Рішення № 95911567, 31.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1335/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Відділу освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Відділу освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області про:

визнання протиправним дії Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області щодо повернення виконавчого листа №495/1895/17 виданого 01.08.2019 року Біляївським районним судом Одеської області з іншими документами по справі, як такого, що не відповідає вимогам, передбаченим ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до відповіді №02-28-13/857 від 23.12.2020 року;

зобов`язання Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області прийняти виконавчий лист №495/1895/17 виданий 01.08.2019 року Біляївським районним судом Одеської області по справі №495/1895/17 до виконання та здійснити дії направлені на виконання такого виконавчого листа.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

ОСОБА_1 наголошувала, що Управлінням Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області було неправомірно повернуто виконавчий лист виданий Біляївським районним судом Одеської області №495/1895/17 від 01.08.2019 року, у зв`язку з тим, що він не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року. Позивачем вказувалося, що виконавчий лист Біляївського районного суду Одеської області №495/1895/17 від 01.08.2019 року має усі необхідні реквізити та оформлений належним чином, а тому, його повернення з посиланням на пп.1 ч1. п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 року є протиправним.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року, залучено до участі в адміністративній справі №420/1335/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Відділ освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№11631/21 від 09.03.2021р.) на позовну заяву (а.с.37-44).

Відзив обґрунтований наступним.

Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області вказувало, що виконавчий лист виданий Біляївським районним судом Одеської області №495/1895/17 від 01.08.2019 року не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року, зокрема, у виконавчому листі не зазначено повністю прізвище, ім`я, по батькові та посади посадової особи, яка його видала, а вказано лише прізвище та ініціали судді та секретаря; у виконавчому листі не вірно зазначена посада посадової особи, яка його видала. А саме, у Біляївському районному суді Одеської області відсутня така посада, як «секретар». Вірна назва посади секретаря Козян Л.П. - «секретар судового засідання».

Таким чином, Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області наголошувало, що повернення виконавчого листа здійснено відповідно до вимог чинного законодавства та не мало на меті порушення прав позивача.

У поясненнях (вх.№ЕП/7182/21 від 19.03.2021р.) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Відділ освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області зазначала, що оскільки виконавчий лист виданий Біляївським районним судом Одеської області №495/1895/17 від 01.08.2019 року не відповідає вимогам ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року, орган казначейства правомірно повернув його стягувачеві (а.с.63-65).

Станом на 31 березня 2021 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.08.2019 року, Біляївським районним судом Одеської області видано виконавчий лист по цивільній справі №496/1895/17 щодо стягнення з Управління освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 01.06.2017 року по 19.06.2018 року, у розмірі 159880,76 гривень (а.с.12-13).

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 11.01.2019 року, виправлено описку у виконавчому листі по цивільній справі №496/1895/17 від 19.06.2018 року у частині найменування боржника та постановлено вважати вірним найменуванням - «Управління освіти Біляївської районної державної адміністрації» (а.с.24-25).

Листом №02-28-13/857 від 23.12.2020 року, Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області повідомило ОСОБА_1 про повернення виконавчого листа Біляївського районного суду Одеської області по справі №496/1895/17 від 01.08.2019 року разом з іншими документами по справі, як такого, що не відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року (а.с.14-18).

Вважаючи дії Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області щодо повернення виконавчого листа протиправними, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» №4901-VI від 05.06.2012 року (далі - Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»), Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема державний орган; державне підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

За приписами статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі - Закон №1404-VIII) із заявою про виконання рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15 квітня 2015 року, затверджено Положення про Державну казначейську службу України (далі - Положення №215), відповідно до пункту 1 якого Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Пунктом 9 Положення №215 встановлено, що Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Органи Державної казначейської служби України виконують рішення про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників на підставі Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 року (далі - Порядок №845).

Порядок №845 визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Згідно Порядку №845, стягувачами є фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави, а боржниками - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Згідно із частиною 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Положеннями пункту 9 Порядку №845 встановлено, що орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, зокрема, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження».

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для повернення виконавчого листа виданого Біляївським районним судом Одеської області №495/1895/17 від 01.08.2019 року, Управлінням Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області вказано саме пп.1 ч.1 п.9 Положення №845 - виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим Законом №1404-VIII.

Зокрема, як зазначалося Управлінням Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області у листі №02-28-13/857 від 23.12.2020 року, виконавчий лист №495/1895/17 від 01.08.2019 року: не містить повного зазначення прізвища, ім`я, по батькові, а також посади посадової особи, яка його видала, а вказано лише прізвище та ініціали судді та секретаря; у виконавчому листі не вірно зазначено посаду посадової особи, яка його видала. А саме, у Біляївському районному суді Одеської області відсутня така посада, як «секретар». Вірна назва посади секретаря Козян Л.П. - «секретар судового засідання».

Вирішуючи питання щодо наявності в Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області підстав для повернення виконавчого листа №495/1895/17 від 01.08.2019 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 Порядку №845 виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом №1404-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою.

Суд зауважує, що виконавчий лист Біляївського районного суду Одеської області №495/1895/17 від 01.08.2019 року, підписаний суддею Горяєвим І.М. і секретарем Козян Л.М. , та скріплений печаткою суду (а.с.13).

З листа Біляївського районного суду Одеської області №01-101/131/21 від 22.01.2021 року, наявного у матеріалах справи, вбачається, що станом на 2018-2019 року, займана посада Козян Людмили Петрівни - секретар судового засідання Біляївського районного суду Одеської області (згідно трудової книжки). Однак, у зв`язку з неукомплектованістю вакантної посади державної служби секретаря Біляївського районного суду Одеської області та у зв`язку з виробничою необхідністю, відповідно до наказу керівника апарату суду, з 15.06.2018 року на Козян Л.П. покладено обов`язки секретаря суду (а.с.30).

Суд наголошує, що згідно з підпунктом 2 пункту 4 Порядку № 845, органи Казначейства, вживають заходів до виконання виконавчих документів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №845, під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема: 1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; 2) звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; 3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію; 4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів; 5) застосовувати заходи впливу до боржників відповідно до Бюджетного кодексу України та у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держаудитслужби; 5-1) повідомляти органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ, про дії або бездіяльність боржника, що перешкоджає виконанню виконавчого документа; 6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком; 7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Отже, органи Державної казначейської служби України наділені спеціальними повноваженнями при здійсненні виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників за виконавчими документами усувати спірні питання, які ускладнюють виконання, шляхом звернення до органу, який видав виконавчий документ.

Однак, судом встановлено, що Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області з питанням покладення на Козян Л.П. обов`язків секретаря суду до органу, що видав виконавчий лист - не зверталось, а безпідставно переклало на позивача негативні наслідки наявної інформації стосовно виконавчого листа, що суперечить приписам Порядку №845.

Крім того, суд звертає увагу, що ч.1 ст.4 Закону №1404-VIII встановлено, що у виконавчому листі повинно бути зазначено назву і дату видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала. Посилань, що вказані прізвище, ім`я, по батькові посадової особи не можуть бути вказані у скороченій формі, положення закону - не містять.

Таким чином, суд зазначає, що виконавчий лист Біляївського районного суду Одеської області №495/1895/17 від 01.08.2019 року відповідає ч.1 ст. 4 Закону №1404-VIII, а посилання Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області, як на підставу для повернення виконавчого листа, на відсутність повного зазначення прізвища, ім`я, по батькові, а також вірної посади посадової особи, яка його видала - є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що повернення виконавчого листа здійснено відповідачем у порушення норм чинного законодавства щодо дотримання ефективного порядку і способу виконання судових рішень, які набрали законної сили, а тому, позовна вимога ОСОБА_1 про визнання протиправним дії Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області щодо повернення виконавчого листа №495/1895/17 виданого 01.08.2019 року Біляївським районним судом Одеської області з іншими документами по справі, як такого, що не відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження» відповідно до відповіді №02-28-13/857 від 23.12.2020 року підлягає завдоволенню.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 , про зобов`язання Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області прийняти виконавчий лист №495/1895/17 виданий 01.08.2019 року Біляївським районним судом Одеської області по справі №495/1895/17 до виконання та здійснити дії направлені на виконання такого виконавчого листа, суд зазначає наступне.

Суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень, прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Судом встановлено, що виконавчий лист Біляївського районного суду Одеської області №495/1895/17 від 01.08.2019 року, разом з іншими документами по справі - було повернуто листом Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області №02-28-13/857 від 23.12.2020 року.

У свою чергу, у спірних правовідносинах, обов`язок відповідача прийняти виконавчий лист до виконання залежить від умови пред`явлення цього виконавчого документа до виконання позивачем, як стягувачем.

Однак, суд зазначає, що частиною 7 статті 246 КАС України передбачено, що висновок суду про задоволення позову чи про відмову у позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Тому, оскільки у даному випадку вимоги щодо прийняття виконавчого документа до виконання є дискреційними повноваженнями Казначейства, суд з метою належного захисту та відновлення порушеного права позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у відповідності до ч. 2 ст. 9 КАС України та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виконання рішення про стягнення коштів, за виконавчим листом Біляївського районного суду Одеської області №495/1895/17 виданого 01.08.2019 року, з урахуванням правової оцінки наданої судом.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 року, заява №18357/91, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Водночас, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).

Тому, неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків та безпідставне повернення виконавчого документа без прийняття його до виконання фактично призводять до порушення права стягувача на виконання судового рішення, що є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовних вимог немайнового характеру не застосовується.

Судом встановлено, що під час подання позовної заяви, ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 908,00 гривень, який підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області (67600, м. Біляївка, вул. Костіна 9, код ЄДРПОУ 37913781), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Відділу освіти Біляївської районної державної адміністрації Одеської області (67600, Одеська область, Біляївка, просп. Незалежності 7, код ЄДРПОУ 02145122) про визнання протиправним дії Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області щодо повернення виконавчого листа №495/1895/17 виданого 01.08.2019 року Біляївським районним судом Одеської області з іншими документами по справі, як такого, що не відповідає вимогам, передбаченим ЗУ «Про виконавче провадження» відповідно до відповіді №02-28-13/857 від 23.12.2020 року; зобов`язання Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області прийняти виконавчий лист №495/1895/17 виданий 01.08.2019 року Біляївським районним судом Одеської області по справі №495/1895/17 до виконання та здійснити дії направлені на виконання такого виконавчого листа - задовольнити частково.

Дії Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області щодо повернення листом №02-28-13/857 від 23.12.2020 року, виконавчого листа №495/1895/17 виданого Біляївським районним судом Одеської області 01.08.2019 року з іншими документами по справі, як такого, що не відповідає вимогам передбаченим Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року - визнати протиправними.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області (код ЄДРПОУ 37913781) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про виконання рішення про стягнення коштів, за виконавчим листом Біляївського районного суду Одеської області №495/1895/17 виданим 01.08.2019 року, з урахуванням правової оцінки наданої судом.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеської області (код ЄДРПОУ 37913781) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Суддя Балан Я.В.