Рішення № 95913660, 31.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 березня 2021 року справа №640/31070/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка, ОСОБА_1 )доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ГУ ПФУ в м. Києві)про1) визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформлене та викладене в листі від 31 липня 2020 року за №2600-0311-8/105887, яким позивачці відмовлено у перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років; 2) зобов`язання відповідача здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок та виплату позивачці пенсії за вислугу років без обмежень її максимального (граничного) розміру, з розрахунку 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати, визначеної у довідці Офісу Генерального прокурора від 10 липня 2020 року №21-1394зп, з виплатою різниці між фактично отриманою за цей період та перерахованою сумою пенсії

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідач протиправно відмовив в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 10 липня 2020 року №21-1394зп, що порушує її конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення.

Ухвалою від 14 грудня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/31070/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання; зобов`язав відповідача надати суду належним чином засвідчені копії довідки Офісу Генерального прокурора від 10 липня 2020 року №21-1394зп, пенсійної справи позивача, документів, що стали підставою для відмови, викладеної в листі від 31 липня 2020 року за №2600-0311-8/105887.

Відповідач 13 січня 2021 року на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року подав до суду завірену належним чином копію пенсійної справи позивача.

Відповідач 03 лютого 2021 року надав відзив на адміністративний позов, до якого, в якості доказів направлення копії відзиву позивачу, додана жодним чином не засвідчена копія поштового реєстру та фіскального чеку АТ «Укрпошта».

Належними доказами направлення відзиву іншим учасникам справи є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, копія реєстру відправлення поштової кореспонденції зі штампом поштового відділення тощо, засвідчені відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55.

Таким чином, відзив на адміністративний позов не відповідає положенням пункту 2 частини четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже не може бути прийняті до розгляду, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Позивачка надала відповідь на відзив, в якій зазначила, що пенсія їй призначена на підставі Закону України «Про прокуратуру», тому норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не поширюються на спірні правовідносини; абзацом першим пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VІ встановлено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом, позивачу пенсія призначена з 09 березня 2011 року, тобто до набрання чинності зазначеним Законом.

Крім того, позивачка у відповіді на відзив звертає увагу, що відповідач не навів жодного правового або математичного обґрунтування своїх висновків про те, що розмір пенсії після перерахунку на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 10 липня 2020 року №21-1394зп про розмір заробітної плати позивача становитиме 16 380,00 грн.

Суд встановив, що вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі №560/2120/20, адміністративне провадження №Пз/9901/9/20, за результатами розгляду зразкової справи, що відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для врахування судом відповідних правових висновки Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та з 09 березня 2011 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми заробітної плати.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 04 травня 2011 року у справі №2а-2098/11 Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва зобов`язано призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років відповідно до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» з 09 березня 2011 року.

Згідно із протоколом №76428 від 24 травня 2011 року Шевченківське районне управління ПФУ призначило позивачці пенсію з 09 березня 2011 року з розрахунку 90% від суми заробітної плати без будь-яких обмежень її максимального розміру.

Позивачка звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою від 31 липня 2020 року про перерахунок пенсії, до якої долучила копію довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 10 липня 2020 року №21-1394зп, видану Офісом Генерального прокурора.

Відповідач розглянув заяву від 31 липня 2020 року та листом від 31 липня 2020 року №2600-0311-8/105887 відмовив в перерахунку пенсії та зазначив, що:

- з урахуванням Рішення Конституційного Суду від 26 березня 2020 року №6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18), статті 152 Конституції України перерахунок пенсії прокурорам Офісу Генерального прокурора здійснюється з 01 квітня 2020 року на підставі довідок про розмір заробітної плати станом на 26 березня 2020 року;

- ГУ ПФУ в м. Києві розглянуло довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії від 10 липня 2020 року №21-1394зп, видану Офісом Генерального прокурора (станом на 26 березня 2020 року), проведений відповідачем перерахунок можливого розміру пенсії, з урахуванням довідки, показав недоцільність такого перерахунку, оскільки розмір пенсії зменшується з 17 366,64 грн. до 16 380,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих станом на дату призначення позивачці пенсії визначалось статтею 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.

Згідно з частиною першою статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Частиною дванадцятою статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною сімнадцятою статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, на момент призначення позивачці пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.

В подальшому до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, внаслідок яких частина сімнадцята статті 501 з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину вісімнадцяту статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

14 жовтня 2014 року прийнятий новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, який набрав чинності 15 липня 2015 року.

Частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (в первинній редакції) передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 501 Закону.

Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, зокрема, внесено зміни:

- частину вісімнадцяту Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;

-частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року, жоден закон не визначав умов (підстав) та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку призначених згідно із Законом України «Про прокуратуру» пенсій.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2018 року у справі №826/15466/16, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року, визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо невиконання пункту 16 розділу ІІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що тратили чинність, деяких законодавчих актів України» та зобов`язано Кабінет Міністрів України забезпечити прийняття нормативно-правового акта про умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Проте, реалізація права на перерахунок пенсії прокурорським працівникам була забезпечена тільки рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019.

Конституційний Суд України 13 грудня 2019 року за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення №7-р(II)/2019, відповідно до якого визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Пунктом 3 Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, з 13 грудня 2019 року Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Слід зазначити, що Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнята постанова від №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» (далі по тексту - Постанова №657), якою визначені схеми посадових окладів працівників прокуратури

Отже, після прийняття рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) у позивачки виникло право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Абзац перший частини третьої стаття 81 Закону України «Про прокуратуру» розмір заробітної плати прокурора окружної прокуратури визначає в розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року та відповідно до пункту 2 частини четвертої зазначеної статті посадові оклади прокурора Офісу Генерального прокурора установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом 1,3.

Проте, Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року №79-VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу доповнено пунктом 26, у відповідності до якого, зокрема, норми статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» застосовуються порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, 26 березня 2020 року відновлено дію статті 81 Закону України «Про прокуратуру» в частині визначення розміру та складових заробітної плати прокурорів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-ІХ, зокрема, змінені редакції статей 7, 10 Закону України «Про прокуратуру», які визначають, що систему прокуратури України становлять: 1) Офіс Генерального прокурора; 2) обласні прокуратури; 3) окружні прокуратури; 5) легалізована антикорупційна прокуратура (частина 1 статті 7); у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура.

Згідно з наказом Генерального прокурора України від 23 грудня 2019 року №351 «Про день початку роботи Офісу Генерального прокурора», днем початку роботи Офісу Генерального прокурора визначено 2 січня 2020 року.

Отже, з 26 березня 2020 року положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» почали застосовуватись до прокурорів, що працюють в Офісі Генерального прокурора.

У зв`язку зі збільшенням розміру посадового окладу позивачки Офісом Генерального прокурора 10 липня 2020 року ОСОБА_1 видана довідка №21-1394зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.

В матеріалах справи міститься копія зазначеної довідки та відповідач не заперечує проти її достовірності.

В довідці від 10 липня 2020 року №21-1394зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7(ІІ)/2019 та від 26 березня 2020 року №6-р/2020 зазначений розмір заробітної плати ОСОБА_1 , з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове соціальне страхування за нормами чинними на 26 березня 2020 року за відповідною посадою заступника начальника управління, який становить 70 248,96 грн.

Суд враховує, що підстави для здійснення перерахунку пенсії позивачки відповідно до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ наразі відсутні, адже ця норма втратила чинність з 15 липня 2015 року. Натомість, у спірних відносинах мають застосовуватись положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру № 1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачка має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 10 липня 2020 року №21-1394зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), а рішення відповідача, оформлене та викладене у листі від 31 липня 2020 року за №2600-0311-8/105887 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Крім того, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача про недоцільність проведення з 01 квітня 2020 року перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 10 липня 2020 року №21-1394зп у зв`язку із зменшенням розміру пенсії позивачки в результаті такого перерахунку з 17 366,64 грн. до 16 380,00 грн. з таких підстав.

Як встановив суд, відповідач не надає жодних обґрунтувань наданому розрахунку, проте, частиною п`ятнадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум, встановлений для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2020 року становить 1 638,00 гривень.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач проводив перерахунок пенсії позивача з урахуванням обмеження розміру встановленого частиною п`ятнадцятою статті 86 Закону України «Про прокуратуру».

Аналогічні зміни про обмеження пенсії максимальним розміром внесені Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» до частини п`ятнадцятої статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, проте, вказана норма набрала чинності з 01 січня 2015 року, тобто, після призначення пенсії позивачу і не може застосовуватися до нього, відповідно до статті 58 Конституції України.

Крім того, частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

В контексті викладеного, застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини 1 статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.

Тобто безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.

Позовна вимога щодо зобов`язання відповідача здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок та виплату пенсії позивачці за вислугу років з розрахунку 90% від розміру місячної заробітної плати, визначеної у довідці Офісу Генерального прокурора від 10 липня 2020 року №21-1394зп є передчасною, оскільки ГУ ПФУ в м. Києві не розглядало заяву ОСОБА_1 від 31 липня 2020 року в цій частині.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що на незмінність відсоткового розміру вже призначених пенсій вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 04 лютого 2019 року за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18.

Таку ж правову позицію Верховний Суд сформував у рішенні від 12 листопада 2019 року у справі №360/1428/17, в якому вказав, що на осіб, яким пенсію було призначено до 01 січня 2016 року, обмеження щодо її максимального розміру не поширюється.

В постанові Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року у справі №127/11720/14-а зазначено, що ... «при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому: внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зміни до статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 501 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, які змін у зв`язку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не зазнали. Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, колегія суддів виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Як встановив суд, позивачці призначена пенсія за вислугу років відповідно Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ з 09 березня 2011 року у розмірі 90% від суми заробітної плати.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок та виплату позивачці пенсії за вислугу років на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 10 липня 2020 року №21-1394зп, без обмеження її максимального розміру та визначити розмір пенсії у відсотках у відповідності до статті 501 Закону України «Про прокуратуру», у редакції, що діяла на час призначення позиваці пенсії.

За таких обставин, суд вважає за необхідне з метою повного та всебічного захисту прав та інтересів позивачки визнати протиправним та скасування рішення відповідача, оформлене та викладене в листі від 31 липня 2020 року за №2600-0311-8/105887 та зобов`язати відповідача здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок та виплату позивачці пенсії за вислугу років без обмежень її максимального (граничного) розміру, з розрахунку 90% від розміру місячної заробітної плати, визначеної у довідці Офісу Генерального прокурора від 10 липня 2020 року №21-1394зп.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок та виплату позивачці пенсії за вислугу років без обмежень її максимального (граничного) розміру, з розрахунку 90% від розміру місячної заробітної плати, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Отже, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1 681,60 грн. за рахунок бюджетний асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене та викладене в листі від 31 липня 2020 року за №2600-0311-8/105887, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років без обмежень її максимального (граничного) розміру, з розрахунку 90 відсотків від розміру місячної заробітної плати, визначеної у довідці Офісу Генерального прокурора від 10 липня 2020 року №21-1394зп, з виплатою різниці між фактично отриманою за цей період та перерахованою сумою пенсії.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368).

Суддя В.А. Кузьменко