Рішення № 95924134, 26.03.2021, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/96/21

провадження №2/176/215/21

РІШЕННЯ

Іменем України

26 березня 2021 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,

за участі секретаря Ніколенко М.В.,

судового розпорядника Андросовича О.І.

представника позивача- адвоката Мотуз О.В.

представника відповідача Дідук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовті Води, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить стягнути з відповідача на свою користь в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з отриманим професійним захворюванням суму грошових коштів у розмірі 360 000,00 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших платежів.

Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що з 28 березня 2012 року працював на шахті «Інгульська» Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» на посаді учня підземного машиніста бурової установки з повним робочим днем у підземних умовах. Починаючи з 08 серпня 2012 року переведений на тому ж підприємстві на посаду підземного машиніста бурової установки з повним робочим днем у підземних умовах. З 04 лютого 2014 року переведений на тому ж підприємстві на посаду учня підземного гірника очисного забою з повним робочим днем у підземних умовах. Починаючи з 14 квітня 2014 року переведений підземним гірником очисного забою з повним робочим днем у підземних умовах по шостому розряду, а з 01 липня 2015 року - гірником очисного забою з повним робочим днем у підземних умовах по сьомому розряду.

28 вересня 2020 року звільнений з роботи на підставі п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи.

Відповідно п. 7 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 19 листопада 2020 року, затвердженого начальником управління Держпраці у Кіровоградській області, встановлено наявність професійних захворювань: - радикулопатія білатеральна шийна С6-С7 та попереково-крижова L4-S1 на фоні спондилолізного спондилолістезу L5 хребця 3 ст. з утворенням кісткового зрощення прилеглих відділів тіл L5-S1 хребців, протузії диску L5-L1 (до 4,0 мм), спондилоартрозу з вираженим статико- динамічним порушенням, часто рецидивуючий перебіг, зі стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ другого ступеня), та остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), двосторонній плечолопаткового пері артроз з гіпотрофією м`язів плечового поясу (ПФ другого ступеня);хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група «А». ЛН першого-другого ступеня;нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).

Пункт 17 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: робота у тому числі на Інгульській шахті ДП «Схід ГЗК» в шкідливих та небезпечних умовах праці: фізичного навантаження, вібрації, виробничого шуму та пилу при виконанні функціональних обов`язків. Недосконалість роботи технологічного обладнання:вентилятор ВМЕУ-6, яке призводить до перевищення ГДК виробничого шуму, машина МПДН-1М, скреперна лебідка (ЛС- 55), яке призводить до перевищення ГДК загальної вібрації та виробничого шуму. Незабезпечення з боку ДЗ «СМСЧ № 19 МОЗ України» своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних профзахворювань та ненадання роботодавцю відповідних рекомендацій щодо подальшої роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці на Інгульській шахті ДП «Схід ГЗК».

Згідно п. 18 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: рівень фізичного перевантаження, а саме: час перебування в незручній робочій позі складає до 69,4% при нормі до 25%, час перебування в вимушеній позі складає до 9,0% при нормі до 10%, кількість вимушених (більше 30 градусів) нахилів корпусу за зміну становить до 178-189 при нормі 51-100 відносяться до III класу 1 ступеню важкості трудового процесу. Рівень вібрації: загальна технологічна до 109 дБ при нормі 92 дБ, загальна транспортно-технологічна до 110 дБ при нормі 101 дБ, локальна до 117 дБ при нормі 112 дБ. За показниками напруженості трудового процесу (особистий ризик) та нерегулярна змінність роботи з роботою у нічну зміну III клас 2 ступінь напруженості трудового процесу. Запиленість повітря робочої зони: пил (кремнію діоксин кристалічний (Sі02) при вмісті пилу від 10 до 70% III клас небезпеки 2,5 мг/м.куб. при нормі 2 мг/м.куб., рівень шуму 107 дБА при нормі 80 дБА, мікроклімат: температура повітря робочої зони + 10,9 +11,ЗС при нормі +17 +26С, рівень вологості 96% при нормі 60-95% Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 02 грудня 2020 року серії 12ААА № 085973 визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 60% у зв`язку з професійним захворювання, зазначено про потребу амбулаторного лікування та лікування в стаціонарі.

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 02 грудня 2020 року серії 12ААБ № 568919 встановлено безтерміново третю групу інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням, протипоказана робота в умовах впливу важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату, шуму.

У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, тривалий процес лікування позбавляє можливості вести повноцінний спосіб життя.

З моменту отримання хронічного професійного захворювання, постійно відчуває фізичні страждання та біль, обгрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності у відносно молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування.

Вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання.

Просив стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" на його користь 360 000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження його здоров`я, без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовну заяву в повному обсязі пославшись на викладені в ній доводи, просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача суму грошових коштів у розмірі 360 000,00 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших платежів.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову в повному обсязі пославшись на доводи викладені у відзиві на позовну заяву.

Так зазначила, що дійсно, ОСОБА_1 в період з 28 березня 2012 року по 28 вересня 2020 року працював на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК» за професіями «підземний машиніст бурової установки», «підземний гірник очисного забою по шостому та сьомому розрядах».

Наказом від 28.09.2020 року № 329 о/с ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв`язку із виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає продовженню даної роботи, п. 2 ст. 40 КЗпП України.

ДП «СхідГЗК» заперечує проти доводів позивача, що саме відповідачем завдано моральну шкоду та вважає що позивачем не доведено вину відповідача у заподіянні шкоди позивачу, наявність протиправних дій відповідача, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями відповідача.

ДП «СхідГЗК» відповідно до вимог розділу 7 «Охорона праці» Колективного договору на 2020 рік (діючий на час трудових правовідносин позивача з відповідачем) організовував безпечні умови праці, належний стан санітарно-гігієнічних умов на робочих місцях згідно з вимогами Закону.

Також, ДП «СхідГЗК» в повному обсязі виконувало обов`язки, визначені вимогами щодо безпеки та захисту здоровя працівників видобувних підприємств з підземним і відкритим способами видобування, колективного договору на 2020 рік, що в свою чергу і є належним виконанням вимог ст. 43 Конституції України та статей 153, 158 Кодексу Законів про працю України.

Відповідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 19.11.2020 року (пункт 17) обставинами виникнення професійного захворювання позивача є: робота на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК», та ПрАТ «Трест Кривбасшахтопроходка» в шкідливих та небезпечних умовах праці:фізичного навантаження, вібрації, виробничого шуму та пилу при виконанні функціональних обовязків.

Також представник відповідача звернула увагу на те, що професійне захворювання у позивача виникло у звязку з незабезпеченням з боку ДЗ «СМСЧ №19 МОЗ України» своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних профзахворювань та ненадання роботодавцю відповідних рекомендацій щодо подальшої роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК».

Згідно Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 року № 248 :рівень фізичного перенавантаження позивача відноситься до ІІІ классу 1 ступеню важкості трудового процессу та за показниками напруженості трудового процесу (особистий ризик) та нерегулярна змінність робот из роботою у нічну зміну ІІІ клас 2 ступінь напруженості трудового процесу.

- 3 клас (шкідливі умови праці) - умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та або його нащадків; 1 ступінь (3.1) умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту зі шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення

здоров`я, у тому числі й виникнення професійних захворювань; 2 ступінь (3.2) умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо обумовленої захворюваності та появи окремих випадків професійних захворювань, що виникають після тривалої експозиції; у п.3 Державних санітарних норм та правил зазначається, що робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 клас) дозволена за умови застосування засобів колективного та індивідуального захисту і скорочення часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом).

Отже, згідно ДСНП Гігієнічної класифікації робота в шкідливих умовах праці (в умовах перевищення гігієнічних нормативів) дозволяється при застосуванні засобів колективного та індивідуального захисту і скороченні часу дії шкідливих виробничих факторів.

Відповідно до вимог чинного законодавства та на забезпечення права працівника на здорові й безпечні умови праці при наявності на його робочому місці несприятливих факторів виробничого середовища відповідачем компенсувалося наданням щорічної додаткової оплачуваної відпустки, було встановлено підвищений рівень оплати праці за роботу у важких та шкідливих умовах, скороченою тривалістю робочого часу, забезпеченням засобами індивідуального захисту, спецодягом, забезпеченням безплатним лікувально- профілактичним харчуванням, а збоку державних гарантій - призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, що підтверджено Санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці № 72 від 29.11.2013.

Крім того, відповідальність заподіювана шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Позивачем не надано жодних доказів порушення відповідачем Загальних вимог охорони праці працівників гірничо - видобувних підприємств.

А тому, факт вини відповідача в порушенні законних прав позивача, визначених ст. 43 Конституції України, ст. 153, ст. 158 КЗпП України, є недоведеним.

Таким чином, відсутня умова, за наявності якої наступає відповідальність відповідача.

Крім того, на думку відповідача позивач безпідставно покладає всю відповідальність за розвиток професійного захворювання на ДП «СхідГЗК», оскільки згідно даних Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19.11.2020 року (п.17,18) обставинами виникнення професійного захворювання позивача є робота на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК» та ПрАТ «Трест Кривбасшахтопроходка» в шкідливих та небезпечних умовах праці:фізичного навантаження, вібрації, виробничого шуму та пилу при виконанні функціональних обов`язків.Таким чином професійне захворювання повязане не лише з роботою на ДП «СхідГЗК», а й за професіями «підземний гірник» з 01.07.2009 по 31.05.2011 року та «підземний прохідник» з 01.06.2011 по 23.03.2012 на ПрАТ «Трест Кривбасшахтопроходка», оскільки умови праці на шахті на якій працював ОСОБА_1 має більш шкідливі виробничі фактории по технології роботи в порівнянні з підприємством відповідача.

Також представник відповідача зазначила, що в отриманні професійного захворювання не можна виключати і вину самого позивача, адже згідно виписки із амбулаторної карти ОСОБА_1 перші ознаки професійного захворювання у позивача були виявлені ще в 2015 році, але позивач на власний розсуд продовжував працювати в умовах шкідливих факторів, погіршуючи стан свого здоров`я.

Позивач, працюючи на підприємстві відповідача, щорічно проходив медичний огляд згідно наказу МОЗ від 21.05.2007р., № 246 Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій і за висновком комісії був придатним працювати за професією «підземний прохідник».

За таких обставин, у відповідача були відсутні підстави розірвання трудового договору з позивачем, а позивач усвідомлюючи вплив шкідливих факторів на його організм та погіршення стану здоров`я за власною ініціативою продовжував працювати.

А тому, вважає, що власні дії позивача і стали наслідком погіршення стану його здоров`я, що призвели до втрати професійної працездатності та інвалідності.

Окрім того, вказала, що позивач не надав суду Індивідуальну програму реабілітації інваліда та документи, які б підтверджували виконання позивачем Індивідуальної програми реабілітації інваліда, а саме виписки з амбулаторної картки про стаціонарне, амбулаторне, медикаментозне та санаторно-курортне лікування за його вказаним діагнозом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що змушений постійно лікуватися та обстежуватися, при цьому жодним доказом не підтверджує зазначене. Тому не має жодних підтверджень та доказів, що позивач постійно перебуває у моральних переживаннях у зв`язку з погіршенням здоров`я.

Також представник відповідача вважає, що позивачем не надано жодного доказу того, що йому завдано моральну шкоду діями ДП «СхідГЗК», зокрема не підтверджено факту порушення його прав, завдання моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру діями чи бездіяльності ДП «СхідГЗК», не надано доказів наявності моральної шкоди протиправності діяння чи бездіяльності підприємства, не встановлено причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням та вини в її заподіянні. За таких обставин, заявлена сума позову в розмірі 360 000 грн. необґрунтована жодним доказом та недоведена у встановленому порядку, а також не відповідає принципам розумності, виваженості та справедливості.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та як вбачається з копії трудової книжки виданої на ім`я ОСОБА_1 , останній працював в період з 28 березня 2012 року - на посаді учня підземного машиніста бурової установки з повним робочим днем у підземних умовах шахта «Інгульська» ДП «СхідГЗК»; з 08 серпня 2012 року переведений на посаду підземного машиніста бурової установки з повним робочим днем у підземних умовах шахта «Інгульська» ДП «СхідГЗК»; з 04 лютого 2014 року переведений на посаду учня підземного гірника очисного забою з повним робочим днем у підземних умовах шахта «Інгульська» ДП «СхідГЗК»; з 14 квітня 2014 року переведений підземним гірником очисного забою з повним робочим днем у підземних умовах по шостому розряду, а з 01 липня 2015 року - гірником очисного забою з повним робочим днем у підземних умовах по сьомому розряду шахта «Інгульська» ДП «СхідГЗК» (а.с.8-10).

Актом розслідування причин виникнення професійного захворювання від 19.11.2020 року форми П-4 встановлено, професійне захворювання виникло за таких обставин: робота у тому числі на Інгульській шахті ДП «Схід ГЗК» в шкідливих та небезпечних умовах праці: фізичного навантаження, вібрації, виробничого шуму та пилу при виконанні функціональних обов`язків. Недосконалість роботи технологічного обладнання:вентилятор ВМЕУ-6, яке призводить до перевищення ГДК виробничого шуму, машина МПДН-1М, скреперна лебідка (ЛС- 55), яке призводить до перевищення ГДК загальної вібрації та виробничого шуму. Незабезпечення з боку ДЗ «СМСЧ № 19 МОЗ України» своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних профзахворювань та ненадання роботодавцю відповідних рекомендацій щодо подальшої роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці на Інгульській шахті ДП «Схід ГЗК».

Відповідно до п.18 акту Форми П-4, причинами виникнення професійного захворювання позивача є робота в умовах важкої праці, пилу та шуму параметри яких перевищували норми, а саме:рівень фізичного перевантаження, а саме: час перебування в незручній робочій позі складає до 69,4% при нормі до 25%, час перебування в вимушеній позі складає до 9,0% при нормі до 10%, кількість вимушених (більше 30 градусів) нахилів корпусу за зміну становить до 178-189 при нормі 51-100 відносяться до III класу 1 ступеню важкості трудового процесу. Рівень вібрації: загальна технологічна до 109 дБ при нормі 92 дБ, загальна транспортно-технологічна до 110 дБ при нормі 101 дБ, локальна до 117 дБ при нормі 112 дБ. За показниками напруженості трудового процесу (особистий ризик) та нерегулярна змінність роботи з роботою у нічну зміну III клас 2 ступінь напруженості трудового процесу. Запиленість повітря робочої зони: пил (кремнію діоксин кристалічний (Sі02) при вмісті пилу від 10 до 70% III клас небезпеки 2,5 мг/м.куб. при нормі 2 мг/м.куб., рівень шуму 107 дБА при нормі 80 дБА, мікроклімат: температура повітря робочої зони + 10,9 +11,ЗС при нормі +17 +26С, рівень вологості 96% при нормі 60-95% (а.с.11-12).

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 02 грудня 2020 року серії 12ААА № 085973 ОСОБА_1 визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 60% у зв`язку з професійним захворювання, зазначено про потребу амбулаторного лікування та лікування в стаціонарі (а.с.13-14).

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 02 грудня 2020 року серії 12ААБ № 568919 ОСОБА_1 встановлено безтерміново третю групу інвалідності у зв`язку з професійним захворюванням, протипоказана робота в умовах впливу важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату, шуму (а.с.13-14).

На підставі наказу № 329 о/с від 28.09.2020 року позивач ОСОБА_1 звільнений на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, який перешкоджає продовженню даної роботи (а.с.10).

Як вбачається з виписки №3840/1023 із медичної карти стаціонарного хворого КНП « КОЛ Кіровоградської обласної Ради» ОСОБА_1 має скарги на постійні ниючі болі в поперековому та шийному відділах хребта, виражене обмеження рухів в них, біль посилюється при фізичному навантаженні, тривалій ході, іррадіація болю від попереку в ноги, більше по задній та боковій поверхні ніг, від шиї іррадіація болю в між лопаткову ділянку, тягнучий біль іррадіює в руки та в пальці рук, оніміння та терпкість в руках та ногах, утруднену ходу, постійний викручуючий біль і обмеження рухів в великих суглобах кінцівок (колінних і ліктьових, в плечових), в суглобах кистей, судоми м`язів рук та гомілок, зяб кість рук. набряки кистей та стоп, побіління пальців на холоді, щоденний кашель сухий та з виділенням мокротиння, біль в грудній клітині при фізичному навантаженні, важкість у грудній клітині, загальну слабкість, задишку при фізичному навантаженні, зниження слуху, шум у вухах, періодичний давлючий головний біль, запаморочення при зміні положення тіла.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що у зв`язку з хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання постійно відчуває фізичні страждання та біль, обгрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності в відносно молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів.Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань.Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію.

Згідно з частинами першою та третьою статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першою статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з частинами першою та п`ятою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У пункті 13 зазначеної постанови судам роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Крім того, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 2, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Отже, закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

З огляду на положення ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно Рішення Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Як вбачається з акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19 листопада 2020 року причиною зазначеного професійного захворювання ОСОБА_1 є недосконалість його робочого місця, оскільки він виконував роботи пов`язані з впливом фізичного навантаження, яке перевищувало нормативні показники.

Доводи представника ДП «Схід ГЗК», про те, що причинно-наслідковий зв`язок існує між професійним захворюванням позивача і діями самого потерпілого, які виражаються у тривалому продовженні роботи в шкідливих умовах праці, а відповідач не має можливості обмежити тривалість роботи працівника в шкідливих умовах праці суд не приймає до уваги, оскільки причини виникнення професійного захворювання позивача та обставини щодо незабезпечення відповідачем позивачу безпечних та нешкідливих умов праці встановлені Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 19 листопада 2020 року, складеного комісією з розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання та затвердженого начальником Управління Держпраці у Кіровоградській області Кухаренко О.А. , який відповідачем не оспорюється та є дійсним. (а.с. 16-19).

Надані позивачем докази повною мірою підтверджують, що ушкодження здоров`я ОСОБА_1 і отримання ним професійного захворювання та інвалідності відбулося при виконанні ним трудових обов`язків у шкідливих умовах, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Соціальний аспект поняття непрацездатності свідчить про нездатність, в даному випадку, позивача, матеріально забезпечити себе та членів своєї сім`ї на рівні, визначеному достатнім для проживання людини (прожиткового мінімуму) в державі, що також завдає моральних страждань позивачу.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що 28.09.2020 року позивач звільнився з підприємства у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, яка перешкоджає продовженню даної роботи, а тому позивач позбавлений можливості працювати за своєю здобутою спеціальністю, або виконувати іншу роботу, пов`язану з фізичним навантаженням.

Посилання відповідача на те, що втрата професійної працездатності компенсується позивачу виплатою йому Фондом соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань страхових виплат у розмірі 60% його середньої заробітної плати та виплатою пенсії по інвалідності, не заслуговують на увагу, оскільки отримання таких виплат позивачем не стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди, яка відшкодовується незалежно від отримання виплат.

Доводи відповідача про те, що погіршення стану здоров`я позивача розпочалося саме з моменту роботи на ПрАТ «Трест Кривбасшахтопроходка» та умови праці мають більш шкідливі виробничі фактори по технології роботи в порівнянні з ДП «СхідГЗК» не заслуговують на увагу, оскільки ступінь втрати професійної працездатності встановлено у 2020 році під час роботи на ДП «СхідГЗК».

Таким чином, встановивши, що професійне захворювання позивача, яке завдає йому фізичного болю та душевних страждань, виникло з вини ДП «Схід ГЗК», яким було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, що підтверджено висновком МСЕК щодо втрати позивачем працездатності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд керується роз`ясненнями, викладеними у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо).

Беручи до уваги тяжкість ушкоджень здоров`я та моральні страждання ОСОБА_1 , які виражаються у фізичному болю у зв`язку з отриманим професійним захворюванням, встановлення йому втрати професійної працездатності у розмірі 60 % та третьої групи інвалідності, характер ушкодження здоров`я, що є незворотнім, а також враховуючи стаж роботи позивача в шкідливих умовах праці саме на підприємстві відповідача ДП «СхідГЗК», конкретні обставини по справі і наслідки, що наступили, з урахуванням принципів розумності і справедливості, суд вважає необхідним визначити компенсацію моральної шкоди позивачу у розмірі 150 000 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача ДП «СхідГЗК» в дохід держави судовий збір в сумі 1500,00 грн. ( 150 000,00 х 1%=1500,00).

На підставі викладеного, та керуючись ст.153 КЗпП України, ст.ст. 16, 23, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 23, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» ЄДРПОУ 14309787 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з отриманим професійним захворюванням суму грошових коштів у розмірі - 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» ЄДРПОУ 14309787 на користь держави судовий збір у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 Розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України (в редакції 2017 року), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Суддя Жовтоводського міського суду І.А. Павловська

Дніпропетровської області