Рішення № 95912226, 31.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2021 р. № 520/19442/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОРЕМСТРОЙ+" (в`їзд Ващенківський, буд. 4, літ В-1,м. Харків,61010, код ЄДРПОУ 41778778) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ43005393), Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 12.11.2020 № 2131514/41778778 щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 5 від 28.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 26.11.2020 № 2169849/41778778 щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 14 от 05.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 12.11.2020 № 2131516/41778778 щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 17 від 01.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 12.11.2020 № 2131515/41778778 щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 18 від 02.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 12.11.2020 № 2131513/41778778 щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 31 від 16.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 5 від 28.07.2020, № 14 от 05.10.2020, № 17 від 01.10.2020, № 18 від 02.10.2020, № 31 від 16.09.2020 у Єдиному реєстрі податкових накладних, які було подано ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваними рішеннями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки контролюючим органом не взято до уваги надані підприємством пояснення та документи, обсяг яких був достатнім, на думку позивача, для прийняття рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних, а також вважає, що контролюючим органом безпідставно застосовано до підприємства критерії ризиковості здійснення операцій. Крім того, позивач посилається на те, що в оскаржуваних рішеннях не зазначено, які саме документи не надано підприємством.

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачам та отримана ними.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на правомірність спірного рішення з підстав ненадання платником податків первинних документів необхідних для реєстрації податкової накладної визначених в п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, для підтвердження відсутності наявності ризику за податковою накладною.

Відповідач, Державна податкова служба України, не скористався правом на подачу відзиву на позов та пред`явлення зустрічного позову. В силу ч. 11 ст. 126 КАС України, є належним чином повідомлений про наслідки неподання відзиву на позов, які визначені ч. 6 ст.162 КАС України.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+" було складено та направлено для реєстрації до Єдиного реєстру податкових накладних наступні податкові накладні: № 5 від 28.07.2020, № 14 от 05.10.2020, № 17 від 01.10.2020, № 18 від 02.10.2020, № 31 від 16.09.2020.

З наданих до матеріалів справи копій квитанцій вбачається, що всі податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги відсутні в таблиці даних платника податку на подану вартість, як товари послуги, що на постійній основі постачаються (виготовлюються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсяг його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, у квитанції до ПН № 5 від 28.07.2020 зазначено про відсутність коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 8703, у квитанції до ПН № 14 від 05.10.2020 - коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 4016, 7318, 7320, у квитанції до ПН № 17 від 01.10.2020 - коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 4016, 7318, 8421, до ПН №18 від 02.10.2020 - коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 7320, до ПН № 31 від 16.09.2020 - коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 4016, 7320, 8302.

З наданих до матеріалів справи доказів судом також встановлено, що на виконання пропозиції про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації в поданих податкових накладних, позивач подав податковому органу повідомлення про надання пояснень та копії первинних документів.

Так, підприємством було надано пояснення та документальне підтвердження щодо фінансово-господарської операції, яку відображено в податковій накладній № 5 від 28.07.2020 ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+", а саме підприємством було повідомлено, що за даною податковою накладною ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+" було продано автомобіль ЗАЗ Forza, номерний знак НОМЕР_1 Товариству в обмеженою відповідальністю "Автошоп+", згідно договору комісії від 23.07.2020, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 28.07.2020. Оплату отримано від покупця в повному обсязі, згідно платіжного доручення № 2930 від 16.09.2020. Зазначений автомобіль було придбано у ОСОБА_1 у 2017 році, про що свідчить копія договору договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1 від 20.12.2017, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (дата реєстрації - 27.12.2017), платіжне доручення № 7 від 21.12.2017.

Також, було надано пояснення та документальне підтвердження щодо фінансово-господарської операції, яку відображено в податковій накладній № 14 від 05.10.2020 ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+", а саме було повідомлено, що між ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+" (постачальник) та ТОВ "СТО "АВТОШОП" (покупець) було укладено договір постачання № 11/19 від 01.11.2019. На підставі вказаного договору покупцем було придбано товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковою накладною № 671 від 05.10.2020. Товар був доставлений покупцю ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+", шо підтверджується товарно-транспортною накладною № Р671 від 05.10.2020. Розрахунок з постачальником здійснено в повному обсязі, згідно платіжного доручення № 36345 від 10.11.2020.

Реалізовані ТМЦ, згідно податкової накладної № 14 від 05.10.2020, були придбані у ФОП ОСОБА_2 на підставі договору поставки товару № 01/01-20 від 01.01.2020, що підтверджується видатковою накладною № 183 від 05.10.2020. Товар був перевезений власним транспортом постачальника без укладання договору перевезення вантажів. Розрахунок з постачальником здійснено, згідно платіжного доручення № 494 від 20.08.2020. До передачі ТМЦ покупцю, вони зберігались за місцем господарської діяльності ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+".

Відповідно до пояснення б/н від 06.11.2020, які надавались до податкового органу, по податковій накладній № 17 від 01.10.2020, встановлено, що між ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+" (постачальник) та ТОВ "ХАРЗБУТ" (покупець) було укладено договір поставки б/н від 01.10.2019. На підставі вказаного договору покупцем було придбано товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковою накладною № 675 від 01.10.2020. Товар був доставлений покупцю, шо підтверджується товарно-транспортною накладною № Р675 від 01.10.2020. Розрахунок з постачальником здійснено в повному обсязі, згідно платіжного доручення № 84152 від 25.09.2020.

Реалізовані ТМЦ, згідно податкової накладної № 17 від 01.10.2020, були придбані у ФОП ОСОБА_3 на підставі договору постачання № 3 від 01.03.2020, що підтверджується видатковою накладною № 88 від 28.09.2020. Товар був перевезений власним транспортом постачальника без укладання договору перевезення. Розрахунок з постачальником здійснено, згідно платіжних доручень № 495 від 20.08.2020, № 703 від 06.11.2020. До передачі ТМЦ покупцю, вони зберігались за місцем господарської діяльності ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+".

Відповідно до пояснення б/н від 06.11.2020, які надавались до податкового органу, по податковій накладній № 18 від 02.10.2020 встановлено, між ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+" (постачальник) та ТОВ "ХАРЗБУТ" (покупець) було укладено договір поставки б/н від 01.10.2019. На підставі вказаного договору покупцем було придбано товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковою накладною № 678 від 02.10.2020. Товар був доставлений покупцю, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р678 від 02.10.2020. Розрахунок з постачальником здійснено в повному обсязі, згідно платіжного доручення № 84307 від 19.10.2020.

Реалізовані ТМЦ, згідно податкової накладної № 18 від 02.10.2020, були придбані у ФОП ОСОБА_3 на підставі договору постачання № 3 від 01.03.2020, що підтверджується видатковою накладною № 89 від 23.10.2020. Товар був перевезений власним транспортом постачальника без укладання договору перевезення вантажів. Розрахунок з постачальником здійснено, згідно платіжних доручень № 495 від 20.08.2020, № 321 від 04.06.2020. До передачі ТМЦ покупцю, вони зберігались за місцем господарської діяльності ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+".

Відповідно до направлених на адресу контролюючого органу пояснень б/н від 06.11.2020 по податковій накладній № 31 від 16.09.2020 встановлено, що між ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+" (постачальник) та ТОВ "ХАРЗБУТ" (покупець) було укладено договір поставки б/н від 01.10.2019. На підставі вказаного договору покупцем було придбано товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковою накладною № 651 від 16.09.2020. Товар був доставлений покупцю ТОВ «Євроремстрой+», що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р651 від 16.09.2020. Розрахунок з постачальником здійснено, згідно платіжного доручення № 84030 від 04.09.2020.

Реалізовані ТМЦ, згідно податкової накладної № 31 від 16.09.2020, були придбані у ФОП ОСОБА_3 на підставі договору постачання № 3 від 01.03.2020, що підтверджується видатковою накладною № 87 від 10.09.2020. Товар був перевезений власним транспортом постачальника без укладання договору перевезення вантажів. Розрахунок з постачальником здійснено, згідно платіжних доручень № 495 від 20.08.2020. № 321 від 04.06.2020. № 703 від 06.11.2020. До передачі ТМЦ покупцю, вони зберігались за місцем господарської діяльності ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+".

За результатами розгляду пояснень Головним управлінням Держаної податкової служби у Харківській області було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних №2131514/41778778 від 12.11.2020 року, № 2169849/41778778 від 26.11.2020, № 2131516/41778778 від 12.11.2020, № 2131515/41778778 від 12.11.2020, № 2131513/41778778 від 12.11.2020.

Не погодившись з такими рішеннями позивач подав скарги до Державної податкової служби України, проте за результатами розгляду скарг ДПС України прийняті рішення, якими залишено скарги без задоволення та рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних року без змін.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2131514/41778778 від 12.11.2020 року, № 2169849/41778778 від 26.11.2020, № 2131516/41778778 від 12.11.2020, № 2131515/41778778 від 12.11.2020, № 2131513/41778778 від 12.11.2020року, звернувся до суду з даним позовом за їх оскарженням.

По суті позову суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з абзацом 1 пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку №1165.

Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/ розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як вже встановлено судом позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 5 від 28.07.2020, № 14 от 05.10.2020, № 17 від 01.10.2020, № 18 від 02.10.2020, № 31 від 16.09.2020 та доставлено до ДПС України, проте за наслідками проведеного моніторингу зупинено реєстрацію вказаної податкової накладної та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про їх реєстрацію.

З наявних в матеріалах справи квитанцій про зупинення реєстрації ПН судом встановлено, що такі містять вимоги про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення.

Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Саме такий висновок зроблено Верховним Судом у подібних правовідносинах в постанові від 02.02.2021 по справі № 805/3956/18-а.

Судом встановлено, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи та в підтвердження якої обставини необхідно подати.

Згідно з оскаржуваними рішеннями позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій документів: ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

При цьому, контролюючим органом в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було вказано необхідність долучення саме вказаних документів.

Таким чином, відповідач-2, як при зупиненні реєстрації податкових накладних, так і при винесенні рішень, обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які ж саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

В спірних рішеннях додатково зазначено про відсутність первинних документів щодо транспортування та зберігання ТМЦ, проте наданими до справи копіями пояснень та доказів, які також надавались до комісії, спростовано зазначені висновки відповідача-2.

За таких обставин суд зазначає, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН №2131514/41778778 від 12.11.2020 року, № 2169849/41778778 від 26.11.2020, № 2131516/41778778 від 12.11.2020, № 2131515/41778778 від 12.11.2020, № 2131513/41778778 від 12.11.2020 року не є обґрунтованими та вмотивованими, та не містять переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття, оскільки не встановлюють, які саме первинні документи позивач не надав податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем-2 не подано належних доказів правомірності прийняття ГУ ДПС у Харківській області рішень №2131514/41778778 від 12.11.2020 року, № 2169849/41778778 від 26.11.2020, № 2131516/41778778 від 12.11.2020, № 2131515/41778778 від 12.11.2020, № 2131513/41778778 від 12.11.2020.

Перевіривши рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, суд дійшов переконання, що такі прийнято відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу України та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому їх слід визнати протиправними та скасувати.

Щодо вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичної подачі на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №682-р "Питання Державної податкової служби" погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Отже, за правилами Порядку №1246 реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування за відповідним рішенням суду належить до повноважень ДПС України, якою ведеться цей реєстр.

Оскільки рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних №2131514/41778778 від 12.11.2020 року, № 2169849/41778778 від 26.11.2020, № 2131516/41778778 від 12.11.2020, № 2131515/41778778 від 12.11.2020, № 2131513/41778778 від 12.11.2020 є протиправними та підлягають скасуванню з мотивів, наведених судом вище, то, ураховуючи норми Порядку №1246, задоволенню також підлягають позовні вимоги про зобов`язання відповідача, а саме ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 5 від 28.07.2020, № 14 от 05.10.2020, № 17 від 01.10.2020, № 18 від 02.10.2020, № 31 від 16.09.2020 у день надходження таких.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат зі сплати судового збору здійснюється відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи. Водночас, дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.03.18 у справі № 815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.

Заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано у строк передбачений ч. 7 ст. 139 КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги надано до матеріалів справи копії таких документів: копію договору про надання правової допомоги б/н від 12.05.2020, копію додаткової угоди № 4 від 13.11.2020 до договору про надання правової допомоги б/н від 12.05.2020, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 3087 від 22.10.2019 року, копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АХ № 1031767 від 16.11.2020 року, копію акту виконаних робіт (наданих послуг) № 6 від 13.01.2021, копія рахунку на оплату № 4 від 13.01.2021.

Розмір гонорару за надання правої допомоги та предмет цієї правової допомоги узгоджено сторонами вказаного договору в додатковій угоді № 4 від 12.05.2020 року відповідно до якої визначено, що розмір гонорару адвоката складає 500,00 грн за одну годину надання правової допомоги.

Згідно з актом виконаних робіт (наданих послуг) № 6 від 13.01.2021 адвокатом надано послуги у кількості 11,15 години. Загальна вартість наданих послуг за вказаним актом склала 5575,00 грн.

Наданні документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та загальну їх вартість.

Згідно з платіжним дорученням про сплату послуг за вказаним договором від 26.01.2021 року № 1010, оплата послуг здійснена позивачем на суму 5575,00 грн.

Клопотань іншої сторони щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суду не надходило.

Враховуючи викладене, критерій реальності таких витрат, розумність їхнього розміру, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягають задоволенню на суму 5575,00 грн.

Отже, розподіл судових витрат на правову допомогу здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОРЕМСТРОЙ+" (в`їзд Ващенківський, буд. 4, літ В-1,м. Харків,61010, код ЄДРПОУ 41778778) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ43005393), Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 12.11.2020 № 2131514/41778778 щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 5 від 28.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 26.11.2020 № 2169849/41778778 щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 14 от 05.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 12.11.2020 № 2131516/41778778 щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 17 від 01.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 12.11.2020 № 2131515/41778778 щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 18 від 02.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 12.11.2020 № 2131513/41778778 щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 31 від 16.09.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкові накладні № 5 від 28.07.2020, № 14 от 05.10.2020, № 17 від 01.10.2020, № 18 від 02.10.2020, № 31 від 16.09.2020 у Єдиному реєстрі податкових накладних, які було подано ТОВ "ЄВРОРЕМСТРОЙ+" (в`їзд Ващенківський, буд. 4, літ В-1,м. Харків,61010, код ЄДРПОУ 41778778) датою їх фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОРЕМСТРОЙ+" (в`їзд Ващенківський, буд. 4, літ В-1,м. Харків,61010, код ЄДРПОУ 41778778) судові витрати у розмірі 8042,50 грн. (вісім тисяч сорок дві гривні 50 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОРЕМСТРОЙ+" (в`їзд Ващенківський, буд. 4, літ В-1,м. Харків,61010, код ЄДРПОУ 41778778) судові витрати у розмірі 8042,50 грн. (вісім тисяч сорок дві гривні 50 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 31 березня 2021 року.

Суддя Заічко О.В.