Рішення № 95918604, 19.02.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/14332/20

Провадження № 2/234/1262/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Фоміної Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Букрєєвої К.Е.,

справа № 234/14332/20, провадження № 2/234/1262/21,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 )

до

ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 )

про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.10.2020 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 29.09.2007 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З початку 2018 року і на теперішній час шлюбно-сімейні відносини між сторонами фактично припинені, оскільки між ними відсутнє взаєморозуміння. Сторони проживають окремо, спільне господарство не ведеться. Спору щодо спільного майна не має. Вважає, що примирення між ними неможливе, у них різні погляди на подружнє життя та сім`ю, і їх шлюб повинен бути розірваний. Донька проживає постійно з позивачем та повністю знаходиться на його утриманні. Добровільно відповідачка не надає матеріальної допомоги на дитину, уникає будь-якого спілкування з донькою, не приймає участі в її вихованні та розвитку. Просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, а також стягнути з неї аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення донькою повноліття.

Ухвалою судді від 11.11.2020 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, але від його представника – адвоката Сакварелідзе М.А. надійшла заява про розгляд прави у її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи, або відзиву на позов від неї не надходило.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини по даній цивільній справі регулюються Сімейним Кодексом України.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстровано 29 вересня 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 878, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 .

Від спільного шлюбу подружжя мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Як встановлено, сторони однією сім`єю не проживають, спільне господарство не ведеться, фактичні шлюбні відносини припинені.

На час розгляду справи майнові вимоги, будь-кого з сторін, суду не пред`явлені. Таким чином, до вищезазначеного суд вважає, що майнового спору між сторонами немає, примирення між ними неможливе.

Згідно до положень статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).

Згідно ст. ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й жінки, та збереження родини стали неможливими.

У відповідності до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умов, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Таким чином, суд вважає, що подальше збереження сімейних відносин при сформованих взаєминах між сторонами неможливо, позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, перспектива відновлення родини втрачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991р. та набула чинності для України 27 вересня 1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які необхідно стягувати з відповідача, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Таким чином, з урахуванням наведених правових норми і встановлених обставин справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача законні і підлягають задоволенню, а тому, необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів доходу щомісяця, не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19.10.2020 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення аліментів.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу в сумі 840,80 грн.

Крім того, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 840,80 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 141, 263-217, 280-284 ЦПК України, ст.ст.105, 110-114 Сімейного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дитину,- задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 29 вересня 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 878.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки Грузії, посвідка на постійне проживання серія ДН номер № 1225-44 від 27 лютого 2010 року, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання дитини – доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів доходу щомісяця, не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 19 жовтня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки Грузії, посвідка на постійне проживання серія ДН номер № 1225-44 від 27 лютого 2010 року, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки Грузії, посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_4 від 27 лютого 2010 року, судовий збір в сумі 840,80 грн. в доход держави: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в Донецькій апеляційний суд через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення ухвалене й надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя Краматорського міського суду Ю. В. Фоміна