Рішення № 95912357, 31.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 березня 2021 року № 520/2786/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (пр-т Тракторобудівників, буд. 144, м. Харків, 61121, код ЄДРПОУ 25864181) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради в наданні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу інваліда внаслідок війни і видачі відповідного посвідчення;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 25864181) вчинити дії щодо встановлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що після подій на Чорнобильській АЕС позивача відкомандировано з підприємства у період часу з 15 квітня 1987 року по 20 травня 1988 року в зону відчуження для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС в складі формувань Цивільної оборони. Позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, має II групу інвалідності по захворюванню, пов`язаного з виконанням ліквідаційних робіт наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується експертним висновком та довідкою МСЕК. 10 грудня 2020 року з метою отримання статуту інваліда війни та керуючись п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3552-ХІІ, позивач звернувся до відповідача із заявою про встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. Листом Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 23.12.2020 року № 08-10071 позивачу відмовлено у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачу відповідного посвідчення, оскільки відсутні документи, що доводять факт його участі у роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони. Вказану бездіяльність позивач вважає протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 01.03.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копії ухвал про відкриття спрощеного провадження надіслані та вручені сторонам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Проте, відзиву на позов у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності його неподання відповідачем не повідомлено.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 1987 році серії А №020500 від 04 червня 2019 року.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії ХАР - 04 № 013695 позивачу встановлено з 01.05.2006 року інвалідність ІІ групи по захворюванню, пов`язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково.

Відповідно до Експертного висновку Харківської міжвідомчої Експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС № 8384 від 22.06.2000, захворювання позивача пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Довідка Державного підприємства «Спеціалізована будівельна компанія» № 54 від 28.08.2000, маршрутний лист свідчать про те, що позивач у період з 15.04.1987 по 20.05.1988 працював в Державному підприємстві «Спеціалізована будівельна компанія» на посаді слюсар-будівельник та знаходився у зоні відчуження.

10.12.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни на підставі п.9 ч.2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Разом із заявою позивачем надано відповідні документи згідно вказаного в додатку переліку.

Проте, листом Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 23.12.2020 року № 08-10071 фактично відмовлено у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачу відповідного посвідчення згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки відсутні документи, що доводять факт його участі у роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з такого.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Відповідно до частини другої статті 4 вказаного Закону (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Згідно пункту 9 частини другої статті 7 Закону, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи, які залучались до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року №302, посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно з пунктом 10 цього Положення, посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причини інвалідності.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Матеріалами справи підтверджено участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також настання інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з участю у ліквідації цих наслідків при виконанні трудових обов`язків.

Суд зазначає, що долучені до матеріалів справи документи свідчать про те, що на позивача як на особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи поширюються пільги, гарантії і компенсації, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Водночас, для набуття статусу інваліда війни з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону №3551-XII, окрім факту настання в особи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, необхідно дотримання також зазначеної у Законі умови, щоб така особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС саме у складі формувань Цивільної оборони.

Це пояснюється тим, що крім формувань Цивільної оборони, у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС брали участь інші формування, які створювались в іншому порядку, ніж невоєнізовані формування цивільної оборони, та направлялись у райони виконання робіт згідно з розпорядженнями керівників відповідних органів, відомств, організацій, установ та підприємств.

Положенням про невоєнізовані формування ЦО СРСР, затвердженим наказом начальника Цивільної оборони СРСР від 06 червня 1975 року № 90 та Положенням про Цивільну оборону СРСР, затвердженим постановою КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18 березня 1976 року № 1111, було передбачено, що формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізовані, створювались для виконання заходів по ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж, та їх наслідків, а також при застосуванні засобів масового ураження (у воєнний час), захисту і організації життєзабезпечення населення.

За відсутності доказів, які б свідчили про залучення позивача до формувань саме Цивільної оборони для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відсутні достатні підстави для набуття позивачем статусу інваліда війни з підстав, встановлених пунктом 9 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Документи, які позивач долучив до своєї заяви від 10.12.2020 року про видачу відповідного посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, поданої до управління, належним чином підтверджують його статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та настання інвалідності у зв`язку з тим, що він брав участь у таких заходах.

Однак, належного документального підтвердження своєї безпосередньої участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони позивач не надав. Ця обставина є істотною, позаяк в протилежному випадку статус інваліда війни (на підставі пункту 9 частини другої статті 7 Закону №3551-XII) поширюватиметься на всіх, хто належать до категорії осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і її наслідків і відповідно мають статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (підпункт 1 частини першої статті 9 Закону №796-XII).

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права в аналогічних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 07.06.2018 у справі №377/797/17, від 21.08.2018 у справі № 279/2285/16-а, від 15.05.2019 у справі 816/851/18, від 18.09.2019 у справі № 674/450/17, від 19.09.2019 у справі №756/8323/16-а, від 20.12.2019 у справі №315/594/15-а (2-а/315/29/15), від 26.02.2020 у справі № 377/196/17, що враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Посилаючись на позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в ухвалі від 20.07.2011 у справі № К-36579/10 та від 29.05.2014 у справі № К/9991/4541/11 позивач також зазначив, що жоден нормативний документ з питань цивільної оборони не містить вимоги щодо обов`язковості видання, розпорядчого документу про залучення кожної конкретної особи до дій у складі формувань цивільної оборони.

Суд не приймає до уваги вказану позицію позивача та його посилання на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20.07.2011 у справі № К-36579/10, оскільки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року № 755/10947/17 дійшов висновку, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Надані позивачем до суду інформаційні довідки Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 20.10.2017 №01.1-14/1654-1, від 12.01.2017 № 01.1-14/69 суд не приймає до уваги, оскільки ними не підтверджено факту залучення Державного підприємства «Спеціалізована будівельна компанія», на якому працював позивач водієм, до складу формувань Цивільної оборони, а також безпосередньої участі позивача у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме в складі формувань Цивільної оборони.

Суд звертає увагу, що вказані інформаційні довідки носять лише інформаційний характер, не мають ознак нормативно - правового акту, тому не можуть бути використані як правова підстава для прийняття рішення про встановлення статусу інваліда війни та видачі такого посвідчення.

В листі Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської ОДА від 26.08.2020 року №01.1-14/1423, копія якого міститься в матеріалах справи, зазначено про відсутність повноважень департаменту підтверджувати участь осіб у формуваннях Цивільної оборони.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. ст. 7, 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин та правових норм, суд вважає, позовні вимоги є необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 134, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (пр-т Тракторобудівників, буд. 144, м. Харків, 61121, код ЄДРПОУ 25864181) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст судового рішення складено 31.03.2021.

Суддя Білова О.В.