Ухвала суду № 95913079, 26.10.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

26 жовтня 2018 року м. Київ № 826/12804/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження заяву представника третіх осіб про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл», Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Шкред Ірини Юріївни, Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, - без розгляду,

встановив:

06.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл» (ТОВ «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл»), Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (ПАТ «Універсал Банк»), ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом, в тому числі на виконання рішення суду про залишення позову без руху, у новій редакції, до Головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Шкред Ірини Юріївни (Шкред І.Ю.), Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), в якому висловили прохання:

- визнати дії головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державного виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Шкред І.Ю. щодо складання Акту державного виконавця від 17.01.2017, - протиправними;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України утриматися від дій щодо винесення постанов та інших розпорядчих документів в рамках зведеного виконавчого провадження №49176475 на підставі неправомірно складених Актів від 17.01.2017 та від 12.10.2016.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2017 у справі відкрито провадження, але в подальшому ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2018 позовну заяву ТОВ «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл», ПАТ «Універсал Банк», ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Шкред І.Ю., Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання незаконними дій державного виконавця та скасування акту державного виконавця, - залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2018 скасовано, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

На підставі розпорядження Керівника апарату суду від 07.06.2018 №1111 та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, для її розгляду й вирішення визначено суддю Чудак О.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2017 справу прийнято до провадження і призначено до судового розгляду.

В ході розгляду справи представник третіх осіб подав до суду заяву від 09.07.2018 про визнання неповажними причини пропуску позивачами строку звернення до суду із даним позовом в якій просив залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку із пропуском позивачами строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування вказаної заяви представник зазначив, що адвокат Петровська-Караченцева Л.Г. будучи представником ТОВ «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл» та генерального директора ТОВ «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл» Зрібняка Д.В. 04.04.2017 ознайомилася із Актами від 12.10.2016 та від 17.01.2017 із матеріалів справи №361/5185/16-ц. Згідно заперечення від 05.04.2017 ТОВ «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл» та генеральному директору ТОВ «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл» Зрібняку Д.В. було відомо про існування оскаржуваних актів.

В свою чергу представник ТОВ «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл» та генерального директора ТОВ «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл» Зрібняка Д.В. подала заперечення на заяву представника третіх осіб на стороні відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду. Зазначила, що питання поважності причин пропуску позивачами строку звернення до суду із даним позовом вже розглядалось і було вирішене постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 у даній справі і ухвалюючи вказану постанову Київський апеляційний адміністративний суд вже надав оцінку вказаним доводам представника третіх осіб. При цьому, з огляду на норму частини восьмої статті 79 КАС України, відсутні підстави для врахування нових доказів наданих представником третіх осіб, адже останнім не надано доказів неможливості подання таких доказів під час розгляду питання щодо поважності причин пропуску позивачами строку звернення до суду із даним позовом Київським апеляційним адміністративним судом.

Також представник ТОВ «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл» та генерального директора ТОВ «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл» Зрібняка Д.В. зауважила, що державним виконавцем не виконано передбаченого статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII обов`язку щодо надсилання копії Акту від 17.01.2017 позивачам. Наявні в матеріалах справи №361/5185/16-ц копії Актів від 12.10.2016 та від 17.01.2017 не можна вважати документами в розумінні «Вимог до оформлення документів» (ДСТУ 4163-2003), адже матеріали справи №361/5185/16-ц не містять оригіналів чи належним чином засвідчених копій Актів від 12.10.2016 та від 17.01.2017.

Крім того, представник ТОВ «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл» та генерального директора ТОВ «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл» Зрібняка Д.В. звернула увагу на практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово вказував на неможливість обмеження права доступу до суду надзвичайним формалізмом у застосуванні правил щодо обмеження доступу до суду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду, адже такий підхід порушує саму сутність права на доступ до суду. Враховуючи, що про порушення свого права позивачі дізнались лише 25.09.2017, то до суду звернулися у межах встановленого процесуальним законом строку.

Дослідивши матеріали справи та доводи вказаної заяви та заперечення позивачів, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд звертає увагу, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Іліан проти Туреччини» вказав, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

З тексту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо витікає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд.

У рішенні по справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Golder v.the United Kingdom» від 21.02.1975), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення «Guerin v. France» від 29.07.1998). Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» від 28.10.1998).

Отже, як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у зазначених справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В силу положень частини першої та третьої статті 99 КАС України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивачів до суду), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Аналогічна норма щодо строку звернення до суду імплементована законодавцем в нову редакцію КАС України, яка набула чинності з 15.12.2017.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами.

Нормами частини п`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 287 КАС України, строк звернення до суду учасників виконавчого провадження та осіб які залучаються до виконання дій для оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що становить 10 днів, з дня коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Встановлено, що предметом даного спору є визнання протиправними дій головного державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державного виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Шкред І.Ю. щодо складання Акту державного виконавця від 17.01.2017 та зобов`язання Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України утриматися від дій щодо винесення постанов та інших розпорядчих документів в рамках зведеного виконавчого провадження №49176475 на підставі протиправно складених Актів від 17.01.2017 та від 12.10.2016.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Суд зазначає, що ні положення Закону України «Про виконавче провадження», ні норми інших нормативно-правових актів не зобов`язують учасників виконавчого провадження вживати заходів для з`ясування дій, які вчиняє державний виконавець.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачами й третіми особами, державний виконавець не повідомляла позивачів про складання Акту від 17.01.2017.

Про наявність Акту державного виконавця від 17.01.2017 позивачі дізналися 25.09.2017 під час проведення зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Напої плюс», на які було запрошено ТОВ «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл», у зв`язку з отриманням листа, до якого додано копію оскаржуваного Акту державного виконавця від 17.01.2017 та Акт від 12.10.2016, та відповідно позивачі звернулись за захистом своїх прав 05.10.2017 у 10 денний строк встановлений Законом України «Про виконавче провадження».

Доводи представника третіх осіб про те, що адвокат Петровська-Караченцева Л.Г. представник ТОВ «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл» та генерального директора ТОВ «Ю БІ СІ Сервіс-Інтернешнл» Зрібняка Д.В. 04.04.2017 ознайомилась із Актами від 12.10.2016 та від 17.01.2017 в матеріалах справи №361/5185/16-ц, суд вважає необґрунтованими.

Встановлено, що наявні в матеріалах справи №361/5185/16-ц копії Актів від 12.10.2016 та від 17.01.2017 належним чином не засвідчені, адже на них відсутня відмітка «З оригіналом згідно» із зазначенням посади, особистого підпису, ініціалів та прізвища особи, яка засвідчує копію. При цьому, наявність такої відмітки є обов`язковою згідно пункту 5.27 Національного стандарту України «Вимоги до оформлюваних документів» ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55.

Крім того, суд враховує, що питання поважності причин пропуску позивачами строку звернення до суду із даним позовом вже розглядалось і було вирішене постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 у даній справі, яка набрала законної сили. Вказаною постановою скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2018, якою позовну заяву залишено без розгляду з огляду на пропуск позивачами строку звернення до адміністративного суду.

Суд зважає, що ухвалюючи вказану постанову Київський апеляційний адміністративний суд вже надав оцінку доводам третіх осіб щодо порушення позивачами строку звернення до адміністративного суду та зазначив, що реальну можливість для захисту своїх прав у судовому порядку позивачі набули після отримання Акту державного виконавця від 17.01.2017.

За приписами частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Також суд враховує, що згідно частини третьої статті 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до частини восьмої статті 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Оскільки представником третіх осіб не обґрунтовано наявності об`єктивних причин неподання доказів та обґрунтувань, наведених в заяві про залишення позовної заяви без розгляду, під час вирішення Київським апеляційним адміністративним судом питання щодо поважності причин пропуску позивачами строку звернення до суду із даним позовом, відсутні підстави для врахування таких доводів та обґрунтувань під час вирішення даної заяви представника третіх осіб.

З огляду на наведені обставини в сукупності, суд вважає, що відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду з мотивів пропуску позивачами строку звернення до адміністративного суду, в той час як задоволення вказаної заяви представника третіх осіб призведе до необґрунтованого обмеження права позивачів на доступ до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 248 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні заяви представника третіх осіб про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак