Ухвала суду № 95928614, 25.03.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5790/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

25 березня 2021 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

за участю: відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача, адвоката Хлопко А.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

до

Виробничо-комерційної фірми "ХВИЛЯ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1

про

визнання недійсними заяви, протоколу та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області знаходиться зазначена вище цивільна справа.

01 лютого 2021 року від представника ВКФ «Хвиля» у вигляді ТОВ, адвоката Хлопко А.Ю. надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 1) ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Позивач та його представник в підготовче судове засідання, не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач та його представник в судове засідання з`явились, заяву підтримали, просили суд закрити провадження у справі та скасувати арешт, накладений ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.10.2019 року по справі № 509/5496/19.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Так, відповідно до п. 3 ч.1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

КГС ВС у постанові від 23.01.2018 у справі №925/1321/16 зазначив, що, зважаючи на положення ст.167 ГК, корпоративні права характеризуються ознаками, згідно з якими особа має: частку в статутному капіталі господарської організації; права на участь в управлінні господарською організацією; право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) ГО.

У постанові КГС від 17.01.2018 у справі №908/184/16 зазначено, що фізособа, яка не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності, може звернутися до господарського суду з вимогами до фізособи без статусу суб`єкта підприємницької діяльності лише в спорах, що виникають із корпоративних відносин, у разі, якщо такий спір виник між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юрособи, пов`язаних зі створенням, діяльністю, управлінням і припиненням діяльності такої особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів).

За правилами, передбаченими ч.1 ст.19, ч.2 ст.377 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають в порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

В даній справі Позивач, як колишній учасник ВКФ «Хвиля» у вигляді ТОВ звернувся з позовними вимогами до ОСОБА_1 – учасника ВКФ «Хвиля» у вигляді ТОВ та до ВКФ «Хвиля» у вигляді ТОВ та просить суд визнати недійсною заяву ОСОБА_2 до ВКФ „ХВИЛЯ” у вигляді ТОВ, ЄДРПОУ -13878224 про вихід з товариства у зв`язку з відступленням своєї частки ОСОБА_3 ; визнати недійсним протокол № 1 зборів учасників ВКФ „ХВИЛЯ” у вигляді ТОВ, ЄДРПОУ - 13878224 від 10 січня 2003 року; визнати за ОСОБА_2 , ІПН - НОМЕР_1 , право власності на виробничі, складські, адміністративні та побутові будівлі, приміщення та споруди загальна площа яких становить 1466,5 метрів квадратних, площа земельної ділянки на яких вони розташовані складає 7017 метрів квадратних - розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, підставою звернення Позивача до суду стало те, що Позивач у 1999 році став співзасновником Виробничо-комерційної фірми «Хвиля» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю та вніс до її статутного фонду 1089270,00 (один мільйон вісімдесят дев`ять тисяч двісті сімдесят) гривень, а у 2019 році Позивачу стало відомо про те, що у 2003 році згідно протоколу № 1 від 10.01.2003 року він був виключений зі складу учасників товариства згідно своєї заяви про вихід зі товариства у зв`язку з передачею своєї частки ОСОБА_3 , яку він не підписував та у зборах участі не приймав.

У зв`язку з цим Позивач вважає, що заява про вихід з товариства та протокол про виключення його зі складу учасників товариства є недійсними, а виробничі, складські, адміністративні та побутові будівлі, приміщення та споруди загальна площа яких становить 1466,5 метрів квадратних, площа земельної ділянки на яких вони розташовані складає 7017 метрів квадратних – розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ВКФ «Хвиля» у вигляді ТОВ, викуплені та добудовані за кошти, які були внесені ОСОБА_2 до статутного фонду ВКФ «Хвиля» у вигляді ТОВ, а тому просить суд визнати недійсними заяву про вихід зі складу учасників товариства та протокол про виключення його з товариства, а також визнати за ним право власності на вказані будівлі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.03.2019 у справі № 904/2526/18 виклала наступні висновки застосування норм права:

«Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Приймаючи до уваги те, що даний спір виник між учасником, який вибув, та юридичною особою і пов`язаний з діяльністю та управлінням цією юридичною особою, а також з правами та обов`язками учасників юридичної особи, суд дійшов висновку, що даний спір виник із корпоративних відносин, а тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1) ч. 1, ч. 2 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно до п. 2) ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.10.2019 року по справі № 509/5496/19 частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до його подання та накладено арешт на виробничі, складські, адміністративні та побутові будівлі, приміщення і споруди ВКФ «Хвиля» ТОВ, ЄДРПОУ - 13878224, загальна площа яких становить 1466,5 кв.м., площа земельної ділянки на яких вони розташовані складає 7017 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Приймаючи до уваги те, що провадження у справі № 509/5790/19 підлягає закриттю, заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою від 15.10.2019 року по справі № 509/5496/19 слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 158, 200, 255 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі №509/5790/19 за позовом ОСОБА_2 до Виробничо-комерційної фірми "ХВИЛЯ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 про визнання недійсною заяви ОСОБА_2 до ВКФ „ХВИЛЯ” у вигляді ТОВ, ЄДРПОУ -13878224 про вихід з товариства у зв`язку з відступленням своєї частки ОСОБА_3 ; визнання недійсним протокол № 1 зборів учасників ВКФ „ХВИЛЯ” у вигляді ТОВ, ЄДРПОУ - 13878224 від 10 січня 2003 року; визнання за ОСОБА_2 , ІПН - НОМЕР_1 , право власності на виробничі, складські, адміністративні та побутові будівлі, приміщення та споруди загальна площа яких становить 1466,5 метрів квадратних, площа земельної ділянки на яких воші розташовані складає 7017 метрів квадратних - розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , -закрити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.10.2019 року по справі № 509/5496/19 у вигляді накладення арешту на виробничі, складські, адміністративні та побутові будівлі, приміщення і споруди ВКФ «Хвиля» ТОВ, ЄДРПОУ - 13878224, загальна площа яких становить 1466,5 кв.м., площа земельної ділянки на яких вони розташовані складає 7017 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Бочаров А.І.