Рішення № 95913633, 31.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2021 року м. Київ № 826/5634/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.»доГоловного управління ДПС у м. Києвітреті особи:товариство з обмеженою відповідальністю «МТІ» товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» товариство з обмеженою відповідальністю «Тара-пак» товариство з обмеженою відповідальністю «Єврокопі» товариство з обмеженою відповідальністю «В.М.» приватне підприємство «Вітос Принт» іноземне підприємство «Логін» провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2016 року №0018651201 та від 08.10.2015 року №0006312205,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» (код ЄДР 20028213) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2016 року №0018651201 та від 08.10.2015 року №0006312205, прийнятих ДПІ в Оболоніському районі ГУ ДФС у м. Києві, правонаступником якого є ГУ ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДР: 43141267).

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що по акту перевірки від 09.09.2015 №815/26-54-22-05/20028213 здійснювалась документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.», проте ревізор-інспектор не здійснював ні виїзд на товариство, ні перевірку первинних документів по товариству щодо спірних господарських операцій. Суть вказаних в акті порушень з проведенням донарахування та виставленням штрафних санкцій, зводиться до того, що операції безтоварні, так як відсутні товарно-транспортні накладні, та документи складського обліку.

Позивачем зазначено, що господарські операції зі спірними контрагентами були направлені на настання реальних наслідків у формі отримання товару, весь придбаний товар реально надійшов товариству з обмеженою відповідальністю «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.», був відображений у складському, бухгалтерському та податковому обліку та підтверджено його подальший рух по товариству, товар було продано з націнкою з метою отримання прибутку, що теж відображено в бухгалтерському та податковому обліку.

Окрім того, позивач наголосив, що згідно абзацу 1 частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). В той же час, правочини із спірними контрагентами не визнавались в судовому порядку недійсними (нікчемними).

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 для підтвердження дійсності господарської операції обов`язковою умовою є дослідження руху активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, чого податковим органом здійснено не було.

Що стосується відсутності товарно-супроводжуючих документів по деяким взаємовідносинам, то як на час проведення господарських операцій , так на даний час відсутнє будь-яке законодавство, зобов`язуюче постачальника оформляти транспортні накладні, а отримувачу товару вимагати транспортні накладні та зберігати їх по внутрішнім перевезенням, особливо тоді коли це самовивіз товару.

Момент виконання обов`язку продавця щодо передачі товару згідно статті 664 Цивільного кодексу України є вручення товару покупцеві. Цивільний кодекс України не встановлює інших умов вручення товару чи підтвердження його транспортування. Вимога надання інших документів є протизаконною. Підтвердженням такого вручення є накладна на відпуск товару, які були надані ревізору по всім операціям.

Ревізор-інспектор стверджує, що позивачем не надавалися документи складського обліку в той час, як при здійсненні запитів та при проведенні перевірки такі документи не вимагались, складський облік взагалі не перевірявся навіть через те, що ревізор-інспектор в ході виїзної перевірки не відвідувала товариство взагалі.

Також, позивач наголошує, що ревізор відмовилась приймати документи щодо подальшого продажу товару.

Отже, позивач вважає протиправними податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, а самим товариством з обмеженою відповідальністю «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» (далі - ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.») дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту.

Відтак позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Пояснення третіх осіб на стороні позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» (далі - ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг») надало пояснення з належним чином посвідченими копіями первинних документів за відносинами щодо виконання спірних операцій. (т.8, а.с. 47-86).

Зокрема, ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» наголосило, що Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві в рішенні про результати розгляду первинної скарги від 24.12.2015 року №19558/10/26-15-10-05-35 зазначила, що ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» здійснювало реалізацію товарів імпортного виробництва ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.», які нібито не імпортувало в березні 2015 року та протягом 2014-2015 років.

Однак, поставлений товар ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» було придбано ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» у компанії «Shantou Xinqiangde Magnetic Electricity Co. Ltd» по умовах договору поставки від 24.04.2014 року №TD2014-04, укладеного між ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» та цією компанією. Товар було ввезено на територію України у лютому 2015 року на підставі ВМД: від 17.02.2015 року №100270004/2015/296151, від 12.02.2015 року №100270004/2015/295971.

Окрім того, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві здійснювалась перевірка ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним контрактом від 24.04.2014 року №TD2014-04, щодо імпортних операцій за лютий 2015 року, за результатами якої складено акт від 22.05.2015 року №219/26-59-22-04, відповідно до якого встановлено порушення, щодо несвоєчасного отримання товару на суму 3346,20 дол. США.

Відтак, ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» наголошує на тому, що зважаючи на вище викладене, висновок Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, про те що ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» здійснило реалізацію товару ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.», який товариство не імпортувало протягом 2014-2015 років, спростовується вищевказаним актом позапланової перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» також звертає увагу на приписи статтів 184, 198, 201 Податкового кодексу України, з аналізу яких вбачається, що право платника податків на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; фактичного (реального) здійснення оподаткованих операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв`язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання у господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених первинних та інших документів, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної.

Таким чином, ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» правомірно віднесло до податкового кредиту суму ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» з дотриманням вимог статті 198 Податкового кодексу України.

Приватне підприємство «Вітос Принт» (далі - ПП «Вітос Принт») надало пояснення з належним чином посвідченими копіями документів, які посвідчують місцезнаходження підприємства, оприбуткування товару, квитанцій оплати позивачем за товар по спірному договору. (т.8, а.с. 89-90, а.с.7-24).

ПП «Вітос Принт» наголосило на тому, що підприємство створено ще в 1999 році та спеціалізувалось продажу та обслуговуванню комп`ютерів та іншого комп`ютерного, офісного обладнання, в тому числі і оптовому продажу.

В акті перевірки відповідачем вказано на відсутність реальності здійснення господарських операцій через те, що до перевірки ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» не надано товарно-транспортних накладних, а відтак неможливо з`ясувати, ким саме та на якому транспорті перевозився товар та як він оприбутковувався на складі.

ПП «Вітос Принт» у своїх поясненнях повідомляє суду, що працівником ПП «Вітос Принт» ОСОБА_1 видавався товар працівнику ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.», а саме перевезення товару здійснювалось згідно умов договору, транспортом залученим позивачем (т.8, а.с. 7).

Також, підприємство наголосило, що зазначена в акті перевірки заборгованість ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» у розмірі 392 095,00 грн., що існувала станом на 30.04.2015 року, на даний момент відсутня (т.8, а.с. 18-24).

Таким чином, ПП «Вітос Принт» підтримує позовні вимоги ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.».

Товариство з обмеженою відповідальністю «В.М.» (далі - ТОВ «В.М.») надало пояснення з належним чином посвідченими копіями первинних документів за відносинами щодо виконання спірних операцій. (т.8, а.с. 91-163).

ТОВ «В.М.» повідомило суд про те, що юридична особа - закрите акціонерне товариство «В.М.» реорганізована в ТОВ «В.М.» (т.8, а.с.92), та є його правонаступником, згідно статуту.

ТОВ «В.М.» зазначає, що в акті перевірки відповідач ставить під сумнів наявність правовідносин з поставки товарів між ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» та ТОВ «В.М.» без наявних для того причин, оскільки спірні господарські операції були направлені на настання реальних наслідків у формі передачі та отримання товарів.

В акті перевірки відповідача зазначено, що товарно-транспортні накладні не надавались до перевірки, але це не означає, що якщо посадові особи відповідача не перевіряли ці документи, то вони не існують.

ТОВ «В.М.» в поясненнях описало рух поставки товару у квітні 2015 року та надало відповідний перелік документів, зокрема, копії товарно-транспортних накладних (т.8, а.с. 120-147).

Таким чином, ТОВ «В.М.» повністю підтримує позовні вимоги ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.».

Товариство з обмеженою відповідальністю «МТІ» (далі - ТОВ «МТІ») надало пояснення, в яких товариство зазначило наступне. (т.8, а.с. 164-165, а.с. 25-28).

Стосовно заявок на поставку товарів, які передбачені пунктом 4.2 договору поставки укладеного між ТОВ «МТІ» та ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» від 13.08.2012 №204036/1147/12, заявка покупця була передана постачальнику засобами електронного або факсимільного зв`язку. На підставі заявки, яка не є невід`ємною частиною договору поставки, постачальник підготував накладні та рахунки-фактури і відповідний товар. Враховуючи велику кількість заявок (понад 20 тис. за рік) після відпуску товару покупцям та підписанням ними видаткових накладних постачальник не зберігає текст отриманих заявок. Відповідно до пункту 2.3 договору поставки, право власності на товари переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товарів, та пункту 2.4 договору поставки, який передбачає, що ризики випадкового знищення або випадкового пошкодження товарів переходять до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за видатковою накладною.

Стосовно сертифікатів відповідності на товар, ТОВ «МТІ» зазначає, що згідно Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року №28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 року №466/10746, картриджі для принтерів не входять до переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації. Такі документи у паперовому вигляді надаються лише на вимогу покупців. Крім того, ТОВ «МТІ» наголошує, що документ про відповідність товару підтверджує саме, чи відповідає товар встановленим на території України, технічним регламентам, національним стандартам, а не факт поставки.

Стосовно відсутності ланцюга постачання УКТ ЗЕД, ТОВ «МТІ» наводить інформацію у формі таблиці в розрізі найменування покупця, номер/дата податкової накладної, номер/дата видаткової накладної, сума поставки товару за накладною з податком на додану вартість та датою сплати за товар, як доказ безпідставності твердження відповідача про відсутність «ланцюга» постачання (т.8, а.с. 25).

ТОВ «МТІ» підтверджує, що спірний договір з ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» має реальний характер, був реально поставлений товар, оплата за отриманий товар здійснювалась у безготівковому порядку через установу банку. Придбані за договором поставки товари, ТОВ «МТІ» придбавало у постачальників як нерезидентів України, так і резидентів України, що підтверджується документами податкового та первинного бухгалтерського обліку, контрактом з нерезидентом, митними деклараціями, видатковими та податковими документами.

Таким чином, ТОВ «МТІ» повністю підтримує позовні вимоги ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврокопі» (далі - ТОВ «Єврокопі») надало пояснення з належним чином посвідченими копіями первинних документів за відносинами щодо виконання спірних операцій. (т.9 а.с. 1-222).

ТОВ «Єврокопі» зазначає, що останнє зареєстроване ще в 2005 році. Приміщення, яке використовує товариство у своїй господарській діяльності в якості офісно-складського розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності засновнику ТОВ «Єврокопі» - ОСОБА_2 .

Результати податкової перевірки, які відображені в акті від 09.09.2015 №815/26-54-22-05/20028213, ставлять під сумнів наявність правовідносин з поставки товарно-матеріальних цінностей між ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» та ТОВ «Єврокопі» за відсутності до того жодних підстав.

ТОВ «Єврокопі» в своїх поясненнях наголошує на тому, що в акті перевірки досліджувався договір укладений з позивачем від 12.01.2014 №1501257, в той час, як такого договору не існує.

Натомість, між ТОВ «Єврокопі» та ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» мали місце господарські взаємовідносини, що можуть вважатися предметом дослідження, які базувалися на договорі №1501257 від 12.01.2015.

Також, в акті перевірки зазначено, що позивачем не надано до перевірки заявок з приводу поставок товару за договором та сертифікатів відповідності товарів.

ТОВ «Єврокопі» в свою чергу наголошує на тому, що відповідно до пункту 2.5 договору від 12.01.2015 №1501257, укладеного між ТОВ «Єврокопі» та ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» право власності на товари переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за накладною, а тому необхідність в збереженні заявок, які протягом року надходять в кількості понад 10 тисяч - відсутня.

Стосовно сертифікатів відповідності на товар, ТОВ «Єврокопі» зазначає, що згідно Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року №28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 року №466/10746, витратні матеріали до копіювальної техніки, комплектуючі та запчастини до копіювальної техніки, як поставлялися ТОВ «Єврокопі» до ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» за спірним договором, не входять до переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації.

Окрім того, ТОВ «Єврокопі» наголошує на тому, що документ про відповідність товару підтверджує лише ту обставину, що товар відповідає встановленим на території України технічним регламентам, національним стандартам і відповідно не є підтвердженням факту здійснення господарської операції.

Стосовно обов`язку оформлення товарно-транспортних накладних та шляхових листів, ТОВ «Єврокопі» зазначає, що правилами ведення податкового обліку з податку на додану вартість, для наявності права платника податку на податковий кредит не встановлений обов`язок складання спеціальних транспортних документів за договорами поставки, купівлі-продажу, в тому числі товарно-транспортних накладних за типовою формою №1-ТН.

Таким чином, ТОВ «Єврокопі» повністю підтримує позовні вимоги ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.».

Треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Тара-пак» (далі - ТОВ «Тара-пак») та іноземне підприємство «Логін» (далі - ІП «Логін») письмових пояснень суду не надали.

Позиція відповідача.

Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві подала заперечення на позовну заяву (т.8, а.с. 5-6), в яокму просила відмовити ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «МТІ», ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг», ТОВ «Тара-пак», ТОВ «Єврокопі», ТОВ «В.М.», ІП «Логін» та ПП «Вітос Принт».

До перевірки не було надано на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин:

з ІП «Логін» - документів про оприбуткування товару на складі, товарно-транспортних накладних, шляхових листів, тому неможливо з`ясувати ким саме та на якому транспорті перевозився товар;

з ТОВ «МТІ» - заявок щодо поставок товару за спірним договором та сертифікатів відповідності товару, документів про оприбуткування товару на складі, відсутні докази імпортування спірного товару у період лютий, квітень 2015 року;

з ТОВ «Тара-пак» - замовлень на постачання товару, документів про оприбуткування товару на складі, товарно-транспортних накладних, шляхових листів, тому неможливо з`ясувати ким саме та на якому транспорті перевозився товар;

з ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» - документів про оприбуткування товару на складі, товарно-транспортних накладних, шляхових листів, тому неможливо з`ясувати ким саме та на якому транспорті перевозився товар, документів на підставі яких можливо було б дослідити ланцюг походження імпортованого товару;

з ТОВ «Єврокопі» - заявок щодо поставок товару за спірним договором та сертифікатів відповідності товару, документів про оприбуткування товару на складі, товарно-транспортних накладних, шляхових листів, тому неможливо з`ясувати ким саме та на якому транспорті перевозився товар;

з ПП «Вітос Принт» - документів про оприбуткування товару на складі, товарно-транспортних накладних, шляхових листів, тому неможливо з`ясувати ким саме та на якому транспорті перевозився товар;

з ТОВ «В.М.» - документів про оприбуткування товару на складі, товарно-транспортних накладних, шляхових листів, тому неможливо з`ясувати ким саме та на якому транспорті перевозився товар.

З урахуванням викладеного в акті перевірки, відповідач вважає спірні податкові повідомлення-рішення від 27.04.2016 року №0018651201 та від 08.10.2015 року №0006312205 законними та обґрунтованими.

Додаткові пояснення позивача.

Позивач наголошує на тому, що до участі у справі долучено всіх спірних контрагентів в якості третіх осіб, всі контрагенти реально існуючі та надали свої пояснення, надали підтверджуючі документи щодо спірних господарських операцій. Всі контрагенти повністю спростовують доводи відповідача та повністю підтримують позовні вимоги (т.9, а.с. 232-237).

Позивач, також, зазначає, що ним надано суду свідоцтва та витяги про реєстрацію платника податку на додану вартість по всім спірним контрагентам, що є підтвердженням того, що на момент здійснення господарських операцій вони були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, що відповідачем не спростовується (т.9, а.с. 238-245).

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою суду від 11.04.2016 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового засідання.

На підставі розпорядження керівника апарату суду про повторний автоматичний розподіл судових справ від 10.10.2017 року №6132 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017 дану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіну О.А.

Ухвалою судді Кармазіна О.А. від 14.11.2017 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - КАС України), слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У судовому засіданні 01.02.2018 на підставі частини дев`ятої статті 205, розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.

Ухвалою від 31.03.2021 здійснено заміну відповідача ДПІ на правонаступника - ГУ ДПС у м. Києві.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» (код ЄДР 20028213) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ІП «Логін» (ПН 38204178), ТОВ «МТІ» (ПН 13669756), ТОВ «Тара-пак» (ПН 32214479) за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» (ПН 38727037), ТОВ «Єврокопі» (ПН 33603512) за період з 01.03.2015 року по 31.03.2015 року, ІП «Логін» (ПН 38204178), ТОВ «МТІ» (ПН 13669756), ПП «Вітос Принт» (ПН 19137061), ТОВ «В.М.» (ПН 24095427) за період з 01.04.2015 року по 30.04.2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.09.2015 №815/26-54-22-05/20028213 (далі - акт перевірки).

Під час розгляду справи не надано доказів проведення зустрічних звірок з контрагентами позивача.

В ході проведення перевірки ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» занижено суми ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 627 877 грн., у тому числі: за лютий 2015 року в сумі - 70081 грн., за березень 2015 року в сумі - 91794 грн., за квітень 2015 року і сумі - 465710 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 08.10.2015 №0006302205, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 941 378 грн.;

- від 08.10.2015 №0006312205, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 292,00 грн.

Позивач не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві зі скаргою від 26.10.2015 №134.

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 24.12.2015 №19558/10/26-15-10-05-35 скаргу задоволено частково, з огляду на наступне.

В рішенні зазначено, що в акті перевірки встановлено заниження податку на додану вартість за липень-грудень 2014 року на суму 1 097 528,00 грн.

При розгляді первинної скарги встановлено, що ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» по контрагенту ТОВ «В.М.» до податкового кредиту за квітень 2015 року віднесло суми ПДВ у розмірі 51 613,00 грн., однак, перевіряючими було враховану суму в розмірі 58 769,00 грн. різниця складає 7 156,00 грн. (58 769,00 грн. - 51 613,00 грн. ).

Тому, рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 24.12.2015 №19558/10/26-15-10-05-35 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 08.10.2015 №0006312205, а податкове повідомлення-рішення від 08.10.2015 №0006302205 скасоване в частині основного платежу в сумі 7 156,00 грн. та в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3578,00 грн., а в іншій частині залишено без змін.

27.04.2016 Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі акту перевірки та рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 24.12.2015 №19558/10/26-15-10-05-35 винесено нове податкове повідомлення-рішення №0018651201.

Позивач вважає протиправними податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, а ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред`явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

В ході проведення перевірки ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» встановлено відображення в податковому обліку у складі податкового кредиту взаємовідносини з:

- ПП «Логін» (ПН 38204178) на загальну суму 1685569,44 грн. (в т.ч. ПДВ 280928,24 грн.), а саме: за лютий 2015 року в сумі 491983,68 (в т.ч. ПДВ 81997,28 грн.), за квітень 2015 року в сумі 1193585,76 грн. (в т.ч. ПДВ 198930,96);

- ТОВ «МТІ» (ПН 13669756) на загальну суму 802910,40 грн. (в т.ч. ПДВ 133818,40 грн.), а саме: за лютий 2015 року в сумі 157783,44 грн. (в т.ч. ПДВ 26297,24 грн.), за квітень 2015 року в сумі 645126,96 грн. (в т.ч. ПДВ 107521,16 грн.);

- ТОВ «Тара-пак» (ПН 32214479) на загальну суму 81000 грн. (в т.ч. ПДВ 13500 грн.), а саме: за лютий 2015 року в сумі 81000 грн. (в т.ч. ПДВ 13500 грн.);

- ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» (ПН 38727037) на загальну суму 124689,78 грн. (в т.ч. ПДВ 20781,63 грн.), а саме: за березень 2015 року в сумі 124689,78 грн. (в т.ч. ПДВ 20781,63 грн.);

- ТОВ «Єврокопі» (ПН 33603512) на загальну суму 115791,12 грн. (в т.ч. ПДВ 19298,52 грн.), а саме: за березень 2015 року в сумі 115791,12 грн. (в т.ч. ПДВ 19298,52 грн.);

- ПП «Вітос Принт» (ПН 19137061) на загальну суму 124746,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20791,00 грн.), а саме: за квітень 2015 року в сумі 604682,82 грн. (в т.ч. ПДВ 100780,47 грн.);

- ТОВ «В.М.» (ПН 24095427) на загальну суму 352614,36 грн. (в т.ч. ПДВ 58769,06 грн.), а саме: за квітень 2015 року в сумі 352614,36 грн. (в т.ч. ПДВ 58769,06 грн.).

З акту перевірки вбачається, що ревізором приводився аналіз письмових пояснень та документів в обревізованих в ході проведення документальної перевірки.

Так, за актом перевірки та під час розгляду справи судом проаналізовані зміст, умови та обставини виконання наступних договорів.

Між ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» та ТОВ «МТІ» укладено договір поставки від 13.08.2012 №204036/1147/12, відповідно до якого постачальник зобов`язується протягом чинності цього договору поставити та передати у власність покупцеві товар (партію товару) на підставі заявки в кількості і в строки згідно умов цього договору та додатків до нього, що є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити товар (партію товару) згідно з умовами цього договору.

Поставка товару здійснюється на умовах DDP згідно ІНКОТЕРМС 2000. Пунктом поставки товарів за даним договором є склад покупця. Передача товару від продавця до покупця здійснюється шляхом підписання товарних накладних на партію.

Підтвердження якості товару з боку постачальника є надання покупцеві на його вимогу копій сертифікатів відповідності.

Згідно доводів ревізора зазначених в акті перевірки, до перевірки не було надано документів, які підтверджують чинність вище зазначеного договору, зокрема, заявок щодо поставок товару за вищенаведеним договором та сертифікатів відповідності, а також ревізором не вдалось встановити ланцюг постачальників товару УКТ ЗЕД ТОВ «МТІ».

Однак, позивач та ТОВ «МТІ» в письмових поясненнях заперечували проти вказаних в акті перевірки тверджень відповідача.

На підтвердження реальності фінансово-господарських операцій між ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» та ТОВ «МТІ», позивачем надано: копії договору, специфікацій, реєстр прибуткових накладних, копії видаткових та податкових накладних.

В свою чергу ТОВ «МТІ» надало таблицю (т.8, а.с. 25), в якій наведено інформацію в розрізі найменування покупця, номер/дата податкової накладної, номер/дата видаткової накладної, сума поставки товару за накладною з ПДВ та датою сплати за товар, найменування постачальників з кодом УКТ ЗЕД 8443999090, номерами ГТД, як доказ безпідставності тверджень про відсутність «ланцюга» постачання.

Між ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» та ІП «Логін» укладено договір поставки від 10.03.2015 №60/В-188-2015, відповідно до якого постачальник здійснюючи оптову торгівлю непродовольчими товарами, поставляє та передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує товар. Найменування, ціна за одиницю товару та кількість товару, що поставляється за цим договором визначається у накладних.

Товар поставляється та передається у власність покупцю вільними від усіх і будь-яких зобов`язань і обтяжень перед третіми особами. Поставка товару за цим договором здійснюється на умовах EXW, а саме: «франко завод-склад постачальника», який на момент підписання договору знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18-а, шляхом самовивозу товару покупцем зі складу постачальника транспортом покупця та за його рахунок.

Згідно тверджень відповідача, що зазначені в акті перевірки до перевірки не надані документи про оприбуткування товару на складі, товарно-транспортні накладні, шляхові листи, тому неможливо з`ясувати ким саме та на якому транспорті перевозився товар.

Проте, позивач не погоджується із вказаними твердженнями та на підтвердження реальності фінансово-господарських операцій між ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» та ІП «Логін» надає наступні документи: копію договору, специфікації, видаткових, прибуткових та податкових накладних.

Між ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» та ТОВ «Тара-пак» укладено договір купівлі-продажу від 01.01.2011 №11/1, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товари, кількість та часткове співвідношення яких (асортимент, сортамент, номенклатура), за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються в рахунку, який складається на підставі замовлення покупця.

Ціна на товар є договірною ціною між продавцем та покупцем, з урахуванням ПДВ, і вказується в кожному рахунку, що укладається продавцем протягом дії цього договору.

Умови поставки: самовивіз товару покупцем зі складу постачальника своїм транспортом та за свій рахунок. Сторони встановлюють, що факт прийняття товарів покупця від продавця є підтвердженням виникнення правовідношення між сторонами, обумовленого цим договором.

Згідно тверджень відповідача, що зазначені в акті перевірки ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» не надано замовлень, документів про оприбуткування товару на складі, товарно-транспортних накладних, шляхових листів, тому неможливо з`ясувати ким саме та на якому транспорті перевозився товар.

Проте, позивач не погоджується із вказаними твердженнями та на підтвердження реальності фінансово-господарських операцій між ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» та ТОВ «Тара-пак» надано копію договору, додатку до договору, рахунку на оплату, видаткової, прибуткової, податкової накладної.

Між ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» та ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» укладено договір поставки від 14.01.2014 №0031, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власністю покупцю товар, перелік якого вказано у специфікації, а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

Поставка товару здійснюється за цим договором на умовах EXW, франко завод (м. Київ), місце поставки - склад постачальника (м. Київ, вул. С. Хохлових, 8).

Згідно тверджень відповідача, що зазначені в акті перевірки ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» не надано замовлень, документів про оприбуткування товару на складі, товарно-транспортних накладних, шляхових листів, тому неможливо з`ясувати ким саме та на якому транспорті перевозився товар.

Проте, ані позивач, ані ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» не погоджуються із вказаними твердженнями та на підтвердження реальності фінансово-господарських операцій ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» надало копії договору, специфікації, видаткових, прибуткових та податкових накладних.

В свою чергу, ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг» надало належним чином завірені копії видаткових накладних та довіреностей, податкових накладних, вантажно митних декларацій, що підтверджують реальність господарських операцій з позивачем та хибність висновків акту перевірки.

Між ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» та ТОВ «Єврокопі» укладено договір поставки від 12.01.2015 №1501257, відповідно до якого продавець продає, а покупець приймає і зобов`язується оплатити товар, асортимент, номенклатуру, кількість і вартість якого визначається в рахунках на оплату конкретної партії товару.

Сторони погоджують асортимент, кількість товару, ціну та вартість партії поставки товарів шляхом надіслання покупцем заявки постачальнику, в якій покупець вказує асортимент та кількість товару в партії поставки та місце поставки товару, якщо воно відрізняється від вказаного у договорі.

Згідно тверджень відповідача, що зазначені в акті перевірки ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» не надано заявок замовлень та сертифікатів відповідності товару, документів про оприбуткування товару на складі, товарно-транспортних накладних, шляхових листів, тому неможливо з`ясувати ким саме та на якому транспорті перевозився товар.

Проте, ані позивач, ані ТОВ «Єврокопі» не погоджуються із вказаними твердженнями та на підтвердження реальності фінансово-господарських операцій ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» надало копії видаткових, прибуткових та податкових накладних.

ТОВ «Єврокопі» в своїх поясненнях звернуло увагу суду на те, що в акті перевірки зазначена дата спірного договору 12.01.2014, в той час як вірна дата - 12.01.2015 (т.9, а.с. 106-107). Окрім того, ТОВ «Єврокопі» на підтвердження реальності господарських операцій із позивачем надало копії видаткових накладних, довіреностей, рахунків фактур, податкових накладних.

Між ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» та ПП «Вітос Принт» укладено договір поставки продукції від 03.01.2013 №71, відповідно до якого постачальник бере на себе зобов`язання поставити та передати у власність, а покупець бере на себе зобов`язання прийняти та оплатити витратні матеріали, офісну техніку та аксесуари до неї відповідно до товаро-супроводжувальних документів.

Асортимент, кількість та ціна товару, який входить у конкретну партію поставки остаточно узгоджується сторонами в рахунку та вказується у видатковій накладній.

Поставка товару здійснюється зі складів постачальника, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Клименко, 4, кв. 18.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту отримання його на складі постачальника, після підписання видаткової накладної або на складі перевізника, на якому покупець отримує товар, після підписання документа про приймання товару (вантажної декларації).

Згідно тверджень відповідача, що зазначені в акті перевірки ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» не надано документів про оприбуткування товару на складі, товарно-транспортних накладних, шляхових листів, тому неможливо з`ясувати ким саме та на якому транспорті перевозився товар.

Окрім того, відповідач наголошує, на тому що станом на 30.04.2015 у позивача існувала кредиторська заборгованість у розмірі 392 095,00 грн.

Проте, ПП «Вітос Принт» у своїх письмових поясненнях звернуло увагу суду на те, що заборгованість ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» у розмірі 392 095,00 грн., що існувала станом на 30.04.2015 року, на даний момент відсутня (т.8, а.с. 18-24).

Матеріали справи свідчать, що ні позивач, ні ПП «Вітос Принт» не погоджуються із зазначеними в акті перевірки твердженнями відповідача та на підтвердження реальності фінансово-господарських операцій ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» надало копії договору, видаткових, прибуткових та податкових накладних.

А в свою чергу ПП «Вітос Принт» надало копію докладної працівника ОСОБА_1 на ім`я директора ПП «Вітос Принт» про те, що ним видано товар за накладними зі складу підприємства, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. І. Клименка, буд. 4, кв. 18, представнику ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.», який здійснював доставку товару на склад покупця транспортом залученим покупцем. Раніше цей товар був поставлений постачальниками та оприбуткований по складу ПП «Вітос Принт».

Також, ПП «Вітос Принт» надало копії документів, що підтверджують оприбуткування товарів, що придбавалися позивачем, по складу ПП «Вітос Принт»; банківських виписок, що підтверджують оплату позивачем за накладними.

Між ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» та ТОВ «В.М.» укладено договір поставки продукції від 02.07.2012 №ВМ6601, відповідно до якого постачальник бере на себе зобов`язання поставити у продовж строку дії цього договору та передати у власність покупця, а покупець бере на себе зобов`язання прийняти та оплатити постачальнику витратні матеріали, офісну техніку та аксесуари до неї, відповідно до заявок у письмовій формі, остаточно узгоджених згідно виставлених постачальником рахунків та визначених у видаткових накладних й інших товарно-супроводжуючих документах, оформлених у встановленому порядку, які складають невід`ємну частину цього договору.

Ціни на товари, що постачаються постачальником згідно цього договору є вільними відпускними на умовах EXW Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс у редакції 2010 року і вказуються у прайс-листку постачальника.

Поставки товару здійснюються зі складу постачальника на умовах EXW Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс у редакції 2010 року, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 114.

Суд звертає увагу, що в акті перевірки договір поставки укладений між ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» та ТОВ «В.М.» не досліджувався.

Згідно тверджень відповідача, що зазначені в акті перевірки ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» не надано документів про оприбуткування товару на складі, товарно-транспортних накладних, шляхових листів, тому неможливо з`ясувати ким саме та на якому транспорті перевозився товар.

Проте, позивач та ТОВ «В.М.» вважають зазначені в акті перевірки висновки необґрунтованими, та на підтвердження реальності фінансово-господарських операцій позивачем надано копії договору, рахунків-фактур, прибуткових та податкових накладних.

В свою чергу, ТОВ «В.М.» надало копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, оборотно-сальдових відомостей ТМЦ, що на їх думку, спростовує твердження ревізора, які зазначені в акті перевірки.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє з 01 січня 2015 року) об`єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд встановив, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин (видаткові накладні), відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оформлені належним чином, містять відмітки та підписи уповноважених осіб, відображають суть спірних операцій, а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують участь контрагентів у виконанні обумовлених поставок.

З приводу ж посилання відповідача на відсутність у позивача документів, які б підтверджували транспортування та зберігання товару, суд зазначає, що в більшості випадках товар передавався на умовах EXW (франко-склад, завод) на складі постачальника та перевозився позивачем власним транспортом. Тобто, у даних конкретних випадках позивач не мав обов`язку в оформленні товарно-транспортних накладних, оскільки достатнім було оформлення поставки накладною, актом, іншим подібним документом про прийняття товару на складі. Відповідно, у позивача був відсутній обов`язок по оформленню складських документів, оскільки товар зберігався контрагентами.

Натомість до матеріалів справи позивачем залучено докази наявності у нього транспортних засобів, подорожні листи щодо роботи автомобілів, акти списання пального, товарно-транспортні накладні тощо, що у сукупності підтверджує фактичну поставку спірного товару власними силами позивача. Відповідачем ж не надано суду доказів, які б спростовували ці обставини.

Досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» здійснює діяльність у сфері виробництва комп`ютерів і периферійного устаткування, роздрібної торгівлі комп`ютерами, периферійним устаткуванням та програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах, ремонту комп`ютерів і периферійного устаткування, що узгоджується із видом поставленого контрагентами товару.

При цьому з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» на підставі договору оренди №2511 від 25 листопада 2014 року орендує у ТОВ «СНВК «Юпітер» частину будівлі, яка знаходиться за адресою: 08131, Україна, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Леніна, 114, та складається з складських, побутових та технічних приміщень, загальною площею 1451 кв. м.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснює господарську діяльність з купівлі-продажу товарів та відповідного виробництва. Для ведення господарської діяльності у ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» наявні необхідні основні засоби.

На підставі наявних у справі доказів суд також встановив, що придбаний ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» у його контрагентів - ТОВ «МТІ», ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг», ТОВ «Тара-пак», ТОВ «Єврокопі», ТОВ «В.М.», ПП «Вітос Принт», ІП «Логін» товар в подальшому реалізовано позивачем на адресу третіх осіб (т.4, т.7 - диск).

Наведене загалом свідчить про пов`язаність спірних операцій із господарської діяльністю позивача та про їх реальний характер.

На підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання товарів для провадження господарської діяльності позивач надав до суду копії наступних документів: господарські договори поставки та купівлі-продажу, специфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля, податкові накладні, журнал реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, розрахункові документи; господарські договори поставки, специфікації щодо подальшого продажу придбаного товару; договори оренди з додатками та додатковим угодами до них, бухгалтерські документи тощо, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження фактичного здійснення господарських операцій вказує, що ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» здійснювало витрати на придбання у ТОВ «МТІ», ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг», ТОВ «Тара-пак», ТОВ «Єврокопі», ТОВ «В.М.», ПП «Вітос Принт», ІП «Логін» товарів для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Крім того, у зв`язку зі здійсненням спірних операцій позивач отримав економічний ефект від подальшого продажу придбаного товару у вигляді прибутку, що відображено ним у відповідних податкових деклараціях з податку на прибуток у складі доходу за звітний період (т.7, а.с. 3-7); у свою чергу в акті перевірки відповідачем не встановлено порушень з приводу формування ТОВ «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» доходу, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток.

За таких підстав, суд вважає, що позивач правомірно формував витрати за перевірений період по взаємовідносинам із ТОВ «МТІ», ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг», ТОВ «Тара-пак», ТОВ «Єврокопі», ТОВ «В.М.», ПП «Вітос Принт», ІП «Логін».

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «МТІ», ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг», ТОВ «Тара-пак», ТОВ «Єврокопі», ТОВ «В.М.», ПП «Вітос Принт», ІП «Логін» були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.9, а.с. 239 - 245).

Оцінюючи правомірність висновків акту перевірки про безпідставне включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум податку по відносинах із постачальниками, суд керується наступним.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв`язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ «МТІ», ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг», ТОВ «Тара-пак», ТОВ «Єврокопі», ТОВ «В.М.», ПП «Вітос Принт», ІП «Логін» товарів безпосередньо пов`язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дата виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ «МТІ», ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг», ТОВ «Тара-пак», ТОВ «Єврокопі», ТОВ «В.М.», ПП «Вітос Принт», ІП «Логін», були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (т.9, а.с. 3-7).

При цьому суд враховує, що Податковий кодекс України не містить положень, які б визначали можливість нівелювання сум податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованих на підставі податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, у разі подальшого анулювання реєстрації такого контрагента-постачальника платником з податку на додану вартість.

Порушень ж з приводу реєстрації податкових накладних, виписаних підприємствами-постачальниками, у Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки не встановлено.

За загальними висновками Європейського Суду з прав людини «справедливий баланс» не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ «МТІ», ТОВ «Торговий дім «Медіа-Трейдінг», ТОВ «Тара-пак», ТОВ «Єврокопі», ТОВ «В.М.», ПП «Вітос Принт», ІП «Логін», тому, висновки актів перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість протиправним.

Підсумовуючи, суд наголошує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У даному випадку, враховуючи вищенаведене в сукупності, а також обов`язок відповідача, встановлений частини другої статті 2 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність з боку контролюючого органу вчинення позивачем заявлених в акті перевірки порушень податкового законодавства та, відповідно, законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, а відтак суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Враховуючи наведене та положення статті 139 КАС України позивачу підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 13964,04 грн. (пл. дор. № 573 від 06.04.2016).

Підсумовуючи, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі - як зазначено вище.

Керуючись положеннями ст. ст. 2, 5 - 11, 14, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» (код ЄДРПОУ 20028213, 04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 160) - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.04.2016 № 0018651201 та від 08.10.2015 №0006312205, які прийняті Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39468697, 04213, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 58).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворлдвайд Мануфакчурінг, І.Д.» (код ЄДРПОУ 20028213, 04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 160) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 код ЄДР: 43141267) 13964,04 грн. (тринадцять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири грн. 04. коп.) на відшкодування судового збору, сплаченого за пл. дор. № 573 від 06.04.2016.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін