Рішення № 95913493, 30.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2021 року м. Київ № 640/15415/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

до Державної установи "Інститут невідкладної та відновлювальної хірургії ім. В.К.Гусака НАМНУ"

про стягнення заборгованості у сумі 647 716, 74 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві із позовом до Державної установи "Інститут невідкладної та відновлювальної хірургії ім. В.К.Гусака НАМНУ" про стягнення заборгованості у сумі 647 716, 74 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Так, позовні вимоги мотивовані тим, що в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві знаходиться на обліку Державна установа "Інститут невідкладної та відновлювальної хірургії ім. В. К. Гусака НАМНУ". Згідно вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Пенсійним фондом сплачуються пенсії, особам, що працювали в Державній установі "Інститут невідкладної та відновлювальної хірургії ім. В. К. Гусака НАМНУ" за Списком №1,№2. Так, за період з 01.01.2017 по 30.06.2019 позивачем було сплачено пенсії на пільгових умовах у розмірі 647 716, 74 грн., внаслідок чого, у відповідача утворилася заборгованість з відшкодування фактичних витрат, понесених Головним управлінням Пенсійного фонду України на виплата і доставку пільгових пенсій.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, у зв`язку з чим, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Державна установа "Інститут невідкладної та відновлювальної хірургії ім. В.К. Гусака НАМНУ" перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

Так, Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві було складено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), відповідно до якого, у відповідача за період 01.029.2017 - 30.06.2019 встановлено заборгованість по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №1, 2 на загальну суму 647 716, 74 грн., з яких ( сп.1 - 568 794,49 грн.; сп.2 - 78 922,25грн.) в тому числі: вересень 2017 року сп.1 з розрахунку 25 507,71 грн.; сп2 -на суму 6 357,91грн. жовтень 2017 року сп.із розрахунку 22 897,41 грн.; сп2 - на суму 6 357,91грн. листопад 2017 року сп.із розрахунку 23 425,70 грн.; сп2 -на суму 25 875,63 грн. грудень 2017 року сп. 1 із розрахунку 50 808,89 грн.; сп. 2 на суму 6 642,79 грн. січень 2018 року сп. 1 із розрахунку 26 981,65 грн.; сп. 2 - на суму 6 622,18 грн. лютий 2018 року сп.1 з розрахунку -11 223,21 грн.; сп. 2 - на суму 830,26 грн. березень 2018 року сп.1 з розрахунку 50 388,19 грн.; сп. 2 -на суму 6 622,18грн. квітень 2018 року сп.1 з розрахунку 26 981,72 грн.; сп. 2 - на суму -29 797,47 грн. травень 2018 року сп. 1 із розрахунку 26 981,72 грн.; сп2 - на суму 4 021,74 грн. червень 2018 рокусп.1 з розрахунку 26 981,72 грн. сп. 2 - на суму 4 021,75 грн. липень 2018 року сп.1 з розрахунку 26 981,72 грн. сп2 - на суму 4 021,75 грн. серпень 2018 року сп.1 з розрахунку 26 981,72 грн. сп2 - на суму 4 021,75 грн вересень 2018 року сп.1 з розрахунку 26 981,72грн.сп. 2 - на суму 4 021,75 грн. жовтень 2018 року сп.1 з розрахунку 26 981,72 грн. сп.2 - на суму 4 021,75 грн. листопад 2018 року сп.1 з розрахунку 26 981,72 грн. сп2 - на суму 4 021 грн. грудень 2018 року сп.1 з розрахунку 26 981,72 грн. сп2 - на суму 4 021,75 грн. січень 2019 року сп.1 з розрахунку 26 981,72 грн. сп2 - на суму 4 021,75 грн. лютий 2019 року сп.1 з розрахунку 31 543,72 грн. сп2 - на суму 4 021,75 грн березень 2019 року сп.1 з розрахунку 27 399,72грн. сп2 - на суму 4 021,75 грн. квітень 2019 року сп.1 з розрахунку 27 399,72 грн. сп2 - на суму 4 021,75 грн травень 2019 року сп.1 з розрахунку 688,79 грн. сп2 - на суму 8 392,60 грн червень 2019 року сп.1 з розрахунку 23 159,00грн. сп. 2 - на суму -7 242,73 грн.

Оскільки заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно ст. 13 Закону № 1788-XII (список № 2) відповідачем добровільно сплачена не була, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Спірні правовідносини регулюються Законами України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі Інструкція № 21-1).

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 1 розд. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року № 28-2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (далі - Положення), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Пунктом 2 Положення визначено, що управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.

Серед основних завдань управління, відповідно до п. 3 Положення, зокрема, є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; забезпечення ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.

Як вбачається з п. 4 цього Положення, управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів; за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду, інших джерел, визначених законодавством.

Здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів, а також застосовує фінансові санкції, передбачені законом, тобто таким чином законодавчо визначено повноваження Пенсійного фонду України звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Отже, органи Пенсійного фонду України мають законодавчо визначені повноваження звертатися до суду із такими позовами; відносини, що стали підставою позову виникають незалежно від волі платника внеску; в цих відносинах бере участь орган державної влади; ці відносини здійснюються за методом влади і підпорядкування; метою вступу органу Пенсійного фонду України у ці відносини є публічний інтерес, а саме - забезпечення безперебійного функціонування пенсійної системи України. Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у цій сфері правовідносин, а тому спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, і їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

У той же час законодавець передбачив, що до запровадження такого пенсійного забезпечення пенсії вказаним особам призначаються відповідно до норм цього Закону, а покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій здійснюється у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За змістом ст. 23 Закону № 1058-IV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та у судовому порядку.

Таким чином, спір, що виник у справі за участю управління Пенсійного фонду України, як органу виконавчої влади і який у спірних правовідносинах безпосередньо реалізує надані законодавством владні управлінські функції, з роботодавцем про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 13 Закону № 1788-XII визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

За правилами абзацу 5 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

В абзаці 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до п. «в» - «е» та «ж» ст. 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до п. «в» - «е» та «ж» ст. 13 Закону № 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу 5 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду України та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб. Так, згідно зі ст. 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті ст. 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 01 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі ст. 14 Закону № 1788-XII.

Отже, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 30 січня 2018 року (справа № 820/3678/15), від 26 червня 2018 року (справа № 804/8277/14).

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в Інструкції.

За приписами п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів ПФУ щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Пунктом 6.7 Інструкції встановлено, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Д в сумі оказів, які могли б свідчити про сплату заборгованості у повному обсязі на час розгляду справи відповідачем суду надано не було, отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підприємство зобов`язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених особам відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, та сума, відображена в позовній заяві, підтверджується належними доказами, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Приймаючи до уваги те, що матеріали адміністративної справи не містять в собі доказів понесення позивачем судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведення експертиз, а стягнення сплаченого судового збору, з урахуванням приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України України , суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 5-11,19,72,90,-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) задовольнити.

Стягнути з Державної установи «Інститут невідкладної і відновлювальної хірургії ім. В.К. Гусака Національної академії медичних наук України» ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) ьзаборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.09.2017 по 30.06.2019 заборгованість у сумі 647 716 (шістсот сорок сім тисяч сімсот шістнадцять) грн. 74 коп. на розрахунковий рахунок №25607306208000, код платежу 50020600.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Суддя А.С. Мазур