Рішення № 95913490, 30.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2021 року м. Київ № 640/29439/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, викладені в листах від 18.09.2020 №21391-21902/П- 02/8-2600/20 та від 28.10.2020 №24537-25305/П-02/8-2600/20, щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років, виходячи з розрахунку 84% від суми місячної заробітної плати та без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури згідно заяв від 23.07.2020, 21.08.2020, 29.09.2020 та довідки від 18.06.2020 № 21-1290зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої Офісом Генерального прокурора;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести з 01.04.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років ОСОБА_1 відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VH (на час призначення пенсії - ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХП) виходячи з розрахунку 84% від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), зазначеної у графі «усього» у довідці від 18.06.2020 № 21- 1290зп Офісу Генерального прокурора, без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром, та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат.

Мотивуючи позовні вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку його пенсії, виходячи з розрахунку 84% від суми місячної заробітної плати, який визначено у довідці Офісу Генерального прокурора 18.06.2020 № 21- 1290зп без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром, є незаконними та такими, що грубо порушують його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення.

Звертає увагу на те, що його право на пенсію у розмірі 84% від чинної заробітної плати за відповідною посадою встановлено постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2016 у справі №361/2534/16-а, яка набрала законної сили.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, що пенсію позивачу обчислено на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи та відповідно до норм чинного законодавства.

Позивач скористався правом надати відповідь на відзив, у якому послався на безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Із заявою про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи до суду не звертались.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та з 2007 року отримує пенсію за вислугу років призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ у розмірі 84% від суми місячної заробітної плати.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2016 у справі №361/2534/16-а, яка набрала законної сили, зобов`язано управління Пенсійного фонду перерахувати позивачу пенсію у розмірі 84% від суми місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру.

18.06.2020 Офісом Генерального прокурора видано ОСОБА_1 довідку №21-1290зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

Вказана довідка Офісом Генерального прокурора видана ОСОБА_1 відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7(II)/2019 та від 26.03.2020 № 6-р/2020 за нормами чинними на 26.03.2020 за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора відділу, яка становить всього 62166,66 грн.

23.07.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії за вислугою років у розмірі 84% від суми місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру.

Листом від 18.09.2020 № 21391-21902/П-02/82600/20 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про те, що перерахунок пенсії проведений відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII у розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Вказано, що при визначенні розміру пенсії врахована норма Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24.12.2015, де у частині п`ятнадцятій статті 86 Закону України «Про прокуратуру» зазначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. З огляду на зазначене, розмір пенсії з 01.04.2020 склав 16380 грн., а з 01.07.2020 - 17120,00 грн.

29.09.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії за вислугою років у розмірі 84% від суми місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру

Листом від 28.10.2020 № 24537-25305/П-02/82600/20 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачу у перерахунку пенсії згідно з статтею 86 Закону України «Про прокуратуру.

Не погоджуючи з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих станом на дату призначення позивачу пенсії визначалось статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ.

Згідно з частиною першою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Частиною дванадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

У відповідності до частини сімнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ.

В подальшому до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, внаслідок яких частина сімнадцята статті 50-1 з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІ внесено зміни, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, який набрав чинності 15 липня 2015 року.

Частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (в первинній редакції) передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.

Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, зокрема, внесено зміни:

- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;

- частину двадцяту статті 86 Закону України від 14.10.2014 «Про прокуратуру» №1697-VІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Таким чином, починаючи з 01.01.2015, жоден закон не визначав умов (підстав) та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

У згаданому рішенні Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Частина двадцята статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій.

Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема, питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Відповідно до положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якою особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

При цьому, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки Офісу генерального прокурора від 18.06.2020 №21-1290зп.

Як убачається з матеріалів справи, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснило перерахунок пенсії позивача з 01.04.2020 на підставі довідки про заробітну плату, виданої Офісом Генерального прокурора від 18.06.2020 №21-1290зп (із заробітної плати - 32166,66 грн.).

Відповідно до листів Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.09.2020 № 21391-21902/П-02/82600/20 та від 28.10.2020 № 24537-25305/П-02/82600/20 перерахунок пенсії позивача проведено в розмірі 60% заробітної плати з урахуванням обмеження максимальним розміром пенсії, передбаченим статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» та розмір її складає з 01.07.2020 - 17 120,00 грн.

Своєю чергою, відповідач у відповідь на заяви позивача (від 23.07.2020 та від 29.09.2020) відмовив в перерахунку пенсії в розмірі 84% від суми місячної заробітної плати без обмеження максимальним розміром з посиланням на статтю 86 статті Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2114 №1697-VІІ, в редакції чинній на дату здійснення перерахунку, якою встановлено, шо пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється в розмірі 60% від суми місячної заробітної плати.

З даного приводу, суд зазначає наступне.

Частина друга статті 86 Закону № 1697-VII визначає, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Системний аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що розмір пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

В свою чергу, частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII, яка регулює порядок перерахунку пенсії, не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини суд зазначає про наявність у позивача права на перерахунок та отримання пенсії на підставі частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII з урахуванням її розміру визначеного як 84 відсотків місячної заробітної плати.

Щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2016 у справі № 361/2534/16-а позов ОСОБА_1 до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано неправомірними дії Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Зобов`язано Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2016, виходячи з розрахунку 84% від суми місячної заробітної плати, визначеної у довідці Генеральної прокуратури України від 17.03.2016 № 18-477зп, без обмеження максимального (граничного) розміру пенсії та виплатити різницю в розмірі пенсії за минулий час з урахуванням раніше проведених виплат.

Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

За загальним правилом, визначеним у пункті 4 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV зі змінами, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Приписи наведеної правової норми необхідно застосовувати й у даному випадку, а тому перерахунок призначеної позивачу пенсії, який призведе до зменшення обсягу його соціальних прав та гарантій є неприпустимим і виключає можливість прийняття суб`єктом владних повноважень рішень або вчинення ним дій, які б звужували зміст, обсяг існуючих соціальних гарантій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача, що перерахунок пенсії позивача здійснюється із розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є необґрунтованим та, відповідно, перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 18.06.2020 № 21-1290зп з розрахунку 84% від розміру місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії є доцільним.

Суд зазначає, що позивач у позові просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, викладені в листах від 18.09.2020 №21391-21902/П- 02/8-2600/20 та від 28.10.2020 №24537-25305/П-02/8-2600/20, щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років, виходячи з розрахунку 84% від суми місячної заробітної плати та без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури згідно заяв від 23.07.2020, 21.08.2020, 29.09.2020 та довідки від 18.06.2020 № 21-1290зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої Офісом Генерального прокурора.

Однак, суд зауважує, що викладені у листах 18.09.2020 №21391-21902/П- 02/8-2600/20 та від 28.10.2020 №24537-25305/П-02/8-2600/20 відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за вислугою років є рішеннями суб`єкта владних повноважень, які створюють для позивача негативні наслідки, тому при виборі належного та ефективного способу захисту порушеного права суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлених листами від 18.09.2020 №21391-21902/П-02/8-2600/20 та від 28.10.2020 №24537-25305/П-02/8-2600/20, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 84% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 18.06.2020 № 21-1290зп без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром.

У свою чергу, позовні вимоги визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задоволенню не підлягають, оскільки належним та достатнім способом захисту порушеного права є визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлених листами від 18.09.2020 №21391-21902/П-02/8-2600/20 та від 28.10.2020 №24537-25305/П-02/8-2600/20, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 84% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 18.06.2020 № 21-1290зп без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що виплата пенсії позивачу здійснюється з урахуванням постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2016 у справі № 361/2534/16-а без обмеження її максимального розміру у розмірі 84% від розміру його місячної заробітної плати, та зважаючи на недопущення погіршення стану позивача, який існував до звернення до суду із даним позовом, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з 01.04.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 84 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати, відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 18.06.2020 № 21-1290зп, без обмежень її максимального розміру з урахуванням раніше проведених виплат.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є частково обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.

Під час звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується оригіналом квитанції від 24.11.2020 № ПН1534.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлених листами від 18.09.2020 №21391-21902/П-02/8-2600/20 та від 28.10.2020 №24537-25305/П-02/8-2600/20, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 84% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 18.06.2020 № 21-1290зп без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код: 42098368) здійснити з 01.04.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 84 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати, відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 18.06.2020 № 21-1290зп, без обмежень її максимального розміру з урахуванням раніше проведених виплат.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368, зареєстроване місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 30.03.2021.

Суддя Т.П. Балась