Постанова № 95919403, 30.03.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/2009/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2021 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Царя І.І., адвоката Васильчук Л.Б., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративноі? відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , працює на посаді начальника управління стратегічного планування та моніторингу соціально-економічного розвитку департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської обласної державної адміністрації, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП України, -

В С Т А Н О В И В:

17.02.2021 до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №41-01/3/21 від 12.02.2021 про порушення ОСОБА_1 вимог п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: подання завідомо недостовірних відомостей про доходи у декларації на загальну суму 770733, 71 грн, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч 4 ст. 172-6 КУпАП, - подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з даними протоколу ОСОБА_1 на порушення вимог, визначених п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону, зазначив завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік (далі - декларація), які відрізняються від достовірних на загальну суму 770 733,74 гривні. У зв`язку із закриттям кримінальної справи Національне агентство з питань запобігання корупції звернулось до суду з питань притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги НАЗК та просив притягнути особу до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Особа, відносно якої складено протокол, ОСОБА_1 пояснив, що не згідний з протоколом, свою вину не визнає.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку з необхідністю надання особі, що притягається до адміністративної відповідальності, права на захист (до матеріалів справи додано заяву про відкладення розгляду справи із наданням можливості ознайомитись із документами, а також договір про надання правової допомоги від 01.03.2021, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською дільністю, копію ордеру), а також у зв`язку з хворобою (до матеріалів справи додано копію листка непрацездатності серії АЛВ №504679). Проти відкладення розгляду справи прокурор не заперечував. Строк розгляду справи зупинявся постановою від 12.03.2021, провадження поновлено постановою від 25.03.2021. У судовому засіданні 25.03.2021 оголошувалась перерва.

Заслухавши прокурора, особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, його представника, розглянувши додані до протоколу матеріали, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 подав декларацію за 2018 рік 25.03.2019 (унікальний ідентифікатор документа - ca638501-7245-420f-bl6a-0b402ecfl007). У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації ОСОБА_1 не зазначив відомості про свій дохід від відчуження нерухомого майна (квартири) в розмірі 770 000,00 грн, отриманий від ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Так, 28.03.2018 ОСОБА_1 продав квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала йому на праві спільної власності. Співвласниками зазначеної квартири були його сестра ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 та батько ОСОБА_5 . Відповідно до договору купівлі-продажу ОСОБА_1 , батько та мати, яка діяла від свого імені та від імені сестри, продали зазначену квартиру за 770 000,00 гривень. Суб`єкт декларування надав заяву батьків, відповідно до якої сума коштів, одержана від продажу майна, отримана ним за їх згодою на безповоротній основі. Таким чином, вказані грошові кошти у сумі 770 000,00 гривень підпадають під поняття отриманих доходів суб`єктом декларування у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону.

ОСОБА_1 наказом Департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської обласної державної адміністрації від 15.01.2016 №19-о призначений на посаду начальника управління стратегічного планування та моніторингу соціально-економічного розвитку департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської обласної державної адміністрації, що належать до посад категорії «Б» державної служби, яку він обіймав станом на 31.12.2018 та на час подачі декларації 25.03.2019. Таким чином, відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з приміткою до ст. 56 Закону посада начальника управління стратегічного планування та моніторингу соціально-економічного розвитку Департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської обласної державної адміністрації належить до посад службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 45 Закону, примітки до ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та суб`єктом правопорушення.

ОСОБА_1 під час проведення перевірки пояснив незазначення відомостей про свій дохід допущеною помилкою. У поясненнях він зазначив, що відомості про отриманий дохід вказав у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, яке подав 02.04.2018 до Реєстру. Пояснення суб`єкта декларування органами НАЗК не враховано, оскільки форма повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (затверджена рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3, зі змінами) на початку його заповнення передбачає розміщення тексту, де, зокрема, зазначається, що інформація, включена до повідомлення, має бути також відображена в декларації, яку такий суб`єкт декларування подає відповідно до Закону. Тільки після ознайомлення з цим текстом та проставлення суб`єктом декларування відповідної позначки про ознайомлення можливе заповнення повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Отже, суб`єкт декларування був обізнаний з вимогами законодавства.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 770 000,00 гривень. Також ОСОБА_1 не зазначив відомості про дохід члена сім`ї (дружини) за ознакою «160» (вартість призів переможцям та призерам спортивних змагань) від ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн» (код ЄДРПОУ 32836226) у розмірі 733,74 грн, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та довідкою від 21.02.2019, яка містить достовірні відомості та, згідно з поясненнями суб`єкта декларування, використовувалась ним при поданні декларації. Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 733,74 гривні. Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 11 декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 770 733,74 грн, чим порушив п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону.

Отже, на порушення вимог, визначених п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону, ОСОБА_1 зазначив завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік, які відрізняються від достовірних на загальну суму 770 733,74 гривні. За цим фактом слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Закарпатській області розпочато кримінальне провадження № 12020070000000277 від 13.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 Кримінального кодексу України. Вказане кримінальне провадження 30.11.2020 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку із Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України від 27.10.2020, яким ст. 366-1 КК України визнано такою, що не відповідає Конституції України.

До Національного агентства 23.12.2020 від Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшла копія постанови від 30.11.2020 про закриття кримінального провадження №12020070000000277. Відповідно до ч. 6 ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження. 12.02.2021 НАЗК було складено протокол про адміністративне правопорушення №41-01/3/21 у даній справі.

Відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Станом на день складення протоколу згідно примітки до ст. 172-6 КУпАП відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Вимогами ст. 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Так, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, вважає свої дії правильними, не мав наміру приховати дохід від контролюючих органів, оскільки інформація про отримання цього доходу міститься у повідомленні про суттєві зміни у майновому стані, поданому ним 02.04.2018, а інформація про отримання доходу членом сім`ї (дружиною) була наявна в довідці від 21.02.2019. Поряд з цим, наведені вимоги антикорупційного законодавства не були дотримані особою. Заперечення захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності, щодо відсутності повноважень у органів НАЗК на складання протоколу спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Поряд з цим, вимогами п. 4 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018 рік 25.03.2019, виправлену декларацію не подавав, а отже, станом на день ухвалення постанови минуло два роки з моменту вчинення діяння.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A;, пункт 29).

Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних та кримінальних справ у своєму листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» вказав, що якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб`єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закриває провадження у справі.

У висновку Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України, зокрема, наголошено на тому, що пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. З урахуванням положень п.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини в справі «Грабчук проти України» від 21 вересня 2006 року, де в пункті 45 Суд дійшов висновку проте що рішення про закриття кримінальної справи, до яких Суд відносить і справи про адміністративні правопорушення, не повинні бути «сформульовані у термінах, які не залишають сумніву щодо погляду на те, що заявниця вчинила злочин». За цих обставин Суд вважав, що такі формулювання становлять порушення презумпції невинуватості передбачені п.2 ст. 6 Конвенції.

Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням строків на момент розгляду справи, передбачених ч. 4 ст.38 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 22, 38, 245, 247, 254, 256, 278, 280, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Провадження у справі закрити.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В.