Ухвала суду № 95923119, 31.03.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/3395/21

Провадження 2/712/1651/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пироженко В.Д. розглянувши матеріали позовної заяви поданої ОСОБА_1 до Центрального відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника в частині накладення арешту на банківський рахунок для нарахування заробітної плати та зняття арешту із грошових коштів у вигляді заробітної плати,

В С Т А Н О В И В:

30.03.2021року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Центрального відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника в частині накладення арешту на банківський рахунок для нарахування заробітної плати та зняття арешту із грошових коштів у вигляді заробітної плати.

Свої вимоги обгрунтовувала тим, що 27.10.2020 року державним виконавцем, на підставі судового наказу № 712/12328/19, виданого 16.01.2020 Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з неї на користь ЧДТУ боргу у розмірі 69001,83 грн, відкрито виконавче провадження. У межах виконавчого провадження винесено постанову від 27.01.2020 про арешт майна боржника та заблоковано її рахунок на зарахування заробітної плати.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст.447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно з чч.3—5 ст.59 закону «Про виконавче провадження» в разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Згідно з п. 1, 2 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Аналогічне положення міститься уст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»: рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 07.02.2014 року, боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07.02.2014 року, у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням ст. ст.57,58 Закону України «Про виконавче провадження».

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.

У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у постанові 28 жовтня 2020 року у справі №204/2494/20 вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розд.VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця у межах виконавчо-процесуальних відносин між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем. Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що в даному випадку вимоги про зняття арешту, накладеного на майно позивача як боржника у виконавчому провадженні не підлягають розгляду в порядку позовного провадження цивільного судочинства, оскільки законодавством України у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі на № 340/25/19 від 22 січня 2020 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

Згідно ч. 2 ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала..

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження, та роз`яснити право на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, оскільки заявлені позивачем вимоги не можуть розглядатися в порядку позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 186 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за її позовом до Центрального відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника в частині накладення арешту на банківський рахунок для нарахування заробітної плати та зняття арешту із грошових коштів у вигляді заробітної плати.

Роз`яснити позивачу його право на звернення в порядку Розділу VII "СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ" ЦПК України до суду із скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено його права чи свободи.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення (підписання) ( ч.ч. 1,2 ст.261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Черкаського апеляційного суду) протягом п`ятнадцяти дня з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Повний текст ухвали складений 31.03.2021