Ухвала суду № 95921621, 21.10.2020, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 276/1473/20

Провадження № 1-кп/279/637/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2020 р. Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Коваленко В.П.,

суддів Волкової Н.Я .

Невмержицької О.А.

секретаря Петрук О.І.,

за участю :

прокурора Шокал В.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Барановського І.І.

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника Кремеза О.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12020060000000297 , по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п.п. 1,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2020 року до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшли матеріали кримінального провадження внесеного в ЄРДР за №,12020060000000297 від 07 липня 2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п.п. 1,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України.

В порядку ст.314 КПК України судом призначено підготовче судове засідання.

Прокурор Шокал В.І. в підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні до судового розгляду.

Вказав, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст.291 КПК України і поверненню в порядку ст. 314 КПК України не підлягає, підстави для закриття кримінального провадження відсутні, просив викликати в судове засідання свідків згідно Реєстру матеріалів досудового розслідування.

Заперечень проти призначення обвинувального акту до судового розгляду від обвинувачених ОСОБА_1 та його захисника адвоката Барановського І.І. не надійшло. Не заперечують проти призначення справи до судового розгляду і обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат Кремез О.В.

Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, доданий до акту реєстр матеріалів досудового розслідування, - приходить до наступних висновків.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п.п. 1,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України підсудне Коростенському міськрайонному суду Житомирської області.

Підстав для прийняття рішень визначених п. 2-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не має.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України і поверненню прокурору не підлягає.Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження до розгляду в судовому засіданні.

Зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, - відсутні. Цивільний позов, в порядку ст. 128 КПК України, не заявлено.

Відповідно до положень п. 26 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 318 КПК України судом визначено коло осіб зі сторони обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

Крім питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду відповідно до ст. 315 КПК України в підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання у кримінальному провадженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Так, на думку прокурора, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинуваченими можуть бути прийнято спроби переховування від суду, а також можуть перешкоджати кримінальному провадженню в спосіб вчинення тиску на свідків, які недопитані у судовому засіданні. Крім того, за переконанням прокурора запобіжний захід у виді тримання під вартою попереджає можливість вчинення обвинуваченими інших злочинів, тому застосування альтернативних запобіжних заходів недоцільно.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Барановський І.І. щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою,заперечили, просять змінити на інший запобіжний захід .

Захисник Кремез О.В. та обвинувачений ОСОБА_2 залишили вирішення клопотання на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши ступінь обґрунтованості заявленого клопотання про захід забезпечення кримінального провадження та долучені до нього матеріали, - приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. При цьому, положення третього речення ч. 3 ст. 315 КПК України щодо автоматичного продовження строку тримання під вартою чи домашнього арешту без наявності відповідних клопотань учасників кримінального провадження рішенням Конституційного суду України № 1-р/2017 від 23.11.2017 року визнано неконституційним. Конституційний Суд України виходить з того, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. У вказаному рішенні зазначено, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, який обмежує гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, може бути застосований судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора.

З урахуванням вказаного, суд відмічає, що продовження строків тримання під вартою згідно норм діючого кримінального процесуального законодавства передбачено: 1) слідчим суддею під час досудового розслідування (ст.ст. 197, 199 КПК України); 2) судом під час саме судового розгляду (ст.ст. 315, 331 КПК України). Таким чином, на стадії підготовчого судового засідання суд має право розглянути клопотання учасників судового провадження про обрання, зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження.

Заявлене прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за процесуальним змістом і формою відповідають вимогам ст. 184 КПК України. З дотриманням ч. 2 ст. 184 КПК України клопотання вручене обвинуваченим та їх захисникам.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження ст. 194 КПК України визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення за ознаками п.п. 1,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України, - враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії постановлення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини. На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів наразі не викликає сумнівів. Таким чином, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність обвинувачених до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо них запобіжного заходу з огляду потреб судового розслідування.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто обвинувачені без застосування до них запобіжного заходу зможуть переховуватися від суду, незаконно впливати на сторони, перешкоджати розслідуванню кримінального провадження, матимуть можливість вчиняти нові злочини.

Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину. Вказане свідчить, що перебуваючи на волі, вони зможуть залишити місце проживання та ймовірніше за все приймуть спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченими не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу.

Суд з огляду на вказане, з урахуванням, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_2 наразі лише призначений до розгляду, - вважає, що ризик прийняття обвинуваченими спроб незаконного впливу на свідків, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для них аспекті є реальним.

Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінивши в сукупності фактори, пов`язані з характером особи обвинуваченихо, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини їх життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством. Так, судом враховано, що:

1) за способом життя та економічним становищем: обвинувачені до затримання не працювали, не мали постійного джерела доходу, суспільно-корисною працею не займалися;

2) за віком: обвинувачені є повнолітніми особами , а тому мають повну кримінально-процесуальну дієздатність; 3) за станом здоров`я: відсутні відомості про наявність захворювань у обвинувачених, які унеможливлюють застосування до них попереднього ув`язнення, відсутні скарги про неналежні умови їх перебування або лікування.

Вказані обставини, за переконанням суду, мають бути оцінені як такі, що жодним чином не будуть стримуючими факторами для вживання обвинуваченими перешкод запобігання відправлення правосуддя в спосіб неявки в судові засідання та для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження. В зв`язку з чим, жодний інший вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 314, 315, 177, 194 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України та ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області на 15 годину 00 хвилин 30 жовтня 2020 року.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою в СІЗО №8 «м. Житомир Проспект Незалежності,172)» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 19 грудня 2020 року включно.

Застосувати відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.1,6,9,12 ч.2 ст.115 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою в СІЗО №8 «м. Житомир Проспект Незалежності,172)» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 19 грудня 2020 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, надіслати на адресу СІЗО №8.

Розгляд кримінального провадження здійснювати колегіальним складом суду.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілих, обвинувачених, захисників, свідків згідно обвинувального акту.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення (отримання обвинуваченим копії ухвали).

Головуючий суддя В.П.Коваленко

Судді Н.Я. Волкова

О.М. Невмержицька