Ухвала суду № 95925640, 30.03.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/6409/18

Номер провадження 1-кп/629/59/21

УХВАЛА

30 березня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., суддів: Каращука Т.О., Мицик С.А., за участю секретаря Кремінь М.О., прокурора Черкаса О.О., захисника - адвоката Свистуна А.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лозова, Харківської області питання доцільності продовження запобіжного заходу відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, інваліда ІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.4 ст.296 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 04 квітня 2021 року.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК України, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не відпали та є достатніми для продовження існуючого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що його вина в скоєнні кримінального правопорушення не доведена, обвинувачення сфальшоване, злочинів не вчиняв. Підозра не може ґрунтуватися на припущеннях. Вказав, що стан його здоров`я погіршився, але належної медичної допомоги в умовах СІЗО не отримує. Вирішення клопотання прокурора залишив на розсуд суду.

Захисник-адвокат Свистун А.В. в судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора, вважав його необґрунтованим, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не підтверджені. Ризик впливу на свідків відсутній, оскільки свідки по справі не були очевидцями злочину. Обвинувачений має місці соціальні зв`язки, зареєстрований і проживає разом зі своєю матір`ю, яка потребує постійного догляду. Просив змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме цілодобовий домашній арешт.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Згідно ст.29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

Згідно вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання під вартою обвинуваченого, а також враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення, колегія суддів вважає, що існують достатні підстави, відповідно до ст.331 КПК України, вважати необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_1 обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від семи до п`ятнадцяти років.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, при цьому суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Разом з тим, суд звертає увагу, що однією з важливих гарантій здійснення проголошеного ст.ст. 3, 27 Конституції України права людини на життя і здоров`я є беззастережне виконання вимог кримінального процесуального закону щодо забезпечення прав потерпілих від зазначених злочинів.

ОСОБА_1 , зокрема, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я людини, тобто у вчиненні умисного протиправного діяння проти найвищої соціальної цінності, визнаної в Конституції Україні, а саме життя і здоров`я людини, яка охороняється державою.

З огляду на викладене, надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, може вдатися до відповідних дій.

Ризик впливу на свідків підтверджується тим, що обвинувачений перед загрозою суворого покарання може вчинити дії, спрямовані на залякування свідків, які не допитані судом, з метою спотворення їх показань в суді. За таких підстав ризик впливу на свідків в даному кримінальному провадженні наразі є актуальним.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення зумовлений наявністю попередніх ризиків та може мати місце у разі зміни запобіжного заходу на більш м`який, оскільки обвинувачений офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, та на переконання суду може вдатися до спроб вчинення інших злочинів.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку, суд доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.

Стосовно доводів обвинуваченого щодо неможливості утримуватись в умовах установи попереднього ув`язнення за станом здоров`я, з огляду на відомості про стан його здоров`я, то суд зазначає, що обвинуваченим не надано суду належним чином підтверджених даних, що його стан здоров`я несумісний із триманням під вартою.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.

Враховуючи, що кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, тобто до 04 квітня 2021 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, його вік та репутацію, міцність соціальних зв`язків, вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати, обраний обвинуваченому запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю та обсягом обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, потреби у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого є недостатніми, щоб забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 371, 372 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 28 травня 2021 року включно.

Відлік строку запобіжного заходу рахувати з дня постановлення ухвали, а саме з 30 березня 2021 року.

В задоволенні клопотання захисника-адвоката Свистуна А.В. про зміну запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захисникам, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятиденний строк з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя Н.А. Смірнова

Судді: Т.О. Каращук

С.А. Мицик