Ухвала суду № 95916469, 29.12.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10844/20

Провадження № 1-кп/727/407/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2020 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

Головуючого судді: Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання: Желик І Ю.,

прокурора: Владічан В.А.

обвинувачених: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2

Захисників Чернушки А.Е,

Беженаря О.Ф.

Потерпілої: ОСОБА_3

Представника потерпілої Кусмарцева М.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , обвинувачених в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2020 року до Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 120202060040001497 від 21.08.2020 р. у відношенні ОСОБА_1 за ч.2 ст. 121 КК України та ОСОБА_2 за ч.2 ст. 121 КК України.

З дотриманням положення ч. 3 ст. 35 КПК України та Розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, вказані матеріали кримінального провадження передано для розгляду судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Танасійчук Н.М.

В порядку ст. 314 КПК України судом призначено підготовче судове засідання.

За даними розписок від 21 грудня 2020 року обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у присутності захисників були вручені копії обвинувальних актів (а.с. 13-14).

Прокурор Владічан В.А., в підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні до судового розгляду. Вказав, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України і поверненню в порядку ст. 314 КПК України не підлягає, підстави для закриття кримінального провадження відсутні, просив викликати в судове засідання свідків згідно Реєстру матеріалів досудового розслідування.

Потерпіла ОСОБА_3 та її представник Кусмарцев М.О. також просили призначити справу до судового розгляду.

Захисники Чернушка А.Е. та Беженар О.Ф. подали клопотання, в якому заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, клопотали про повернення обвинувального акту прокурору, як такого що не відповідає встановленим кримінально процесуальним вимогам та з підстав зазначених у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 підтримали клопотання захисників Чернушки А.Е., Беженаря О.Ф.

Суд , заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, доданий до акту реєстр матеріалів досудового розслідування, - приходить до наступних висновків:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ст. 121 ч.2 КК України підсудне Шевченківському районному суду Чернівецької області.

Підстав для прийняття рішень визначених п. 2-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не має.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України і поверненню прокурору він не підлягає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до розгляду в судовому засіданні.

Зазначене судове засідання, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, - відсутні

Відповідно до положень п. 26 ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 318 КПК України судом визначено коло осіб зі сторони обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

В підготовчому судовому засіданні прокурором Владічан В.А. заявлено клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З дотриманням ч. 2 ст. 184 КПК України клопотання вручене: ОСОБА_1 та його захисникам.

Прокурор мотивує доводи клопотання тим, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, зокрема в тому, що: 20.08.2020 року у ОСОБА_2 після розпивання спиртних напоїв за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 на грунті неприязних відносин, виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . З цією метою ОСОБА_2 близько 22 год 30 хв. прийшов до сусіднього господарства по АДРЕСА_2 , на території якого почав наносити удари кулаками рук ОСОБА_4 в область голови та обличчя від чого останній впав на землю. Не припиняючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 відтягнув ОСОБА_4 ,за межі території вказаного господарства до грунтової дороги, де продовжив наносити удари ОСОБА_4 руками та ногами по голові та різних частинах тіла. Під час нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , у період часу з 22год 30хв. До 23.00 год до нього підійшов ОСОБА_1 , який розуміючи протиправний характер дій ОСОБА_2 приєднався до побиття потерпілого та діючи умисно , групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечних характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у виді тяжких тілесних ушкоджень і свідомо припускаючи їх настання, при цьому не передбачаючи настання смерті потерпілого, наносили останньому численні удари руками та ногами в голову та по тулубу, поки потерпілий не втратив свідомість.

Внаслідок нанесення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не менш як семи травмуючих дій, згідно з висновком експертизи КМУ « Обласного бюро судово - медичної експертизи №090, потерпілому ОСОБА_4 були спричинені наступні тілесні ушкодження:

- синець по нижньому краю правої орбітальної ділянки з переходом на нижню повіку, синець на лобі зліва, садна: на задній поверхні правого ліктьового згину; на задній поверхні лівого ліктьового згину; на зовнішній поверхні правого колінного згину; група саден на лівій лопатковій ділянці, які відносяться до легкого ступеня важкості та не мають прямого причинно - наслідкового зв`язку із фактом настання смерті.

- синець на потиличній ділянці волосистої поверхні голови дещо зліва; крововиливи в мякі тканини з боку внутнішньої їх поверхні в потиличній ділянці дещо зліва; субдуральні крововиливи на лобно- тім`яних ділянках; епідуральний крововилив на потиличній ділянці дещо зліва; субарахноїдальні крововиливи: на конвекситальній поверхні потиличної ділянки головного мозку більше зліва з поширенням під оболочки мозочка; на базальних ділянках головного мозку та в ділянках полюсів лобних та скроневих ділянок з переходом на конвекситальну поверхню правої лобно-тімяної ділянки; забій речовини головного мозку по конвекситальній поверхні потиличної ділянки лівої гемісфери зліва; вогневищеві забої речовини головного мозку, які за ознакою «небезпека для життя» відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинно - наслідковому зв`язку із фактом настання смерті ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 0 23.45 хв ОСОБА_4 без свідомості був госпіталізований до реанімаційного відділення лікарні швидкої медичної допомоги, де 24.08.2020 року, помер.

Посилається в клопотанні на те, що у відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, на даний час продовжують мати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є такими, що зумовлені необхідністю застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою запобіганням спробам:

- переховуватися від суду, як на території України так і за її межами із урахуванням того, що останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років;

- незаконно впливати на потерпілу, свідків так як останні проживають на території сусіднього домогосподарства і безпосередньо в залі суду не допитані.

З огляду на те, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти нові кримінальні правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, відсутності в нього міцних соціальних зв`язків та те що він перебуває на обліку в Чернівецькому обласному наркологічному диспансері упродовж 2016-2019 років, що свідчить про схильність ОСОБА_1 до вживання алкоголю, що може зумовити вчинення ним інших кримінальних правопорушень, в тому числі проти життя та здоров`я осіб.

Потерпіла ОСОБА_3 та в її інтересах представник Кусмарцев М.О. підтримали клопотання.

Захисники обвинувачених заперечували проти задоволення заявленого клопотання. Оскільки клопотали про повернення обвинувального акту, розгляд даного клопотання вважали недоцільним.

Заслухавши доводи сторони обвинувачення по заявлених клопотаннях, а також думку захисників в інтересах обвинуваченого та доводи самих обвинувачених, суд зважає на наступне.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України (справа № 1 - 28/1-р-2017) від 23.11. 2017 року визначено, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі.

Згідно ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців і дана норма закону, регламентується, виключно порядком дій щодо пропозиції сторонам надати свої клопотання, зокрема клопотання сторони обвинуваченого, захисту.

Статтею 183 ч.1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується тощо.

Судом встановлено, що 09.11.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Законодавцем визначено, щодо обґрунтованість підозри, суд зобов`язаний встановити під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Згідно з рішенням ЄСПЛ (за скаргою № 35615/06 від 13.11.2007 року), по справі «Чеботарі проти Молдови», п. 48, «…вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання…….

Згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці відносно ОСОБА_1 10 .11. 2020 року було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що був продовжений в установленому порядку; термін дії якого спливає 02.01.2021 року.

Окрім наведеного, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі "Чанєв проти України", згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення…..

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України; ризики, які були враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу до останнього, на даний час не змінилися.

На думку суду сталими і реальними є ризики на момент розгляду клопотання, такі як ризик впливу, у разі перебування на волі на потерпілу, свідків, які в судовому засіданні безпосередньо допитані не були, ризик даний є дієвим з огляду на те, що ОСОБА_1 проживає з свідками та потерпілою в сусідніх домогосподарствах, йому відомі адреси місця проживання як потерпілої, так і свідків правопорушення.

Отже, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання вказаних ризиків, судом, при цьому, не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на неможливість перебування під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 за станом здоров`я чи потреби в отриманні медичної допомоги та враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, наведену вище практику Європейського суду з прав, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 02.01.2021 року, в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

Згідно з п.2 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Отже, виходячи з наведеної норми закону, з врахуванням рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», суд вважає за недоцільне застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід .

В підготовчому судовому засіданні, прокурором Владічан В.А. заявлено клопотання про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

З дотриманням ч. 2 ст. 184 КПК України клопотання вручене ОСОБА_2 та його захиснику 24 грудня 2020 року.

Клопотання мотивовано тим, що 20.08.2020 року у ОСОБА_2 після розпивання спиртних напоїв за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 на грунті неприязних відносин, виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . З цією метою ОСОБА_2 близько 22 год 30 хв. Прийшов до сусіднього господарства по АДРЕСА_2 , на території якого почав наносити удари кулаками рук ОСОБА_4 в область голови та обличчя від чого останній впав на землю. Не припиняючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 відтягнув ОСОБА_4 за межі території вказаного господарства до грунтової дороги, де продовжив наносити удари ОСОБА_4 руками та ногами по голові та різних частинах тіла. Під час нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , у період часу з 22год 30хв. До 23.00 год до нього підійшов ОСОБА_1 , який розуміючи протиправний характер дій ОСОБА_2 приєднався до побиття потерпілого та діючи умисно , групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у виді тяжких тілесних ушкоджень і свідомо припускаючи їх настання, при цьому не передбачаючи настання смерті потерпілого , наносили останньому численні удари руками та ногами в голову та по тулубу, поки потерпілий не втратив свідомість.

Внаслідок нанесення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не менш як семи травмуючих дій, згідно висновку експертизи КМУ « Обласного бюро судово - медичної експертизи№090, потерпілому ОСОБА_4 були спричинені наступні тілесні ушкодження:

- синець по нижньому краю правої орбітальної ділянки з переходом на нижню повіку, синець на лобі зліва, садна: на задній поверхні правого ліктьового згину; на задній поверхні лівого ліктьового згину; на зовнішній поверхні правого колінного згину; група саден на лівій лопатковій ділянці, які відносяться до легкого ступеня важкості та не мають прямого причинно - наслідкового зв`язку із фактом настання смерті.

20.08.2020 року о 23 год.45 хв. ОСОБА_4 без свідомості був госпіталізований до реанімаційного відділення лікарні швидкої медичної допомоги, де ІНФОРМАЦІЯ_2 о 17 год.40 хв., помер.

Вказує, що з метою забезпечення належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, які передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, та запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на час проведення підготовчого провадження, виникла необхідність у продовженні стосовно ОСОБА_2 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту, так як останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років

Вважає що, у відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлені під час обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_2 ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися і на даний час продовжують існувати, зокрема, ризик переховування від суду (зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні даного кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні (зважаючи на те, що судовий розгляд ще не розпочато, докази безпосередньо судом не досліджені, свідки і потерпіла у провадженні ще недопитані, проте адреси проживання потерпілої і свідків відомі обвинуваченому, з метою зміни показів); ризик перешкоджання кримінальному провадженню і іншим чином - вчиненням нових злочинів. Прокурор вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Просить, клопотання задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_3 заперечила проти задоволення судом вказаного клопотання та подала клопотання про заміну ОСОБА_2 міри запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою. Вказувала, що ОСОБА_2 вчинив відносно її чоловіка насильницькі дії 28 грудня2020 року безпосередньо після закінчення судового засідання.

Захисник Чернушка О.Е., що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , заперечив проти заявленого потерпілою клопотання. Та заявив клопотання про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу з цілодобового арешту на нічний домашній арешт, мотивуючи це тим, що ОСОБА_2 має на утриманні дружину -інваліда та трьох неповнолітніх дітей і зв`язку з тим, що перебуває під цілодобовим домашнім арештом позбавлений можливості заробляти та утримувати сім!ю.

Суд, заслухавши доводи клопотання, думку потерпілої ОСОБА_3 та в її інтересах представника Кусмарцева М.О. , думку відповідно обвинуваченого і в його інтересах захисника Чернушку О.Е., зважає на наступне.

Судом установлено, що 09.11.2020р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26.08.2020р. стосовно ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. В подальшому, ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Чернівці вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався.

Встановлено, що строк обраного ОСОБА_2 запобіжного західу у виді цілодобового домашнього арешту 03.01.2021 року, закінчується.

Згідно ст. 331 ч.2 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 KПК під час підготовчого провадження суд має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Під час розгляду таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Положенням ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_2 на момент розгляду питання під час підготовчого провадження, зумовлена ризиками передбаченими ст. 177 ч. 1 КПК України зокрема, це ризики - перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні, - вчиненні нових кримінальних правопорушень; - переховування від суду, зважаючи на санкцію статті пред`явленого обвинувачення, вплив останнього на потерпілу, свідків, а тому суд вважає, що ризики є реальними та дієвими. Будь-яких обставин, з посиланням на докази, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та стороною захисту не доведено.

Згідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Вимогами ч.2 ст. 8 КПК України визначено принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Згідно усталеної практики Європейського суду (рішення ЄСПЛ «Летелье проти Франції»; рішення Ігнатов проти України», рішення «Лаббіте проти Італії», рішення «Харченко проти України»), п.1 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод…, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Доцільність застосування до особи, яка обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину, має оцінюватись в кожному випадку окремо у відповідності з її особливими характеристиками.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, а також беручи до уваги відомості щодо особи обвинуваченого ОСОБА_2 суд приймає до уваги принцип презумпції невинуватості, правил поваги свободи особи, враховуючи те, що застосований до останнього цілодобовий домашній арешт - спливає 03.01.2020 року, а до вказаного терміну судове провадження не було розпочато, також суд враховує молодий вік обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, зокрема, позитивні характеристики за місцем мешкання, і роботи, те що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, стан здоров`я, те що на його утриманні дружина інвалід та троє неповнолітніх дітей, що вже було враховано під час обрання цілодобового домашнього арешту апеляційною інстанцією на підставі ухвали та приходить до висновку про необхідність відступу від правил поваги свободи особи, та вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 бвльш м`якого запобіжного заходу є неможливе, враховує те, що він у судовому засіданні ще не був допитаний, його позиція щодо пред`явленого обвинувачення, суду не відома, не допитані в судовому засіданні і потерпіла та свідки, а отже, з метою уникнення ризиків вищеозначених, суд приходить до висновку про доцільність застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього нічного арешту, із покладенням на останнього ряду обов`язків визначених вимогами ст. 194 КПК України.

Щодо заявленого клопотання потерпілої ОСОБА_3 про заміну ОСОБА_2 міри запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою суд розцінює, що в задоволенні даного клопотання слід відмовити, з огляду на відсутність доказів насильницьких дій з боку ОСОБА_2 відносно чоловіка потерпілого. До правоохоронних органів з приводу даної події чоловік потерпілої не звертався.

Що стосується заявленого клопотання ОСОБА_5 про зміну ОСОБА_2 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на нічний, то в задоволенні такого клопотання з огляду на існування ризиків передбачених ст.177 КПК України, слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.61,62, 314, 315, 177, 194 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , обвинувачених в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду Чернівецької області на 12 годину 00 хвилин 5 січня 2021 року.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, запобіжний захід в виді тримання під вартою в Державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 лютого 2021 року включно.

Застосувати відносно ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, запобіжний захід в виді цілодобового домашнього арешту з 29 грудня 2020 року по 27 лютого 2021 року включно .

Цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_2 здійснювати за адресою його постійного місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки:

-заборонити покидати своє місце проживання за адресою АДРЕСА_1 цілодобово

-прибувати до Шевченківського районного суду м. Чернівці за першою вимогою

-не спілкуватися в будь який спосіб з іншим обвинуваченим по даному кримінальному провадженні, потерпілою, свідками

Роз`яснити ОСОБА_2 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під цілодобовим домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

В задоволенні клопотання захисника Чернушки О.Е., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 , про заміну останньому цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт, відмовити.

В задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_3 про заміну ОСОБА_2 міри запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, відмовити. Роз`яснити потерпілій ОСОБА_4 право звертатися до правоохоронних органів з приводу вчинення будь-яких насильницьких чи інших дій впливу з боку обвинуваченого ОСОБА_2 на неї чи членів її сім`ї.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_1 захисникам обвинувачених Чернушці А.Е, Івасюку І.Г., Беженарю О.Ф., потерпілій ОСОБА_3 та її представнику Кусмарцеву М.О., надіслати на адресу Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор».

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати прокурора, обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 захисників обвинувачених Чернушку А.Е, Івасюка І.Г., Беженаря О.Ф., потерпілу ОСОБА_3 та її представника Кусмарцева М.О., свідків згідно обвинувального акту, явка яких є обов`язковою.

Ухвала підлягає оскарженню в установленому законом порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці, протягом семи діб з дня її проголошення.

Головуючий суддя: