Рішення № 95925435, 31.03.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1187/21

н/п 2-а/953/129/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Колесник С,А.,

за участю секретаря судового засідання Кудінової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу № 953/1187/21 за позовом ОСОБА_1 до Чушенка Сергія Васильовича старшого сержанта поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністратвиного стягнення по справі про адміністратвине правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, відповідно до якого просить скасувати постанову старшого сержанта поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Чушенка Сергія Васильовича серія ЕАН №3592776 від 24.12.2020, якої ОСОБА_1 було притягунто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП, а провадження у справі про адміністратвине правопорушення закрити.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, зокрема, що 24.12.2020 відносно нього старшим сержантом поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Чушенко С.В. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, серія ЕАН № 3592776, відповідно до якої позивача було визнано у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 425 грн.

Вказана постанова була отримано лише 11 січня 2021 року.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 , 01.12.2020 року о 16 годині 40 хвилина 00 секунд, у місті Харків, на вулиці Молочній, 40, керуючи транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 державний номер НОМЕР_1 , здійснив виїзд на трамвайні колії зустрічного напрямку, чим порушив п. 11.9. ПДР України.

З зазначеною постановою позивач не згоден та вважає її незаконною.

Так, ОСОБА_1 вказує, що 01.12.2020 він домовився з приятелем, який нещодавно придбав транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150 про зустріч в районі ТЦ «ТАВРІЯ В», яка знаходиться на проспекті Гагаріна. Під час зустрічі позивач з приятелем перебували на парковці Медичного центру «ОН Клінік Харків Гагаріна» за адресою місто Харків, вул. Молочна 48, позивач знаходився на водійському місті.

Приблизно о 16:00, поруч з ними зупинився екіпаж патрульної поліції, після зупинки до ОСОБА_1 підійшов працівник поліції, який представивсь як старший сержант поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Чушенко Сергій Васильович .

Було озвучено, що позивачем було скоєно адміністративне правопорушення передбачене п. 11.9. ПДР України, а саме здійснив виїзд на трамвайні колії зустрічного напрямку.

На прохання надати докази правопорушення яке нібито було скоєно ОСОБА_1 , патрульним поліцейським було надано планшет, та продемонстровано відеозапис, на якому транспортний засіб схожий за зовнішніми ознаками рухався по коліям зустрічного напрямку, при цьому номер транспортного засобу не видно, так саме як не видно, хто саме знаходився за кермом транспортного засобу.

На прохання надати будь-які інші докази, а також на зауваження про необхідність отримання правничої допомоги, поліцейські повернулися до свого транспортного засобу, після чого повернулися та надали бланк повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції для розгляду адміністративного правопорушення.

Відповідно до повідомлення для розгляду адміністративного правопорушення необхідно було з`явитися 08.12.2020 о 08 годині 20 хвилині за адресою м. Харків, вул. Шевченко, 26.

Прибувши 08.12.2020 о 08 годині 20 хвилині за адресою м. Харків, вул. Шевченко, 26 разом зі своїм представником, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, також було надане відео, яке позивач вже бачив раніше, на якому транспортний засіб схожий за зовнішніми ознаками рухався по коліям зустрічного напрямку, при чому номер транспортного засобу не видно, так саме як не видно, хто саме знаходився за кермом транспортного засобу, також на заперечення що це не той автомобіль, працівниками поліції було зазначено, що в них є відео з нагрудних камер, але це відео не було надано для огляду.

Будь-які інші докази скоєння правопорушення саме ОСОБА_1 на цьому автомобілі, поліцейські не надали.

Вказує, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, але в оскаржуваній постанові такі відомості відсутні.

Крім того, зазначив, що винесена поліцейським постанова не відповідає вимогам статті 283 КУпАП, оскільки в ній не зазначено порядок її оскарження.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду для захисту своїх прав.

ОСОБА_1 також зроблено заяву про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи: 454, 00 грн. судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, та витрати на професійну правничу допомогу. З метою визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, просив надати час протягом п`яти днів з моменту прийняття рішення для подання доказів щодо понесення судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу буде здійснено відповідно до положень ст. 134, 139, 252, КАС України після ухвалення рішення у справі шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2021 справу передано для розгляду судді Колесник С.А.

Ухвалою суду від 01.02.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

11.02.2021 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.02.2021 адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання позивач не з`явився, до суду подав заяву про проведення судового розгляду справи без його участі за наявними у справі матеріалами, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Представником позивача - адвокатом Іванюченко В.В. подано до суду заяву про проведення судового розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 без участі представника позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Частиною 3 статіт 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, причин неявки у судове засідання суду повідомлено не було, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідач Чушенко Сергій Васильович старший сержант поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, причин неявки у судове засідання суду повідомлено не було, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову винесено 24.12.2020, у пункті 9 постанови мається відмітка про те, що постанову надіслано рекомендованим листом вих.№19 від 28.12.2020.

Поштове відправлення прийняте 29.12.2020 та було вручено адресатові 11.01.2021.

Враховуючи викладене, положення ст.286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з позовом щодо оскарження постанови від 24.12.2020 не порушив передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку, оскільки позов до суду надійшов засобами поштового зв`язку, датою відправки є 20.01.2021, тобто в межах десятиденного строку з дня отримання постанови.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України).

Згідно приписів ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

Постановою поліцейського старшого сержанта поліції Чушенка Сергія Васильовича 1 батальйон 2 рота Управління патрульної поліції у Харківській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3592776 від 24.12.2020 на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП.

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Land Cruiser Prado 150 НОМЕР_1 . Суть правопорушення полягає в тому, що 01.12.2020 16:45:00, м.Харків вулиця Молочна 40, водій керуючи тз здійснив виїзд на трамвайні колії зустрічного напрямку, чим порушив п.11.9 ПДР - Порушення забор.виїзду на трамв.колію зустріч. Напрямку відокрем.від проїз.част.трамв.колії та розділ.смугу. Стаття, частина статті КУпАП: ст..122 ч.2. Прийняте по справі рішення:, вид адміністративного стягнення та сума штрафу: накласти штраф 425 грн. До постанови додається: повідомлення, клопотання » (а.с.26).

Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (частина 1 статті 2 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положення п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Єдиний порядок дорожнього руху на території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до положень статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.11.9 ПДР України забороняється виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розділювальну смугу.

Ч.2 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з приписами статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з частиною 4 статті 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Всупереч даним вимогам, суб`єктом владних повноважень, в ході розгляду справи судом, жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення на ОСОБА_1 штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст.122 КУпАП, не надано.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Крім того, метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, а також вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з приписами ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Аналогічні вимоги передбачені і п.9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395.

Крім того, згідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Згідно ст. 283 КУпАП, постанова обов`язково повинна містити правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.

Дослідженням оскаржуваної постанови встановлено, що вона не відповідає вказаним вимогам закону, оскільки в ній не зазначено порядок її оскарження.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

Відповідно до ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Між тим, всупереч даним вимогам, відповідачем до суду не надано жодного доказу в обґрунтування своїх доводів.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач надав належних та допустимих доказів в обґрунтування винесеної постанови, суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є недоведеним.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

Питання щодо розподілу судових витрат суд не вирішує на підставі ч.7 ст.139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 4, 5, 6, 9, 19, 20, 73, 77, 139, 194, 205, 242, 268, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 122, 222, 247, 245, 251, 252, 258, 268, 278, 279, 283 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову старшого сержанта поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Чушенка Сергія Васильовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3592776 від 24.12.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Відповідно ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Другого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, місце знаходження: 61033, м.Харків, вул..Шевченка, 315-А, код ЄДРПОУ 40108646.

Відповідач: Чушенко Сергій Васильович , старший сержант поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції в Харківській області, місце знаходження: 61033, м.Харків, вул..Шевченка, 315-А

Повне судове рішення складено та підписано 31 березня 2021 року.

Суддя Колесник С.А.