Ухвала суду № 95912052, 30.03.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 березня 2021 року Справа № 480/5319/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 р. задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

25.03.2021 р. позивач у справі подала до суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в даній справі, мотивовану тим, що незважаючи на те, що рішення суду в даній справі набрало законної сили, воно залишається невиконаним.

Перевіривши матеріали заяви й вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України, згідно з якими у разі необхідності у резолютивній частині вказується про порядок і строк виконання рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі - суд може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі - суд може лише під час прийняття рішення у справі.

При цьому приписами статті 382 КАС України не передбачено право позивача на звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю з виконанням рішення, зазначене повноваження є правом суду та вирішується на його розсуд.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.

У даному випадку при ухваленні рішення судом судовий контроль не встановлювався.

Враховуючи викладене, суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати судовий контроль за заявою позивача вже після ухвалення рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14.

Разом з тим, із доданого до заяви про встановлення судового контролю листа ГУ ПФУ в Сумській області від 12.02.2021 р. вбачається, що на виконання рішення суду в даній справі відповідачем здійснено зарахування до страхового стажу позивача період догляду за дитиною-інвалідом з 12.05.1995 р. по 30.04.2000 р. та призначено пенсію за віком як матері дитини-інваліда з дитинства з 21.02.2019 р., виплату якої буде розпочато з березня 2021 року. Сума нарахованих коштів за період з 21.02.2019 р. по 28.02.2021 р. становить 39568,71 грн, виплата коштів буде забезпечена у разі їх надходження з Пенсійного фонду України. Отже, рішення суду виконане Головним управлінням в межах покладених зобов`язань (а.с.43).

В ухвалі Верховного Суду від 16.07.2018 р. у справі № 811/1469/18 зазначено, що Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Тобто виплата позивачці заборгованості можлива за умови виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми. У свою чергу, доказів того, що відповідач створює перешкоди для виконання рішення, матеріали справи не містять.

З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 248, 293, 382 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя Л.М. Опімах