Рішення № 95912190, 31.03.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/725/21

31 березня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач) у якій просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, періоду роботи з 10.03.1978 по 27.06.1989 в колгоспі ім. Мічуріна, з 14.05.1991 році по 26.11.2007 в колгоспі ім. Мічуріна, С/с «Шибалинська», АСГТ «Колос», ТзОВ «Лан» та періоду проходження військової служби в лавах Збройних Сил СРСР з 28.06.1989 по 13.05.1991;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, періоду роботи з 10.03.1978 по 27.06.1989 в колгоспі ім. Мічуріна, з 14.05.1991 році по 26.11.2007 в колгоспі ім. Мічуріна, С/с «Шибалинська», АСГТ «Колос», ТзОВ «Лан» та періоду проходження військової служби в лавах Збройних Сил СРСР з 28.06.1989 по 13.05.1991;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити і виплатити ОСОБА_1 пенсіїю за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства відповідно до пункту 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 30.09.2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.09.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, відповідач відмовив у призначенні пенсії, вказавши, що у нього відсутній достатній пільговий стаж, тому підстав для призначення такої пенсії немає.

Вважає таку відмову протиправною, оскільки пільговий стаж підтверджується записами трудової книжки. Відтак, вважає, він набув право на отримання пільгової пенсії.

Ухвалою суду від 22.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 19.03.2021, яке було відкладене на 31.03.2021.

Від відповідача надійшов 18.03.2021 відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначає, що на момент звернення позивача за призначенням пенсії, згідно поданих документів загальний страховий стаж складає 29 роки 02 місяці 00 днів, однак пільговий стаж відсутній.

Таким чином, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на даний час підстав немає.

Позивач в судове засідання 31.03.2021 не прибув, проте подав представник позивача 23.03.2021 клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання 31.03.2021 не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, беручи до уваги викладене, а також те, що всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що згідно паспортних даних, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнув 55- річного віку.

Згідно із записами трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_1 позивача:

- 10.03.1978 переведено на посаду тракториста з посади помічника тракториста в колгоспі ім. Мічуріна;

- 30.11.1992 у зв`язку із реорганізацією колгоспу ім. Мічуріна переведено трактористом в С/с «Шибалинська» 14.03.1996 С/с «Шибалинська» реорганізована в АСГТ «Колос», який є її правонаступником;

- 10.04.2000 звільнено з АСГТ «Колос» і прийнято трактористом в ТзОВ «Лан»;

- 26.11.2007 звільнено з роботи тракториста по згоді сторін з ТзОВ «Лан».

Позивач 30.09.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Із листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0303-8/20386 від 30.11.2020 вбачається, що оскільки, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості про ліквідацію ТзОВ "Лан" відсутні, відповідно немає підстави для розгляду Комісією документів про підтвердження пільгового стажу за період роботи в зазначеному господарстві.

На момент звернення за призначенням пенсії згідно поданих документів позивачем страховий стаж складає 29 років 02 місяці 00 днів (в тому числі рік, в якому не відпрацьовано встановленого господарством мінімуму трудоднів, за фактичною тривалістю у 1980 - 156 трудоднів, період роботи з 2004 року обчислений пропорційно сплачених страхових внесків за відповідний місяць).

Пільговий стаж відсутній, оскільки довідка про підтвердження пільгового стажу роботи на посаді тракторнета-машиніста позивачем не представлена, тому враховуючи наведене, підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на даний час немає.

Не погодившись із відмовою пенсійного органу, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 9 липня 2003 року (далі по тексту - Закон України № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п.3 ч.2 ст. 114 Закону України № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7, згідно з яким до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Єдину назву професії "тракторист-машиніст" запроваджено у 1961 році. Вона охоплює такі професії: бульдозерист; бульдозерист-скреперист; грейферист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахвачуючої сінокосарки; механік-комбайнер; тракторист; тракторист-бульдозерист.

Приписами ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, в пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, зокрема чи виконувалась робота на протязі повного робочого дня, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників відповідно до пункту 20 Порядку № 637.

Як випливає із матеріалів справи, згідно із архівною довідкою Бережанської районної державної адміністрації від 19.02.2020 № 03-02/89 позивач виробив на посаді тракториста у колгоспі ім. Мічуріна певну кількість трудоднів (аркуш справи 22-23).

Зокрема, згідно трудової книжки колхозника позивача з 10.03.1978 працював на посаді тракториста в колгоспі ім. Мічуріна; 30.11.1992 у зв`язку із реорганізацією колгоспу ім. Мічуріна переведено трактористом в С/с «Шибалинська», 14.03.1996 С/с «Шибалинська» реорганізована в АСГТ «Колос», який є її правонаступником; 10.04.2000 звільнено з АСГТ «Колос» і прийнято трактористом в ТзОВ «Лан», 26.11.2007 звільнено з роботи тракториста по згоді сторін з ТзОВ «Лан».

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 у відомостях по спеціальному стажу позивача зазначено, що його пільговий стаж становить 4 роки 5 місяців 00 днів (2001 рік - 12 місяців; 2002 рік - 12 місяців; 2004 рік - 12 місяців; 2005 рік - 2 місяці; 2006 рік - 11 місяців; 2007 рік - 4 місяці).

Підставою для відмови відповідачем у зарахуванні даних періодів роботи до пільгових, стало відсутність довідок про підтвердження пільгового стажу.

З приводу цього, суд зазначає, що основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. Тобто, якщо колгоспник не виробив обов`язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.

В разі відсутності рішення правління колгоспу або загальних зборів колгоспників або правонаступника про зарахування певного року до стажу роботи, через невиконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві з поважної причини, обчислення страхового стажу проводиться за фактичною тривалістю у визначеному Законом порядку.

У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або в разі відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.

Встановлені обставини справи свідчать, що трудова книжка колгоспника позивача не містить записів про не відпрацювання необхідної кількості вихододнів.

Надана архівна довідка також не містять посилань на наявність рішення правління колгоспу або його правонаступника по зарахування певного стажу до роботи в повному обсязі через невиконання встановленого мінімуму трудової діяльності.

Проте, суд зазначає, що відповідачем не доведено з яких підстав встановлено, що визначений мінімум вихододнів (трудоднів) не вироблено позивачем.

До того ж, суд вважає за необхідне зазначити, що невиконання позивачем встановленого мінімуму трудоднів, не може позбавляти його права на зарахування цих періодів роботи до трудового стажу.

При цьому, відповідачем при прийнятті рішення не зазначено про підтвердження пільгового стажу на посаді тракториста позивачу за вказаний період. Підставою для відмови зазначено - відсутність довідок.

Також, суд зазначає, що позивач з незалежних від нього причин, не може надати для призначення пільгової пенсії як трактористу-машиністу уточнюючу довідку, як цього вимагає Відповідач, оскільки первинні документи колгоспу ім. Мічуріна, С/с «Шибалинська», АСГТ «Колос», ТзОВ «Лан» (правонаступник попередніх організацій) здані в Архівний відділ Бережанської районної державної адміністрації, що підтверджується архівною довідкою Архівного відділу Бережанської районної державної адміністрації від 19.02.2020 № 03-02/89 (документи за період з 1977 по 2000 рік включно) та інформацією на запит від 28.01.2021 № 01-06/27 (документи за період з 11.02.2000 по 26.11.2007 (книга наказів з особового складу) та з квітня 2000 року по грудень 2007 року (книги нарахування заробітної плати).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наведені обставини свідчать про залишення відповідачем поза увагою періоду роботи позивача на посаді тракториста в колгоспі ім. Мічуріна, С/с «Шибалинська», АСГТ «Колос», ТзОВ «Лан», як пільговий стаж, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Вищезазначені відомості, як з трудової книжки, так і з наданих позивачем архівної довідки, які підтверджують, що позивач у зазначений період дійсно працював на даних підприємства на посаді тракториста, відповідачем не спростовані.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував позивачу пільговий стаж роботи за вказаний період.

Також, щодо періоду проходження військової служби, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься копія військового квитка НК №5198441 в якому зазначено, що з 28.06.1989 по 13.05.1991 позивач військову службу в Збройних Силах СРСР.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» N 2232-XII від 25.03.1992 року встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року, при призначенні пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах служба в складі Збройних Сил СРСР прирівнюється за вибором особи, яка звертається за пенсією, до роботи, яка передувала службі чи безпосередньо слідувала за нею. При цьому зазначені періоди враховуються в розмірі, який не перевищує наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах чи пільгових розмірах.

Враховуючи, що позивач був призваний на службу в армію з посади, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", то за правилами ст.8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" такий період також підлягає зарахуванню до його спеціального стажу.

Таким чином, , відповідно до записів трудової книжки, військового квитка, відомостей з архівної довідки Архівного відділу Бережанської районної державної адміністрації та індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5, пільговий стаж позивача на посаді тракториста-машиніста становить 27 років 0 місяців 3 дні, що дає правові підстави на включення спірного періоду до стажу, який дає право на пільгову пенсію згідно ст. 114 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, позивач має достатньо трудового стажу для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тобто страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно із частиною 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідачем не надано до суду доказів вчинення ним дій щодо перевірки записів у трудовій книжці позивача, обґрунтованості видачі позивачу довідок та документів, які підтверджували наявний трудовий стажу для призначення пенсії.

Тобто, органом пенсійного фонду не вчинено заходів, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", для з`ясування обставин наявності у позивача пільгового стажу.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області вчинено протиправні дії щодо відмови у зарахуванні до спеціального стажу, який дає право позивачу на пенсію за віком згідно ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періодів роботи: з 10.03.1978 по 27.06.1989 в колгоспі ім. Мічуріна, з 14.05.1991 по 26.11.2007 в колгоспі ім. Мічуріна, С/с «Шибалинська», АСГТ «Колос», ТзОВ «Лан» та періоду проходження військової служби в лавах Збройних Сил СРСР з 28.06.1989 по 13.05.1991.

При цьому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області викладене в листі №1900-0303-8/20386 від 30.11.2020 20 в частині відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд для належного відновлення порушених прав позивача вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачу до спеціального стажу роботи вищенаведені період роботи.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах та здійснювати виплату, суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи, що позивач досягнув віку необхідного для призначення пільгової пенсії 02.10.2007, а звернувся за призначенням пільгової пенсії 30.09.2020 (тобто пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку), вона має бути призначена з дня звернення за пенсією - 30.09.2020.

Частиною 1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судовий збір в сумі 908,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області викладене в листі №1900-0303-8/20386 від 30.11.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", наступні періоди роботи:

- з 10.03.1978 по 27.06.1989 в колгоспі ім. Мічуріна;

- з 28.06.1989 по 13.05.1991 періоду проходження військової служби в лавах Збройних Сил СРСР ;

- з 14.05.1991 по 26.11.2007 в колгоспі ім. Мічуріна, С/с «Шибалинська», АСГТ «Колос», ТзОВ «Лан».

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити та здійснювати виплату ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 30.09.2020.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме: судовий збір сплачений за подання позову в сумі 908 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31 березня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: с. Шибалин,Бережанський район, Тернопільська область,47521 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);

Головуючий суддя Осташ А.В.