Ухвала суду № 95913205, 29.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 березня 2021 року м. Київ № 640/6725/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Каракашьян С.К., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомОСОБА_1 доПенсійного фонду Українипровизнання протиправним нормативно-правового акта,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Пенсійного фонду України, в якому просить суд:

«Визнати, що Постанова Правління Пенсійного Фонду України від 20.02.2017 р. №2-1 «Про затвердження Порядку надання в електронній формі інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування органам праці та соціального захисту населення», яким затверджено Порядок надання саме в електронній формі інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування органам праці та доцільного захисту населення, таким, що порушує мої права на свободу світогляду та віросповідання.

Визнати, що примусове та безальтернативне присвоєння будь-які унікальних номерів, та інших комбінацій, що містяться в будь-яких моїх особових справах, відомостях, матеріалах, реєстрах, що підміняють моє прізвище, ім`я, по батькові порушує мої права на свободу світогляду та віросповідання.

Визнати, що відсутність у Законодавстві України альтернативи у способу обробки даних лише в електронному вигляді із застосуванням унікальних номерів, передбачена Постановою, звужує обсяг моїх прав та є прямим порушенням зобов`язань, взятих на себе Україною при ратифікації Конвенції про захист прав людини та порушенням Конституції України.

Визнати, що відсутність у законодавстві України альтернативи у виборі способу обліку осіб, які мають право на пільги, осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та обов`язковість присвоєння унікальних номерів у реєстрах таким особам є втручанням у демократичному суспільстві у мої релігійні права, а тому таке втручання порушує ст. 9 Конвенції та ст. ст. З, 8, 35 Конституції України.

Визнати, що без альтернативність способу обробки даних лише електронному вигляді із застосуванням унікальних ідентифікаційних номерів, передбачена Постановою, звужує обсяг моїх прав та є прямим порушенням зобов`язань, взятих на себе Україною при ратифікації Конвенції та порушенням Конституції України.

Визнати, що примусове та безальтернативне присвоєння будь-які унікальних номерів, що містяться в будь-яких моїх особових справах відомостях, матеріалах, реєстрах, що підміняють моє прізвище, ім`я, по батькові, відповідачі порушують мої права на свободу світогляду та віросповідання.

Визнати, що відсутність прямої норми у законодавстві України про реалізацію мого права на свободу світогляду та віросповідання у сфері обліку громадян, які мають право на пільги не є підставою для його порушення».

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд зазначає, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Однак, позивачем у прохальній частині позову не конкретизовано та не ідентифіковано рішення/дії/ бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які позивач вважає протиправними.

В позовній заяві позивач просить лише визнати порушеними свої права, проте, позивач не обґрунтовує, який із способів захисту порушених прав має бути застосований судом.

У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги щодо відповідача.

Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:

- уточненої позовної заяви з додержанням вимог статей 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України та прохальною частиною, відповідно до вимог, встановлених статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 5, 19, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Каракашьян