Ухвала суду № 95926957, 31.03.2021, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/705/20

УХВАЛА

31 березня 2021 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Желясков О.О.,

за участю секретаря судового засідання – Гула О.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду в місті Ананьїв Одеської області, клопотання позивача – ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, третя особа – Новоолександрівська сільська рада Ананьївського району Одеської області,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ананьївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, третя особа – Новоолександрівська сільська рада Ананьївського району Одеської області.

Разом з позовною заявою позивачкою було подано до суду клопотання про витребування доказів, а саме витребування в Малиновської державної нотаріальної контори м.Одеса копії спадкової справи №30/2019 стосовно майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Клопотання обґрунтоване тим, що позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом до ОСОБА_2 та для повного та всебічного розгляду справи необхідно витребувати спадкову справу стосовно майна померлої ОСОБА_3 . Самостійно отримати копію спадкової справи позивачка не має змоги.

31 березня 2021 року позивачка у судове засідання з розгляду справи не з`явилися.

Проте, 16 грудня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивачки – адвоката Борздих Костянтина Володимировича (а.с.44), повноваження якого підтверджені ордером серії ОД №607873 від 14 серпня 2020 року (а.с.11), про проведення підготовчого судового засідання без участі позивачки та її представника, призначення справи до розгляду по суті.

Відповідачка у судове засідання з розгляду справи не з`явилася, проте 26 березня 2021 року надала на адресу суду заяву (а.с.73), в якій, серед іншого, просила суд розгляд справи здійснювати без її участі.

Представники третьої особи – Новоолександрівської сільської ради Ананьївського району Одеської області 31 березня 2021 року у судове засідання з розгляду справи не з`явилися.

Проте, 5 лютого 2021 року на адресу суду надійшло клопотання Ананьївської міської ради від 4 лютого 2021 року (а.с.50-51), з якого вбачається, що Ананьївська міська рада є правонаступником Новоолександрівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №720-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області» та рішення Ананьївської міської ради від 17 листопада 2020 року №13-VIII «Про реорганізацію юридичних осіб сільських рад шляхом приєднання до міської ради». На підтвердження зазначених доводів до клопотання додано копію розпорядження Ананьївської міської ради від 17 листопада 2020 року №13-VIII «Про реорганізацію юридичних осіб сільських рад шляхом приєднання до міської ради» (а.с.52-56).

Частиною 1 статті 55 ЦПК України визначено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Частиною 2 статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що учасників провадження належним чином повідомлено про дату, час та місце слухання справи, будь-яких обставин, які б свідчили про неможливість вирішення питань, передбачених частиною 2 статті 197 ЦПК України, з матеріалів справи не вбачається, у зв`язку з чим суд вважає за можливе провдити підготовче судове засідання за відсутності учасників справи.

У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши клопотання про витребування доказів та матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Крім того у відповідності до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

З позовної заяви вбачається, що предметом спору у справі є спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З доданої до матеріалів справи копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15 серпня 2019 року вбачається, що державним нотаріусом Малиновської державної нотаріальної контори м.Одеса (а.с.21) вбачається, що державним нотаріусом Малиновської державної нотаріальної контори м.Одеса було заведено нотаріальну справу за №30/2019 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Частиною 1 статті 2-1 Закону України «Про нотаріат» визначено, що державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов`язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.

Згідно частини 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

На виконання зазначених норм Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 затверджено «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі – Порядок).

При цьому, пунктом 1.2 Розділу 10 Порядку визначено, що при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Відповідно до пункту 2.1 Розділу 10 Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

Також, згідно Розділу 10 Порядку нотаріусом при заведенні спадкової справи та підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину здійснюється ряд інших перевірок, зокрема щодо кола спадкоємців, складу спадщини, тощо. Відомості про результати зазначених перевірок містяться в спадковій справі.

З наведеного вбачається, що в спадковій справі заведеній Малиновською державною нотаріальною конторою м.Одеса на спадщину ОСОБА_3 , якій присвоєно номер 30/2019, можуть міститись відомості про обставини, які підлягають доказуванню у справі.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абзацах 2 та 3 Листа від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: - місце відкриття спадщини; - коло спадкоємців, які прийняли спадщину; - законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

При цьому, частиною 1 статті 8 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов`язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.

З наведеного вбачається, що відомості, які містяться в спадковій справі номер 30/2019, містять нотаріальну таємницю, що унеможливлює отримання спадкової справи безпосередньо позивачем або його представником.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням предмету спору в цій справі та заявлених позовних вимог, оскільки заявлені до витребування докази безпосередньо стосуються предмета спору в цій справі, з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі, суд вважає, що клопотання позивача про витребування доказів підлягає задоволенню.

У відповідності до частини 5 статті 84 ЦПК України суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.

При цьому, суд з метою забезпечення виконання завдання цивільного судочинства, яке полягає у своєчасному розгляді і вирішенні цивільних справ, а також економії процесуальних засобів, вважає за доцільне задовольнити клопотання представника позивача також в частині уповноваження його на отримання доказів, які витребовуються судом.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.76, 77, 81, 84, 258, 260, 261 ЦПК Українисуд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання позивача – ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, третя особа – Новоолександрівська сільська рада Ананьївського району Одеської області, – задовольнити.

Витребувати у Малиновської державної нотаріальної контори міста Одеса (ідентифікаційний код в ЄДРОПУ 42560726), яка розташована за адресою: 65076, м.Одеса, площа Дерев`янка Бориса, 1, належним чином завірену копію спадкової справи №30/2019 стосовно майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Копію цієї ухвали направити до Малиновської державної нотаріальної контори міста Одеса (ідентифікаційний код в ЄДРОПУ 42560726), яка розташована за адресою: 65076, м.Одеса, площа Дерев`янка Бориса, 1,для виконання, а також іншим учасникам справи для відома.

Ухвалу суду виконати в строк до «26» квітня 2021 року.

Роз`яснити, що відповідно до ст.84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Крім того, роз`яснити, що у відповідності до положень частини 1 статті 382 Кримінального кодексу України умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Ухвала суду, окремо від рішення суду, оскарженню не підлягає, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає чинності з моменту підписання її суддею.

Суддя Желясков О.О.