Ухвала суду № 95929487, 30.03.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/5001/21

Провадження №2-з/523/10/21

УХВАЛА

про забезпечення позову у справі

30.03.2021 року м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої – судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання Скоріної М.Р.,

з участю представника заявника – Насєдкін О.І., представника заінтересованої особи (майбутнього відповідача) «Консалт Солюшенс» – Бондарев Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. Обгрунтовуючи вимоги поданої заяви заявник вказує на те, що на підставі Договору купівлі – продажу від 13.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. заявнику належала на праві приватної власності житлова квартира АДРЕСА_1 . На підставі Договору іпотеки від 13.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., вказана житлова квартира була передана в іпотеку ВАТ «Кредитпромбанк» в якості забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором від 13.06.2007 року № 10-23-3/07-І. 23.06.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі – продажу прав вимоги, за яким право вимоги за вказаними іпотечними та кредитним договором перейшло до ПАТ «Дельта Банк».

Заявник вказує на те, що у зв`язку із фінансовою та економічною кризами, яка мала місце у 2008 та 2014 роках, виконання ними обов`язків за кредитним договором стало суттєво ускладненим, внаслідок чого виникла певна заборгованість за кредитом.

За декілька днів до подання даної заяви, до житлової квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка є предметом іпотеки, де заявник проживає із родиною, намагалися проникнути невідомі особи, які представилися представниками нового власника, та повідомили ОСОБА_1 про те, що він не являється більше власником квартири та повинен звільнити найближчим часом дане помешкання.

Звернувши за наданням правової допомоги та отримавши відповідь на інформаційний запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, заявник дізнався про те, що на підставі рішення приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чапського А.Е. від 10.02.2021 року житлова квартира за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована на праві власності за ТОВ «Консалт Солюшенс».

Однак, така реєстрація була проведена в період дії ЗУ «Про мараторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є незаконною, так як вказана вище квартира є єдиним житлом ОСОБА_1 та його родини, є предметом іпотеки в забезпечення виконання ним зобов`язань з повернення кредиту в іноземній валюті. Таким чином, вказана квартира підпадає під визначення об`єкту мараторію відповідно до зазначеного Закону України.

Окрім того, заявник вказує на те, що при реєстрації за ТОВ «Консалт Солюшенс» права власності на квартиру було допущено порушення вимог чинного законодавства, оскільки всупереч ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127, на адресу ОСОБА_1 не була направлена жодна письмова вимога про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору.

З огляду на вказані вище обставини, ОСОБА_1 змушений та має намір, за захистом свого порушеного права та права своєї неповнолітньої дитини, звернутися до суду з позовом про скасування державної реєстрації права власності за ТОВ «Консалт Солюшенс» на житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, беручи до уваги те, що представники ТОВ «Консалт Солюшенс» робили спробу проникнути до помешкання заявника, що дає підстави вважати про існування намірів вчинення дій щодо примусового виселення заявника та членів його родини та обмеженні у праві користування житлом, а також враховуючи те, що ТОВ «Консалт Солюшенс» необмежений у фактичній можливості здійснити переоформлення прав на спірну квартиру, намір про що свідчить його звернення до Суворовського районного суду м. Одеси із заявою про скасування арешту на спірну квартиру, накладеного ухвалою суду від 03.02.2016 року в рамках розгляду справи № 523/16525/15-ц, просить суд, вжити заходи забезпечення майбутнього позову, а саме:

1.Заборонити ТОВ «Консалт Солюшенс» та будь – яким іншими особам вчиняти будь – які дії, спрямовані на:

?Виселення ОСОБА_1 та членів його родини з квартири за адресою: АДРЕСА_2 ;

?Створення ОСОБА_1 та членам його родини будь – яких перешкод у користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_2 ;

?Зняття ОСОБА_1 та членів його родини з реєстраційного обліку місця проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 ;

?Постановку на реєстраційний облік місця проживання у квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та вселення у дану квартиру будь – яких інших осіб;

2.Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник заявника ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у заяві. Пояснив, що ОСОБА_1 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 проживає із червня 2007 року, з ним проживає його дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окрім того, представник заявника про те, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , однак, за даною адресою не проживає із 2002 року. В підтвердження зазначених обставин, представником заявника було додано відповідні довідки вих № 29/03-1 від 29.03.2021 року та № 101 від 26.03.2021 року.

Також, представник заявника зазначив про те, що наразі в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа № 523/4748/21 за позовом ТОВ «Консалт Солюшенс» до дружини заявника ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.

З огляду на вищевикладене, а також на обставини, викладені у заяві про забезпечення позову, просив суд задовольнити дану заяву в повному обсязі.

Представник ТОВ «Консалт Солюшенс» Бондарєв Р.В. в судовому засіданні проти задоволення даної заяви заперечив в повному обсязі, про що надав суду письмові заперечення. Пояснив, що заявлені заходи забезпечення позову не є співмірними із майбутніми позовними вимогами, а також відсутні будь – які ризики відчуження майна та вчинення ТОВ «Консалт Солюшенс» інших дій, які можуть в майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволенні позову у справі, з якою ОСОБА_1 має намір звернутися до суду за захистом своїх прав. Окрім того, представник вказував на те, що належним способом забезпечення позову могло б бути саме заборона у вчиненні реєстраційних дій щодо відчуження житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а не накладення арешту на майно. А тому, просив суд відмовити у задоволенні даної заяви в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали заяви, суд доходить на ступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі Договору купівлі – продажу від 13.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М. ОСОБА_1 належала на праві приватної власності житлова квартира АДРЕСА_1 , яка на підставі Договору іпотеки від 13.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Лічман І.М., вказана житлова квартира була передана в іпотеку ВАТ «Кредитпромбанк» в якості забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором від 13.06.2007 року № 10-23-3/07-І, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Договору іпотеки № 10/23-3/07-1 від 13.06.2007 року.

З наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 249453817 від 23.03.2021 року вбачається, що ТОВ «Консалт Солюшенс» належать на праві приватної власності житлова квартира за адресою: АДРЕСА_2 , підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56555612 від 10.02.2021 року приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чапського А.Е.

Згідно приписів п. 1, п.2 ч. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз`яснень Постанови № 9 Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

З урахуванням викладених представником заявника обставин та вищезазначених доказів, які надані на підтвердження його вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір щодо рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56555612 від 10.02.2021 року приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чапського А.Е., і невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може значно утруднити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову. В даному випадку, суд вважає, що забезпечення позову в частині накладення арешту є ефективним захистом прав сторони у майбутній справі.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків накладення арешту.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову, в тому числі й майбутнього позову, не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Судом враховано, що спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить представник заявника в частині накладення арешту на житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , є співмірним, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, жодним чином не позбавляє власника права володіння нею.

Таким чином, в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову виступає як спосіб гарантування обов`язкового виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог і не створює невиправданих обмежень ТОВ «Консалт Солюшенс» в його правах.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображена в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Суд констатує, що вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне майно буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).

Крім того, згідно приписів ч. 3 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі.

Стосовно твердження представника ТОВ «Консалт Солюшенс» про те, що належним способом забезпечення позову могло б бути саме заборона у вчиненні реєстраційних дій щодо відчуження житлової квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а не накладення арешту на майно, суд констатує наступне.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Даний висновок висвітлений у постанові КЦС ВС від 19.02.2021 року у справі № 643/12369/19, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.

Отже, суд враховує розумність та співрозмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, з якими ОСОБА_1 має намір звернутися до ТОВ «Консалт Солюшенс», враховує наслідки вказаного заходу забезпечення позову, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому приходить до переконання, що слід накласти арешту на житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, суд констатує, що заява про забезпечення позову в частині зобов`язання ТОВ «Консалт Солюшенс» заборони вчиняти дії щодо виселення та зняття з реєстрації заявника та членів його родини із спірної квартири, а також вселення інших осіб не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів заяви та наданих представником заявника пояснень в судовому засіданні, ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом саме про скасування державної реєстрації права власності за ТОВ «Консалт Солюшенс» на житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб – позивачів (майбутніх позивачів) в цивільному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в цивільній справі.

Як було вище зазначено, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Зважаючи на обставини позову, з яким має намір звернутися ОСОБА_1 до суду, враховуючи розумність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача у майбутньому позові, суд констатує, що заявлені вимоги в частині зобов`язання ТОВ «Консалт Солюшенс» заборони вчиняти дії щодо виселення та зняття з реєстрації заявника та членів його родини із спірної квартири, а також вселення інших осіб не є співрозмірними із позовними вимогами майбутнього позову, виходять за межі майбутнього позову.

Окрім того, поза увагою суду не може залишитися той факт, що в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа № 523/4748/21 за позовом ТОВ «Консалт Солюшенс» до дружини заявника ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.

А тому, суд вважає, що задоволення вимоги про забезпечення позову в частині зобов`язання ТОВ «Консалт Солюшенс» заборони вчиняти дії щодо зняття з реєстрації заявника та членів його родини із спірної квартири може ускладнити та фактично зробити неможливим виконання рішення суду у справі № 523/4748/21 у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Роз`яснити заявнику ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів. Інакше, згідно п. 1 ч. 13 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України, суд,–

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви – задовольнити частково.

Накласти арешт на житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код за ЄДРПОУ 42251700, місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. № 36 офіс № 308), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2288150251101.

У задоволенні решти вимог заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Копію ухвали для виконання направити сторонам, Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали суду складено 31.03.2021 року.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси: І.О. Кремер