Рішення № 95926213, 31.03.2021, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/66/21

Провадження № 2/147/246/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року смт.Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Натальчук О.А.,

із секретарем Свистун А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради про тлумачення заповіту,

в с т а н о в и в:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Тростянецької селищної ради про тлумачення заповіту.

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . На день її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки, розташованої на території Гордіївської сільської ради, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної спадкодавцю на підставі Державного акта на земельну ділянку серії ВН №000053 від 15.05.2003 р. Спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_2 по заповіту, посвідченого від її імені секретарем Гордіївської сільської ради від 05.08.1996 р. за реєстровим №29, є позивач по справі – ОСОБА_1 . Зазначила, що їй не було відомо про існування заповідального розпорядження та 28.10.2020 р. вона отримала дублікат заповіту померлої. Позивач, як спадкоємець за заповітом, своєчасно прийняла спадщину, тому що вступила в управління спадковим майном, здійснювала поховання ОСОБА_2 , доглядала за господарством та земельною ділянкою померлої. Інших спадкоємців немає. Також вказала, що звернулась до Тростянецької ДНК із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак отримала відмову, оскільки у поданому нею заповіті є неточності у написанні по-батькові заповідача та особи на чиє ім`я зроблено заповідальне розпорядження. Таким чином ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просила здійснити тлумачення заповіту, посвідченого 05.08.1996 р. секретарем Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області за реєстром №29, належного ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та складеного на ім`я ОСОБА_1 .

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 25.01.2021р. відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

04.03.2021 р. закрито підготовче провадження у справі, а справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у відсутність представника Тростянецької селищної ради.

Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України(далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 05.08.1996 р. секретар виконавчого комітету Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області посвідчила заповіт, який зареєстровано в реєстрі за №29, згідно якого ОСОБА_2 , що мешкає в с.Гордіївка Тростянецького району Вінницької області, на випадок своєї смерті зробила заповітне розпорядження на все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, в тому числі жилий будинок заповідає ОСОБА_3 . Дублікат заповіту видано 28.10.2020 р. секретарем виконавчого комітету Гордіївської сільської ради Марчук Л.М. та зареєстровано в реєстрі за №80, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 9, 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (повторно) серія НОМЕР_1 , виданого 13.05.2009 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції Вінницької області (а.с.8).

Згідно довідки №742 від 17.07.2019 р., виданої виконавчим комітетом Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 . У померлої ОСОБА_2 таких спадкоємців як малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які згідно ст.1241 ЦК України мали б право на обов`язкову частку, немає. Спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1924 р.н., на підставі ст. 1222, 1223 ЦК України та заповіту, посвідченого від її імені секретарем Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області 05.08.1996 р. за реєстровим №29 є ОСОБА_1 , 1953 р.н. За наявною в Гордіївській сільській раді інформацією, заповіт на даний час ніким не скасовано та не змінено. До складу спадкового майна належить житловий будинок, присадибна ділянка та земельна ділянка площею 1,7708 га, яка розташована на території Гордіївської сільської ради, та належить померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту серії ВН №000053, який видано Тростянецькою РДА та районним відділом земельних ресурсів 15.05.2003 р Спадкове майно під охороною не перебуває. За даними погосподарської книги сільської ради, станом на 15.04.1991 р. господарство відносилось до категорії колгоспних дворів. Членами двору були – голова ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).

16.12.2020 р. ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Тростянецького нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.12).

У постанові приватного нотаріуса Тростянецької державної нотаріальної контори Вірської А.І. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 31.12.2020 р. №871/02-31 вказано, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджує своєчасне прийняття спадщини та наявністю розбіжностей у документах при написанні по-батькові заповідача та спадкоємця (а.с.13).

Отже, при складенні та посвідченні заповіту було допущено описку в написанні по-батькові заповідача та спадкоємця, зазначено « ОСОБА_2 », замість вірного « ОСОБА_2 » та зазначено « ОСОБА_3 » замість вірного « ОСОБА_1 ».

Згідно довідки №637 від 16.12.2020 р., виданої Гордіївською сільською радою, ОСОБА_2 , 1924 р.н. і ОСОБА_2 , одна і та ж сама особа, яка склала заповіт 05.08.1996 р. (а.с.15).

Відповідно до архівної довідки №212 від 09.07.2019 р., виданої КП «Тростянецький районний трудовий архів», ОСОБА_2 працювала в АКПП «Племзавод «Дружба» с.Гордіївка, про що наявний трудовий стаж (а.с.16).

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Гордіївка Тростянецького району Вінницької області народилася ОСОБА_4 Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 її батьками записано: батько – ОСОБА_5 , мати ОСОБА_6 (а.с.20).

24.10.1971 р. ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , про що в книзі записів актів громадського стану про одруження зроблено відповідний запис за №27. Після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 » (а.с.19).

Також, 20.05.1974 р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 видано трудову книжку, в подальшому по-батькові змінено на ОСОБА_9 , згідно паспорта НОМЕР_3 (а.с.27).

Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 14.08.1998 р. Тростянецьким РВУМВС України у Вінницькій області, позивач іменується як ОСОБА_1 . Народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Гордіївка Тростянецького району Вінницької області (а.с.5).

Таким чином, судом встановлено, що розбіжності у написанні по-батькові заявниці у вищезазначених документах, стали піставою для невірного його зазначення у заповіті ОСОБА_2 від 05.08.1996 р.

Спадкоємством визнається перехід майна спадкодавця в разі його смерті до іншої особи - спадкоємцю у порядку передбаченому законодавством. Спадкоємець може прийняти спадщину за заповітом або за законом. У випадку, коли спадкодавець склав заповіт, - до спадщини закликаються спадкоємці за заповітом.

Відповідно до абз. 1 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про спадкування», часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Статтею 67 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину. Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Як визначено у ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За положенням ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті.

Відповідно до ст.1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Відповідно до статті 1256 ЦК України, тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 2 ст. 213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Тлумачення заповіту являє собою інтелектуально-розумовий процес, спрямований на з`ясування змісту заповіту як одностороннього правочину, з тексту якого неможливо встановити справжню волю заповідача. Тлумачення полягає в усуненні нечітких, подвійних формулювань у заповіті і подоланні таким чином прогалин у реалізації волі заповідача.

Слід зауважити, що тлумачення заповіту судом не повинно змінювати суть волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може приймати на себе права власника щодо розпорядження своїм майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті (оголошення померлим). Суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не виходить за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту. Останнє має наслідком спотворення волі заповідача.

Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що заповіт ОСОБА_2 , посвідчений 05.08.1996 секретарем виконавчого комітету Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 29, слід розуміти як розпорядження ОСОБА_2 на випадок своєї смерті про передачу у спадок ОСОБА_1 , належного померлій майна, зокрема жилого будинку.

Враховуючи те, що таке тлумачення заповіту не виходить за межі розпорядження зробленого ОСОБА_2 , на випадок її смерті, та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд задовольняє позов в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов позовом ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради про тлумачення заповіту, - задовольнити.

Витлумачити зміст заповіту, посвідченого в селі Гордіївка Тростянецького району Вінницької області, 05.08.1996 року (п`ятого серпня одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шостого року), ОСОБА_10 , секретарем виконавчого комітету Гордіївської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, зареєстрованого в реєстрі за №29, зазначивши про те, що заповіт належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та складений на ім`я спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач – Тростянецька селищна рада, місцезнаходження: 24300, Вінницька область, смт. Тростянець, вул. Соборна, 77, ЄДРПОУ:04326224.

Повний текст рішення складено 31.03.2021 р.

Суддя О.А. Натальчук