
Справа №428/2333/21
Провадження №1-кс/428/2362/2021
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Кордюкова Ж.І., за участю секретаря судового засідання Голуб Т.М., прокурора відділу Луганської обласної прокуратури Ткачука А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Толокольнікова С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження №12021130000000031 від 22.01.2021 року стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, громадянина України, українця, із професійно-технічною освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, є людиною з інвалідністю ІІІ групи, не перебуває на обліку у лікарів-нарколога і психіатра, раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
20.03.2021 року до слідчого судді надійшло вищевказане клопотання.
Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що СУ ГУНП в Луганській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за 12021130000000031 від 22.01.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у березні 2021 року, більш точний час та дату в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), знаходячись у невстановленому в ході досудового слідства місці, діючи умисно, протиправно, незаконно придбав з метою подальшого збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яку став незаконного зберігати з метою збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
04.03.2021, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 , діючи умисно, домовився з ОСОБА_2 (стосовно якого прийнято заходи безпеки і який відповідно до вимог ст. 271 КПК України здійснював оперативну закупку), про продаж останньому особливо небезпечної психотропної речовини - PVP.
З метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчиняє, а саме викриття ОСОБА_1 в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та у незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, 04.03.2021 ОСОБА_2 , приймаючи участь в санкціонованому контролі за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, отримавши від працівників поліції грошові кошти в сумі 200 гривень, направилася в призначене ОСОБА_1 місце, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де зустрівся з ОСОБА_1
04.03.2021 приблизно об 11 годин 45 хвилин ОСОБА_1 , не відмовляючись від свого злочинного умислу, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 200 (двісті) гривень, із числа раніше вручених грошових коштів для придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP, після чого ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_2 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса PVP у речовині становить 0,0434 грама.
В подальшому, вказану особливо небезпечну психотропну речовину, яку ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_2 , було вилучено працівниками поліції в ході проведення огляду.
Крім того, приблизно в березні 2021 року, більш точний час та дату в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини PVP, знаходячись у невстановленому в ході досудового слідства місці, діючи умисно, протиправно, незаконно придбав з метою подальшого збуту речовину, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, яку став незаконного зберігати з метою збуту за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
18.03.2021, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, домовився з ОСОБА_2 (стосовно якого прийнято заходи безпеки і який відповідно до вимог ст. 271 КПК України здійснював оперативну закупку), про продаж останньому особливо небезпечної психотропної речовини - PVP.
З метою викриття і документування факту вчинення злочину та особи, яка його вчиняє, а саме викриття ОСОБА_1 в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та у незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, 18.03.2021 ОСОБА_2 , приймаючи участь в санкціонованому контролі за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, отримавши від працівників поліції грошові кошти в сумі 200 гривень, направилася в призначене ОСОБА_1 місце, за адресою: АДРЕСА_1 , де зустрівся з ОСОБА_1
18.03.2021 о 07 годині 30 хвилині ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збув ОСОБА_2 особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) отримавши в свою чергу від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 200 (двісті) гривень.
В подальшому, вказану особливо небезпечну психотропну речовину, яку ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_2 , було вилучено працівниками поліції в ході проведення огляду.
Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчинені повторно, вчинені особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтею 309 КК України, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.
19.03.2021 органом досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відповідно до ч. 1, 2 ст. 278 КПК України вручено останньому.
Сторона кримінального провадження у своєму клопотанні зазначає, що підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Про існування вказаних ризиків свідчать тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, що з великою часткою імовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу; відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, оскільки ОСОБА_1 не працює, на утриманні неповнолітніх дітей немає; особисте знайомство ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , який виступав у якості покупця при проведенні оперативних закупок та той факт, що підозрюваному надані копії матеріалів, у тому числі із даними свідків у кримінальному провадженні; ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків, судимість на теперішній час непогашена; системність дій ОСОБА_1 з метою отримання доходу, оскільки в ході досудового розслідування зафіксовано декілька фактів незаконного збуту ОСОБА_1 психотропної речовини.
Для запобігання зазначеним ризикам застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 для забезпечення його належної поведінки буде недостатньо, тому слід застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із встановленням розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави розміром вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Прокурор Ткачук А.В. в судовому засіданні повністю підтримав подане клопотання, підтвердив доводи, викладені в його обґрунтування. Просив застосовувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із встановленням розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави розміром вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що буде достатнім для забезпечення його належної поведінки.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення.. Просив суд застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він мешкає разом із матір`ю, родинних зв`язків за кордоном немає, працевлаштуватись він не може за станом здоров`я, а джерелом його доходу є пенсія, розмір якої становить приблизно 1700 гривень.
Захисник Толокольніков С.В. в судовому засіданні заперечував щодо застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки в ході досудового розслідування задокументовано два епізоди злочинної діяльності за місцем мешкання підозрюваного, з яких другий відбувся за мовчазною згодою, у зв`язку із чим систематичність кримінального правопорушення не може бути врахована. Також зазначив, що підозрюваний є інвалідом ІІІ групи та єдиним джерелом доходів є пенсія, тому підозрюваний не зможе ухилятись від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків через свої фізіологічні особливості. Ризик впливати на свідків у кримінальному провадженні є недоведеним, оскільки свідок ОСОБА_2 є засекреченим. Неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів прокурором не доведена.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.
18.03.2021 року о 13 годині 25 хвилин ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
19.03.2021 о 12 годині 45 хвилин органом досудового розслідування ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Частиною першою ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, повністю підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, а саме: протоколом огляду від 04.03.2021 року; протоколом огляду від 04.03.2021 року; висновками експерта, зокрема № СЕ-19/113-21/2959-НЗПРАП від 12.03.2021 року; показаннями допитаного в якості свідка ОСОБА_2 ; протоколом огляду від 18.03.2021 року; протоколом огляду від 18.03.2021 року; протоколом обшуку від 18.03.2021 року, проведеного за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
На вказаній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає підстави вважати, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, є обґрунтованою.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за скоєння якого може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, та яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Сторона кримінального провадження відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України вважає, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Про наявність існування ризиків, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим у вчиненому кримінальному правопорушенні, та вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, з урахуванням відомостей про те, що він схильний до порушення своїх процесуальних обов`язків, зокрема вчинив вказане кримінальне правопорушення маючи непогашену судимість за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотиків, а також не має місця постійного роботи, джерелом доходу є систематична злочинна діяльність, оскільки в ході досудового розслідування зафіксовано декілька фактів незаконного збуту, відсутність у нього родини, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків.
Водночас прокурором у судовому засіданні не було доведено існування ризику незаконного впилву підозрюваним ОСОБА_1 на свідків у цьому кримінальному провадженні. Підстав на підтвердження існування спроб здійснення незаконного тиску підозрюваним на свідків прокурор у судовому засіданні не зазначив, а тому слідчий суддя погоджується з доводами захисника Толокольнікова С.В. в цій частині.
При цьому слідчий суддя відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, та відомості про особу підозрюваного ОСОБА_1 в їх сукупності, зокрема, його вік та стан здоров`я, наявність судимості, відсутність офіційного місця роботи, соціальний стан, відсутність родини та не перебування на його утриманні неповнолітніх дітей, відсутність міцних соціальних зв`язків.
Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини у сукупності з наданими доказами, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність існування ризиків - можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому з урахуванням приписів п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України у вказаному випадку до ОСОБА_1 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких обставин з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, існування ризиків та особи підозрюваного слідчий суддя вважає можливим клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
На виконання положень ч. 3 ст. 183 КПК України, та враховуючи, що не встановлено обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе при застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатній для забезпечення належної поведінки підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 7 ст. 182 КПК України передбачено, що у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до абзацу першого ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням обставин, встановлених у судовому засіданні, а також відносно особи підозрюваного та його репутації, визначити розмір застави у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 гривень, яка має бути у будь-який момент внесена на спеціальний рахунок у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України, після чого підозрюваний може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, зазначені в ст. 194 КПК України і він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Водночас, слідчий суддя прийшов до висновку, що застава у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_1 передбачених законом обов`язків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, враховуючи майновий, сімейний стан підозрюваного та тяжкість вчиненого ним злочину. Слідчий суддя вважає, що встановлення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як альтернативного запобіжного заходу, про що просив прокурор у клопотанні, буде завідомо непомірною для підозрюваного, зважаючи на те, що він є людиною з інвалідністю ІІІ групи та єдиним джерелом його доходу є пенсія.
Керуючись ст.ст. 40, 110, 131-132, 176-179, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 205, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з 18.03.2021 року по 16.05.2021 року, включно.
Ухвала діє протягом 60 днів з 18.03.2021 року по 16.05.2021 року, включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач – Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, код отримувача за ЄДРПОУ – 26297948, банк отримувача – Держказначейська служба України м. Київ, код банку отримувача (МФО) – 820172, рахунок отримувача – UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава № справи з ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ Сєвєродонецького міського суду Луганської області – 05381484.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
- прибувати до слідчого СУ ГУНП в Луганській області, який здійснюватиме досудове розслідування, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із зареєстрованого місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на два місяці, який починається з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави.
У разі невиконання вищеперелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Копію ухвали направити до відповідного слідчого ізолятора для виконання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 22.03.2021 року.
Слідчий суддя Ж. І. Кордюкова
Судове рішення № 95915709, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області) було прийнято 22.03.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 428/2333/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: