Рішення № 95931669, 25.03.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/16042/20

н/п 2/766/5889/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

25.03.2021 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Войцеховської Я.В.

при секретарі Кобець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні в порядку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Територіальна громада в особі Херсонської міської ради, третя особа: Третя Херсонська державна нотаріальна контора про витребування майна, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача в жовтні 2020 р. звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить :

-витребувати у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та повернути у її власність;

-скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 (розмір частки Ѕ) та ОСОБА_3 (розмір частки Ѕ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 794068065101, державний реєстратор: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Дергільова Олена Григорівна, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28251886 від 15.02.2016 року;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 , що належить їй на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого Херсонською товарною біржею «Ізумруд» за №3-1301 від 05.12.2003, зареєстровано згідно з витягом Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 17.12.2003 року, номер запису 26218 у книзі № 67;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в 05.12.2003 року згідно договору купівлі-продажу, зареєстрованого Херсонською товарною біржею «Ізумруд» за № 3-1301, позивач разом із чоловіком ОСОБА_4 у рівних частках придбала однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 26.05.2008 року визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартирою за зазначеною вище адресою, визнано дійсною угоду купівлі-продажу, укладену між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ; визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру. В дійсності, ОСОБА_1 договору купівлі-продажу з ОСОБА_5 не укладала. Про існування вказаного рішення суду дізналася лише у 2017 році та оскаржила його в апеляційному порядку.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 21.05.2019 року у справі № 766/15348/17 рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено. Таким чином, рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 26.05.2008 року не може вважатися правовстановлюючим документом, на підставі якого ОСОБА_5 отримав право власності на спірну квартиру.

Суд апеляційної інстанції встановив, що подружжя ОСОБА_6 володіли і користувалися спірною квартирою до смерті чоловіка ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як повідомив відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради, ОСОБА_4 знятий з реєстрації у спірній квартирі 12.12.2016 року у зв`язку зі смертю, а ОСОБА_1 – в цей же день на підставі рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 26.05.2008 року.

Таким чином, нерухоме майно вийшло з володіння ОСОБА_1 поза її волею.

Листом від 04.06.2020 р. Третя Херсонська державна нотаріальна контора відмовила Фальченко О.М. у видачі свідоцтва на право власності на частину квартири, що належала ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що підтверджували б його право власності на це майно.

Відтак існують перепони щодо реалізації права власності ОСОБА_1 , оскільки право власності на спірну квартиру незаконно зареєстровано за іншими особами.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власниками квартири АДРЕСА_2 , є відповідачі : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках.

Право власності реєструвалось приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Дергільовою О.Г. на підставі Договору купівлі-продажу від 15.02.2016 року. Продавцем за цим договором був ОСОБА_5 , право власності якого підтверджувалось рішенням Комсомольського районного суду від 26.05.2008 року.

Через те, що нерухоме майно вибуло із володіння позивачки поза її волею, то таке майно має бути витребуване у відповідачів: Ѕ частина спірної квартири, що належала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу 05.12.2003, та Ѕ частина, що належить їй в порядку спадкування.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.11.2020 р. прийнято до провадження позовну заяву , відкрито провадження за вищезазначеним позовом та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.02.2021р. закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 25.03.2021р. позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на спірну квартиру – залишені без розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Херсонської міської ради в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомою суду у встановленому законом порядком зареєстрованою адресою.

Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористалися. Документів, що підтверджують поважність причин їх відсутності суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Представник Третьої Херсонської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, надав заяву про проведення розгляду справи без участі представника, при винесенні рішення покладався на розсуд суду.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі.

Статтями 13, 81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 26.05.2008 року по справі № 2-704/08 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності, вимоги позивача задоволено: визнано ОСОБА_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням квартири за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано дійсною угоду купівлі-продажу, укладену між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ; визнано за ОСОБА_5 право власності на однокімнатну квартиру за адресою : АДРЕСА_1 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонського області від 16.01.2018 суд справа 766/15348/17 відновлено втрачене судове провадження за № 2-704/08.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 21.05.2019 року у справі № 766/15348/17 рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 26.05.2008 року скасовано і ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про визнання права власності, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, визнання договору купівлі-продажу дійсним - відмовлено.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_4 на день смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 та їх зареєстрованим місцем проживання на день його смерті значиться спірна квартира. Правонаступником ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_1 . Подружжя фактично володіли і користувалися спірною квартирою аж до смерті ОСОБА_4 . Як повідомив відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради, ОСОБА_4 знятий з реєстрації у спірній квартирі 12.12.2016 року у зв`язку зі смертю, а ОСОБА_1 – в цей же день на підставі рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 26.05.2008 року.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 225173907 від 23.09.2020р власниками квартири АДРЕСА_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частках по 1/2. Право власності зареєстровано приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Дергільовою О.Г. на підставі Договору купівлі-продажу від 15.02.2016 року.

Листом від 04.06.2020р. за № 1169/02-14 Третя Херсонська державна нотаріальна контора відмовила Фальченко О.М. у видачі свідоцтва на право власності на частину квартири, що належала ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що підтверджували б право власності спадкодавця на це майно а саме на квартиру за адресою : АДРЕСА_1 .

Відповідно до статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Стаття 321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач) власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно : 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі, іншим шляхом.

Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Положення статті 388 ЦК України застосовується як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Суд, керуючись тим, що позивач довів належним чином, що спірна квартира вибула з його володіння поза волею власника та встановивши відсутність волевиявлення на відчуження спірної квартири, дійшов до висновку про наявність підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, для задоволення позову у цій частині.

Відповідно до ст. 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", записи до державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду, рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно п. 1.2. Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 12.12.2011 року №3502/5, заінтересована особа у разі внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав - це особа, в інтересах якої на підставі рішення суду скасовано рішення державного реєстратора прав.

Відповідно до п.2.1. Порядку для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріуса, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим порядком.

Вибуття майна з володіння власника на підставі судового рішення, ухваленого щодо цього майна, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_5 будучи власником спірної квартири, право власності якого підтверджувалось рішенням Комсомольського районного суду від 26.05.2008 року на підставі Договору купівлі-продажу від 15.02.2016 року продав відповідачам квартиру. В подальшому рішення суду, яким підтверджувалось право власності ОСОБА_5 було скасовано постановою Херсонського апеляційного суду від 21.05.2019 року.

Зважаючи, що об`єкт нерухомості одержано ОСОБА_5 у власність без достатніх правових підстав, зазначене майно вибуло з володіння ОСОБА_1 поза її волею, майно має бути витребуване з володіння відповідачів на користь ОСОБА_1 ..

Оскільки спірна квартира вибула без волі її власника то вона має право витребувати це майно від добросовісного набувача на підставі статті 388 ЦК України.

Реєстрація права власності на спірну квартиру за відповідачами перешкоджає позивачу , як власнику розпоряджатись своєю власністю, тому вимоги в цій частині є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наведених обставин позовні вимоги є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню .

Керуючись ст. ст. 321, 387, 388, ЦК України, ст. ст. 12, 13,19, 81, 89, 263-265, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Територіальна громада в особі Херсонської міської ради, третя особа: Третя Херсонська державна нотаріальна контора про витребування майна- задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 (розмір частки Ѕ) та ОСОБА_3 (розмір частки Ѕ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 794068065101, державний реєстратор: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Дергільова Олена Григорівна, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28251886 від 15.02.2016 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Відповідач: Територіальна громада в особі Херсонської міської ради ЄДРПОУ 26347681 , 73000 м.Херсон пр-т Ушакова, 37.

Суддя Я.В.Войцеховська

Повний текст рішення складено 25.03.2021р.