
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Київ
31 березня 2021 року справа №640/29109/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)про1) визнання протиправним дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; 2) зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на отримання пільгової пенсії за віком, періоди роботи на посаді гранувальника алмазів у діаманти на Київському державному підприємстві «ІЗУМРУД» (з подальшим його перейменуванням) з 17 липня 1981 року по 05 травня 1982 року та з 18 вересня 1995 року по 29 липня 2002 року; 3) зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 30 липня 2020 року
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні їй пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2; під час звернення до відповідача за призначенням пенсії нею надані всі необхідні документи, які підтверджують наявність стажу для призначення пенсії на пільгових умовах та посилається на практику Верховного Суду.
Ухвалою від 26 листопада 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/29109/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що страховий стаж позивача складає 25 років 7 місяців 24 дні, а пільговий стаж - 9 місяців 19 днів, що не дає їй право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку за Списком №2; до пільгового стажу не можливо зарахувати період роботи з 18 вересня 1995 року по 14 червня 1999 року, оскільки в наказі про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 15 грудня 1994 року №158 відсутнє посилання, яким саме списком передбачена пільгова професія гранувальника алмазів в діаманти.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
За результатами розгляду заяви позивача від 30 липня 2020 року щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку за списком №2 ГУ ПФУ в м. Києві листом від 12 серпня 2020 року №2600-0314-8/112429 повідомило про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж роботи та зазначило, що до пільгового стажу не можливо зарахувати період роботи з 18 вересня 1995 року по 14 червня 1999 року, оскільки в наказі про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 15 грудня 1994 року №158 відсутнє посилання, яким саме списком передбачена пільгова професія гранувальника алмазів в діаманти.
Відповідно до записів №2, 3, 14 - 16, наявної в матеріалах справи, копії трудової книжки серії НОМЕР_1 :
- 17 липня 1981 року позивач «Принята на работу огранщиком алмазов третьего разряда» до Київського заводу «КРИСТАЛЛ» (запис №2);
- 05 травня1982 року позивач «Переведена контролером по режиму в отдел режима» (запис №3);
- 18 вересня 1995 року позивач «Прийнята на роботу огранувальником алмазів у діаманти 3 розряду в цех №2-209» до Київського ДП «ІЗУМРУД»(запис №14);
- Наказом ДАК «Українські поліметали» від 20 липня 1998 року №2/1 Київське ДП «ІЗУМРУД» перейменовано у ДП «Київське державне підприємство «ІЗУМРУД» (запис №15);
- 29 липня 2002 року «Звільнена за власним бажанням ст. 38 КЗпП України» (запис №16).
Всі інші записи в трудовій книжці позивача не відносяться до предмету спору та не заперечуються сторонами, а тому не досліджуються судом.
Також в матеріалах справи наявні довідки видані Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Ізумруд», а саме:
- довідка від 10 лютого 2020 року №216, про пільгову роботу позивача з 17 липня 1981 року по 05 травня 1982 року та з 18 вересня 1995 року по 29 липня 2002 року повний робочий день, зі 100% завантаженістю, виконувана позивачем робота відноситься до робіт передбачених Списком №2;
- довідка від 10 лютого 2020 року №217 року, якою не заперечується проти проведення ГУ ПФУ в м. Києві перевірки первинних документів, що підтверджують пільговий стаж позивача;
- довідка від 10 липня 2020 року №1.01.03/760 про заробітну плату позивача у період з вересня 1995 року по грудень 2000 року (включно) для обчислення пенсії;
- довідка від 10 липня 2020 року №1.01.03/761, якою підтверджується, що суми в довідці про заробітну плату №1.01.03/760 перенесені з оригіналів особових рахунків, які прошнуровані, пронумеровані та знаходяться на зберіганні в архіві підприємства;
- довідка від 10 липня 2020 року №762 про перейменування підприємства, відповідно до якої вбачається, що вказане підприємство неодноразово перейменовано, початкова назва - Київська фабрика по виробництву діамантів.
Відповідно до наказу Київського виробничого об`єднання «Ізумруд» від 15 грудня 1994 року №158«Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» затверджені професії з пільговим пенсійним забезпеченням, зокрема, гранувальник алмазів в діаманти.
Наказом Дочірнього підприємства «Київське державне підприємство «Ізумруд» від 15 червня 1999 року №126 «Про затвердження Переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням» затверджений Перелік робочих місць виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням, складений по результатам атестації робочих місць, працівникам якого підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по списку №2 згідно статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення, до якого включений огранувальник алмазів у діаманти.
Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Закон України «Про пенсійне забезпечення», регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Пункт «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, який набув чинності з 01 квітня 2015 року передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 50 років - по 31 березня 1965 року включно.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Пункт 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції до 11 жовтня 2017 передбачав, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
З урахуванням наведеного, і після набуття чинності нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» правила призначення пенсій за Списком № 2 регламентувались пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Вказане правове регулювання існувало до набрання чинності нормами Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким текст Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» був доповнений, зокрема, статтею 114, згідно частини першої якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у новій редакції був викладений також пункт 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», де зазначається, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 50 років - по 31 березня 1965 року включно.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначені норми закону почали застосовуватись з 01 жовтня 2017 року, з огляду на що, з 01 жовтня 2017 року правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року та пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Правила вказаних законів були повністю уніфікованими.
Однак, в подальшому, рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року.
Так, пунктом 3 рішення Конституційного Суду України рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020 вирішено, що застосуванню підлягає, зокрема, стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Таким чином, з 23 січня 2020 року в Україні існують два Закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за списком №2, а саме: пункт «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року та пункт 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Отже, правила зазначених законів містять розбіжність відносно позивача щодо вікового цензу, у випадку, якщо вона має не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, однак не має 10 років пільгового стажу.
Так, відповідно частини другої пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Статтею 12 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Водночас, пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» встановлено, що працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
При цьому, відповідно до абзацу першого частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Отже, у випадку, якщо позивач не має стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці 10 років, але має не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності відповідного страхового стажу, вона буде мати право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, але відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» віковий ценз зменшується з 55 років, а відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - з 60 років.
Враховуючи частину першу статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року по справі «Щокін проти України» (№ 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 2011 року по справі «Серков проти України» (заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 55 років.
Суд вважає доречним застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у справі №620/2905/20.
Таким чином, для призначення пенсії на пільгових умовах для жінок необхідним є: досягнення віку 50 років, наявність стажу роботи не менше 20 років, з яких не менше 10 років роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Крім того, при відсутності пільгового стажу 10 років,
Як встановив суд, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, 30 липня 2020 року, позивачу виповнилося 56 років та загальний страховий стаж складає 25 років 7 місяців 24 дні.
Підставою відмови відповідачем в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах стала відсутність необхідного пільгового стажу роботи 10 років на роботах із шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком № 2, оскільки в наказі про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 15 грудня 1994 року №158 відсутнє посилання, яким саме списком передбачена пільгова професія гранувальника алмазів в діаманти. Відповідач зарахував до пільгового стажу позивача 9 місяців 19 днів, тобто період роботи позивача з 17 липня 1981 року по 05 травня 1982 року на Київського заводу «Кристалл».
Отже, спірним періодом роботи позивача на роботах із шкідливими і важкими умовами праці є період її роботи з 18 вересня 1995 року по 29 липня 2002 року у Київському ДП «Ізумруд».
З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах наказом Міністерство праці та соціальної політики України наказом від 18 листопада 2005 року №383 затвердило Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі по тексту - Порядок №383).
Згідно з пунктом 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
За правилами пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі по тексту - Порядок №637).
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.
Тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як встановив суд, в зазначений спірний період роботи позивач працювала у Київському ДП «ІЗУМРУД» огранувальником алмазів в діаманти.
В матеріалах справи міститься довідка Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Ізумруд» від 10 лютого 2020 року №216, відповідно до якої у період з 18 вересня 1985 року по 29 липня 2002 року ОСОБА_1 працювала огранувальником алмазів в діаманти у Київському ДП «ІЗУМРУД», працювала повний робочий день, з 100% завантаженістю, іншу роботу не виконувала. Робота огранувальника алмазів в діаманти дає право на пенсію на пільгових умовах по Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року, позиція 23200000-15418 «Огранувальники алмазів у брильянти» в розділі ХХХІІІ «Загальні професії».
Також, в зазначеній довідці вказано, що атестація робочих місць проведена згідно наказів Київського виробничого об`єднання «Ізумруд» від 15 грудня 1994 року №158 та Дочірнього підприємства «Київське державне підприємство «Ізумруд» від 15 червня 1999 року №126, що підтверджується доданими копіями наказів про проведення атестації робочих місць Київського виробничого об`єднання «Ізумруд» від 15 грудня 1994 року та Дочірнього підприємства «Київське державне підприємство «Ізумруд» від 15 червня 1999 року №126, в яких зазначена робота огранувальника алмазів в діаманти, на якій працювала позивач і, яка віднесена до роботи з пільговим пенсійним забезпеченням.
Наведене дає підстави для висновку, що період роботи позивача з 18 вересня 1985 року по 29 липня 2002 року на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, які дають право на пенсію на пільгових умовах, підтверджений належними документами.
Відсутність посилання в наказі про підсумки атестації робочих місць за умовами праці на список, яким передбачена пільгова професія гранувальника алмазів в діаманти, жодним чином не впливає на встановлення факту роботи особи у певний період та на право пільгового призначення їй пенсії.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим не зарахування до пільгового стажу позивача період її роботи в Київському виробничому об`єднання «Ізумруд» огранувальником алмазів в діаманти з 18 вересня 1995 року по 29 липня 2002 року - 6 років 10 місяців 12 днів.
Таким чином, пільговий стаж позивача становить 7 років 8 місяців 1 день, а саме:
- 9 місяців 19 днів, за період роботи огранувальником алмазів в діаманти з 17 липня 1981 року по 05 травня 1982 року на Київського заводу «КРИСТАЛЛ»;
- 6 років 10 місяців 12 днів за період роботи огранувальником алмазів в діаманти з 18 вересня 1995 року по 29 липня 2002 року Київському виробничому об`єднання «Ізумруд».
Отже, позивач не має стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці 10 років, проте має не менше половини стажу на зазначених роботах (7 років 8 місяців 1 день), має загальний страховий стаж - 25 років 7 місяців 24 дні, на день звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах досягла віку 56 років, а тому, має право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до частини другої пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року.
Щодо вимоги позивача зобов`язати ГУ ПФУ в місті Києві призначити позивачу пенсію на пільгових умовах з дати звернення до пенсійного органу за призначенням пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 30 липня 2020 року.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних, зокрема, для призначення пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Тобто, прийняття рішення про призначення пенсії віднесено до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи.
У даному випадку, відповідачем не враховано, що визначальним фактом для призначення пенсії на пільгових умовах є підтвердження зайнятості особи на відповідних роботах, а тому, відмовляючи в призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв незаконно та протиправно.
При цьому, суд зазначає, що вищезазначені обставини та встановлені судом факти дають підстави для зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до вимог частини другої пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року.
З урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача призначити, позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до вимог частини другої пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року з 30 липня 2020 року.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах, періоди роботи на посаді гранувальника алмазів у діаманти на Київському державному підприємстві «ІЗУМРУД» (з подальшим його перейменуванням) з 17 липня 1981 року по 05 травня 1982 року та з 18 вересня 1995 року по 29 липня 2002 року.
4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до вимог частини другої пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року з 30 липня 2020 року.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368).
Суддя В.А. Кузьменко
Судове рішення № 95913643, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 31.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/29109/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: