАСУ, ст.ст. 7, 121, 126, 247, 251, 288, 293 КУпАП, Конституцією України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ЗУ «Про дорожній рух» суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора з РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Климова Леоніда Вікторовича та Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.

Визнати незаконними дії інспектора з РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Климова Леоніда Вікторовича щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАВ № 025051 від 18 лютого 2021 року.

Скасувати постанову інспектора з РПП ВПД № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Климова Леоніда Вікторовича серії БАВ № 025051 від 18 лютого 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП,

закривши провадження по даній адміністративній справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (місцезнаходження: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 74, код ЄДРПОУ 40108651) користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 00 копійок.

Решта вимог позивача про стягнення судових витрат за надання правової допомоги залишити без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Згідно ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду (01010, м. Київ, вул. Московська, 8 корпус 30) протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 31 березня 2021 року.

Суддя Т. В. Карапиш