Рішення № 95912029, 18.03.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 року Справа № 480/8227/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Сізової К.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Молібог Ю.М.,

представника відповідача - Давиденко О.В.,

свідка - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/8227/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач), в якій з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 1508 від 20.10.2020 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Сумського ВП», на підставі якого ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати Наказ № 506 о/с від 22.10.2020 «По особовому складу» на підставі якого звільнено з посади інспектора сектору дізнання Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору дізнання Сумського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області з 20.10.2020;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу із розрахунку 667,35 грн. за один робочий день;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення місячної заробітної плати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами службової перевірки від 20.10.2020, 21.10.2020 ОСОБА_1 наказом т.в.о начальника ГУНП в Сумській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Сумського ВИ» №1508, звільнено зі служби в поліції.

На переконання позивача, наказ т.в.о начальника ГУНП в Сумській області про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Сумського ВП №4508, яким ОСОБА_1 звільнено з посади, є незаконним та підлягає скасуванню з наступних підстав.

23.09.2020 наказом № 795 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» зазначено, що до ГУНП в Сумській області надійшла інформація про можливі порушення службової дисципліни, допущені окремими поліцейськими Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області, ряд з яких призвів до внесення 21.09.2020 прокуратурою Сумської області відомостей до ЄДРД під № 42020200000000258 за ч. 3 ст. 368 КК України. У рамках вказаного кримінального провадження задокументовано факт вимагання та отримання неправомірної вигоди інспектором сектору дізнання Сумського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , а тому за даним фактом призначене службове розслідування. В період часу з 23.09.2020 до 20.10.2020 проведене службове розслідування, в якому визначені факти порушень службової дисципліни окремими поліцейськими, визначені порушення вимог чинного законодавства та зроблені висновки, зокрема, про те, цю до ОСОБА_1 має бути застосоване найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.

Відповідно до висновку досудового розслідування, порушення, які виявлені комісією полягають в наступному та є необґрунтованими, виходячи із такого.

Позивач був затриманий працівниками ДБР та СБУ за підозрою в отриманні неправомірної вигоди 5000 грн. від ОСОБА_3 щодо не притягнення її неповнолітнього сина ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Однак, факт затримання не свідчить про вину у вчиненні злочину, а обвинувального вироку суду відносно ОСОБА_1 не існує.

Згідно висновків службового розслідування ОСОБА_1 провів огляд місця події 16.08.2020 без участі законного представника неповнолітнього, що є порушенням ч. 1 ст. 227 КПК України, та призвело до того, що отримані докази є недопустимими і не можуть бути використані в доведенні вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто винний фактично уникнув покарання. Натомість позивач зазначає, що ним забезпечено участь психолога ОСОБА_6 про проведенні слідчої дії, а тому посилання на зазначене порушення є безпідставним. Крім того, відповідно до ст. 86, 89 КПК України, визначення доказу недопустимими є компетенцією суду, а не службових осіб, які проводили досудове розслідування. Визнання особи винною може бути здійснено лише на підставі обвинувального вироку суду, а твердження перевіряючих про те, що ОСОБА_7 - винний та уникнув покарання є порушенням ст. 62 Конституції України.

Також, перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи у складі слідчо-оперативної групи, самовільно покинув територію Сумського ВП, чим проігнорував вимоги п. 15 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27,04.2020 № 357 (далі - Інструкція). Натомість позивач зауважує, що вказаний пункт Інструкції не містить виключного зобов`язання перебувати в кабінеті, оскільки у працівника поліції, навіть у складі слідчо-оперативної групи, наявні й інші завдання, зокрема, визначені посадовою інструкцією.

Згідно висновків службового розслідування ОСОБА_1 проігнорував вимоги п. 4 розділу XIII Інструкції, оскільки поліцейські чергової служби органів (підрозділів) поліції та поліцейські, залучені до складу нарядів поліції, повинні нести службу у визначеному однострої, мати при собі посвідчення та спеціальний жетон, однак останній на момент затримання перебував у цивільному одязі, без службового посвідчення та спеціального жетона. Проте, вказана норма Інструкції стосується перебування поліцейського на виїзді на подію в однострій з жетоном та посвідченням. Без виїзду на подію вказана норма інструкції не є обов`язковою.

Також, однією із підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало те, що він залишив без нагляду закріплену за ним вогнепальну зборю, чим проігнорував вимоги п.п. 6 п. 10 розділу Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої намазом МВС України від 01.02.2016 № 70. Водночас, позивач стверджує, що зброя була залишена в сейфі в особистому кабінеті, що унеможливлювало доступ до неї сторонніх цивільних осіб.

У висновку службового розслідування зазначено, що ОСОБА_1 проігнорував покладені на нього як на інспектора сектору дізнання Сумського ВП обов`язки, визначені в ч. 1, 3, 4 ст. 40-1 КПК України, п. 2, 3 розділу 5 Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 20.05.2020 № 405, розділу 2 Посадової інструкції інспектора сектору дізнання Сумського ВП, що виразилось у недотриманні службової дисципліни та як наслідок призвело до порушень під час здійснення досудового розслідування ряду кримінальних проваджень. При цьому, ОСОБА_1 перебував на посаді інспектора сектору дізнання, а не дізнавача. Досудове розслідування проступків проводять саме дізнавачі, а не інспектори.

ОСОБА_1 не здійснював досудове розслідування у кримінальних провадженнях №№ 12020200544000219, 12020200544000304, 12020200544000224, 12020200544000048. 120202005440000158, оскільки не мав постанови про прийняття кримінальних проваджень до свого провадження, не отримував доручення слідчого чи прокурора на проведення цих кримінальних проваджень та відповідно до КПК України взагалі не міг проводити досудове розслідування.

З тих самих підстав хибним, на думку позивача, є й посилання у висновку службового розслідування на невиконання ним вказівок прокурора у кримінальних провадженнях №№ 120142004400002578, 12019200440002434, 11020200440001786, 12020200440001371,-42020201010000239, 12019060290000106. Крім того, вказані доручення надавались не на ім 'я ОСОБА_1 , а тому їх невиконання не може ставитись йому за провину.

Крім зазначеного вище, під час службового розслідування комісією не отримано доказів порушення вказаних вимог законодавства, а фотокопія особистого блокноту ОСОБА_8 в якому зазначені цифри та підписи, не доводить того, що зазначені кримінальні провадженні перебували, у ОСОБА_1 як особи, уповноваженої на проведення досудового розслідування.

Таким чином, позивач вважає, що службове розслідування проведене не об`єктивно, а вказані в ньому порушення, які стали підставою для прийняття рішення про звільнення, є надуманими.

Ухвалою суду від 26.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що 22.09.2020 до ГУНП в Сумській області надійшла інформація про те, що працівниками ТУ ДБР у м. Полтаві спільно з працівниками УСБУ в Сумській області та Сумського управління ДВБ НП України у рамках кримінального провадження №42020200000000258 за ч. З ст. 368 КК України від 21.09.2020 затримано при отриманні неправомірної вигоди інспектора сектору дізнання Сумського ВП старшого лейтенанта поліції Пачому А.О. 22.09.2020 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. З ст. 368 КК України та затримано у порядку ст. 208 КПК України. 23.09.2020 наказом ГУНП в Сумській області № 795 було призначене службове розслідування та відсторонено ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків. Згідно висновку службового розслідування, який було затверджено 20.10.2020 т.в.о. начальника ГУНП в Сумській області полковником поліції М.Худенко, на підставі зібраних матеріалів під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено факти порушення позивачем нормативно-правових актів та організаційно-розпорядчих документів, що, відповідно до ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, утворює склад дисциплінарного проступку.

Так, службовим розслідуванням було встановлено факти ігнорування позивачем завдань та обов`язків визначених абзацами 2, 3, 4, 5, 10, 11, 12 розділу 2 посадової інструкції інспектора сектору дізнання Сумського ВП, Присяги працівника поліції, текст якої закріплено ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», невиконання вимог частини 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ігнорування вимог частини 1 ст.28, частин 1, З, 4 ст.40-1, пункту 1 частини 3 ст.104, ст. 227, частини 1 ст. 284 КПК України, ч.4 ст. 38 КУпАП, пункту 2. абзаців 1, 2, 3 пункту 3 розділу V Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 20.05.2020 №405, пунктів 4, 15 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або не дії та оперативного інформування в органах Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, пунктів 7, 17 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням та пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою Кабінетом міністрів України від 19.11.2012 №1104. що виразилося у неповному та несвоєчасному здійсненні дізнання у кримінальних провадженнях №№ 12020200544000219 від 20.08.2020,12020200544000304 від 14.09.2020,12020200544000224 від 20.08.2020, 120202005440000048 від 07.07.2020, 120202005440000158 від 05.08.2020, невиконанні вказівок прокурора у кримінальних провадженнях, невнесенні визначених ч.3 ст. 104 КПК України відомостей до протоколу огляду місця події від 16.08.2020, проведенні слідчої дії з неповнолітнім без участі законного представника, не складанні постанов про закриття кримінальних проваджень, не направлення їх до відділу превенції Сумського ВП, перебуванні під час несення служби у складі СОГ у цивільному одязі, без службового посвідчення та спеціального жетона, самовільного залишення місця несення служби, залишенні без нагляду закріпленої вогнепальної зброї, порушенні встановлених правил зберігання речових доказів у кримінальних провадженнях.

За результатом проведеного службового розслідування обставини допущення порушення службової дисципліни позивачем знайшли своє підтвердження, тому були наявні підстави для видання наказу ГУНП в Сумській області від 21.10.2020 №1508 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, який було виконано наказом ГУНП в Сумській області від 22.10.2020 № 506 «По особовому складу».

Ухвалою суду від 03.02.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України з 07.11.2015.

Наказом ГУНП в Сумській області від 22.06.2020 № 322 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду інспектора сектору дізнання Сумського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області (а.с. 13).

Наказом ГУНП в Сумській області від 23.09.2020 № 795 (а.с. 27) призначено службове розслідування за фактом надходження інформації про можливі порушення службової дисципліни, допущені окремими поліцейськими Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області, ряд з яких призвів до внесення 21.09.2020 прокуратурою Сумської області відомостей до ЄДРД під № 42020200000000258 за ч. 3 ст. 368 КК України. У рамках вказаного кримінального провадження задокументовано факт вимагання та отримання неправомірної вигоди інспектором сектору дізнання Сумського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .

На підставі вказаного наказу у період з 23.09.2020 до 20.10.2020 дисциплінарною комісією ГУНП в Сумській області проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок, затверджений т.в.о. начальника ГУНП в Сумській області полковником поліції М.Худенко 20.10.2020 (а.с. 18-26).

Згідно вказаного висновку службового розслідування інспектором сектору дізнання Сумського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 допущено порушення службової дисципліни, за які останній підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Сумській області "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Сумського ВП" від 21.10.2020 № 1508 (а.с. 16-17) за порушення службової дисципліни, що виразилося у ігноруванні завдань та обов`язків визначених абзацами 2, 3, 4, 5, 10, 11, 12 розділу 2 посадової інструкції інспектора сектору дізнання сумського ВП, Присяги працівника поліції, текст якої закріплено ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», невиконання вимог частини 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ігнорування вимог частини 1 ст. 28, частин 1, 3, 4 ст. 40-1, пункту 1 частини 3 ст.104, ст. 227, частини 1 ст. 284 КПК України, ч. 4 ст. 38 КУпАП, пункту 2, абзаців 1, 2, 3 пункту 3 розділу V Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 20.05.2020 №405, пунктів 4, 15 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, пунктів 7, 17 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням та пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою Кабінетом міністрів України від 19.11.2012 №1104, що виразилося у неповному та несвоєчасному здійсненні дізнання у кримінальних провадженнях №№ 12020200544000219 від 20.08.2020, 12020200544000304, від 14.09.2020, 12020200544000224 від 20.08.2020, 120202005440000048 від 07.07.2020, 120202005440000158 від 05.08.2020, невиконанні вказівок прокурора у кримінальних провадженнях №№ 12014200440002578, 12019200440002434, 12020200440001786, 12020200440001371, 42020201010000239, 120190602290000106, невнесені визначених ч. 3 ст. 104 КПК України відомостей до протоколу огляду місця події від 16.08.2020, проведенні слідчої дії з неповнолітнім ОСОБА_4 без участі законного представника ОСОБА_10 , не складанні постанов про закриття кримінальних проваджень №№ 12020205440000076 від 12.07.2020, 12020205440000122 від 24.07.2020, не направлення їх до відділу превенції Сумського ВП, що призвело до протермінування строків притягнення осіб до адміністративної відповідальності, перебуванні під час несення служби у складі СОГ у цивільному одязі, без службового посвідчення та спеціального жетона, самовільного залишення місця несення служби, залишенні без нагляду закріпленої вогнепальної зброї, порушенні встановлених правил зберігання речових доказів (наркотичних речовин) у кримінальних провадженнях №№ 12020205440000140 від 31.07.2020, 12020205440000141 від 01.08.2020. 12020205440000207 від 17.08.2020, 12020205440000219 від 20.08.2020, 12020205440000076 від 12.07.2020, 12020205440000122 від 24.07.2020, 12020205440000140 від 01.08.2020 на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора ректору дізнання Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області, дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Наказом ГУНП в Сумській області "По особовому складу" від 22.10.2020 № 506о/с (а.с. 165) відповідно до пункту 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно ло Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору дізнання Сумського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» N 580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом Національній поліції України, затверджений Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч. 1 ст. З Закону № 580-VІІІ у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та ваконів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VІІІ передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Частинами 1-2 ст. 19 Закону № 580-VІІІ передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно п. 11 ч. 1 ст. 22 Закону N 580-VІІІ керівник поліції приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень і нього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 47 Закону N 580-VІІІ призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

У відповідності ч. 1 ст. 48 Закону N 580-УІІІ призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Частинами 1. З, 4. 5 ст. 59 Закону N 580-УІІІ встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону N 580-VІІІ проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно, ч. 1 ст. 64 Закону N 580-VІІІ особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу па вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону N 580-VІІІ поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регулюється Дисциплінарним статутом Національній поліції України.

Частинами 1-2 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни,, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні па один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Згідно сі. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної, шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, то має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Зауважимо, що у наказі на призначення перевірки взагалі відсутні будь-які письмові документи, які б свідчили про наявність підстави для проведення службового розслідування.

Згідно ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування: 2) підстава для призначення службового розслідування; ,3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням па положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Як вбачається з матеріалів справи, під час службового розслідування було зафіксовано факти порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що стало підставою для його звільнення зі служби в поліції.

Так, службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 було допущено неповне та несвоєчасне здійснення дізнання у кримінальних провадженнях №№ 12020200544000219 від 20.08.2020, 12020200544000304, від 14.09.2020, 12020200544000224 від 20.08.2020, 120202005440000048 від 07.07.2020, 120202005440000158 від 05.08.2020, а саме позивачем не проведено усі необхідні слідчі дії, спрямовані на доведення причетності встановлених осіб до вчинення кримінальних правопорушень, а по деяким кримінальним провадженням взагалі не проведено жодної слідчої (розшукової) дії.

У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував, що не провів слідчі дії по вищевказаним кримінальним провадженням, пояснивши це значним навантаженням, великою кількістю кримінальних проваджень.

Водночас, позивач наполягав на тому, що його не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неповне та несвоєчасне здійснення дізнання, оскільки він перебував на посаді інспектора сектору дізнання, а не дізнавача. Досудове розслідування проступків проводять саме дізнавачі, а не інспектори.

Суд не погоджується з таким аргументом позивача та зазначає наступне.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 3 КПК України дізнавач - службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.

Згідно із п. а) ч. 3 ст. 38 КПК України дізнання здійснюють підрозділи дізнання або уповноважені особи інших підрозділів: а) органів Національної поліції.

Отже, займаючи посаду інспектора сектору дізнання Сумського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області, ОСОБА_1 був службовою особою підрозділу дізнання органу Національної поліції, тобто дізнавачем у розумінні п. 4-1 ч. 1 ст. 3 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.

Дізнавач зобов`язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі.

Дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.

Згідно із п. 2, 3, розділу V Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 травня 2020 року № 405, під час досудового розслідування кримінальних проступків дізнавач самостійно приймає процесуальні рішення, крім випадків, коли закон передбачає прийняття (ухвалення) рішення слідчого судді, суду чи згоду прокурора, і є відповідальним за законне та своєчасне виконання цих рішень.

Під час здійснення дізнання дізнавач зобов`язаний:

дотримуватися вимог Конституції України, КПК України та законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та інших нормативно-правових актів з питань досудового розслідування;

забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних проступків у межах строків установлених КПК України;

виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі;

забезпечувати реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження;

не розголошувати відомості, що становлять державну чи іншу таємницю, що охороняється законом, інформацію про приватне (особисте і сімейне) життя особи та інші відомості, здобуті під час розслідування кримінальних проступків;

не вчиняти будь-яких дій, які можуть викликати сумнів у його об`єктивності та неупередженості;

у разі наявності підстав, передбачених статтею 77 КПК України, заявляти самовідвід від участі в кримінальному провадженні в порядку, визначеному статтею 80 КПК України.

Розділом 2 посадової інструкції інспектора сектору дізнання Сумського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області, затвердженої начальником Сумського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Сумській області 30.06.2020, встановлені завдання та обов`язки інспектора сектору дізнання (а.с. 34-35).

Відповідно до покладених завдань інспектор сектору дізнання Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області здійснює в межах компетенції, передбаченої КПК України, досудове розслідування кримінальних проступків.

Під час досудового розслідування кримінальних проступків інспектор самостійно. приймає процесуальні рішення, крім випадків, коли закон передбачає прийняття (ухвалення) рішення слідчого судді, суду чи згоду прокурора, і є відповідальним за законне та своєчасне виконання цих рішень;

- дотримується вимог Конституції України. КПК України та законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та інших нормативно-правових актів з питань досудового розслідування;

- забезпечує повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних проступків у межах строків установлених КПК України;

- виконує доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі;

- забезпечує реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального провадження;

- не розголошує відомості, що становлять державну чи іншу таємницю, що охороняється законом, інформацію про приватне (особисте і сімейне) життя особи та інші відомості, здобуті під час розслідування кримінальних проступків;

- не вчиняє будь-яких дій, які можуть викликати сумнів у його об`єктивності та неупередженості;

- у разі наявності підстав, передбачених статтею 77 КПК У країни, заявляє самовідвід від участі в кримінальному провадженні в порядку, визначеному статтею 80 КПК України;

- користується правами та виконує обов`язки, визначені наказом МВС від 20.05.2020 №405 «Про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України»;

- дотримується дисципліни і законності, не допускає надзвичайних подій за своєю та інших осіб участю, постійно підвищує свій рівень професійної майстерності;

- не вчиняє будь-яких дій, що ганьблять звання пізнавана і можуть викликати сумнів у його об`єктивності та неупередженості. Не допускає учинення дій на свою користь або в інтересах інших осіб, пов`язаних з використанням службового становища всупереч інтересам служби, перевищенням службових повноважень;

- виконує інші письмові вказівки керівництва ВД ГУНП, передбачені діючим законодавством.

Враховуючи викладене, суд погоджується із висновком відповідача про те, що ОСОБА_1 було допущено порушення ч. 1, 3, 4 ст. 40-1 КПК, п. 2, 3 розділу V Положення про організацію діяльності підрозділів дізнання органів Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 20.05.2020 № 405, розділу 2 Посадової інструкції інспектора сектору дізнання Сумського ВП, що виразилось у недотриманні службової дисципліни та, як наслідок, призвело до порушень під час здійснення досудового розслідування ряду кримінальних проваджень.

Також, службовим розслідуванням було встановлено, що всупереч вимогам ч.3 ст. 40-1 КПК України ОСОБА_1 не виконав вказівок прокурора у кримінальних провадженнях №№ 12014200440002578, 12019200440002434, 12020200440001786, 12020200440001371, 42020201010000239, 120190602290000106.

Заперечуючи проти факту вказаного порушення, позивач у позовній заяві посилався на те, що він не є дізнавачем та у нього відсутній обов`язок виконувати такі вказівки, а також посилався на непідтвердженість фактів передачі вказівок прокурора безпосередньо ОСОБА_1 .

При цьому, у судовому засіданні позивач не заперечував, що вказівки прокурора йому передавав заступник начальника сектору дізнання Сумського ВП ОСОБА_2 , про що ОСОБА_1 розписувався у блокноті ОСОБА_2 , копії сторінок якого містяться в матеріалах службового розслідування. Водночас, позивач зазначив, що ведення такого блокноту не передбачене чинним законодавством, а тому він не може бути належним доказом вини позивача. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що одна із вказівок була передана йому вже після настання терміну її виконання.

У судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_2 , який пояснив, що проходить службу в Сумському ВП ГУНП в Сумській області на посаді заступник начальника сектору дізнання. Під час проходження ОСОБА_1 служби у секторі дізнання ОСОБА_2 отримував у канцелярії слідчого відділу Сумського ВП вказівки прокурорів Сумської місцевої прокуратури у кримінальних провадженнях та не пізніше наступного дня після отримання передавав їх дізнавачам сектору дізнання Сумського ВП ГУНП в Сумській області, в тому числі і ОСОБА_1 . Свідок вказав, що факти отримання вказівок прокурорів дізнавачі засвідчували підписами у його службовому щоденнику із зазначенням дати отримання і номеру кримінального провадження.

В матеріалах справи наявні вказівки прокурорів Сумської місцевої прокуратури адресовані інспектору сектору дізнання Сумського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_1 у кримінальних провадженнях №№ 12014200440002578, 12019200440002434, 12020200440001786, 12020200440001371, 42020201010000239, 120190602290000106 (а.с. 133-138).

Факт невиконання цих вказівок у встановлений термін не заперечувався ОСОБА_1 у судовому засіданні, а тому суд вважає, що відповідач дійшов правомірного висновку про порушення позивачем ч. 3 ст. 40-1 КПК України.

Також, у судовому засіданні позивач визнав факт невнесення ним до протоколу огляду місця події 16.08.2020 у кримінальному провадженні № 1202020544000203 відомостей про час проведення огляду, характеристики технічних засобів (відеокамери), застосованих під час огляду, особу, яка здійснювала відеозйомку, учасників огляду, що є порушенням ч. 3 ст. 104 КПК України.

Не заперечувався позивачем і факт не складання постанов про закриття кримінальних проваджень №№ 12020205440000076 від 12.07.2020, 12020205440000122 від 24.07.2020, не направлення їх до відділу превенції Сумського ВП.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Отже, бездіяльність позивача щодо складання постанов про закриття кримінальних проваджень №№ 12020205440000076 від 12.07.2020, 12020205440000122 від 24.07.2020 та направлення їх до відділу превенції Сумського ВП призвела до протермінування строків притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Не погоджуючись із фактом порушення щодо проведення слідчої дії з неповнолітнім без участі законного представника, позивач зазначив, що ним було залучено до участі у проведенні огляду місця події 16.08.2020 у кримінальному провадженні № 1202020544000203 психолога ОСОБА_6 , таким чином дотримано вимоги ч. 1 ст. 227 КПК України.

Суд не бере до уваги даний аргумент позивача, оскільки згідно із ч. 1 ст. 227 КПК України при проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.

Отже, при проведенні слідчої дії за участю малолітньої або неповнолітньої особи участь законного представника є обов`язковою, а залучення тільки психолога не свідчить про виконання норми ч. 1 ст. 227 КПК.

Також, службовим розслідуванням було встановлено факти перебування позивача під час несення служби у складі слідчо-оперативної групи у цивільному одязі, без службового посвідчення та спеціального жетона, самовільного залишення місця несення служби.

Відповідно до п. 4 розділу ХІІІ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 № 357 (далі - Інструкція), поліцейські чергової служби органів (підрозділів) поліції та поліцейські, залучені до складу нарядів поліції, повинні нести службу у визначеному однострої, мати при собі службове посвідчення та спеціальний жетон.

Згідно із п. 15 розділу ХІІІ Інструкції під час чергування працівники, які входять до складу СОГ (основної та додаткової), повинні перебувати у службових кабінетах; якщо службові кабінети розміщені на значній відстані від адмінбудівлі, де розташована чергова служба органу (підрозділу) поліції, - у кімнаті СОГ або приміщеннях чергової служби.

Службовим розслідуванням встановлено, що 22.09.2020 ОСОБА_1 заступив на добове чергування у складі СОГ, однак о 17:24 год. 22.09.2020, перебуваючи у цивільному одязі, покинув територію Сумського ВП та направився у невідомому напрямку.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 про те, що перебування в однострої, з жетоном і службовим посвідченням вимагається лише при виїзді на подію, а залишення приміщення службового кабінету можливе для виконання інших завдань поліцейського згідно посадової інструкції.

Так, на час виникнення спірних правовідносин норми Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України є чинними, поширюються на позивача та не містять будь-яких умов або застережень щодо їх застосування, зокрема і тих, на які посилається позивач.

Також, службовим розслідуванням встановлено, що 22.09.2020 ОСОБА_1 , покинувши приміщення Сумського ВП ГУНП в Сумській області, залишив без нагляду закріплену за ним вогнепальну зброю.

Натомість, позивач стверджує, що залишив вогнепальну зброю у сейфі у службовому кабінеті, що унеможливлює доступ до неї сторонніх цивільних осіб.

Згідно із п.п. 4, 5, п. 6 Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70 поліцейський, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов`язаний під час виконання службових обов`язків, проведення практичних стрільб постійно контролювати наявність отриманої зброї (боєприпасів) та не допускати випадіння її або витягування з кобури (спеціального спорядження) іншими особами; здати зброю і боєприпаси до чергової частини органу (закладу, установи) поліції негайно після виконання службових обов`язків. У разі неможливості своєчасного прибуття до органу (закладу, установи) поліції повідомити про це безпосереднього керівника і далі діяти за його наказом.

Відповідно до п.п. 6 п. 10 розділу Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70 категорично забороняється залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам.

У судовому засіданні встановлено, та не заперечувалося сторонами, що сейф, в якому позивач залишив зброю, не був замкнений, а тому суд не погоджується із твердженням позивача про відсутність доступу інших осіб до закріпленої за ОСОБА_1 вогнепальної зброї.

Крім того, службовим розслідуванням встановлено порушення позивачем встановлених правил зберігання речових доказів (наркотичних речовин) у кримінальних провадженнях №№ 12020205440000140 від 31.07.2020, 12020205440000141 від 01.08.2020. 12020205440000207 від 17.08.2020, 12020205440000219 від 20.08.2020, 12020205440000076 від 12.07.2020, 12020205440000122 від 24.07.2020, 12020205440000140 від 01.08.2020, де вилучені наркотичні речовини зберігались разом з матеріалами кримінальних проваджень.

Пунктами 7, 17 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, визначено, що речові докази, в тому числі документи, які за своїми властивостями (габаритами, кількістю, вагою, об`ємом) не можуть зберігатися разом з матеріалами кримінального провадження, зберігаються у спеціальних приміщеннях органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, що обладнані сейфами (металевими шафами), стелажами, оббитими металом дверима, ґратами на вікнах, охоронною та протипожежною сигналізацією (далі - обладнані приміщення), крім матеріальних носіїв секретної інформації, які передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання. У разі відсутності обладнаного приміщення виділяються спеціальні сейфи (металеві шафи) достатнього розміру (далі - спеціальний сейф).

Зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу, які є речовими доказами, здійснюється відповідно до Порядку зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обороту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2008 № 422. Пунктом 3 вказаного порядку визначено, що для зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів органи Національної поліції, СБУ і Держмитслужби виділяють приміщення, що відповідають вимогам, установленим МВС України.

Отже, наркотичні речовини повинні зберігатися саме у спеціально відведеному та обладнаному приміщенні, а не в матеріалах кримінальних проваджень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, які встановлені службовим розслідуванням, належним чином підтвердились в ході розгляду справи, а тому відповідачем обґрунтовано та правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Посилання позивача на те, що службове розслідування проводилось у зв`язку із фактом затримання ОСОБА_1 за підозрою в отриманні неправомірної вигоди, а обвинувального вироку суду стосовно нього не існує, суд не бере до уваги, оскільки підставою для звільненні стали численні факти порушення службової дисципліни, а не підозра у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, в ході судового розгляду відповідачем належним чином доведено обґрунтованість наказів № 1508 від 21.10.2020 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Сумського ВП» та № 506 о/с від 22.10.2020 «По особовому складу», а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, Сумська область, 40030, ідентифікаційний код 40102777) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 29.03.2021.