Ухвала суду № 95925249, 29.03.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/4071/21

Провадження № 2-з/638/200/21

29.03.2021 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи приватний виконавець виконавчого округу Клименко Роман Васильович, Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, про забезпечення позову, -

встановив:

24.03.2021 року до Дзержинського районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи приватний виконавець виконавчого округу Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, таким, що не підлягає виконанню.

Заяву мотивовано тим, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Клименко Романа Васильовича знаходиться виконавче провадження № 62607554, щодо виконання виконавчого напису № 3719 від 20.06.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., з примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» грошових коштів в розмірі 41 692,11 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу Клименком Р.В. винесено постанову від 22.07.2020 про звернення стягнення на заробітну плату боржника у виконавчому провадженні № 62607554 щодо виконання виконавчого напису № 3719 від 20.06.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., з примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» грошових коштів в розмірі 41 692,11 грн, та направлено до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна Клінічна Лікарня», де заявник отримує заробітну плату.

ОСОБА_1 вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки невжиття даного виду забезпечення позову, призведе до подальшого безпідставного стягнення з неї грошових коштів та додаткових витрат для їх повернення у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Розглянувши вищевказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі виконавчого напису № 3719 від 20.06.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., з примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» грошових коштів в розмірі 41 692,11 грн, приватним виконавцем виконавчого округу Клименком Р.В. 22.07.2020 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника у виконавчому провадженні № 62607554.

Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Із системного аналізу зазначених норм права вбачається, що підставою для забезпечення позову має слугувати обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову – це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Також, ОСОБА_1 в заяві про забезпечення позову не наведено обґрунтування того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не зазначила доказів і не навела мотивів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Заява про забезпечення позову, окрім посилань формального посилання на те, що існує досить висока ймовірність того факту, що є можливість безпідставного стягнення із заробітної плати позивача грошових коштів за виконавчим написом нотаріуса, не містять мотивів співмірності, застосування заходів із предметом позову, підтверджену доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного зазначеного виду забезпечення позову, підстав обмежень прав та інтересів третіх осіб. Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість безпідставного стягнення грошових коштів без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в зазначений ним спосіб.

Керуючись ст. 149-153, 258-263, 353-355 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи приватний виконавець виконавчого округу Клименко Роман Васильович, Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя: