Ухвала суду № 95916471, 24.02.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10844/20

Провадження № 1-кп/727/104/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2021 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

Головуючого судді: Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання: Желик І. Ю.,

прокурора: Владічан В.А.

обвинувачених: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2

Захисників: Чернушки А.Е,

Беженаря О.Ф.

Потерпілої: ОСОБА_3

Представника потерпілої Кусмарцева М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_2 , обвинувачених в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці знаходиться кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 120202060040001497 від 21.08.2020 р. відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 121 КК України та ОСОБА_2 за ч.2 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання, в якому просить продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Чернівецькій установі виконання покарань №33 терміном на 60 діб, оскільки не відпали ризики, передбачені ст.177 КПК України, а 27.02.2021 року спливає термін тримання під вартою.

Потерпіла ОСОБА_3 та її представник Кусмарцев М.О. підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти заявленого прокурором клопотання.

Захисник обвинуваченого Беженар О.Ф., щодо заявленого клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу заперечував. При цьому, захисник посилався на відсутність ризиків , передбачені ст.177 КПК України, які нічим не підтверджені. Просив застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави.

Заслухавши клопотання прокурора, який вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, думку потерпілої та її представника, обвинуваченого, захисника, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою суду від 29 січня 2020 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27 лютого 2021 року.

Згідно ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.

Враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, а 27 лютого 2021року спливає строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , суд, діючи відповідно до вимог ч.1 ст.331 КПК України, вирішує питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого.

Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Так, суд вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про вагомість наявних доказів причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

За наведених обставин та враховуючи дані, що містяться у матеріалах кримінального провадження, продовжує існувати обґрунтований ризик того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, чинитиме незаконний вплив на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні. Крім того, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання цих ризиків. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому, суд, керуючись п. 2 ч.4 ст.183 КПК України, приходить до висновку не визначати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки останній обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.

В судовому засіданні, прокурором Владічаном В.А. заявлено клопотання про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В клопотанні вказує, що 09.11.2020р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України . З метою забезпечення належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, які передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, та запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на час розгляду судом кримінального провадження, існує необхідність у продовженні стосовно ОСОБА_2 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, так як останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 10 років

Вважає що, у відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлені під час обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_2 ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися і на даний час продовжують існувати, зокрема, ризик переховування від суду (зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні даного кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні (зважаючи на те, що судовий розгляд триває, докази безпосередньо судом не досліджені, свідки у провадженні ще не допитані, проте адреси проживання потерпілої і свідків відомі обвинуваченому, з метою зміни показів); ризик перешкоджання кримінальному провадженню і іншим чином - вчиненням нових злочинів. Прокурор вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Просить, клопотання задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_3 та її представник підтримали клопотання прокурора.

Захисник Чернушка О.Е., просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт, мотивуючи це тим, що на його утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей і дружина - інвалід , а він є єдиним годувальником своєї сім`ї. Через обмеження , встановлені на ОСОБА_2 запобіжним заходом він позбавлений можливості заробляти та утримувати сім`ю. Вказує, що ризики, зазначені прокурором в клопотанні, відсутні. Та , також вказує на те, що ОСОБА_2 в зв`язку з цілодобовим домашнім арештом позбавлений можливості зустрітися з потерпілою та обговорити питання відшкодування заподіяних збитків.

Потерпіла ОСОБА_3 заперечила проти задоволення клопотання захисника Чернушки О.Е. стосовно заміни ОСОБА_2 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на нічний, вказуючи на те, що ОСОБА_2 та його сім`я ніяких дій щодо того щоб поговорити з нею та вирішити питання відшкодування шкоди не вчиняли. А також вказує на те, що оскільки ОСОБА_2 погрожував жінці, яка є свідком у справі, а свідки на даний час не допитані, то змінювати ОСОБА_2 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на нічний, категорично не можна.

Суд, заслухавши доводи клопотання, думку потерпілої ОСОБА_3 та в її інтересах представника Кусмарцева М.О. , думку обвинуваченого ОСОБА_2 і в його інтересах захисника Чернушку О.Е. , приходить до наступних висновків.

Так, 09.11.2020р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.12.2020р. стосовно ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Встановлено, що строк обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту 27.02.2021 року закінчується.

Згідно ст. 331 ч.2 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 331 KПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Під час розгляду таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.

Положенням ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Строк дії ухвали судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_2 на момент розгляду питання під час розгляду кримінального провадження, зумовлена ризиками передбаченими ст. 177 ч. 1 КПК України, які на даний час продовжують існувати, зокрема, це ризики - перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, - вчиненні нових кримінальних правопорушень; - переховування від суду, зважаючи на санкцію статті пред`явленого обвинувачення, вплив останнього на потерпілу, свідків, а тому суд вважає, що ризики є реальними та дієвими. Будь-яких обставин, з посиланням на докази, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та стороною захисту не доведено.

Згідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Вимогами ч.2 ст. 8 КПК України визначено принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, а також беручи до уваги відомості щодо особи обвинуваченого ОСОБА_2 суд приймає до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, враховуючи те, що застосований до останнього цілодобовий домашній арешт - спливає 27.02.2021 року, а до вказаного терміну судовий розгляд не завершений. Також суд враховує молодий вік обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, зокрема, позитивні характеристики за місцем проживання і роботи, те що раніше до кримінальної відповідальності він не притягувався, стан здоров`я, те що на його утриманні дружина- інвалід та троє неповнолітніх дітей, що вже було враховано під час обрання цілодобового домашнього арешту апеляційною інстанцією на підставі ухвали та приходить до висновку про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, та вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу є неможливе. Враховуючи те, що у судовому засіданні свідки ще не були допитані, а отже, з метою уникнення вищезазначених ризиків , суд приходить до висновку про доцільність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, із покладенням на останнього ряду обов`язків визначених вимогами ст. 194 КПК України.

Що стосується заявленого клопотання ОСОБА_4 про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на нічний, то в задоволенні такого клопотання слід відмовити, з огляду на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого настала смерть людини. А також, зважаючи на пояснення з даного приводу потерпілої ОСОБА_3 суд приходить до висновку, що ризики , передбачені ст.177 КПК України продовжують існувати.

За вказаних обставин, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.36, 131, 132, 176-178, 183, 194, 331, 419 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на 60 (шістдесят) діб, тобто до 24 квітня 2021 року, включно.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до 24 квітня 2021 року,включно.

Цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_2 здійснювати за адресою його постійного місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки:

-заборонити покидати своє місце проживання за адресою АДРЕСА_1 цілодобово;

-прибувати до прокурора та Шевченківського районного суду м. Чернівці за першою вимогою;

-не спілкуватися в будь який спосіб з іншим обвинуваченим по даному кримінальному провадженні, потерпілою, свідками;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під цілодобовим домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

В задоволенні клопотання захисника Чернушки О.Е., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , про заміну останньому цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт, відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_1 захисникам обвинувачених Чернушці А.Е, Івасюку І.Г., Беженарю О.Ф., потерпілій ОСОБА_3 та її представнику Кусмарцеву М.О., надіслати на адресу Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає оскарженню протягом семи днів з моменту її проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

Суддя