Рішення № 95913679, 31.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2021 року м. Київ № 826/17875/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «АПТ-Україна»доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві провизнання протиправними дій, визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «АПТ-Україна» (02121, м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, 32-а, оф. 316, код ЄДР: 38036913) (далі - позивач, ТОВ «АПТ-Україна») до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (з урахуванням заміни сторони на правонаступника) (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДР: 43141267) (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд:

визнати дії ГУ ДФС у м. Києві по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АПТ-Україна» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Білгороденерго» (код ЄДР 39458008) та ТОВ «Арфін буд» (код ЄДР 40316273) (нова назва ТОВ «Прайд Білд Компані») за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, оформлені актом перевірки від 19.07.2018 № 183/26-15-14-07-02-10/38036913, протиправними;

скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.08.2018 № 4102615147, винесене ГУ ДФС у м. Києві.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно наказу від 06.07.2018 №10838 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АПТ-Україна» (ЄДР: 38036913) та акту про проведення перевірки, перевірка товариства була розпочата 06.07.2018 та закінчена 12.07.2018, проте копію наказу ревізор вручив директору ТОВ «АПТ-Україна» ОСОБА_1 лише 09.07.2018, тобто через три дні після початку перевірки.

Вказане, за твердженнями позивача, свідчить про порушення відповідачем вимог пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, а тому останній не мав права на проведення перевірки.

Також, позивач наголошує, що ревізор проводячи перевірку вийшов за предмет перевірки, який визначений в наказі від 06.07.2018 №10838 та в ухвалі слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20.03.2018 по справі №683/362/17.

Так, у вказаних документах предметом перевірки було зазначено встановлення наявності або відсутності в діях посадових осіб ТОВ «АПТ-Україна» порушень вимог податкового законодавства з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Білгороденерго» (код ЄДР 39458008) та ТОВ «Арфін буд» (код ЄДР 40316273) (нова назва ТОВ «Прайд Білд Компані») за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, проте як випливає з акту перевірки, ревізором було проведено перевірку на предмет дотримання податкового законодавства саме ТОВ «АПТ-Україна», а не його посадовими особами, як того вимагали ухвали та наказ.

Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що проведення перевірки на предмет дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «АПТ-Україна», а не його посадовими особами додатково свідчить про протиправність дій відповідача на проведення перевірки.

Окрім того, позивач не погоджується із зафіксованими в акті перевірки порушеннями вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, щодо заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період лютий - квітень 2017 року.

Позивач зазначає, що роботи придбані ТОВ «АПТ-Україна» в лютому та березні 2017 року у ТОВ «Білгороденерго» та ТОВ «Арфін буд», були замовлені товариством для виконання великого комплексу робіт на користь замовників - ТОВ «Будівельна компанія «Девенстрой», ТОВ «Комплектбілдінг» та ТОВ «ТД «Арсенальний».

Так, позивач наголошує на економічній доцільності укладених спірних договорів із контрагентами: ТОВ «Білгороденерго» та ТОВ «Арфін буд», оскільки у ТОВ «АПТ-Україна» замовляється значний обсяг робіт, для виконання яких постійно залучаються сторонні підрядні організації.

Також, позивач стверджує, що ТОВ «Білгороденерго» та ТОВ «Арфін буд» на час укладення спірних договорів були належним чином зареєстрованими підприємствами, що підтверджує їхню спроможність здійснювати господарські операції.

Позивач вказує, що основним видом діяльності ТОВ «АПТ-Україна» є діяльність у сфері інжинірингу, зокрема монтаж та пусконалагоджувальні роботи, на які підприємство має всі необхідні дозволи та ліцензії. Для ведення господарської діяльності підприємство орендує групу нежитлових приміщень, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 161/1, що підтверджується договором оренди від 03.01.2017 №03/01-17 та офісне приміщення №316 по вул. Архітектора Вербицького 32-А в м. Києві, що підтверджується договором оренди від 23.11.2017 №136-11/2017-ОР.

Окрім того, позивач наголошує на тому, що в штаті за 1-3 квартал 2017 року перебувало від 123 до 138 осіб, при цьому більша їх частина електромонтажники, монтажники, інженери, проектувальники та інші технічні спеціалісти.

Позивач зазначає, що висновки податкового органу, зроблені в акті перевірки: про оформлення первинних документів та відображення на їх підставі в податкових деклараціях неправдивих відомостей про господарські операції, які фактично не відбувались, про фіктивність контрагентів, можуть бути підтвердженими лише відповідним вироком суду або постановою про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих обставин, оскільки такі дії утворюють склади злочину, проте на момент звернення до суду такі докази відсутні.

Додатково позивач вказує на те, що відповідач в акті перевірки не мав права здійснювати аналіз діяльності контрагентів контрагентів ТОВ «АПТ-Україна» та такі висновки не можуть мати вплив на оцінку діяльності товариства.

Так, позивач наголошує, що чинне законодавство не ставить підставу виникнення податкового кредиту платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останнього.

Позивач стверджує, що відповідачем в акті перевірки не було доведено, що ТОВ «АПТ-Україна» було обізнане про допущені порушення податкового законодавства ТОВ «Білгороденерго» та ТОВ «Арфін буд» та їх контрагентами, а відтак позбавлення товариства права на податковий кредит є незаконним.

Також, позивач наголошує, що господарські операції між ТОВ «АПТ-Україна» та ТОВ «Білгороденерго» та ТОВ «Арфін буд» мали реальний характер, що відповідачем не спростовано, а висновки про безтоварність операцій в акті перевірки зроблений без належних та допустимих доказів.

Відтак позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позиція відповідача.

Головне управління ДФС у м. Києві подало відзив на позовну заяву (т.2, а.с. 223-260), в якому просила відмовити ТОВ «АПТ-Україна» в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідач не погоджується з твердженнями позивача про протиправність дій щодо проведення перевірки, оскільки посилання позивача на дату вручення наказу та направлення на перевірку є лише маніпулюванням датами і цифрами.

Так, наказ на проведення документальної позапланової виїзної перевірки прийнято контролюючим органом 06.07.2018 - в п`ятницю, робочий день в цей день є скороченим, а відтак у відповідача була відсутня змога вручення наказу в цей день позивачу. Наступні дні - 07.07.2018 та 08.07.2018 є вихідними, неробочими днями. Відтак, наказ був вручений зразу після вихідних днів - 09.07.2018, фактично перевірка теж розпочалася в цей день.

Відповідач наголошує, що в даному випадку контролюючий орган жодним чином не порушив права платника податків, як про це зазначав останній в позовній заяві, а відтак позивач не був позбавлений можливості підготуватися до перевірки та надати всі необхідні документи.

Також, відповідач наголошує на позиції Верховного суду України, висловленій в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, згідно якої саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відповідач звертає увагу, що позивач допустив до перевірки товариства контролюючий орган.

Окрім того, відповідач зазначає, що Податковий кодекс України наділяє платника податків необхідним механізмом захистом своїх прав від можливих незаконних дій співробітників контролюючого органу, проте на платника податків також покладений обов`язок надання документів, необхідних для здійснення перевірки.

Відповідач вказує на те, що відповідно до п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України у ході перевірки у зв`язку з ненаданням до перевірки оригіналів первинних документів, ТОВ «АПТ-Україна» вручено запити від 09.07.2018 №1 та від 12.07.2018 №2 про надання оригіналів всіх наявних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ «Білгороденерго» та ТОВ «Арфін буд» за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

За доводами відповідача, позивач не надав контролюючому органу необхідних документів не під час перевірки, не після отримання акту перевірки, не під час оскарження податкового повідомлення-рішення до ДФС України.

Також, відповідач зазначив, що за спірними операціями між ТОВ «АПТ-Україна» та його контрагентами: ТОВ «Білгороденерго» та ТОВ «Арфін буд» лише формувались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення операцій та правомірність формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідач вказує на те, що податкові накладні виписані та зареєстровані від імені директора ТОВ «Білгороденерго» ОСОБА_2 , яка з показань рідних та близьких, в 90-х роках виїхала до Кіпру чи Греції, де в 2015 році померла (кримінальне провадження від 23.02.2017 №32017000000000020).

Також, відповідач посилається на відомості бази даних ДФС України по контрагенту позивача - ТОВ «Білгороденерго», згідно яких остання декларація з ПДВ подана за листопад 2017 рік, з податку на прибуток за 2017 рік декларація не подавалась, фінансові звіти не подавались, за податковою адресою підприємство не знаходиться.

Окрім того, відповідач зазначає, що згідно відомостей бази даних ДФС України по контрагенту позивача - ТОВ «Арфін буд», останнім не подано декларації з податку на прибуток за 2017 рік, та не подавались фінансові звіти, декларація з податку на додану вартість подавалась у березні 2017 року та в лютому 2018 року, за податковою адресою товариство не знаходиться.

Відповідач посилається на текст процесуального рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20.03.2018 №683/362/17, винесеної за клопотанням прокурора Старокостянтинівської місцевої прокуратури, в межах матеріалів кримінального провадження від 14.02.2017 №12017240220000106 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 361, ч.3 ст. 191, ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Так, відповідач вказує, що згідно зазначеної ухвали ТОВ «Білгороденерго» та ТОВ «Арфін буд» є підприємствами, які реальну підприємницьку діяльність не здійснюють, а ТОВ «АПТ-Україна» код ЄДР: 38036913, за юридичною адресою: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 161/1, за встановленими у ході слідства даними є діючим підприємством вигодонабувачем, яке внаслідок фінансово-господарських операцій ухилялось від сплати податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного в акті перевірки, відповідач вважає, що перевірку проведено із дотриманням податкового законодавства, а спірне податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим.

Відповідь позивача на відзив.

Позивач наголошує на порушенні відповідачем вимог п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, та зазначає, що направлення пред`явлено представнику товариства 09.07.2018, тобто коли перевірка вже була розпочата.

Також, позивач відхиляє посилання відповідача щодо не здійснення товариством дій щодо недопуску контролюючого органу до перевірки, а тому згідно позиції Верховного суду України, висловленій в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, останній втратив право на оскаржування процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки, оскільки товариство не оскаржує наказ про призначення перевірки.

Позивач наголошує, що в даній частині позовних вимог, предметом позову є визнання дій відповідача по проведенню перевірки протиправними, оскільки контролюючим органом порушено встановлений порядок повідомлення платника податків про перевірку та ревізор вийшов за межі предмету перевірки.

Окрім того, позивач відхиляє доводи відповідача щодо не надання витребуваних контролюючим органом у запитах документів по взаємовідносинам із спірними контрагентами, та вказує на те, що запити не відповідають вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України.

Також, позивач зазначає, що контролюючим органом було складено два запити про надання документів від 09.07.2018 №1 та від 12.07.2018 №2, і саме другий запит складений в останній день перевірки та направлений товариству поштою, а відтак отриманий підприємством після закінчення перевірки. Позивач наголошує, що контролюючий орган не чекаючи відповіді на запит від 12.07.2018 №2, 12.07.2018 склав акт про ненадання до перевірки документів.

Позивач зазначає, що незважаючи на те, що документи не були надані підприємством до перевірки, все одно є всі підстави вважати їх доказами по даній справі та необхідно їх враховувати при дослідженні фактів на які є посилання в позовній заяві.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою суду від 05.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

За результатами проведення підготовчого провадження, у підготовчому засіданні 13.12.2018 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (по суті).

За результатами судового засідання 14.02.2019 на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 04.06.2020 здійснено заміну відповідача ГУ ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980) на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДР: 43141267).

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 06.07.2018 №10838 та направлення від 06.07.2018 №693/26-15-14-07-02-18 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АПТ-Україна» (т.2 а.с.236-237).

09.07.2018 вказані документи та запит про надання документів від 09.07.2018 №1 вручені представнику за довіреністю ОСОБА_1 (т.2 а.с. 237-238).

11.07.2018 ГУ ДФС у м. Києві складено акт №637/26-15-14-07-02-16 про ненадання документів до перевірки.

12.07.2018 ГУ ДФС у м. Києві повторно видано запит про надання документів №2.

12.07.2018 ГУ ДФС у м. Києві складено акт №639/26-15-14-07-02-16 про ненадання документів до перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 19.07.2018 №183/26-15-14-07-02-10/38036913 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АПТ-Україна» (код 39439980) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства під час проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Білгороденерго» (код 39458008) та ТОВ «Арфін буд» (код 40316273) (нова назва ТОВ «Прайд Білд Компані») за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 (т.1 а.с. 18-32).

В акті перевірки (т.1 а.с. 21-22) зазначено, що при проведенні перевірки використана наступна інформація:

- дані податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «АПТ-Україна» згідно інформаційної бази даних ДФС України ІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України» за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2017;

- дані додатку №5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість згідно інформаційної бази даних ІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України» за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2017;

- інформація, що міститься в підсистемі ІС «Податковий блок», «Єдиний реєстр податкових накладних» стосовно ТОВ «АПТ-Україна» за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2017;

- ухвала Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20.03.2018 по справі №683/362/17.

Також, в акті (т.1 а.с. 22) зафіксовано, що станом на дату складання акту перевірки товариством не надано документів, що зазначені в запитах, про що складено відповідні акти від 11.07.2018 №637/26-15-14-07-02-16 та від 12.07.2018 №639/26-15-14-07-02-16.

В Акті перевірки, який є носієм доказової інформації, зазначено, що відповідно до баз даних ДФС України встановлено наступне (т.1 а.с. 24-27):

1) ТОВ «Білгороденерго»:

- директором, бухгалтером та засновником являється одна особа;

- остання декларація з ПДВ подана за листопад 2017 року;

- підприємством не подано декларацію з податку на прибуток за 2017 рік;

- підприємством не подано фінансові звіти, у зв`язку з чим неможливо встановити наявність основних засобів на підприємстві.

Відповідно до висновку аналітичного дослідження ГУ ДФС у Хмельницькій області від 03.11.2017 №7/16-22-01-16-27/36397241 директор ТОВ «Білгороденерго» ОСОБА_2 з показань рідних та близьких по кримінальному провадженню від 23.02.2017 №32017000000000020, в 90-х роках виїхала до Кіпру чи Греції, де в 2015 році померла (т.2 а.с. 280).

До ГУ ДФС у м. Києві надходила ухвала про призначення перевірки ТОВ «Білгороденерго», однак при виході на податкову адресу підприємства встановлено відсутність ТОВ «Білгороденерго» та його посадових осіб за податковою адресою.

2) ТОВ «Арфін буд»:

- директором, бухгалтером та засновником являється одна особа;

- остання декларація з ПДВ подана за лютий 2018 року (перед цим, попередня у березні 2017 року);

- підприємством не подано декларацію з податку на прибуток за 2017 рік;

- підприємством не подано фінансові звіти, у зв`язку з чим неможливо встановити наявність основних засобів на підприємстві.

До ГУ ДФС у м. Києві надходила ухвала про призначення перевірки ТОВ «Арфін буд», однак при виході на податкову адресу підприємства встановлено відсутність ТОВ «Арфін буд» та його посадових осіб за податковою адресою.

Окрім того, в акті перевірки контролюючий орган посилається на ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20.03.2018 по справі №683/362/17, відповідно до якої ТОВ «Білгороденерго» та ТОВ «Арфін буд» є підприємствами, які реальну підприємницьку діяльність не здійснюють.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «АПТ-Україна»:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 13 777 183,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 2 754 637,00 грн.;

- п. 44.6 ст.44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, в частині не надання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 08.08.2018 № 4102615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 4 131 956,00 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Згідно статті 81 Податкового кодексу України Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що днем прийняття ГУ ДФС у м. Києві наказу №10838 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АПТ-Україна» є п`ятниця - 06.07.2018, а тому з самим наказом та направленням на проведення перевірки контролюючий орган ознайомив ТОВ «АПТ-Україна» в понеділок, а саме 09.07.2018, в цей же день після ознайомлення представником товариства із зазначеними документами, контролюючий орган і розпочав перевірку.

Суд наголошує, що копією направлення на проведення перевірки від 06.07.208 №693/26-15-14-07-02-18 підтверджується той факт, що представника позивача за довіреністю - ОСОБА_1 було ознайомлено з направленням на проведення перевірки та вручена копію наказу саме 09.07.2018 о 12:00, так як вказана копія направлення містить письмове підтвердження представника із зазначенням дати, часу та підпису.

Отже, перевірку було фактично було розпочато 09.07.2018 після вручення копії наказу на проведення такої та ознайомлення представника ТОВ «АПТ-Україна» з направленням на її проведення, а тому вище зазначене спростовує доводи позивача про порушення відповідачем приписів п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України.

Також, суд відхиляє доводи позивача, що ревізор проводячи перевірку вийшов за предмет перевірки, який визначений в наказі від 06.07.2018 №10838 та в ухвалі слідчого судді Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20.03.2018 по справі №683/362/17.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20.03.2018 №683/362/17 призначено у кримінальному провадженні позапланову документальну перевірку ТОВ «АПТ-Україна» (02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 161/1, код ЄДРПОУ 38036913), в ході якої необхідно встановити наявність чи відсутність в діях посадових осіб вказаного суб`єкта господарювання порушень вимог податкового законодавства з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Білгороденерго» (код 39458008) та ТОВ «Арфін буд» (код 40316273) за період 2016-2017 років.

За твердженнями позивача з акту перевірки випливає, що ревізором було проведено перевірку на предмет дотримання податкового законодавства саме ТОВ «АПТ-Україна», а не його посадовими особами, як того вимагали ухвали та наказ.

Однак, поняття товариство з обмеженою відповідальністю та посадові особи товариства з обмеженою відповідальністю не можуть існувати незалежно один від одного, і поняття «товариство з обмеженою відповідальністю» включає в себе всіх учасників товариства, зокрема посадових осіб товариства.

Суд зазначає, що платник податку, який вважає порушеним порядок проведення документальної виїзної перевірки, у тому числі порядок повідомлення про початок перевірки, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі вище зазначеного наказу проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «АПТ-Україна», за результатом якої складено акт від 19.07.2018 №183/26-15-14-07-02-10/38036913, що свідчить про те, що допуск до перевірки фактично відбувся, тобто відповідачем реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, а тому дії щодо проведення перевірки не є такими, що порушують права позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 №К/9901/40298/18, від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16 (К/9901/19326/18), від 30.11.2018 у справі № 808/1641/15 (К/9901/6626/18).

Таким чином, оскільки допуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки відбувся, а контролюючим органом фактично реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то оскарження дій по проведенню контрольного заходу є невірно обраним способом захисту порушеного права, внаслідок чого в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Що стосується правомірності винесення ГУ ДФС у м. Києві оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.08.2018 № 4102615147, суд зазначає наступне.

Податковим законодавством передбачено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для ненадання документів, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, у встановлені Податковим кодексом України терміни.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (абзац перший пункту 44.3 цієї статті).

Згідно з абз. 1 п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (абзац другий цього пункту).

Тобто, обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці.

Не надання відповідних документів, відповідно до положень п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, прирівнюється до їх відсутності.

Неподання документів в порядку та у строки визначені п.п 44.6, 44.7 ПК України, не зобов`язує фіскальний орган враховувати їх при складанні акту перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Платник податків втрачає право подати їх до суду.

Відповідно до ч. 1 п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п. 85.9 ст. 85 Податкового кодексу України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Згідно з п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Тобто, нормами Податкового кодексу України передбачено фінансову відповідальність платників податку за неподання, або несвоєчасне подання до контролюючого органу документів при здійсненні податкового контролю.

З акту перевірки вбачається, що станом на дату його складання товариством не надано жодних документів, даних бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ «Білгороденерго» та ТОВ «Арфін буд» за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки контролюючим органом використана наступна інформація:

- дані податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «АПТ-Україна» згідно інформаційної бази даних ДФС України ІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України» за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2017;

- дані додатку №5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість згідно інформаційної бази даних ІС Податковий блок «Система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України» за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2017;

- інформація, що міститься в підсистемі ІС «Податковий блок», «Єдиний реєстр податкових накладних» стосовно ТОВ «АПТ-Україна» за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2017;

- ухвала Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 20.03.2018 по справі №683/362/17.

За твердженнями позивача, запити про надання документів від 09.07.2018 № 1 та від 12.07.2018 № 2 не відповідають вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, оскільки в них не зазначені передбачені законом підстави для направлення, а саме: запити не підписані керівником або його заступником, на них не міститься печатка податкового органу, а тому ТОВ «АПТ-Україна» обґрунтовано їх не виконало.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Однак, у даному випадку під час розгляду справи не надано жодних судових рішень щодо оскарженні вказаних дій фіскального органу та судових рішень щодо визнання протиправними дій щодо направлення запитів та щодо їх форми. Позивач також і у даному випадку не оскаржує направлення таких запитів. У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Між тим, суд нагадує, що в силу приписів ч. 1 п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Тобто, незалежно від наявності запиту, позивач зобов`язаний надати матеріали, що пов`язані з об`єктами оподаткування за вищевказаними операціями без додаткового нагадування з боку фіскального органу. Запит останнього може деталізувати надання необхідних документів, але його наявність чи відсутність не є скасуванням обов`язку позивача, визначеного ч. 1 ст. 85.2. ПК України.

Матеріали справи свідчать, що позивач не заперечує той факт, що ТОВ «АПТ-Україна» не надало контролюючому органу документів, даних бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ «Білгороденерго» та ТОВ «Арфін буд» за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 (т.2 а.с. 262).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинним документом є документ, що містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених таким платником договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для підтвердження факту здійснення фінансово-господарської діяльності позивача з ТОВ «Білгороденерго» та ТОВ «Арфін буд» повинні бути належним чином складені та оформленні первинні документи податкового та бухгалтерського обліку у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

З урахуванням того, що позивач не надав податковому органу до прийняття рішення за результатами перевірки документи (оригінали чи належним чином завірені копії), що підтверджують реальність здійснення ним господарських операцій з його контрагентами в перевіряємий період, відтак, суд приходить до висновку, що вказані документи були відсутні у позивача, а відповідно контролюючий орган правомірно встановив факт непідтвердженості відповідними первинними документами господарських операцій позивача з його контрагентами.

Надання первинних документів згодом, в тому числі під час звернення до суду з вказаним позовом, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження достовірності та реальності здійснених господарських операцій.

Жодних доводів та обґрунтувань неможливості наданні первинних документів до перевірки (під час перевірки) чи до прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивач в позові також не наводить.

Додатково суд звертає увагу, що фінансово-господарські правовідносини між ТОВ «АПТ-Україна» та його контрагентами: ТОВ «Білгороденерго» та ТОВ «Арфін буд» за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 вже були предметом розгляду в адміністративній справі №640/4548/19.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2019 №640/4548/19, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020, відмовлено ТОВ «АПТ-Україна» в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що одним із основних елементів права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів, чим і керується суд у даній справі.

Так, в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2019 №640/4548/19 встановлена фіктивність операцій позивача із його контрагентами, оскільки ТОВ «Білгороденерго» та ТОВ «Арфін Буд» не є тими підприємствами, які здійснюють реальну господарську діяльність, і відносини між ними та позивачем оформлені лише документально, проте не носять реального характеру господарських операцій, та були оформлені з метою отримання позивачем податкової вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відповідність фактичним обставинам та нормам податкового законодавства висновків акту перевірки та, відповідно, оскаржуваного рішення, а відтак підстав для визнання противним та скасування оскаржуваного рішення не має.

Відтак, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись положеннями ст. ст. 2, 5 - 11, 14, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «АПТ-Україна» (02121, м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, 32-а, оф. 316, код ЄДР: 38036913) відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін