Ухвала суду № 95913439, 30.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

30 березня 2021 року справа №640/2694/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі

за позовомАкціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз»доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугпровизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - відповідач), в якому просило: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо забезпечення належного розгляду звернень про перегляд тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для позивача на 2018 рік; 2) зобов`язати відповідача встановити для позивача економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, включивши до складу тарифу загальні виробничі витрати за 2018 рік в частині, що не були компенсовані внаслідок невідповідності тарифу на розподіл природного газу економічно обґрунтованому рівню, а саме 27 461,40 грн.

Рішенням від 23 грудня 2019 року у справі №640/2694/19, яке залишив без змін Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 лютого 2020 року, Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив повністю адміністративний позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз», визнав протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо незабезпечення належного розгляду звернення Публічного акціонерного товариства «Тисменицягаз» про перегляд тарифу на транспортування природного газу розподільними газопроводами для позивача на 2018 рік убік економічно обґрунтованого, зобов`язав Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, включивши до складу такого тарифу загальні виробничі витрати за 2018 рік в частині, що не були компенсовані внаслідок невідповідності тарифу на розподіл природного газу економічно обґрунтованому рівню, а саме, 27 461,40 тис. грн. з податком на додану вартість та стягнув на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» понесені ним витрати по сплаті судового збору у 3 842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Окружний адміністративний суд міста Києва 07 квітня 2020 року видав позивачу виконавчий лист, в частині зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити для Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» економічно обґрунтований тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, включивши до складу такого тарифу загальні виробничі витрати за 2018 рік в частині, що не були компенсовані внаслідок невідповідності тарифу на розподіл природного газу економічно обґрунтованому рівню, а саме, 27 461,40 тис. грн. з податком на додану вартість.

Постановою від 12 листопада 2020 року Верховний Суд задовольнив частково касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, замінив в абзаці третьому резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року, а також у його мотивувальній частині та мотивувальній частині постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року словосполучення «з податком на додану вартість» на словосполучення «без податку на додану вартість», в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року залишив без змін.

До суду надійшла заява представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню призначено до розгляду на 29 березня 2021 року; на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подану заяву, дослідивши положення чинного законодавства України і матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Виходячи з системного тлумачення положень статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України, виконавчий документ може бути визнано таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, зокрема, з інших причин.

Іншими причинами в даному випадку можна вважати те, що Верховний Суд змінив абзац третій резолютивної частини рішення, на виконання якого видано виконавчий лист.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити заяву представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» та визнати виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року в адміністративній справі №640/2694/19 таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 248, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В :

1. Задовольнити заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

2. Визнати виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року в адміністративній справі №640/2694/19 таким, що не підлягає виконанню.

3. Видати новий виконавчий лист з урахуванням постанови Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у цій справі.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Кузьменко