Ухвала суду № 95930843, 31.03.2021, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1300/21

Провадження № 1-кп/577/254/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" березня 2021 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Семенюк І.М.,

за участю секретаря судового засідання Кузнєцової Л.В.,

прокурора Шерудило В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Дерев`янко О.В.,

представника Конотопського МРВ

філії ДУ «Центр пробації» Скрилової Ю.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Хижки Конотопського району Сумської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , освіта повна середня, неодруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого:

1) 30 травня 2012 року Конотопським міськрайонним судом за частиною третьою статті 15, частиною другою статті 186, статтями 75, 76 КК України, до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

2) 26 грудня 2012 року Конотопським міськрайонним судом за частиною третьою статті 185, частиною другою статті 297, частиною першою статті 70, статтею 71 КК України, до позбавлення волі на 4 роки 1 місяць;

3) 22 серпня 2013 року Конотопським міськрайонним судом за частиною другою статті 185, частиною третьою статті 185, частиною четвертою статті 70 КК України до позбавлення волі на 4 роки 1 місяць;

4) 17 жовтня 2016 року Конотопським міськрайонним судом за частиною другою статті 185, частиною другою статті 190, частиною третьою статті 185, частиною першою статті 70 КК України до позбавлення волі на 3 роки 6 місяців,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч. 2 ст.190 КК України, кримінальне провадження за яким внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021200450000020 від 12 січня 2021 року,-

Встановив :

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч. 2 ст.190 КК України в тому, що раніше судимий за скоєння злочинів проти власності, маючи не зняту та непогашену судимість на шлях виправлення не став, повторно вчинив умисні злочини за наступних обставин. Наприкінці грудня 2020 року у вечірній час ОСОБА_1 , прибув до будинку ОСОБА_2 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, де знаходиться ключ від вхідних дверей будинку, шляхом їх відкриття, проник до вказаного будинку та, користуючись відсутністю власника будинку викрав мобільний телефон марки «Samsung 7262», належний ОСОБА_2 , спричинивши збитків на суму 450 гривень.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 в період часу з 29 грудня 2020 року по 15 січня 2021 року, переслідуючи злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переліз через паркан дачного господарства, належного ОСОБА_3 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та, перебуваючи на території господарства, шляхом пошкодження вхідних дверей проник до приміщення сараю, де виявив велосипед марки «Україна», який викрав, викотивши за межі господарства, а у подальшому розпорядився на власний розсуд, спри чинивши матеріальних збитків на суму 833 гривні.

Крім того, у вересні 2020 року в обідній час ОСОБА_1 , перебуваючи на полі, користуючись довірою власника майна ОСОБА_4 , переслідуючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, під приводом транспортування знайомому потерпілого, заволодів велосипедом марки «Україна», перевізши його до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , а у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Прокурор Шерудило В.О. вніс до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , яке обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, в тому числі і тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, неодноразово судимий, відбував покарання у місцях позбавлення волі, однак на шлях виправлення не став і знову обвинувачується у вчиненні нових злочинів. Крім того, ОСОБА_1 не працював до затримання, не має стійких соціальних зв`язків, що свідчить про можливість ухилення від суду, а також може незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні. Вказані обставини були враховані під час обрання запобіжного заходу при досудовому розслідуванні і ризики не змінилися, не перестали існувати.

В судовому засіданні клопотання підтримує.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою просив застосувати домашній арешт.

Захисник Дерев`янко О.В. прохає в задоволенні клопотання відмовити, а також зазначила, що метою запобіжного заходу є виконання обвинуваченим завдань кримінального провадження. Її підзахисний з`являвся на всі виклики. Ризик, на який посилається заявник, що обвинувачений може знищити чи спотворити майно, не доведений. В той же час, потерпілі вже надали пояснення і претензій не мають. Враховуючи, що мається ризик вчинення іншого злочину, то запобіжний захід у виді домашнього арешту зможе убезпечити від вчинення іншого кримінального правопорушення і забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченого.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до положень ст. 194 ч. 1, 4 КПК України для обрання запропонованого запобіжного заходу необхідна наявність трьох умов: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор, і недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.

З представлених суду доказів вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, серед яких злочин за ч.3 ст.185 КК України є тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 6 років. ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності , має не зняті та не погашені судимості, після звільнення з місця позбавлення волі на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчиненні ряду нових злочинів. До поміщення під варту ОСОБА_1 не працював. Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ризики, які враховувалися під час його застосування не даний час не змінилися, не перестали існувати.

Суд вважає доведеним існування ризику вчинення інших злочинів .

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Також, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обмеження свободи особи має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 до поміщення під варту не працював, не одружений, не має утриманців, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків, а тому, за таких обставин, домашній арешт не може бути розглянутий судом, як альтернативний триманню під вартою. Виходячи з обставин кримінального провадження, що викладені в клопотанні, відомостей про особу обвинуваченого, що будучи раніше засудженим, на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчиненні злочинів один з яких є тяжким, на переконання суду запобіжний захід у виді особистого зобов`язання є таким, що не зможе гарантувати виконання покладених обов`язків. Щодо поруки, як запобіжного заходу, заяв від будь-яких осіб не надходило.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку задовольнити клопотання прокурора і застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів з метою запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.

Виходячи з положень ст. 183 ч. 3 КПК України , суд , при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення обвинуваченим обов`язків.

Враховуючи відомості, викладені в клопотанні, про обвинувачення у вчиненні ряду злочинів ОСОБА_1 , відомості про його особу, суд вважає, що розмір застави, виходячи з 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає 136 200 гривень, буде повною мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182 ,183, 193,197 КПК України,

Постановив:

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 травня 2021 року до 24 години.

Встановити розмір застави 136 200 (сто тридцять шість тисяч двісті ) гривень, при внесенні яких на рахунок : UA558201720355249001000008869 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 26270240, одержувач ТУ ДСА України в Сумській області, призначення платежу: застава, дата ухвали суду, прізвище, ім`я, по батькові платника застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити. Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави на спеціальний рахунок, він зобов`язаний з`являтися на виклики до суду, визначитися з місцем проживання, повідомивши суду адресу, і не відлучатися з нього без дозволу суду.

Строк дії цієї ухвали закінчується 28 травня 2021 року о 24 годині.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд на протязі 5 днів з дня її проголошення.

СуддяІ. М. Семенюк