Рішення № 95925162, 26.03.2021, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/3533/20

Провадження № 2/610/246/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26.03.2021 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Бартєнєвої Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Балаклія Харківської області цивільну справу № 610/3533/20 (пр. № 2/610/246/2021) за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – «Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

31 грудня 2020 року до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - «Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №475/0227 від 31 липня 2020 року, яка станом на 04 грудня 2020 року становить 56705,07 гривень. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що згідно договору про споживчий кредит №475/0227 від 31 липня 2020 року відповідач отримав грошові кошти (кредит) у сумі 50000,00 грн на строк 24 місяці, з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 30 липня 2022 року, зі сплатою 56% річних за користування кредитом. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, унаслідок чого станом на 04 грудня 2020 року виникла заборгованість у сумі 56705,07 грн. Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості.

У судове засідання представник позивача не з`явилась, до суду надійшла заява, згідно якої вона позовні вимоги підтримала, просила розглядати справу без її участі, не заперечувала проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою представника позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 31 липня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» і ОСОБА_1 (позичальником) було укладено договір про споживчий кредит №475/0227, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит в сумі 50000,00 грн на споживчі цілі на строк 24 місяці з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 30 липня 2022 року (а.с. 10-15).

Відповідно до п. 2.4.1 договору за користування кредитом позичальник зобов`язався сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірі 56% річних.

Згідно п. 3.3.3 договору позичальник зобов`язався здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 2083,33 грн та сплату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно, до 25 числа місяця наступного за звітним, починаючи з серпня 2020 року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок.

Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що при виникненні простроченої заборгованості за основною сумою боргу за кредитом та/або процентами більше ніж на один місяць, а також в інших випадках, передбачених цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість за цим договором у примусовому порядку.

Відповідно до пунктів 4.3.1, 4.3.2 договору позичальник зобов`язався належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе цим договором зобов`язання; у строки, обумовлені цим договором повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором.

Згідно п. 8.3 договору за порушення взятих на себе зобов`язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом, та/або сплати суми винагороди, позичальник зобов`язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше 15% суми простроченого платежу.

Відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином відповідно до умов договору не виконував. Внаслідок порушення договірних зобов`язань у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором, яка згідно розрахунку заборгованості станом на 04 грудня 2020 року становить 56705,07 грн, з яких: 47916,67 грн - заборгованість за основним боргом (кредитом), 8676,68 грн – проценти за користування кредитом, 20,83 грн - сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості за кредитом, 23,72 грн - сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по відсоткам, 44,72 грн - сума 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 22,45 грн - сума 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом (а.с. 17).

Відповідачу було направлено повідомлення банку від 04.12.2020 про наявну заборгованість за договором про споживчий кредит № 475/0227 від 31.07.2020, однак відповідачем заборгованість не погашено (а.с. 16).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В судовому засіданні було встановлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини на підставі договору про споживчий кредит №475/0227 від 31.07.2020. Спір стосується стягнення заборгованості за договором, а саме заборгованості за кредитом та відсотками, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних. Зазначеним договором був визначений його предмет, розмір кредиту, строки та умови повернення кредиту, розмір плати за користування кредитними коштами, відповідальність за порушення зобов`язань за цим договором та інші умови правовідношення.

Відповідачем було порушено зобов`язання стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, внаслідок чого, станом на 04 грудня 2020 року відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 56705,07 грн.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено 2102,00 грн судового збору (а.с. 1).

У зв`язку із задоволенням позову суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача вказані судові витрати зі сплати судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 625, 626, 628, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – «Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк»заборгованість за договором про споживчий кредит № 475/0227 від 31.07.2020 в сумі 56705,07 грн (п`ятдесят шість тисяч сімсот п`ять гривень 07 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк», місцезнаходження: 61003, м. Харків, Конституції майдан, буд. 22, код ЄДРПОУ 09351600.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 31 березня 2021 року.

Суддя В.М. Тімонова