Рішення № 95931988, 30.03.2021, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/38/21

Єдиний унікальний №733/972/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 березня 2021 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого - судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Ткаченко В.М. та

представника позивача Арташкіна А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня у режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Аціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

У вересні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (Далі-Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором у розмірі 10 318, 85 грн. В обґрунтування свої вимог позивачем зазначено, що між сторонами 19 березня 2014 року був укладений кредитний договір № б/н, який складається із Заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку, згідно якого відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. За даним договором позивач виконав свої зобов`язання. Проте відповідач, зобов`язавшись повернути отриманий кредит разом із процентами та комісією в строк, визначений умовами кредитного договору, не належним чином виконував узяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 18.08.2020 року за ним утворилася вказана заборгованість, яка складається з 9 571,45 грн - тіла кредиту, 747,40 грн - нарахованої пені, яку Банк просить стягнути з відповідача на свою користь разом з судовими витратами, які становлять 2 102,00 грн.

Ухвалою судді від 29 вересня 2020 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.

За клопотанням представника відповідача (а.с. 89-91) ухвалою суду від 16 лютого 2021 року визначено судове засідання по справі, призначене на 25 лютого 2021 року, проводити в режимі відеоконференції (а.с. 95-96); за клопотанням представника відповідача (а.с. 107) ухвалою суду від 01 березня 2021 року визначено судове засідання по справі, призначене на 15 березня 2021 року, проводити в режимі відеоконференції (а.с. 108-109); за клопотанням представника відповідача (а.с. 121) ухвалою суду від 18 березня 2021 року визначено судове засідання по справі, призначене на 30 березня 2021 року, проводити в режимі відеоконференції (а.с. 122-123).

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У судовому засіданні представник позивача, який приймав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, позов підтримав та просив його задовольнити із зазначених у ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, який заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не надав, тому суд відповідно до ст. 280 ЦПК України вирішив справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши ухвалу про заочний розгляд справи, враховуючи, що представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 отримав кредит за укладеним з ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитним договором № б/н від 19.03.2014 року у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Даний кредит складається із Заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку (а.с. 13, 14, 15-42).

Підписання вказаного договору підтверджується анкетою-заявою відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 13).

Таким чином, судом вважається доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору та отримання відповідачем кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Як убачається з матеріалів, відповідач не належним чином виконував взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 18.08.2020 року за ним утворилася заборгованість у розмірі 10 318,85 грн (а.с. 6-10), яка складається з 9 571,45 грн - тіла кредиту, 747,40 грн - нарахованої пені.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).

У порушення вимог Закону, ОСОБА_1 в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки суму заборгованості не повернув, що є підставою для стягнення з нього заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 9 571,45 грн, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку банку не повернуті.

Разом із тим заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за пенею у розмірі 747 грн є безпідставними, оскільки наявні у матеріалах справи Умови та правила надання банківських послуг, які передбачали сплату пені, не містять підпису ОСОБА_1 , а отже, позивачем не доведено, що відповідач, підписуючи анкету-заяву, погодився на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, ознайомившись із ними. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач розумів саме ці умови та погодився з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати неустойки (пені), саме в зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Тому у цій справі не можна вважати Умови та правила надання банківських послуг ПриватБанку складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (№ 14-131цс19), від 23 грудня 2020 року у справі № 191/2648/17 (№61 -5662 св19).

Водночас, в підписаній сторонами Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 19 березня 2014 року відсутні відомості про вид кредитної картки, яку виявив бажання оформити на своє ім`я відповідач, умови договору про строки виконання зобов`язання, встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

При цьому згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» пені.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк».

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, з урахуванням пропорційності до задоволеної частини вимог, слід стягнути 1 949,60 грн (2102 грн - сума сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви) (а.с. 1) х 92,75% - задоволено судом вимоги заявленого позову).

Керуючись статтями 526, 527, 530, 599, 610, 629, 1050, 1054 ЦК України, статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263? 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.03.2014 року в сумі 9 571 (дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят одна) гривня 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 1 949 (одну тисячу дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 60 коп судового збору.

В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте Ічнянським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місце розташування: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ; ЄДРПОУ 14360570,

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 31 березня 2021 року.

Головуючий суддя В.М. Овчарик